Розділ III Основи управління підрозділами патрульно-постової служби

1. Загальні положення

62. Управління підрозділами і патрульно-постовими нарядами це цілеспрямована діяльність начальників, командирів і оперативних чергових органів внутрішніх справ по керівництву силами і засобами патрульно-постової служби, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки і боротьбі з правопорушеннями.

63. Управління нарядами повинно забезпечувати високу ефективність дій на підставі раціональної розстановки сил і засобів, комплексного їх використання, своєчасного маневрування і активного несення служби на вулицях та в інших громадських місцях, підтримання постійної готовності до виконання завдань, що раптово виникають при зміні стану оперативної обстановки, в особливих випадках, у надзвичайних обставинах.

64. Начальники Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України, спеціальної та транспортної міліції являються старшими оперативними начальниками по керівництву підрозділами патрульно-постової служби міліції.

65. Начальники міськрайлінорганів внутрішніх справ є оперативними начальниками щодо підрозділів патрульно-постової служби міліції, які в установленому порядку надаються їм в підпорядкування для забезпечення охорони громадського порядку на закріпленій території.

2. Форми організації охорони громадського порядку

66. Основною формою організації охорони громадського порядку є комплексне використання сил і засобів міліції по охороні громадського порядку, єдина їх дислокація.

Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється на весняно-літній та осіннє-зимовий періоди на підставі аналізу місця і часу вчинення правопорушень в громадських місцях, на вулицях, площах, парках, в тому числі злочинів, зареєстрованих на території і що обслуговується, виходячи із встановлених обов'язкових норм щодобового виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби, і затверджується начальником міськрайоргану внутрішніх справ.

З урахуванням стану оперативної обстановки до неї вносяться необхідні зміни.

67. Кількість маршрутів патрулювання і постів в дислокації може перевищувати розраховане за обов'язковими нормами виставлення нарядів. В таких випадках вони поділяються на такі, що підлягають обов'язковому закриттю і такі, що закриваються в залежності від оперативної обстановки, яка складається протягом днів тижня або доби.

68. Також якості самостійна форма може застосовуватись: охорона громадського порядку по зонах, патрульних дільницях, патрулювання спеціальних мобільних груп для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями, що скоюються в громадських місцях, виставлення постійних піших постів у криміногенних місцях; використовуватись кінні наряди в лісопаркових зонах; пересувні пункти міліції у віддалених від міськьрайвідділу мікрорайонах.

69. Пересувний пункт міліції (ППМ) - мобільний міліцейський наряд (група) у складі 4 та більше працівників міліції, утворений наказом керівництва міськрайоргану внутрішніх справ, якому надається спеціально обладнаний автобус (автомобіль) для забезпечення охорони громадського порядку на вулицях, площах, парках, місцях масового відпочинку громадян, здійснення профілактичних заходів по запобіганню правопорушенням на території, що знаходиться на значній відстані від органу внутрішніх справ та характеризується складною криміногенною обстановкою, розгляду на місці скарг і заяв громадян.

Для несення служби в складі ППМ наказом начальника міськрайвідділу внутрішніх справ створюються постійні 2-3 екіпажі. Крім цього, залежно від оперативної обстановки і мети, поставлена ППМ, можуть залучатись працівники ДАІ, карного розшуку, інших служб і представники громадськості.

70. Склад кожного екіпажу визначається залежно від сил, засобів та стану оперативної обстановки.

71. Старшим ППМ призначається досвідчений працівник, здібний забезпечити керівництво діяльністю ППМ. Він відповідає:

за організацію патрульно-постової служби на дільниці, точність і своєчасність руху нарядів на маршрутах, правомірність дій екіпажу і допоміжних сил, законність поміщення і утримання правопорушників в ППМ, використання автобуса, застосування спеціальних засобів і криміналістичної техніки, ведення службової документації. Він організує керування нарядами на дільниці, що відпрацьовується, своєчасно здійснює маневр силами і засобами при ускладненні оперативної обстановки, вивчає оперативну обстановку і вносить пропозиції щодо організації роботи ППМ керівництву органу внутрішніх справ. Здійснює розстановку сил і засобів згідно з планом-завданням.

Прибувши до місця несення служби, старший ППМ організує її у відповідності із завданням та планом-схемою маршрутів патрулювання, контролює несення служби працівниками міліції, заходи, що вживаються до затриманих правопорушників, підтримує зв'язок в черговою частиною міськрайліноргану внутрішніх справ, іншими нарядами міліції, інформує про зміни в оперативній обстановці.

72. У складі підрозділів патрульно-постової служби в міру необхідності можуть утворюватися спеціалізовані групи працівників міліції для боротьби із найпоширенішими видами правопорушень.

73. Основними завданнями пересувного пункту міліції (ППМ) є:

а) забезпечення громадського порядку;

б) попередження і припинення правопорушень;

в) охорона власності, прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій і установ;

г) активна участь у розкритті злочинів і затриманні злочинців.

74. Для несення служби ППМ передбачається така документація:

а) план-завдання на кожний день;

б) книга обліку затриманих і доставлених у ППМ;

в) планшет з розробленими планами дільниць, які обслуговуються ППМ, маршрутами його руху і місцями зупинок, маршрутами руху і зупинок піших та автопатрулів, які надаються ППМ.

При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:

а) одна-дві пересувні міліцейські групи;

б) дільничні інспектори міліції;

в) провідник із службовим собакою.

75. Кожному наряду ППМ визначається маршрут (зона, квадрат, сектор, мікрорайон) несення служби. Керівництво міськрайоргану внутрішніх справ визначає конкретне завдання для старшого пересувного пункту міліції, яке записується ним у бортовий журнал.Посадова особа, яка визначила завдання для службової діяльності пересувного пункту, вирішує питання своєчасної видачі працівникам міліції, які включені до складу цього наряду, зброї, радіостанцій, спецзасобів та службової документації, проводить їх інструктаж і віддає наказ заступити на службу.

76. Управління підрозділами патрульно-постової служби і патрульно-постовими нарядами забезпечується шляхом:

а) розроблення і прийняття рішення;

б) підготовки сил і засобів для виконання поставлених завдань, інструктажа нарядів;

в) організації взаємодії, підтримання постійного зв'язку з підрозділами і патрульно-постовими нарядами, своєчасним обміном інформацією;

г) маневрування силами і засобами патрульно-постової служби;

д) контролю за організацією і несенням патрульно-постової служби;

е) обліку і оцінки результатів діяльності патрульно-постових нарядів.

77. Управління патрульно-постовими нарядами в період несення служби покладається на чергові частини міськрайлінорганів. В містах з чисельністю 100 тисяч населення і більше на базі чергових частин органів внутрішніх справ створюються групи по керуванню силами і засобами міліції та громадськістю, які беруть участь у забезпеченні правопорядку, своєчасному доведенні до них оперативної обстановки і маневру нарядами. При введенні посиленого варіанту несення служби керівництво нарядами забезпечується спеціально створеним штабом.

78. Оперативне управління в межах патрульної дільниці або зони здійснюється також начальником патрульної дільниці (зони) з наступною доповіддю в чергову частину про зміни у розташуванні нарядів.

79. Маневрування силами і засобами полягає в організованому і своєчасному зосередженні необхідних сил і засобів міліції там, де виникає напружена обстановка. Воно дозволяє більш надійно забезпечити охорону громадського порядку, запобігання злочинам і їх припинення.

Маневрування силами і засобами міліції забезпечується:

- високою мобільністю підрозділів і нарядів;

- послідовним зосередженням підрозділів і нарядів на важливих ділянках;

- перерозподілом сил і засобів у масштабі республіки, області, міста, залізничної магістралі, водного та повітряного басейну з урахуванням обстановки, що склалася;

- створенням рухомих резервів;

- наявністю безперебійного зв'язку.

Особливе значення маневрування має в умовах швидкої зміни оперативної обстановки, а також при вирішенні завдань, що раптово виникають у зв'язку із стихійним лихом, масовими безпорядками та іншими надзвичайними обставинами.

80. Для ефективного забезпечення керівництва нарядами застосовується радіозв'язок, проводні, сигнальні засоби зв'язку та інші технічні засоби. Радіозв'язок є основним засобом зв'язку з рухомими нарядами.

Проводні засоби, міські і спеціальні телефони використовуються для зв'язку з нарядами, що не мають радіозв'язку.

Рухомі засоби зв'язку застосовуються при відсутності інших засобів для уточнення обстановки або дублювання окремих вказівок.

З цією метою використовуються транспортні засоби, а також піші зв'язківці. Зв'язок за допомогою зорових і звукових сигналів встановлюється безпосередньо між нарядами для передачі команд і підтримки взаємодії.

Телебачення застосовується для нагляду за станом правопорядку на найважливіших ділянках території (об'єктах) і контролю за діями нарядів.