Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:

1. одночасне спостереження за декількома виробничими процесами, які змінюються у часі, або потреба у дослідженні декількох параметрів за короткий час;

2. сприйняття та переробка різноманітної та численної інформації, яка має емоційне забарвлення;

3. часте та швидке переключення уваги то з одного об’єкту або предмету на інший, потреба в їх запам’ятовуванні, постійній переадаптації, швидкій видачі розпоряджень підлеглим;

4. гострий дефіцит часу, що необхідний для переробки значної інформації та прийняття відповідальних рішень;

5. підвищена відповідальність за прийняття рішення, особливо в екстремальних умовах, які відрізняються високою імовірністю виникнення емоційного стресу;

6. потреба у тривалому підтриманні високої інтенсивності і напруженості праці;

7. виникнення проблемних ситуацій в умовах ліміту часу та надлишку інформації, яка надходить;

8. виникнення мотиваційно-емоційної домінанти у ході для реалізації інтелектуальних і емоційних актів;

9. переважне виконання професійної діяльності в нічний час;

10. виробнича гіпокінезія у зв’язку з незначною участю у ході виконання професійної діяльності соматосенсорного (рухового) аналізатора.

Заходи щодо профілактики втоми

Заходи профілактики втоми розділяють на загальні і спеціальні.

Загальні заходи:

1. поліпшення соціального середовища в результаті підвищення матеріального і культурного добробуту населення;

2. правильна організація виробничих процесів;

3. санітарно-гігієнічні заходи.

Спеціальні заходи:

1. виробниче навчання і тренування;

2. професійна орієнтація та професійний відбір;

3. раціоналізація режиму праці;

4. заходи щодо екстреної стимуляції працездатності.

Під профілактикою втоми слід розуміти запровадження комплексу заходів, спрямованих на зменшення її проявів, віддалення часу її настання та запобігання виникненню перевтоми.

Особливе значення у запобіганні втоми мають чинники навколишнього середовища, особливо ті, з них, що визначають санітарний благоустрій виробничих приміщень, а саме: відповідна площа приміщень, мікрокліматичні умови, освітлення, вентиляція, опалення тощо.

У ході розробки заходів, спрямованих на підвищення працездатності і профілактику втоми, передусім в умовах виникнення розумової праці мають бути ураховані 5 основних правил організації трудового процесу:

1. поступове входження в роботу;

2. рівномірність та ритмічність у роботі;

3. послідовність та систематичність у роботі;

4. чергування праці та відпочинку;

5. зміна однієї форми діяльності на іншу.

Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:

До числа основних заходів щодо підвищення працездатності та попередження хронічної втоми слід віднести:

1. раціональна організація трудового процесу;

2. створення умов для швидкого оволодіння трудовими навичками;

3. раціональна організація режиму праці і відпочинку.

Раціональна організація трудового процесу передбачає впровадження найсприятливішого режиму праці. У роботу слід входити поступово і зберігати певний її ритм, що сприяє виробленню навичок і сповільнює процеси розвитку хронічної втоми. Необхідним є також забезпечення послідовності у діяльності, що передбачає організацію регулярної та планомірної роботи.

Організація режиму праці і відпочинку має бути спрямована на прискорення процесу втягнення працівника у діяльність, що виконується, на максимальне подовження стабільної працездатності та максимального віддалення зниження працездатності. Запобігання втомі в середині робочого дня досягається запровадженням перерви на обід. Режим праці і відпочинку передбачає також регламентацію загальної тривалості трудової діяльності протягом доби, тижня, сезону, року, частоти, тривалості співвідношення і чергування періодів робочої активності і перерв у процесі професійної діяльності. Важливо створювати спеціальні кімнати психофізіологічного розвантаження для підтримки високої працездатності та попередженню втоми.