- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Карта реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •1. Синхронізація життєдіяльності організму – це:
- •7. Мегаритми – це ритми від:
- •8. Для профілактики десинхронозів на робочому місці необхідно:
- •9. До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •10. Дайте визначення втоми:
- •11. Дайте визначення перевтоми:
- •12. Заходи підвищення працездатності та попередження перевтоми:
- •9. Нормальна фізіологічна крива це:
- •10. До змінених фізіологічних кривих відносяться:
- •11. Перерахуйте основні фази та періоди фізіологічної кривої працездатності:
- •12. Який метод використовується при вивченні питань організації трудового процесу?
- •13. Назвіть показники монотонності трудового процесу:
- •14. Назвіть показники емоційної напруженості праці:
Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
Як критерiальні показники біоритмологічного стану організму дітей та підлітків, як правило, використовують характеристики циркадiанних ритмів температури тiла та частоти серцевих скорочень Реєстрацiя температури тiла проводиться у пахвовій ямці медичним або електричним термометром, частота серцевих скорочень визначається традиційним методом на передпліччі руки пальпаторно протягом 1 хвилини. Слід підкреслити, що дослiдження показникiв стану циркадiанних систем органiзму необхідно проводити у середині тижня впродовж 2—3 днів з чотирьохгодинним iнтервалом відповідно о 8, 12, 16 та 20 годині.

Рис. 2. Типи денних кривих за даними бальної квантифікації
(1 — інвертовані криві; 2 — платоподібні криві; 3 — параболоподібні криві
з акрофазою о 20 годині; 4 — двовершинні криві; 5 — параболоподібні криві
з акрофазою о 12 або 16 годині)
Hа основi аналізу фізіологічних показників визначають амплітуду, рівень та акрофазу біологічних ритмів функцій, які вивчаються. Для визначення характеру впливу факторів навколишнього середовища на біоритмологічні особливості учнів досліджується форма денного відрізку хронограми—кривої і, на підставі отриманих даних, здійснюється бальна квантифікація результатів, метою якої є визначення типу фізіологічних кривих: параболоподiбних з акрофазою о 12 — 16 годині, платоподiбних, інертних, двовершинних та iнвертованих (рис. 2).
Слід лише відзначити, що вiдмiтною рисою платоподiбних кривих є зрушення амплітуди функцій, які вивчаються, на величину, меншу критеріальної, котра для температури тiла складає 0,5 °С, для частоти серцевих скорочень — 8 ударiв за хвилину. Iнертнi кривi характеризуються найбiльшою амплiтудою коливань у вечiрнi години, двовершинні або бiгемiнальні — наявнiстю двох пiдйомiв активностi о 12 годині та у вечiрнiй час, iнвертованi — зменшенням вихiдного рiвня у деннi години.
В ході квантифікації, найвищу оцінку (5 балів) отримують параболоподібні криві з максимальною акрофазою о 12 або 16 годині, 4 бали — двовершинні криві, 3 бали — параболоподібні криві з максимальною акрофазою о 20 годині, 2 бали — платоподібні криві, 1 бал — інвертовані криві. Саме три останні випадки і свідчать відповідно про десинхронізуючий вплив факторів, що діють, про ранні ознаки пошкодження циркадіанного ритму в процесі адаптаційного процесу та проявний десинхроноз.
Десинхроноз являє собою вид хронопатології, котрий є передвісником та супутником найрізноманітніших проявів неблагополуччя організму, в тому числі і багатьох захворювань. Але найбільш поширеними причинами десинхронозу вважають зміни часових поясів в результаті тривалих перельотів та переїздів; неузгодженість за фазою із місцевими датчиками часу ритму "сон—пильнування"; виключення географічних синхронізаторів часу; вплив шкідливих агентів та стресових факторів (патогенні мікроорганізми, больові та фізичні подразники, психічне та м'язове навантаження, суттєві порушення режиму добової діяльності та ін.).
