OMI-3

прийомне відділення, відділення екстракорпоральних методів об­ робки крові та ін.) Модуль тісно інтегрований з іншими модулями і дозволяє вести облік розміщення і переміщення пацієнтів у відді­ леннях стаціонару, медикаментів, що знаходяться у відділенні і їх вартості, а також графіка чергувань медсестер та лікарів та ін.

Лікарі стаціонару мають можливість працювати з ЕМК, при­ значаючи і відслідковуючи прийом медикаментів пацієнту, прове­ дення процедур, направляти на операції.

Використання заготовок (шаблонів) дозволяє звести до міні­ муму введення даних та тексту з клавіатури.

В модуль "Лабораторні дослідження" вводяться результати лабораторних аналізів за всіма заданими видами досліджень. Тут можуть присутні інтерфейси для приєднання деяких пристроїв для автоматичного вводу результатів досліджень в електронний доку­ мент історії хвороби (ЕМК).

Модуль "Операційна" слугує для ведення історії операційних втручань, анестезіологічної картки, протоколу оперативного втру­ чання, опис видаленого, про наслідки операції. Є можливість збе­ реження фото та відео матеріалів проведеної операції. Користува­ чами модуля є хірурги, анестезіологи, операційні медсестри.

Модуль "Облік лікарських засобів" розв'язує великий комп­ лекс задач обліку та контролю використання лікарських засобів. Тут вводяться рахунки на поступаючи лікарські засоби, обробля­ ються поступивши з відділень замовлення на ліки та інші витратні матеріали, оформляються звіти та закриття рахунків

Модуль "Звітність" дає можливість формування і друку різно­ манітних звітів. Типові звіти закладені в систему. Звіти викликають­ ся з місць, зручних для їх виклику. Наприклад виписка з медичної карти. Система передбачає швидку розробку і приєднання будьяких довільних звітів по даних, що знаходяться в системі.

Модуль "Адміністратор" призначений для адміністрування системи на рівні бізнес-правил, а також для розмежування правил доступу операторів системи. Користувачами модуля "Адміністра­ тор" є співробітники, компетентні в питаннях розмежування поса­ дових обов'язків обслуговуючого системного підрозділу і відпові­ дальні за працездатність системи.

21

Модуль відповідає за наступні операції:

-облік структурних підрозділів - зміна реквізитів обслуговуючо­ го підрозділу;

-облік задач - створення задач, визначення дій виконуваних за­ дачами, налаштування параметрів відображення задачі, вида­ лення задачі, експорт / імпорт задач;

-облік ролей - створення ролей, визначення набору задач, ви­ конуваних в рамках ролі, видалення ролей.

Вмодулі "Облік медобладнання" відображена діяльність екс­ плуатаційно-технічних підрозділів, ведеться облік медичного та іншого обладнання та контроль його експлуатації.

Система "Пошук" дозволяє знайти інформацію про зареє­ стровану в системі людину. Пошук здійснюється по будь-якому вказаному критерію (№ амбулаторної карти, телефону, адресі).

Підсистема "Лікувальне харчування" повністю виконує оформ­ лення заявок відділень на дієтичні столи, формування меню, дозво­ ляє виконувати всі необхідні розрахунки по витраті продуктів (з ура­ хуванням поступивши, вибувши чи тимчасово відсутніх хворих). Тут також формується вся необхідна бухгалтерська і звітна документа­ ція, реєструються рахунки та контролюється витрати продуктів.

В тій чи іншій мірі вказані модулі чи підсистеми присутні в ГІС, створених різними фірмами і які функціонують в даний час в лікарнях.

1.4. Електронні медичні карти

1.4.1.Загальні поняття про медичні картки

Здавна медичні картки є джерелами нових медичних знань. Ретроспективні дослідження виписок з медичних карток дозволили виявити важливі медичні причинно-наслідкові відносини, наприклад, що паління збільшує ризик ракових захворювань, що застосування оральних контрацептивів збільшує ризик тромбозу вен і легеневих емболій. Більшість епідеміологічних досліджень базується на ретроспективному аналізі медичних карток.

22

Основною метою ведення медичної картки є сприяння ліку­ ванню пацієнта. Медична картка узагальнює те, що було з паці­ єнтом у минулому, і документує спостереження, діагностичні висновки і плани медичного персоналу. У певному розумінні вона є зовнішньою пам'яттю, до якої фахівці охорони здоров'я можуть звернутися у будь-який момент.

Медична картка є також засобом взаємодії між фахівцями і лі­ карями, між лікарями і медичними сестрами, лікарями і пацієнта­ ми і т.д. У лікарні вона є основним провідником дій. Лікарі ініціюють діагностичні і терапевтичні дії, записуючи відповідні розпоряджен­ ня на бланках рецептів і замовлень (направлень). Співробітники, які одержують рецепти і замовлення, у свою чергу, записують свої дії і спостереження; наприклад, лаборанти записують результати лабораторних досліджень, фармацевти реєструють відпуск ліків, а медичні сестри записують деталі своєї роботи з пацієнтами.

Амбулаторна медична картка допомагає забезпечити на­ ступність лікування від одного візиту пацієнта до іншого. Медична картка дозволяє медичним працівникам переглядати дані, зібрані за досить великі проміжки часу і тим самим вивчати плин проблем і захворювань пацієнта.

Типовим недоліком паперової медичної картки є її недоступ­ ність, тобто з карткою у певний момент часу може працювати лише один медичний працівник. Якщо інформація з медичної картки зберігається в комп'ютері, то при наявності доступу до термінала комп'ютера лікар може одержати цю інформацію за кілька секунд, замість того, щоб чекати хвилини або годинник, необхідні для по­ шуку і доставки паперової медичної картки. Збереження записів у пам'яті комп'ютера дозволяє забезпечити вилучений доступ, на­ приклад, лікар може переглядати їх з дому. Це дозволяє також од­ ночасний доступ, наприклад, в одній кімнаті медична сестра може переглядати динамічні зміни артеріального тиску в даного пацієн­ та, а в іншому приміщенні лікар може аналізувати результати ви­ конаних для цього ж пацієнта лабораторних аналізів - ситуація, зо­ всім неможлива при наявності тільки паперової медичної картки.

Медичні записи, що зберігаються в пам'яті комп'ютера, мо­ жуть надаватися на різних носіях інформації, починаючи від екра­ нів відеотерміналів до паперу. Звичайно, збереження медичних

23

записів у пам'яті комп'ютера зовсім не означає відмову від папе­ рових документів. Крім того, при використанні комп'ютерів ті самі дані можуть бути представлені в багатьох формах:

-запис про візит пацієнта;

-відповідь лікареві, що направив пацієнта на консультацію;

-висновок лікаря тощо.

Форма і зміст звіту, виданого комп'ютером, можуть бути при­ ведені у відповідності з певним затвердженим зразком - тим са­ мим знижується надмірність витрат ручної праці на переписуван­ ня тих самих даних.

Збереження записів у пам'яті комп'ютера має і ту велику пе­ ревагу, що комп'ютер може автоматично приймати рішення про дані, які він збирає і видає. Система може запитувати в користува­ ча важливу відсутню інформацію. Ще важливіше те, що комп'ютер може аналізувати дані і допомагати медичному персоналові ста­ вити діагнози і приймати терапевтичні рішення.

1.4.2. Принципи концепції медичних карток

Принцип //Забезпечення єдиної повної картини.

Абстрактна або конкретна медична картка - не має значення, доти, поки повна карта пацієнта доступна через комп'ютер, тоді і там, коли і де вона потрібна. Чи передається картка за допомо­ гою комп'ютерних мереж, чи створене якесь сховище інформації

з усіх можливих джерел (лікарні, кабінети лікарів, лабораторії або і аптеки), щоразу, коли вона потрібна, або вона викликається тільки з одного конкретного сховища (бази даних) - це справа конструкції і впровадження.

Електронна медична картонка повинна містити в собі наступне:

-демографічні дані, дані фізичних оглядів, оцінки, результати

-подальше лікування, включаючи призначення пацієнтові, пла­ новий догляд і плани при виписці;

24

- засоби зв'язку з усіма пунктами допомоги з указівкою режиму роботи і місцезнаходження, планів пацієнта і його розкладу. Ідея електронної медичної картки стала концепцією мультимедіа,

що втілює всі електронні види інформації (текст, голос, зображення, відео і коди) і доступність з будь-якого місця. Слід зазначити, що не вся інформація буде знаходитися в одній базі даних, вона буде в численних базах даних у різних формах, тимчасовою і динамічною.

Принцип 2: Оплата за інформацію.

Важливим питанням має стати плата працівникам охорони здоров'я за дані й інформацію, зібрану про пацієнта. Дані й інфор­ мація повинні бути повними і читатися комп'ютером відповідно до визначеного стандарту. Платники і медичні працівники повинні враховувати високоякісні відомості про пацієнта й інформацію не менш важливими, ніж гроші, персонал і засоби обслуговування.

Якщо буде організована система компенсації за надану ін­ формацію, медичні працівників матимуть стимул автоматизувати систему користування медичними картками. Це підвищить якість медичних послуг, не тільки завдяки наданню своєчасного доступу до повної інформації, але і шляхом стандартизації визначень і еле­ ментів даних.

Замість того, щоб фокусувати свою увагу на платі за послугу (компенсація медпрацівнику за процедуру) або за постановку діа­ гнозу (перспективна оплата, що базується на групах зв'язаних з діагностикою), платники повинні сконцентруватися на одержанні інформації про первісний стан пацієнта, плані лікування, стані па­ цієнта й ефективності лікування. Медпрацівники будуть зацікавле­ ні в організації даних про пацієнта таким чином, щоб це сприяло виплаті винагороди. Вони будуть також зацікавлені в тім, щоб пе­ реконатися в дійсно ретельному зборі всієї необхідної інформації і виконанні всіх процедур, які вимагаються.

Принцип 3: Надання повної інформації про конкретного паці­ єнта.

Дані про пацієнта в електронній медичній картці повинні бути інтегровані з необхідним обсягом медичних знань у даному кон-

25

тексті і підтримувати ухвалення медичного рішення в установі медичного обслуговування. Іншими словами, необхідно надати специфічну інформацію про пацієнта медичним працівникам у тій установі, де приймається рішення.

Інтеграція даних про пацієнта і медичних знань, що дає кон­ кретну для даного пацієнта медичну інформацію, буде основою для зниження витрат і поліпшення якості лікування.

Принцип 4: Систематизація однієї і тієї ж інформації для ви­ користання в різних цілях.

Проведене дослідження електронних медичних карток не змогло виявити стандартної комп'ютерної картки. Занадто багато користувачів їх використовували, що не дало можливості домогти­ ся консенсусу. Проте складено список користувачів і варіантів ви­ користання. Щоб допомогти пацієнтам і медичному працівникові приймати обґрунтовані рішення, ті ж самі дані про пацієнта повинні бути структуровані таким чином, щоб ними можна було користува­ тися в залежності від джерела, проблеми або протоколу - по мірі необхідності. Необхідно створити автоматичні динамічні зведення, підібрані за джерелом (наприклад, усі дані гематологічних аналізів ретроспективно), за проблемою (наприклад, суб'єктивні й об'єк­ тивні дані, пов'язані з виниклою певною і зіставлені за часом).

1.4.3. Ступінь захисту інформації про пацієнтів

Забезпечення конфіденційності секретних медичних зведень про пацієнтів є важливою задачею при розробці інформаційних систем. Персонал, якому офіційно дозволено користуватися ін­ формацією про пацієнтів, повинний мати легкий і оперативний доступ до даних, закладеним у комп'ютері. З іншого боку, ці дані повинні бути недоступні для сторонніх користувачів.

Для забезпечення конфіденційності інформації застосовують наступні дії:

-буквено-цифрові паролі привласнюються за допомогою комп'ютерного алгоритму, користувач може в будь-який час одержати новий пароль;

26

кожен пароль міняється раз у шість місяців; завідувачі відділеннями видають паролі і визначають рівень по­

вноважень. Паролі для лікарів видаються в офісі виконавчого директора, коли лікар одержує лікарняні документи; усіх користувачів повідомляють про те, що пароль прирівню­

ється до офіційного підпису і що ні за яких обставин і нікому він не може розголошуватися; група обслуговування інформаційної системи видає паролі за­

відувачам відділеннями і контролює їхнє використання; доступ може обмежуватися як паролем, так і місцезнаходжен­ ням термінала; користувачі автоматично відключаються від системи при зу­

пинці роботи терміналу більш ніж на 5 хвилин; комп'ютерна система зберігає в пам'яті кожен випадок досту­

пу до інформації про пацієнтів, з фіксацією особистості, про­ фесійної приналежності (лікар, медична сестра, співробітник, студент, і т.д.), місце, тип отриманої інформації, дата і час; кожен співробітник, що використовує комп'ютерну систему, має можливість побачити на дисплеї імена всіх осіб, що пере­ глядали певну особисту електронну медичну картку; пацієнт може запросити список осіб, які переглядали його ме­ дичну картку;

термінали блокуються у випадку введення нелегального паро­ ля кілька разів; термінали автоматично виводять на екран попередження, якщо

користувач переглядає картку знаменитостей, співробітників лікарні та їхніх родичів; термінали за випадковим принципом виводять на дисплей по­

передження про конфіденційність зведень приблизно на кожен 500-й запит зведень про пацієнта; для доступу з домашнього телефону потрібно другий пароль на

базі вбудованого в систему, специфічного стосовно пацієнта демографічного факту, наприклад, дівоче прізвище матері.

27

2.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1.Робота з системою ведення документації MedDoc для

відділень стаціонару

ЗАВДАННЯ 1. Вивчити основні правила роботи в режимах пошуку, завантаження, створення нової історії хвороби, за­ повнення описової частини, щоденників, листів лаборатор­ них досліджень, листів призначень і температурних листів в MedDoc 2.0 (див. нижче).

1. Опис основних режимів роботи MedDoc 2.0.

Як приклад використання комп'ютерних технологій для ве­ дення медичної документації в умовах відділення стаціонару на­ ведемо медичну інформаційну систему MedDoc 2.0, розроблену в Центрі нових інформаційних технологій Вінницького національного медичного університету. Оскільки буде розглянуто російськомов­ ну версію програми, то назви режимів і опцій в тексті й на рисунках наведено російською мовою.

Структурну організацію MedDoc 2.0 з використанням сис- тем-ної оболонки Norton Commander показано на рис. 3.

Каталог ARCHIVES призначено для зберігання архівних історій хвороби. В каталозі HST-DSS зберігаються поточні історії хвороби (IX). У свою чергу, каталоги ARCHIVES і HST-DSS містять ряд підкатологів для зберігання окремих частин IX залежно від відповід­ них моделей структур баз даних: ADMLISTS містить листи призна­ чень окремих IX і загальну базу даних pharmac.dbf всіх лікарських препаратів, що використовуються у відділенні певного клінічного профілю; ANALYSES містить листи лабораторних досліджень і базу даних anal.dbf з назвами видів досліджень; CARDS містить описові частини IX; DAYBOOKS - щоденники; INSLABRS - інформацію про результати спеціальних інструментальних методів досліджень; TEMPLEAF - температурні листи. Крім того, в каталозі HST-DSS міститься база даних medcard.dbf з паспортними частинами (ти­ тульними аркушами) поточних IX. Каталог OUTPUT призначено для : зберігання всіх вихідних форм - епікризів і карт пацієнтів, що ви­ були із стаціонару.

28

Таким чином, одна окремо взята IX в MedDoc 2.0 подається як сукупність різних структур баз даних, що зберігаються у відпо­ відних каталогах. Наприклад, IX з номером 123 буде подана від­ повідною сукупністю БД - 123.adl (лист призначень), 123. На (лист лабораторних досліджень), 123.mcd (описова частина IX), 123. dbk (щоденники), 123.ісг (інструментальні методи досліджень), 123.tml (температурний лист). Крім цього, титульний лист цієї іс­ торії хвороби подано у вигляді кортежу з унікальним ключем 123 в БД medcard.dbf. Епікризи і статкарта генеруються при потребі на основі вказаних структур БД і зберігаються у вигляді текстових файлів у каталозі OUTPUT.

Загальний потік медичної інформації, характерний для відді­ лення цього клінічного профілю, представлено у вигляді ієрархіч­ них структур баз даних (дерев), які містяться в каталозі TREES.

Каталог DIAGNOST призначено для зберігання баз знань, на основі яких функціонують створенні в MedDoc 2.0 експертні сис­ теми. Програмні модулі для керування всіма підсистемами при

29

компіляції в середовищі пакета Foxpro створюють єдиний викону­ ваний файл meddoc.exe.

2. Запуск MedDoc. Основне меню MedDoc. Опції основних режимів.

MedDoc 2.0 запускають файлом meddoc.exe. При бажанні можна задати відповідну команду в стартову програму операцій­ ної системи autoexec.bat, і система буде запускатись автоматично під час ввімкнення комп'ютера. На рис. 4 показано зображення, що висвічується на екрані дисплея після запуску MedDoc 2.0. У верхній частині екрана розміщується основне меню, що містить вісім режимів: "поиск", "просмотр", "ведение", "работа с дере­ вом", "обработка", "создание", "архив", "файлы". Кожний з режи­ мів основного меню містить відповідні підменю, які, у свою чергу, мають певну кількість опцій. Наприклад, як видно з рис. 4, підменю режиму "поиск" містить сім опцій: "фамилия", "имя", "отчество", "№ истории болезни", "лечащий врач", "палата", "сброс".

Під час запуску системи відбувається автоматичний вибір опції "фамилия" у підменю режиму "поиск". Вибір того чи іншого режиму (опції) позначається зміною кольорів фону екрана і букв, що називається підсвічуванням.

Внизу екрана розміщується статусний рядок, в якому містить­ ся інформація про поточну дату і час, а також повідомлення про те, чи завантажена в систему будь-яка історія хвороби.

Під статусним рядком міститься рядок додаткової інформації,

вякому дається коротке повідомлення про режим (опцію), на який

вданий момент налагоджена система.

Перехід з одного режиму основного меню в інший здійснюють за допомогою покажчика "миша" або клавіш керування курсором -> і <-. При цьому використовують принцип "висхідних меню": як тільки вибрано будь-який режим основного меню, авто-матично з'являється відповідне у підменю.

зо