9

„ДОГЛЯД” ПМК

1. До дитячого відділення входить:

   1. маніпуляційний кабінет

   2. харчоблок

   3. кабінет старшої медичної сестри

   4. процедурна

2. До дитячого відділення входить:

   1. ординаторська

   2. ізолятор

   3. кабінет щеплення

   4. їдальня

3. До дитячого відділення входить:

   1. оглядова кімната

   2. санвузол для хворих

   3. санвузол для медперсоналу

   4. кабінет чергового лікаря

4. До дитячого відділення входить:

   1. санпропускник

   2. пост чергової медсестри

   3. рентгенкабінет

   4. кабінет завідувача відділенням

5. Лікар-педіатр дитячого стаціонару заповнює наступну документацію:

   1. лист призначень

   2. журнал руху хворих

   3. лист годування

   4. температурний лист

6. Лікар-педіатр дитячого стаціонару заповнює наступну документацію:

   1. журнал відмови від госпіталізації

   2. історії хвороби

   3. журнал реєстрації хворих на педикульоз

   4. журнал обліку медичного інструментарію

7. Документація постової медсестри дитячого стаціонару включає:

   1. історії хвороби

   2. журнал відмови від госпіталізації

   3. журнал аналізів, направлених до бак.лабораторії

   4. журнал реєстрації хворих на педикульоз

8. Документація постової медсестри дитячого стаціонару включає:

   1. журнал руху хворих

   2. список дітей відділення

   3. журнал обліку медичного інструментарію

   4. журнал прийому амбулаторних хворих

9. Документація постової медсестри дитячого стаціонару включає:

   1. лист годування

   2. історії хвороби

   3. температурний лист

   4. лист призначень

10. Які дані заносять до листка призначень?

    1. масу тіла

    2. об’єм обстежень

    3. Температуру тіла

    4. консультації вузьких спеціалістів

11. Які дані заносять до листка призначень?

    1. продукти харчування

    2. температуру тіла

    3. медикаменти

    4. об’єм обстежень

12. Що зазначає лікар, коли записує медикаменти в листок призначень?

    1. дозу препарату

    2. температуру тіла

    3. шлях введення

    4. особливі примітки, щодо введення препарату

13. Що зазначає лікар, коли записує медикаменти в листок призначень?

    1. назву препарату

    2. кратність введення

    3. частоту пульсу

    4. дозу препарату

14. Які дані заносять до температурного листка?

    1. температуру тіла

    2. призначені препарати

    3. частоту дихання

    4. добову кількість сечі

15. Які дані заносять до температурного листка?

    1. артеріальний тиск

    2. кількість випитої рідини

    3. фізіотерапевтичні процедури

    4. частоту серцевих скорочень

16. Які дані заносять до температурного листка?

    1. температуру тіла

    2. зріст дитини

    3. кількість випорожнень

    4. масу тіла

17. Функціональні обов’язки середньої медсестри дитячого відділення:

    1. термометрія

    2. заповнення паспортної частини історії хвороби

    3. санітарна обробка хворого

    4. проведення ін’єкцій хворим

18. Функціональні обов’язки середньої медсестри дитячого відділення:

    1. проведення об’єктивного обстеження

    2. роздача ліків хворим

    3. обробка сповивального столика та кушетки після огляду

    4. виконання приписів лікаря відповідно листку призначень

19. Функціональні обов’язки молодшої медсестри дитячого відділення:

    1. проведення антропометричних вимірювань

    2. термометрія

    3. проведення дезінфекції у відділенні

    4. доставка до лабораторії сечі та калу для аналізів

20. Функціональні обов’язки молодшої медсестри дитячого відділення:

    1. виконання приписів лікаря відповідно листку призначень

    2. проведення вологого прибирання у відділенні

    3. роздача ліків хворим

    4. доставка біксів у стерилізаційну

21. Функціональні обов’язки молодшої медсестри дитячого відділення:

    1. доставка біксів у стерилізаційну

    2. дезінфекція тумбочок та підвіконь у палатах

    3. транспортування хворого (у неважкому стані) з приймального відділення

    4. підготовка до стерилізації шприців після використання

22. Деонтологія − це наука про

    1. Накладання пов’язок

    2. Принципи поведінки медичного персоналу

    3. Правила вимірювання температури тіла

    4. Професійну етику медичних працівників

23. Деонтологія − це наука про

    1. Стосунки між лікарем та родичами хворого

    2. Стосунки між хворими

    3. Стосунки між лікарями

    4. Стосунки між лікарем та хворим

24. Деонтологія − це наука про

    1. Стосунки між лікарем та медсестрою

    2. Стосунки між лікарем та молодшим медперсоналом

    3. Стосунки між лікарем та хворим

    4. Стосунки між хворими та їх родичами

25. Етика − це:

    1. Сукупність моральних правил певної соціальної групи

    2. Правила вимірювання температури тіла

    3. Норми поведінки

    4. Правила накладання пов’язок

26. До структури приймального відділення входить:

    1. харчоблок

    2. оглядова кімната

    3. кабінет старшої медичної сестри

    4. процедурна

27. До структури приймального відділення входить:

    1. кабінет щеплення

    2. ізолятор

    3. кабінет чергового лікаря

    4. санпропускник

28. Функції приймального відділення:

    1. прийом та реєстрація хворих

    2. огляд та первинне обстеження хворих

    3. санітарно-гігієнічна обробка поступаючих

    4. оформлення лікарняних листків

29. Функції приймального відділення:

    1. надання невідкладної допомоги

    2. транспортування хворих до відділень

    3. проведення профілактичних щеплень

    4. проведення антропометрії

30. У приймальному відділенні проводиться:

    1. термометрія

    2. лікування каріозних зубів

    3. огляд хворого

    4. лікувальні ванни

31. Госпіталізація хворого до дитячої лікарні можлива:

    1. за направленням дільничного педіатра

    2. за направленням медсестри відділення

    3. за направленням вузьких спеціалістів

    4. за направленням сімейного лікаря

32. Госпіталізація хворого до дитячої лікарні можлива:

    1. за направленням медсестри поліклініки

    2. каретою швидкої допомоги

    3. по самозверненню

    4. по переводу з іншої лікарні

33. Санітарна обробка хворого у приймальному відділенні включає:

    1. санацію ротової порожнини

    2. душ

    3. лікувальну ванну

    4. підстригання нігтів

34. Санітарна обробка хворого у приймальному відділенні включає:

    1. гігієнічну ванну

    2. миття голови

    3. душ

    4. одягання чистої білизни та змінного взуття

35. Ділянки, які заслуговують особливої уваги при виявленні корости:

    1. між пальцями рук, ніг

    2. спина

    3. обличчя

    4. нижня поверхня живота

    5. бокові поверхні тулуба

36. Документація приймального відділення:

    1. Журнал обліку хворих в ізоляторі

    2. Журнал генеральних прибирань

    3. Журнал обліку медичного інструментарію

    4. Журнал реєстрації наркотичних та сильнодіючих препаратів

37. Документація приймального відділення:

    1. Журнал відмови від госпіталізації

    2. Журнал виявлення корости та педикульозу

    3. Журнал реєстрації інфекційних захворювань

    4. Журнал руху хворих

38. Документація приймального відділення:

    1. Журнал обліку прийому хворих до стаціонару

    2. Журнал руху хворих

    3. Журнал обліку амбулаторних хворих

    4. Журнал реєстрації аналізів на бак. обстеження

39. Функції медсестри приймального відділення:

    1. заповнення паспортної частини історії хвороби

    2. антропометричні вимірювання

    3. санітарна обробка хворого

    4. проведення об’єктивного обстеження

40. Функції медсестри приймального відділення:

    1. обробка сповивального столика та кушетки після огляду

    2. реєстрація хворого

    3. термометрія

    4. забір матеріалу для бак.дослідження

41. Антропометричні вимірювання включають:

    1. визначення добової кількості сечі

    2. визначення маси тіла

    3. визначення довжини тіла

    4. визначення кількості випитої рідини

    5. визначення окружності голови та грудної клітки

42. Точки дотику тіла дитини при вимірюванні зросту:

    1. потилиця

    2. міжлопаткова ділянка

    3. п’ятки

    4. весь хребет

43. Для вимірювання окружності грудної клітини сантиметрова стрічка ззаду пройде:

    1. під лопатками

    2. над лопатками

    3. по виступах лопаток

44. Для вимірювання окружності грудної клітини сантиметрова стрічка спереду пройде:

    1. по сосках у всіх незалежно від статі і віку

    2. по сосках у хлопчиків та у дівчаток до статевого розвитку

    3. у дівчаток періоду статевого розвитку над молочними залозами

45. Для вимірювання окружності голови сантиметрова стрічка спереду прикладається:

    1. по надбрівних дугах

    2. вище надбрівних дуг

    3. на лінії росту волосся

46. Для вимірювання окружності голови сантиметрова стрічка ззаду прикладається:

    1. немає значення де

    2. внизу потилиці

    3. по найбільш виступаючим ділянкам потиличного горба

47. Кисень можна подавати:

    1. з кисневої подушки

    2. з кишенькового інгалятора

    3. безпосередньо з кисневого балона

    4. з центральної кисневої станції

48. Перед подачею кисню необхідно перевірити:

    1. прохідність дихальних шляхів

    2. чіткість мови

    3. гостроту зору

49. Подача кисню може здійснюватись:

    1. через маску

    2. через кишеньковий інгалятор

    3. через носові катетери

    4. через мундштук кисневої подушки

50. Для подачі зволоженого кисню можна :

    1. обгорнути мундштук вологою марлею

    2. періодично змочувати водою губи хворого

    3. застосувати електрочайник, щоб кипів біля ліжка хворого

    4. використовувати апарат Боброва

51. Для успішного проведення непрямого масажу серця хворого необхідно:

    1. перевернути на правий бік

    2. перевернути на лівий бік

    3. покласти спиною на тверду поверхню

    4. покласти спиною на м’яку поверхню

52. Для проведення непрямого масажу серця дитині старшого віку натискування необхідно здійснювати:

    1. на 3-4 ребро зліва

    2. на 4-5 ребро зліва

    3. на нижню третину грудини

    4. на верхню третину грудини

53. Для проведення непрямого масажу серця новонародженій дитині натискування необхідно здійснювати:

    1. на 3-4 ребро зліва

    2. на нижню третину грудини

    3. на середню третину грудини

    4. на верхню третину грудини

54. Проведення непрямого масажу серця дитині старшого віку необхідно здійснювати шляхом натискування на грудину:

    1. великими пальцями

    2. вказівними пальцями

    3. всіма пальцями

    4. основами долонь

55. Проведення непрямого масажу серця новонародженій дитині необхідно здійснювати натискуванням на грудину:

    1. великими пальцями

    2. вказівними пальцями

    3. всіма пальцями

    4. основами долонь

56. Для проведення непрямого масажу серця новонародженій дитині за 1 хвилину необхідно здійснювати:

    1. 50-60 натискувань на грудину

    2. 70-80 натискувань на грудину

    3. 100-120 натискувань на грудину

    4. 140-160 натискувань на грудину

57. Для проведення непрямого масажу серця дитині старшого віку за 1 хвилину необхідно здійснювати:

    1. 50-60 натискувань на грудину

    2. 80-90 натискувань на грудину

    3. 100-120 натискувань на грудину

    4. 130-140 натискувань на грудину

58. Проведення штучної вентиляції легенів проводять за методом:

    1. „рот в рот”

    2. „ніс в ніс”

    3. „рот в ніс”

59. Для проведення штучної вентиляції легенів у дітей старшого віку за 1 хвилину здійснюють:

    1. 5-10 вдихів

    2. 12-20 вдихів

    3. 25-30 вдихів

    4. 35-40 вдихів

60. Для проведення штучної вентиляції легенів у новонароджених дітей за 1 хвилину здійснюють:

    1. 5-10 вдихів

    2. 12-20 вдихів

    3. 35-40 вдихів

    4. 50-60 вдихів

61. При проведенні штучної вентиляції легенів рекомендовано, щоб на один інтенсивний вдих приходилось:

    1. 1-2 натискування на грудину

    2. 4-5 натискувань на грудину

    3. 8-10 натискувань на грудину

    4. 12-15 натискувань на грудину

62. При проведенні штучної вентиляції легенів в момент вдиху непрямий масаж серця припиняють не більше ніж на:

    1. 1 секунду

    2. 3 секунди

    3. 6 секунд

    4. 10 Секунд

63. Критеріями ефективності штучної вентиляції легенів вважають:

    1. рухи грудної клітки під час вдиху

    2. рухи грудної клітки під час видиху

    3. „дихальний” шум під час видиху

    4. зникнення ціанозу та мармуровості шкіри

64. Для дітей (окрім періоду новонародженності) нормальною вважається температура тіла:

    1. 35-36 ⁰ С

    2. 36-37 ⁰ С

    3. 35,5-36,6 ⁰ С

    4. 36,6-37 ⁰ С

65. Занесення результатів вимірювання температури тіла до температурного листка входить до обов’язків:

    1. старшої медсестри відділення

    2. постової медсестри

    3. маніпуляційної медсестри

    4. молодшої медсестри

66. Перед проведенням термометрії необхідно:

    1. витерти насухо пахвову ділянку

    2. протерти пахвову ділянку дезінфікуючим розчином

    3. помити пахвову ділянку водою з милом

67. Дітям раннього віку вимірювання температури тіла можна проводити:

    1. в пахвовій ділянці

    2. в пахвинній ділянці

    3. в прямій кишці

68. За відсутності особливих вказівок лікаря вимірювання температури тіла дітей у стаціонарі проводять:

    1. 1 раз на добу

    2. 2 рази на добу

    3. 3 рази на добу

    4. 4 рази на добу

69. За відсутності особливих вказівок лікаря вимірювання температури тіла дітей у стаціонарі проводять:

    1. лише вранці

    2. лише ввечері

    3. вранці і ввечері

    4. тільки після обіду

70. Тривалість проведення термометрії в прямій кишці:

    1. 3 хвилини

    2. 5 хвилин

    3. 10 хвилин

    4. 15 хвилин

71. Тривалість проведення термометрії в аксілярній ямці:

    1. 5 хвилин

    2. 3 хвилини

    3. 10 хвилин

    4. 15 хвилин

72. Значення температури тіла при її вимірюванні у прямій кишці:

    1. вищі на 1⁰ С ніж на шкірних покривах

    2. нижчі на 1⁰ С ніж на шкірних покривах

    3. такі, як на шкірних покривах

    4. вищі на 2⁰ С ніж на шкірних покривах

73. Протипоказаннями до вимірювання температури тіла в прямій кишці є:

    1. пронос

    2. захворювання прямої кишки

    3. вік до 1-го року

74. Вранішнє вимірювання температури тіла як правило проводять:

    1. о 6-ій годині ранку

    2. о 7-ій годині ранку

    3. між 6-ою і 8-ою годинами ранку

    4. між 8-ою і 9-ою годинами ранку

75. Вечірнє вимірювання температури тіла як правило проводять:

    1. о 16-ій годині

    2. о 17-ій годині

    3. між 16-ою і 18-ою годинами

    4. між 18-ою і 19-ою годинами

76. Вимірюючи артеріальний тиск повітря у манжетку накачують:

    1. до зникнення звуку пульсації

    2. ще на 40-50 мм рт. ст. після зникнення звуку пульсації

    3. до позначки 130-140 мм рт. ст.

    4. до виникнення неприємних відчуттів у руці

77. Вимірюючи артеріальний тиск манжетку необхідно накласти так:

    1. щоб вона тісно перетискала плече

    2. щоб вона вільно пересувалась по плечі

    3. щоб під нею залишалось місце на 1-2 пальці

78. Значення систолічного тиску фіксують:

    1. в момент зникнення звуку пульсації під час накачування манжетки

    2. в момент появи звуку пульсації під час накачування манжетки

    3. в момент зникнення звукових ударів при випусканні повітря з манжетки

    4. в момент появи звукових ударів при випусканні повітря з манжетки

79. Значення діастолічного тиску фіксують:

    1. в момент зникнення звуку пульсації під час накачування манжетки

    2. в момент появи звуку пульсації під час накачування манжетки

    3. в момент зникнення звукових ударів при випусканні повітря з манжетки

    4. в момент появи звукових ударів при випусканні повітря з манжетки

80. Пульс у дітей можна визначати на:

    1. променевій артерії

    2. скроневій артерії

    3. яремній вені

    4. сонній артерії

81. У дітей першого року пульс переважно визначають на:

    1. променевій артерії

    2. скроневій артерії

    3. яремній вені

    4. підколінній артерії

82. У дітей старших за 1,5 роки пульс переважно визначають на:

    1. стегновій артерії

    2. променевій артерії

    3. скроневій артерії

    4. яремній вені

83. Підрахунок пульсу рекомендовано проводити протягом:

    1. 20 сек.

    2. 30 сек.

    3. 40 сек.

    4. 60 сек.

84. При підрахунку пульсу у дітей раннього віку можна:

    1. прийняти 2 серцевих скорочення за одне

    2. прийняти 3 серцевих скорочення за одне

    3. прийняти 4 серцевих скорочення за одне

    4. прийняти 5 серцевих скорочень за одне

85. Визначення частоти дихання у дітей можна проводити:

    1. рахуючи візуально рухи грудної клітини

    2. притримуючи фонендоскоп біля носа дитини

    3. рахуючи рухи грудної клітини, поклавши руку на неї

86. Підрахунок частоти дихання рекомендовано проводити протягом:

    1. 20 сек.

    2. 30 сек.

    3. 40 сек.

    4. 60 сек.

87. До критеріїв здоров’я відносять:

    1. функціональний стан всіх органів та систем

    2. резистентність організму

    3. реактивність організму

    4. фізичний розвиток

88. До критеріїв здоров’я відносять:

    1. наявність хронічної патології

    2. Резистентність організму

    3. нервово-психічний розвиток

    4. Реактивність організму

89. Діти з хронічною патологією в стадії компенсації відносяться до:

    1. 1-ої групи здоров’я

    2. 3-ої групи здоров’я

    3. 4-ої групи здоров’я

    4. 5-ої групи здоров’я

90. Діти з хронічною патологією в стадії субкомпенсації відносяться до:

    1. 2-ої групи здоров’я

    2. 3-ої групи здоров’я

    3. 4-ої групи здоров’я

    4. 5-ої групи здоров’я

91. Діти з хронічною патологією в стадії декомпенсації відносяться до:

    1. 2-ої групи здоров’я

    2. 3-ої групи здоров’я

    3. 4-ої групи здоров’я

    4. 5-ої групи здоров’я

92. Діти, які часто хворіють на гострі захворювання, відносяться до:

    1. 1-ої групи здоров’я

    2. 2-ої групи здоров’я

    3. 4-ої групи здоров’я

    4. 5-ої групи здоров’я

93. Діти з обтяженим анамнезом відносяться до:

    1. 3-ої групи здоров’я

    2. 2-ої групи здоров’я

    3. 4-ої групи здоров’я

    4. 5-ої групи здоров’я

94. До 1-ої групи здоров’я відносяться діти, які:

    1. часто хворіють

    2. практично здорові

    3. мають хронічну патологію в стадії компенсації

    4. мають обтяжений анамнез

95. Групи ризику виділяють за:

    1. народженням

    2. фізичним та нервово-психічним розвитком

    3. вигодовуванням

    4. захворюваністю

    5. соціально-побутовими умовами

96. Критерії оцінки загального стану дитини:

    1. положення в ліжку

    2. свідомість

    3. скарги та дані анамнезу

    4. результати додаткових методів обстеження

97. Критерії оцінки загального стану дитини:

    1. реакція на навколишнє середовище

    2. скарги та дані анамнезу

    3. дані об’єктивного обстеження

    4. заключення консультацій вузьких спеціалістів

98. Загальний стан оцінюється як:

    1. задовільний

    2. порушений

    3. середньої важкості

    4. близький до задовільного

99. Загальний стан оцінюється як:

    1. задовільний

    2. порушений

    3. вкрай важкий

    4. важкий

100. Задовільний загальний стан дитини − це коли:

     1. є незначна кількість скарг

     2. скарги відсутні

     3. за даними додаткових методів обстеження не виявлено жодних порушень внутрішніх органів

     4. дані об’єктивного обстеження не свідчать про порушення внутрішніх органів

101. Свідомість буває:

     1. потьмарена

     2. ступор

     3. ясна

     4. сопор

     5. кома

102. Положення в ліжку буває:

     1. невимушене

     2. пасивне

     3. задовільне

     4. активне

     5. вимушене

103. Активне положення в ліжку − це:

     1. коли хворий може самостійно змінювати своє положення

     2. коли хворий може змінювати своє положення лише за допомогою сторонніх

     3. коли хворий спеціально займає положення, яке приносить полегшення його стану

104. Пасивне положення в ліжку − це:

     1. коли хворий спеціально займає положення, яке приносить полегшення його стану

     2. коли хворий може самостійно змінювати своє положення

     3. коли хворий може змінювати своє положення лише за допомогою сторонніх

105. Вимушене положення в ліжку − це:

     1. коли хворий може змінювати своє положення лише за допомогою сторонніх

     2. коли хворий спеціально займає положення, яке приносить полегшення його стану

     3. коли хворий може самостійно змінювати своє положення

106. Які заходи відносяться до санітарно-гігієнічного режиму:

     1. провітрювання палат

     2. миття підлоги дезинфікуючим розчином

     3. вологе прибирання

     4. освітлення палат

107. Які заходи відносяться до санітарно-гігієнічного режиму?

     1. меблювання палат

     2. знезараження повітря у палатах бактерицидними лампами

     3. заміна натільної білизни

     4. заміна постільної білизни

108. Які заходи відносяться до протиепідемічного режиму?

     1. заміна натільної та постільної білизни

     2. знезараження повітря у палатах бактерицидними лампами

     3. освітлення палат

     4. миття підлоги дезинфікуючим розчином

109. Види дезінфекції:

     1. Початкова

     2. Профілактична

     3. Поточна

     4. Заключна

110. Методи дезінфекції:

     1. Фізичні

     2. Біологічні

     3. Хімічні

     4. Механічні

111. Дезінфекція в епідвогнищі включає:

     1. Початкову дезінфекцію

     2. Заключну дезінфекцію

     3. Профілактичну дезінфекцію

     4. Поточну дезінфекцію

112. Спосіб зберігання чистих термометрів:

     1. у склянці з дезрозчином

     2. у сухій склянці з ватою на дні

     3. у склянці з кипяченою водою

113. Одноразові шприци після використання:

     1. Промивають проточною водою

     2. Занурюють у 0,2% розчин дезактіну на 1 годину

     3. Промивають 0,2% розчином дезактіну

     4. Викидають без дезінфекції

     5. Здають старшій медсестрі

114. Знежирення посуду після прийому їжі:

     1. замочування у 1% розчині хлораміну

     2. замочування у 2% розчині соди

     3. замочування у 0,2% розчині дезактіну

     4. замочування у 0,2% розчині хлорного вапна

115. Знезараження посуду після прийому їжі:

     1. замочування у 1% розчині хлораміну

     2. замочування у 0,2% розчині дезактіну

     3. замочування у 0,2% розчині хлорного вапна

     4. замочування у 2% розчині соди

116. Провітрювання приміщень у лікувальних закладах проводиться:

     1. 1 раз на добу

     2. 2 раз на добу

     3. 3 раз на добу

     4. 4 раз на добу

117. Знезараження повітря бактерицидними лампами у приміщеннях лікувальних закладів проводиться:

     1. 1 раз на добу

     2. 2 раз на добу

     3. 3 раз на добу

     4. 4 раз на добу

118. Збір брудної білизни від хворих у відділенні повинен проводитись:

     1. спочатку у мішки з цупкої тканини, далі – в поліетиленові мішки

     2. спочатку у поліетиленові мішки, далі – в мішки з цупкої тканини

     3. спочатку у мішки з цупкої тканини, далі – в емальовані баки

119. Послідовність обробки посуду після прийому їжі:

     1. Промивання проточною водою, знезараження у 0,2% розчині дезактіну, знежирення у 2% розчині соди.

     2. Знежирення у 2% розчині соди, знезараження у 0,2% розчині дезактіну, промивання проточною водою

120. Послідовність обробки термометрів після використання:

     1. замочують в дезрозчині, промивають проточною водою

     2. промивають проточною водою, замочують в дезрозчині

     3. промивають проточною водою

121. Послідовність обробки шпателів після використання:

     1. замочують в дезрозчині, промивають проточною водою, стерилізують

     2. промивають проточною водою, стерилізують

     3. замочують в дезрозчині, промивають проточною водою

     4. промивають проточною водою, замочують в дезрозчині

122. На який час занурюють термометри для знезараження в 0,2 % розчин дезактіну?

     1. 10 хвилин

     2. 20 хвилин

     3. 60 хвилин

     4. 90 хвилин

123. На який час занурюють шпателі для знезараження в 0,2 % розчин дезактіну?

     1. 45 хвилин

     2. 20 хвилин

     3. 60 хвилин

     4. 90 хвилин

124. На який час занурюють горщики для знезараження в 0,2 % розчин дезактіну?

     1. 45 хвилин

     2. 20 хвилин

     3. 60 хвилин

     4. 90 хвилин

125. На який час занурюють наконечники до клізм та газовивідні трубки для знезараження в 0,2 % розчин дезактіну?

     1. 45 хвилин

     2. 20 хвилин

     3. 60 хвилин

     4. 30 хвилин

126. На який час занурюють іграшки для знезараження в 0,2 % розчин дезактіну?

     1. 10 хвилин

     2. 20 хвилин

     3. 60 хвилин

     4. 30 хвилин

127. Якими розчинами проводиться миття підлоги в палатах протягом доби?

     1. 2 рази з миючим засобом, 1 раз – з дезрозчином

     2. 2 рази з дезрозчином, 1 раз – з миючим засобом

     3. 3 рази з миючим засобом, 1 раз – з дезрозчином

     4. 3 рази з дезрозчином, 1 раз – з миючим засобом

128. З якою частотою проводиться вологе прибирання маніпуляційної педіатричного стаціонару?

     1. Тричі на день

     2. 2 рази на добу

     3. По потребі

     4. 1 раз на добу

129. З якою частотою проводиться генеральне прибирання маніпуляційної педіатричного стаціонару?

     1. Тричі на день

     2. 2 рази на добу

     3. По потребі

     4. 1 раз на тиждень

130. Як часто проводиться санітарна обробка приліжкових тумбочок та підвіконь у палаті?

     1. 1 раз в день

     2. По потребі

     3. 2 рази на день

     4. 2 рази на тиждень

131. Як обробляють сповивальні столики і клейонки з кушеток після огляду кожного хворого?

     1. Протирають дезрозчином 2 рази через 15 хвилин, через 60 хв. протирають водою

     2. Протирають дезрозчином 3 рази через 10 хвилин, через 30 хв. протирають водою

     3. Протирають дезрозчином 2 рази через 5 хвилин, через 60 хв. протирають водою

     4. Протирають дезрозчином 3 рази через 15 хвилин, через 30 хв. протирають водою

132. Миття підлоги в палатах має проводитись:

     1. 1 раз на добу

     2. 3 рази на добу

     3. 4 рази на добу

     4. По потребі

133. Частота зміни натільної білизни:

     1. Щоденно

     2. 1 раз на тиждень

     3. За потребою

     4. 1 раз в 10 діб

134. Частота зміни постільної білизни:

     1. Щоденно

     2. 1 раз на тиждень

     3. За потребою

     4. 1 раз в 10 діб

135. Що включає профілактичний огляд медперсоналу?

     1. Флюорографія органів грудної клітки

     2. Аналіз крові на сифіліс

     3. Кал на бак. дослідження

     4. Аналіз сечі загальний

136. Що включає профілактичний огляд медперсоналу?

     1. Аналіз крові загальний

     2. Огляд акушер-гінеколога (для жінок)

     3. Аналіз сечі загальний

     4. Огляд ЛОР-лікаря, стоматолога, терапевта

137. Що включає профілактичний огляд медперсоналу?

     1. Огляд невролога

     2. Мазок із слизової утворень зіву та з носа на стафілокок

     3. Кал на яйця глистів

     4. Огляд хірурга

138. Профілактичний огляд медперсоналу 1 раз на рік включає:

     1. Аналіз крові на сифіліс

     2. Флюорографія органів грудної клітки

     3. Огляд акушер-гінеколога (для жінок)

     4. Мазок із слизової утворень зіву та з носа на стафілокок

139. Профілактичний огляд медперсоналу 2 рази на рік включає:

     1. Аналіз крові на сифіліс

     2. Огляд акушер-гінеколога (для жінок)

     3. Кал на бак. дослідження

     4. Огляд стоматолога, терапевта

140. Профілактичний огляд медперсоналу 2 рази на рік включає:

     1. Кал на яйця глистів

     2. Шкребок на ентеробіоз

     3. Огляд ЛОР-лікаря, стоматолога, терапевта

     4. Аналіз крові загальний

141. Профілактичний огляд медперсоналу 4 рази на рік включає:

     1. кал на бак. дослідження

     2. аналіз крові на сифіліс

     3. кал на яйця глистів, шкребок на ентеробіоз

     4. огляд невролога

     5. мазок із слизової утворень зіву та з носа на стафілокок

142. Частота проведення гігієнічних ванн на першому півріччі життя:

     1. Щоденно

     2. 1 раз на тиждень

     3. через день

     4. 2 рази на тиждень

143. Частота проведення гігієнічних ванн на другому півріччі життя:

     1. Щоденно

     2. 1 раз на тиждень

     3. через день

     4. 2 рази на тиждень

144. Температура для проведення гігієнічних ванн на першому півріччі життя:

     1. 39-40 ^о

     2. 36.5-36 ^о

     3. 37.5-36.5 ^о

     4. 35-36 ^о

145. Температура для проведення гігієнічних ванн на другому півріччі життя:

     1. 39-40 ^о

     2. 36.5-36 ^о

     3. 37.5-36.5 ^о

     4. 35-36 ^о

146. Для проведення гігієнічної ванни новонародженому беруть:

     1. Кип’ячену воду

     2. Некип’ячену воду

     3. Немає значення

147. Перша гігієнічна ванна проводиться:

     1. В пологовому будинку

     2. В домашніх умовах в день виписки

     3. На другий день після виписки

     4. На другий день після виписки після огляду педіатра

148. Після проведення гігієнічної ванни необхідно:

     1. Ополоснути дитину

     2. Промокнути шкіру пелюшкою

     3. Змастити всю шкіру дитячою олією

     4. Змастити дитячою олією фізіологічні складки

     5. Сповити дитину

149. Як часто застосовується мило під час проведення гігієнічних ванн на першому півріччі життя?

     1. Щодня

     2. 1 Раз на тиждень

     3. Через день

     4. через два дні

150. Лікувальні ванни бувають:

     1. Загальні

     2. Місцеві

     3. Сидяча

     4. Стояча

151. Лікувальні ванни гарячі мають температуру:

     1. 50-55 град.

     2. 40-42 град.

     3. 36-38 град.

     4. 45-46 град.

152. Лікувальні ванни теплі мають температуру:

     1. 50-55 град.

     2. 40-42 град.

     3. 38-40 град.

     4. 45-46 град.

153. Лікувальні ванни індиферентні мають температуру:

     1. 50-55 град.

     2. 40-42 град.

     3. 38-40 град.

     4. 36-37 град.

154. Лікувальні ванни розрізняють:

     1. за зануренням частини тіла

     2. за температурою

     3. за призначенням

     4. за додаванням лікарських речовин

155. На ділянці шкіри, де утворюються пролежні, з’являється спочатку:

     1. Болючість

     2. Почервоніння

     3. Збліднення

     4. Синюшність

156. Профілактика пролежнів включає наступні заходи:

     1. Масажують шкіру

     2. Підкладають гумові круги

     3. Протирають шкіру розведеним спиртом

     4. Підкладають під шкіру подушечки з просом

157. Місця, де найчастіше утворюються пролежні:

     1. Потилиця

     2. Лопатки

     3. Крижі

     4. П’ятки

     5. Пупок

158. Пролежні − це:

     1. Дистрофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини

     2. Папульозно-пустульозна висипка

     3. Геморагічна висипка

159. Для постановки сифонної очисної клізми потрібно:

     1. Наконечник, лійка, кружка Есмарха, вода

     2. Гумова трубка, лійка, вода

     3. Наконечник, кружка Есмарха, вода

160. Лікувальна клізма проводиться:

     1. До очисної

     2. Після очисної

     3. Разом з очисною

161. Температура води для проведення очисної клізми:

     1. 18-20 град.

     2. 24-26 град.

     3. 14-16 град.

     4. 36-37 град.

162. Температура води для проведення лікувальної клізми:

     1. 18-20 град.

     2. 36-37 град.

     3. 24-26 град.

     4. 14-16 град.

163. При підготовці грілки до використання необхідно:

     1. перевірити її на цілісність

     2. прокип’ятити

     3. замочити в дезенфікуючому розчині

     4. обробити поверхню дез.розчином

164. Температура води для наповнення грілки має бути:

     1. 30-50 градусів С

     2. 60-70 градусів С

     3. 20-30 градусів С

     4. 30-40 градусів С

165. Об’єм води при заповненні грілки складає:

     1. до двох третин об’єму

     2. одна третина об’єму

     3. половина об’єму

     4. повне наповнення

166. Після заповнення грілки водою необхідно:

     1. витіснити повітря

     2. перевірити цілісність грілки

     3. обробити поверхню грілки дезактином

167. При накладанні грілки на тривалий час воду в ній потрібно міняти:

     1. кожні 30 хвилин

     2. кожну годину

     3. кожні 2-3 години

     4. кожні 4-5 годин

168. Гумову грілку прикладають:

     1. безпосередньо до тіла

     2. обгорнувши її вологим рушником

     3. обгорнувши її сухим рушником

     4. через білизну

169. Для дітей якого віку заводять листки вигодовування?

     1. для всіх

     2. для дітей першого року життя

     3. для дітей перших трьох років життя

     4. лише для дітей першого місяця життя

170. Листок годування при поступленні дитини в стаціонар вперше заповнює:

     1. лікар швидкої допомоги

     2. черговий лікар

     3. чергова медсестра

     4. лікуючий лікар

171. Відмітки про виконання призначень в листку годування робить:

     1. дієтсестра

     2. постова медсестра

     3. маніпуляцій на сестра

     4. лікуючий лікар

172. В листку годування лікар зазначає:

     1. продукти харчування

     2. об’єм їжі на одне годування

     3. кількість випитої рідини

     4. кількість випорожнень

173. В листку годування лікар зазначає:

     1. режим харчування

     2. об’єм їжі на одне годування

     3. наявність зригувань

     4. кількість їжі, що вжила дитина на одне годування

174. В листку годування постова медсестра зазначає:

     1. кількість випорожнень

     2. кількість їжі, що вжила дитина на одне годування

     3. призначений об’єм їжі на одне годування

     4. кількість випитої рідини

175. В листку годування постова медсестра зазначає:

     1. режим харчування

     2. наявність зригувань

     3. призначені продукти харчування

     4. призначений об’єм їжі на одне годування

176. Лікарняний харчоблок готує їжу для пацієнтів на підставі:

     1. листа призначення

     2. листка годування

     3. порціонника

     4. усного замовлення

177. Порціонник складає:

     1. черговий лікар

     2. дієтсестра

     3. постова медсестра

     4. старша медсестра

178. Порціонна вимога складається з розрахунку на:

     1. дітей до 1-го року

     2. дітей старших від 1-го року

     3. матерів по догляду за дітьми до 3 років

     4. матерів по догляду за дітьми до 6 років

179. Їжу з харчоблоку до відділення необхідно доставляти:

     1. в маркірованому посуді

     2. в посуді з закритими кришками

     3. немає значення

180. Вологе прибирання їдальні відділення необхідно здійснювати:

     1. щоденно

     2. через день

     3. двічі на тиждень

     4. щотижня

181. Вологе прибирання їдальні відділення необхідно здійснювати протягом дня:

     1. один раз

     2. двічі

     3. тричі

     4. 4 рази

182. Для вологого прибирання їдальні відділення використовують:

     1. 0,2% розчин дезактіну

     2. 1% розчин хлорного вапна

     3. 3%розчин перекису водню

     4. 15 розчин хлораміну

183. Провітрювання їдальні відділення необхідно здійснювати протягом дня:

     1. один раз

     2. двічі

     3. тричі

     4. 4 рази

184. Генеральне прибирання їдальні відділення необхідно здійснювати:

     1. щоденно

     2. через день

     3. двічі на тиждень

     4. щотижня

185. На роздатці дитячого відділення не використовують посуд:

     1. алюмінієвий

     2. емальований

     3. з нержавіючої сталі

     4. скляний

186. Чистий посуд у дитячих відділеннях зберігають:

     1. накритим чистою марлею на стелажах

     2. в сушильних шафах

     3. в при ліжкових тумбочках

     4. накритим чистою марлею на столах

187. Продукти, які хворі зберігають в холодильнику, мають бути:

     1. відповідно підписані

     2. загорнуті в поліетиленовий пакет

     3. загорнуті в папір

188. Підпис на продуктах, які хворі зберігають в холодильнику, має включати:

     1. прізвище хворого

     2. № палати хворого

     3. діагноз хворого

     4. дату, коли їх поклали до холодильника

189. Краплі в очі закапують:

     1. піпеткою з гострим кінцем торкаючись ока

     2. піпеткою з тупим кінцем торкаючись ока

     3. піпеткою з гострим кінцем не торкаючись ока

     4. піпеткою з тупим кінцем не торкаючись ока

190. Краплі в ніс закапують:

     1. піпеткою з гострим кінцем торкаючись носа

     2. піпеткою з тупим кінцем торкаючись носа

     3. піпеткою з гострим кінцем не торкаючись носа

     4. піпеткою з тупим кінцем не торкаючись носа

191. Ліки для закапування в вухо мають бути:

     1. теплими

     2. холодними

     3. температура не має значення

192. Перед проведенням ін’єкції місце уколу протирають розчином:

     1. 0,2 % дезактіну

     2. 70 % спирту

     3. 96 % спирту

     4. 3 % йоду

193. Місце уколу перед проведенням ін’єкції протирають дезінфікуючим розчином:

     1. Один раз

     2. двічі

     3. тричі

     4. Немає значення

194. Внутрішньошкірні ін’єкції проводять:

     1. на внутрішній поверхні стегна

     2. на зовнішній поверхні плеча

     3. на внутрішній поверхні передпліччя

     4. на латеральній поверхні живота на рівні пупка

195. Внутрішньошкірні ін’єкції проводять:

     1. на внутрішній поверхні передпліччя

     2. у верхньому зовнішньому квадранті сідниці

     3. на передньозовнішній поверхні стегна

     4. на підлопатковій ділянці

196. При внутрішньошкірному введенні медичного препарату зріз голки повинен знаходитись:

     1. знизу

     2. збоку

     3. зверху

     4. не має значення

197. При виконанні внутрішньошкірних ін’єкцій голку потрібно вводити:

     1. під прямим кутом

     2. під гострим кутом (близько 45°)

     3. під максимально гострим кутом (майже паралельно поверхні шкіри)

     4. під тупим кутом

198. При виконанні внутрішньошкірних ін’єкцій голку в шкіру потрібно вводити:

     1. до її половини

     2. щоб сховався зріз голки

     3. до зрізу голки

     4. Немає значення

199. Підшкірні ін’єкції проводять:

     1. на зовнішній поверхні плеча

     2. на внутрішній поверхні передпліччя

     3. на латеральній поверхні живота на рівні пупка

     4. у верхньому зовнішньому квадранті сідниці

200. Підшкірні ін’єкції проводять:

     1. у верхньому зовнішньому квадранті сідниці

     2. на передньозовнішній поверхні стегна

     3. на внутрішній поверхні передпліччя

     4. на підлопатковій ділянці

201. Максимальний об’єм ліків при підшкірному введенні становить:

     1. 1 мл

     2. 2 мл

     3. 5 мл

     4. 10 мл

202. При підшкірному введенні медичного препарату зріз голки повинен знаходитись:

     1. знизу

     2. збоку

     3. зверху

     4. не має значення

203. При виконанні підшкірних ін’єкцій голку потрібно вводити:

     1. під прямим кутом

     2. під гострим кутом (близько 45°)

     3. під максимально гострим кутом (майже паралельно поверхні шкіри)

     4. під тупим кутом

204. Внутрішньом’язові ін’єкції проводять:

     1. на внутрішній поверхні передпліччя

     2. на внутрішній поверхні стегна

     3. у м’яз плеча

     4. на передньозовнішній поверхні стегна

205. Внутрішньом’язові ін’єкції проводять:

     1. на латеральній поверхні живота на рівні пупка

     2. у верхньому зовнішньому квадранті сідниці

     3. на передньозовнішній поверхні стегна

     4. на внутрішній поверхні передпліччя

206. При виконанні внутрішньом’язових ін’єкцій у верхньому зовнішньому квадранті сідниці голку потрібно вводити:

     1. під прямим кутом

     2. під гострим кутом (близько 45°)

     3. під максимально гострим кутом (майже паралельно поверхні шкіри)

     4. під тупим кутом

207. При виконанні внутрішньом’язових ін’єкцій голку в шкіру потрібно вводити:

     1. до її половини

     2. щоб сховався зріз голки

     3. до зрізу голки

     4. на 2/3 голки

208. Максимальний об’єм ліків при внутрішньом’язовому введенні становить:

     1. 1 мл

     2. 2 мл

     3. 5 мл

     4. 10 мл