OMI-3

завданням цих систем є виявлення пацієнтів, що потребують на­ правлення до лікарів спеціалістів

1.2.8. Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи

Організація інформаційного середовища лікувально профі­ лактичної установи (ЛПУ) визначається організацією лікувальнодіагностичного процесу, який схематично можна представити на­ ступним чином.

Лікарі отримують дані про пацієнта з кількох основних джерел: при безпосередньому огляді, при проведенні лабораторних тестів та інструментальних досліджень, із зовнішньої або раніше запо­ вненої медичної документації. Отримані дані інтерпретуються та обговорюються, в результаті чого приймаються рішення про дію на пацієнта - і всі ці процеси можуть неодноразово повторюватися.

Слідуючи цьому уявленню, можна виділити кілька типів да­ них, для роботи з якими необхідно використовувати різноманітні інформаційні технології. Ці типи виділяться у відповідності з техно­ логією їх виникнення:

-дані, що генеруються людиною - це всі записи, які лікарі роб-

лять в ході здійснення лікувально-діагностичного процесу: результати оглядів, результати лабораторних тестів, інтерпре­ тації різноманітних досліджень і тестів та ін.;

-дані лабораторних тестів - це дані, які отримуються в лаборато­ ріях як результати тестів на автоматичних аналізаторах;

-дані інструментальних досліджень - це в основному результа­ ти візуалізації різних структур організму чи фіксація біологічних сигналів.

Зовнішні документи - це паперові чи плівкові документи, які пацієнт приносить з собою в ЛПУ, або які відновлюються з архівів.

Однією з найважливіших задач процесу інформатизації є за­ безпечення представлення всіх наявних даних у вигляді, зручному для прийняття рішень, як лікарями, так і медичною адміністраці­ єю. На виході інформаційної системи виникає ще один вид даних - узагальнені чи аналітичні дані.

12

ІС ЛПУ - інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх ін­ формаційних потоків в єдину систему і забезпечують автоматиза­ цію основних видів діяльності установи.

В своїй роботі інформаційна система ЛПУ повинна відобра­ жати фактично повний сценарій інформаційних подій, що відбува­ ються в лікувальній установі. Так, лікар, перед тим, як приступити до виконання своєї роботи, має бути прийнятим на роботу відді­ лом кадрів відповідним наказом в штат конкретного підрозділу. Хворий при поступленні в лікувальний заклад має бути прийнятий прийомним відділенням, де на нього заводять електронну історію хвороби, і звідти направлений у відділення для наступного прохо­ дження курсу лікування. У відділенні він має бути оформлений на вільне ліжко в конкретній палаті. У відповідності з цією логікою пра­ цюють всі підсистеми медичних інформаційних систем ЛПУ. Таким чином, не може бути оформлена яка-небудь інформаційна подія, якщо перед цим не будуть оформлені належним чином необхід­ ні попередні події. При цьому кожен користувач системи повинен мати свої, строго визначені права доступу для перегляду інформа­ ції, її зміни та редагування. Всі ці зміни в електронних документах фіксуються і підтверджуються особистим електронним підписом паролем) відповідного користувача.

У відповідності з видами ЛПУ розрізняють програмні комп- -лекси інформаційних систем: "Стаціонар", "Поліклініка", "Швидка допомога". Вихідна інформація таких систем використовується як для розв'язання задач управління відповідною ЛПУ, так і для розв'язання задач системами вищих рівнів.

ІС ЛПУ у відповідності із завданнями управління, зазвичай складаються із підсистем, що відповідають за (рис. 1):

-медико-технологічну діяльність;

-організаційну діяльність;

-адміністративну діяльність.

Підсистеми частіше всього пов'язані між собою в єдину ло­ кальну мережу.

13

Медична підсистема забезпечує інформаційну підтримку ді­ яльності лікарів різних спеціальностей. Всі перераховані вище медичні інформаційні системи базового рівня і технологічні сис­ теми рівня установи можуть і мають входити в структуру медичної підсистеми, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медичних працівників. Зазвичай підсистема включає:

- комплекс АРМ спеціалістів даної ЛПУ, на базі яких здійснюється ведення основної документації (формалізована карта амбула­ торного хворого, формалізована історія хвороби та ін.), фор­ мування баз даних на хворих, формування звітних документів, інформаційна підтримка прийняття рішень і оцінка результатів діяльності лікаря;

-консультативно-діагностичні системи і центри;

-скрінінгові системи;

-різноманітні персоніфіковані регістри;

-інформаційно-довідкові системи і бази даних рівня установ.

Господарська (організаційна) підсистема розв'язує задачі управління потоками хворих, в тому числі оптимізації і заванта­ ження всіх видів ресурсів. Функціонування підсистеми забезпечу­ ється комп'ютеризацією робочих місць персоналу регістратури, диспетчерів, медстатистика. Оперативна інформація про рух хво­ рих і ліжковому фонді в стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність розв'язання проблем очікування, черг, вибору пріоритетів.

14

фінансово-економічна і адміністративно-управлінська сторони діяльності ЛПУ охоплюються адміністративною підсистемою. Підсистема дозволяє вирішувати такі задачі управління, як контр­ оль за діяльністю різноманітних підрозділів, аналіз об'єму і якості роботи лікарів, динаміку показників здоров'я закріпленого кон­ тингенту, контроль за плановими строками спостережень диспан­ серних груп і строками лікування в стаціонарі, завдання кадрової і фінансово-економічної політики установи.

1.2.9. Інформаційні системи поліклінічного обслуговування

Інформаційні системи поліклінічного обслуговування є різно­ видом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності амбула­ торно-поліклінічної установи (АПУ).

Основною характерною відмінністю ІС амбулаторно-поліклі­ нічної установи є опора на базу даних населення, приписаного до АПУ і переважно рішення організаційних, фінансових і адміністра­ тивно-управлінських задач.

Ще одним різновидом ІС ЛПУ є госпітальні інформаційні сис­ теми, які будуть розглянуті пізніше.

1.2.10. Медичні інформаційні системи територіального рівня

Це програмні комплекси, що забезпечують управління спеці­ алізованими і профільними медичними службами, поліклінічною, стаціонарною і швидкою медичною допомогою населенню на рівні території (міста, області, країни).

На цьому рівні медичні інформаційні системи представлені наступними основними групами:

-адміністративно-управлінські ІС, які створюють умови для ви­ рішення комплексу організаційних задач керівниками терито­ ріальних медичних служб, головними фахівцями в організацій­ но-методичних відділах, бюро медичної статистики тощо;

-статистичні ІС, що здійснюють збір, обробку й одержання зве­ дених даних по основних медико-соціальних показниках відпо­ відно до територій;

15

- інформаційні системи для вирішення медико-технологічних задач забезпечують інформаційну підтримку діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб;

- комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечу­ ють створення єдиного інформаційного простору охорони здо­ ров'я на рівні регіону.

1.2.11. Медичні інформаційні системи державного рівня

Серед ІС державного рівня, що призначені для інформаційної підтримки системи охорони здоров'я на рівні держави, можна ви­ ділити наступні типи:

1. Інформаційні системи державних органів системи охорони здоров'я, включають такі підсистеми:

- ІС, що здійснюють інформаційну підтримку організації керуван­ ня міністерством; адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціону­

вання комплексу організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.

2. Статистичні інформаційні медичні системи (здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медикосоціальних показниках).

3.Медико-технологічні ІС (здійснюють вирішення задач ін­ формаційної підтримки діяльності медичних працівників спеціалі­ зованих медичних служб на державному рівні і передбачають за­ безпечення наступності на всіх етапах і рівнях діяльності, ведення державних реєстрів). У число ІС для вирішення медико-техноло­ гічних задач входять інформаційні системи для окремих напрямків: швидкої медичної допомоги, спеціалізованої медичної допомоги, включаючи державні реєстри (фтизіатрія, психіатрія, інфекційні хвороби тощо), лікарського забезпечення.

4.Галузеві медичні ІС, що здійснюють інформаційну підтримку галузевих медичних служб (Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій тощо).

/о

5. Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забез­ печують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні держави.

1.3. Госпітальні інформаційні системи

Госпітальні інформаційні системи (ГІС) також є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності медичного стаціо­ нару.

Як і всі ІС ЛПУ, в своїй роботі системи ці системи відобража­ ють частково чи повністю сценарій інформаційних подій, що вини­ кають в лікувальній установі.

В залежності від повноти відображень сценарію інформацій­ них подій в госпітальній інформаційній системі, тип системи змі­ нюється від суто статистичного до цілком фактографічного, коли система працює в режимі реального часу.

Статистичні системи передбачають збір первинної інформа­ ції в об'ємі, необхідному для отримання конкретних звітів. Вони як правило працюють "заднім" числом - в комп'ютер вводиться ін­ формація, записана в історію хвороби чи інші паперові документи. Часто для реалізації такої системи, достатньо кілька комп'ютерів, кілька операторів, однієї - двох прикладних програм. Фактогра­ фічні системи реєструють події, що відбуваються під час лікування пацієнта, по мірі їх виникнення. Впровадження таких систем по­ требує установки великої кількості комп'ютерів, об'єднаних в ме­ режу, розробки багатьох прикладних програм, навчання великої кількості користувачів і створення служби підтримки.

Фактографічні системи володіють наступними перевагами:

-по-перше, сама побудова системи більш логічна: статистика слі­ дує із фактів, а не збираються факти, необхідні для статистики;

-по-друге, система дозволяє отримати оперативну інформацію: відомо, що відбувається в клініці в даний момент, а не лише в цілому за звітний період;

-і головне - фактографічна система багатофункціональна, вона дозволяє одночасно, на основі однієї і тієї ж інформації, розв'я­ зувати кілька важливих завдань.

17

1.3.1. Відображення сценарію інформаційних подій в лікувальній

установі

У всьому спектрі типів госпітальних інформаційних систем можна вказати ту мінімальну повноту відображення сценарію ін­ формаційних подій в лікувальній установі, яка характеризує "ло­ гічну завершеність" інформаційної системи. В цих системах об'єм зареєстрованих даних має покривати технологічний процес кліні­ ки: створення медичних ресурсів - формування відносин з клієн­ тами - лікування пацієнтів - отримання плати.

До ресурсів медичної установи відносяться списки відділень, служб, лікарів, розклад їх роботи, опис ліжко - фонду та ін..

Стосунки з клієнтами полягають у виконанні відповідних зо­ бов'язань. Зобов'язання перед клієнтами відображені в умовах договорів з вищестоящими організаціями, зі страховими компані­ ями, підприємствами, пацієнтами, в прейскуранті закладу.

Реєстрація пацієнтів зазвичай проводиться по правилах, опи­ саних в договорах з платниками

Реєстрація ходу лікування пацієнтів. Зазвичай, лікування паці­ єнта представляють у вигляді послідовності подій. Для кожної події складають досить змістовний опис, який може містити як форма­ лізовані, так і дані, що вільно вводяться. На даному етапі здійснюється реєстрація подій, що відбуваються з пацієнтами в процесі їх лікування.

Нарешті, отримання плати полягає у пред'явленні рахунків і реєстрація оплати лікування.

Опираючись на раніше отриману інформацію, система такого типу може автоматично виставити в оплату проведене лікування. В них можна встановлювати "обернені зв'язки", що допомагають оперативно управляти роботою клініки.

Реалізувавши систему такого типу, установа може вирішувати з її допомогою широкий спектр управлінських задач: від підвищен­ ня якості лікування до скорочення втрат через недовантаження по­ тужностей чи перевитраті ресурсів.

Отриманий в таких ГІС "кістяк" інформації про лікування па­ цієнта можна потім нарощувати, наповнюючи все більш точними медичними даними. В подальшому саме в таких системах буде

18

Повний комплекс ПС може включати в себе наступні підсис­ теми (модулі):

-автоматизовані робочі місця головного лікаря та його замісни­ ків;

-регістратура;

-електронна медична картка;

-поліклініка;

-стаціонар;

-лабораторні дослідження;

-операційна;

-облік лікарських засобів;

-звітність;

-адміністратор;

-облік медобладнання;

-пошук;

-лікувальне харчування.

19

Автоматизовані робочі місця головного лікаря та його замісників - вони мають права повного доступу для перегляду, що дозво­ ляють контролювати стан справ практично всіх підпорядкованих їм служб установи, але зазвичай не мають прав для корегування інформації в цих службах.

Користувачі модулю "Регістратура" є співробітники відділу регістратури. Модуль дозволяє виконувати наступні операції:

-швидкий пошук медичної карти за її номером;

-швидкий пошук медичної карти за прізвищем пацієнта;

-швидкий пошук медичної карти за датою реєстрації карти;

-пошук за даними пацієнта;

-перегляд медичної карти;

-заведення нової медичної картки;

-реєстрації видачі мед. карти лікарям та в кабінети;

-реєстрація повернення мед. карти в архів;

-направлення хворого на огляд;

-видалення мед. карти(функція доступна лише адміністратору). Користувачами модуля "Електронна медична картка" є спів­

робітники, яким необхідно працювати з інформацією про ліку­ вальний процес пацієнта. Кожен медичний працівник має доступ в будь-який момент до інформації з медичної картки лише в тому об'ємі, який необхідний для роботи. Об'єм визначається адміні­ стратором системи і корегується по мірі необхідності, у відповідності з обов'язками медпрацівника. Система дозволяє відслідко­ вувати рух медичної карти пацієнта по кабінетах і відділеннях.

Користувачами модуля "Поліклініка" є лікарі та медсестри, які працюють в поліклініці, або в консультативно-поліклінічному від­ діленні стаціонару. Лікарю доступна інформація про пацієнтів, на­ правлених до нього на прийом. Відкривши запис будь-якого з них, лікар чи медсестра відкривають ЕМК і вносять інформацію про огляд, при необхідності направляють його на обстеження, після чого вносять встановлений діагноз і можуть направити на госпіта­ лізацію чи видати консультативний висновок.

Користувачами модуля "Стаціонар" є лікарі і медсестри, що працюють в стаціонарі - в нього входять АРМи завідуючих відділен­ нями, лікарів-ординаторів, старших медсестер, палатних сестер. В модуль також входять відділення, що не мають палат, наприклад,

20