5.6. Вартість капіталу підприємства та порядок її визначення

При прийнятті рішення про здійснення інвестицій менеджер прагне порівняти прибутковість різних проектів, щоб одержати найвищу можливу віддачу. Для цього він використовує необхідну ставку доходу. Інвестори встановлюють сподівану доходність кожного з можливих проектів інвестування. Якщо сподівана доходність ЦП не досягає необхідної ставки доходу, кошти не будуть вкладені. Якщо певні активи принесуть доходи вищі, ніж визначені необхідною ставкою, активи будуть куплені.

Для підприємства використання капіталу, сформованого з різних джерел фінансу­вання, пов'язане з певними витратами (дивіденди, відсотки). В зв'язку з цим застосовують такий термін, як "вартість" ("ціна") капіталу.

Вартість капіталу - це відношення плати за використання фінансових ресурсів до обсягу цих ресурсів, виражене у відсотках.

Необхідність обчислення вартості капіталу зумовлена такими причинами:

1.   Вартість капіталу підприємства є мірою прибутковості операційної діяльності. Це зумовлено тим, що частина прибутку повинна бути заплачена за використання сформованого чи залу­ченого нового капіталу. Отже, вартість капіталу є мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства.

2.   Показник вартості капіталу застосовують для обгрунту­вання рішень щодо реального та фінансового інвестування (прийнят­ними є ті інвестиційні проекти, рівень рентабельності яких не ниж­чий від вартості авансованого капіталу).

3.   Вартість капіталу за окремими його елементами використо­вують для управління структурою цього капіталу.

Вартість капіталу визначає ринкову вартість підприємства (ці показники є взаємооберненими). У фінансах вартість капіталу – це ставка дисконта. Висока дисконтна ставка означає низьку оцінку ЦП, а низька ставка дисконта – високу оцінку ЦП.

Щоб розрахувати вартість капіталу підприємства загалом, спочатку здійснюють його оцінювання за окремими його елемен­тами, яка передбачає розкладання капіталу підприємства на окремі складові (власний та позиковий капітал, а також джерела їхнього формування) та оцінювання їхньої вартості.

Вартість капіталу визначається такими факторами: ризикованість доходів, частки заборгованості у структурі капіталу, фінансова стійкість фірми, оцінки інвесторами ЦП фірм тощо.

 

 Визначення вартості капіталу від випуску цінних паперів

Розрахунок вартості капіталу від облігацій

Для визначення вартості капіталу від щойно випущених облігацій при фіксованих річних процентних ставках, які одержать власники облігацій, необхідно співвіднести витрати з надходженнями від однієї облігації:

,

де   - вартість капіталу від облігації;

       - річна сума виплат процентів на випущені облігації;

       - ринкова вартість;

       - витрати на випуск.

При визначенні вартості капіталу від раніше випущених облігацій сума основного боргу не коригується на витрати на випуск:

,

де   - вартість капіталу від облігації;

       - річна сума виплат процентів на випущені облігації;

       - ринкова вартість.

Приклад: Фірма випускає облігації номінальною вартістю 1000$, сплачує щорічно 110$ на рік і має сплатити 2%, як витрати на випуск. Тоді вартість від випущеної облігації визначається:

.

Надходження капіталу зменшується через витрати на випуск нових облігацій, ніж від раніше випущених.

Другий спосіб визначення вартості капіталу від випускуоблігацій використовується тоді, коли невідомою є ставка дисконта  при даних всіх інших факторів. Цей метод оснований на використанні методу теперішньої вартості. Наприклад: Ціна облігації, термін погашення якої настане через 10 років, яка продається за 890$ і передбачає щорічну сплату по 100$ визначається так:

.

Мета наведеного прикладу – визначити дисконтну ставку R.

Теперішній доход облігацій залежить від умов ринку і може відрізнятися від початкового доходу. При рості процентних ставок ринкова ціна облігації падає, а при зменшенні процентних ставок ринкова ціна облігації росте, а доходність облігації падає.

Вартість капіталу від облігацій нижча за вартість капіталу від акцій. Проте фінансування за рахунок боргів вигідне тільки до певної межі, за якою з’являється високий ризик неплатоспроможності. Це веде до підвищення вартості капіталу і зменшення попиту на додаткові боргові зобов’язання.

                           Вираховування вартості капіталу від акцій.

Визначення вартості капіталу від привілейованих акцій.

                                                    ,

Наприклад, якщо привілейована акція випускається по 100дол. з річним дивідендом 12 дол.,  а витрати на випуск становлять 3% то:

= 0,123.

У разі фінансової скрути власники привілейованих акцій одержують гроші раніше,  ніж по звичайних акціях.

Визначення вартості капіталу від звичайних акцій.

Вартість капіталу від звичайних акцій (дисконтна ставка) визначається за трьома факторами:

1)   ціною звичайних акцій;

2)   дивідендами, що сплачує фірма;

3)   темпами приросту дивідендів.

         Нам вже відомо, що:

.

З цієї формули визначимо Ks, тобто дисконтну ставку:                            

Методика визначення вартості за допомогою МОКА може служити, як контроль результатів звичайного способу визначення ставки дисконта.

Визначення вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків.

Нерозподілені прибутки – це джерело внутрішніх надходжень фінансових ресурсів, коли з чистого доходу вираховуються дивіденди, кошти, що залишаються, можуть реінвестуватися у фірму. З нерозподіленими прибутками не пов’язані ніякі витрати на випуск ЦП, проте вони пов’язані з вартістю капіталу. Причина цього полягає в тому, альтернативою нерозподіленим прибутком при необхідності залучення капіталу був би випуск звичайних акцій.

Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків така ж, як і вартість випуску звичайних акцій без поправки на витрати на випуск ЦП.

 

Визначення середньозваженої  вартості капіталу.

Після визначення вартості капіталу для окремих ЦП необхідно визначити середньозважену вартість капіталу для фірми, яка в структурі свого капіталу має і позики і акціонерний капітал.

Для визначення середньозваженої вартості капіталу слід вирахувати частку кожного джерела і помножити її на вартість капіталу (у %) окремих джерел фінансування. При цьому для позикових коштів необхідно вартість капіталу домножити на вираз (1-t), де t - ставка податку з прибутку підприємств.

При виборі частки інвестицій можна скористатися одним з трьох варіантів:

1. Використати дані балансу. Частки, які визначаються за балансовою вартістю, базуються на використанні номінальної вартості ЦП.

2. Визначити частки на основі врахування ринкової ціни ЦП. При цьому враховуються поточні ринкові умови.

3. Використати заплановані значення питомої ваги окремих складових капіталу. Ці значення показують розподіл зовнішніх джерел фінансування, які, як вважає фірма є найкращим. Ці дані можуть встановлюватись суб’єктивно менеджером або наближатись до фінансової структури подібних корпорацій.

Визначена частка кожного джерела зовнішніх ресурсів у структурі капіталу фірми показує, як впливає кожна складова частки капіталу на загальну вартість капіталу фірми. Середня вартість капіталу дає змогу встановити крайню межу для визначення того, чи прибуткова інвестиція, чи ні.