![](/user_photo/_userpic.png)
- •Тема 5 Управління капіталом підприємства
- •Тема 5 Управління капіталом підприємства
- •5.1. Сутність капіталу підприємства та його види
- •5.2. Власний капітал та його формування
- •Переваги власного капіталу
- •Недоліки власного капіталу
- •5.3. Управління емісією акцій
- •5.4. Управління формуванням позикових коштів підприємства
- •Переваги позикового капіталу
- •Негативні особливості залучення позикового капіталу:
- •5.5. Управління залученням банківського кредиту
- •Основні етапи формування політики залучення підприємством банківського кредиту:
- •5.6. Вартість капіталу підприємства та порядок її визначення
- •5.7. Управління структурою капіталу. Фінансовий ліверидж.
- •Тема 6: основи управління інвестиціями підприємств
- •Тема 6: основи управління інвестиціями підприємств План
- •6.2. Інвестиційна політика підприємства та її формування
- •6.3. Управління реальними інвестиціями
- •6.4. Методи оцінки доцільності капіталовкладень
- •Методи оцінки доцільності капіталовкладень без ризику
- •Memoдu оцінки доцільності капіталовкладень з ризиком
- •6.5. Суть та завдання управління фінансовими інвестиціями
- •6.6.Управління портфельними інвестиціями
- •Тема 7. Управління грошовими потоками підприємства
- •7.1. Грошові потоки як об'єкт фінансового менеджменту
- •7.2. Класифікація грошових потоків.
- •7.3. Загальні підходи до управління грошовими потоками.
- •7.4. Методи та інструменти оптимізації грошових потоків підприємства.
- •7.5. Планування грошових потоків
- •Тема 8: управління фінансовими ризиками План
- •1. Суть і види фінансових ризиків
- •2. Критерії ступеня ризику
- •3. Визначення ризику за моделлю оцінки капітальних активів (мока)
- •4. Зміст управління фінансовими ризиками
- •5. Механізми нейтралізації фінансових ризиків
- •Тема 9. Фінансова стратегія підприємства
- •Тема 10 Основи антикризового фінансового управління підприємствами
- •1. Сутність та принципи антикризового фінансового менеджменту
- •Фактори фінансової кризи на підприємстві
- •Фактори, що зумовлюють різні види кризи
- •2. Економічна сутність санації підприємства як елементу антикризового управління
- •3. Реструктуризація підприємства у системі антикризового фінансового управління
5.5. Управління залученням банківського кредиту
У складі фінансового кредиту, залученого підприємствами для розширення господарської діяльності, пріоритетна роль належить банківському кредиту. Під банківським кредитом розуміються кошти, які надаються банком у позику клієнтові для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток.
Банківський кредит надається підприємствам в таких основних видах:
1. Бланковий (незабезпечений) кредит під здійснення окремих господарських операцій. Як правило, він надається комерційним банком, який здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Хоча формально він носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості підприємства та його засобами на розрахунковому та інших рахунках у цьому ж банку. Цей вид кредиту надається, як правило, тільки на короткостроковий період.
2. Контокорентний кредит ("овердрафт"). Цей вид кредиту надається банком звичайно під забезпечення, але ця вимога не є обов'язковою. При наданні цього кредиту банк відкриває підприємству контокорентний рахунок, на якому обліковуються як кредитні, так і розрахункові його операції. Контокорентний рахунок використовується в якості джерела кредиту в обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне негативне сальдо (контокорентний ліміт).
3. Сезонний кредит із щомісячною амортизацією боргу. Цей вид кредиту надається зазвичай на формування перемінної частини оборотних активів на період їх зростання у зв'язку з сезонними потребами підприємства.
4. Відкриття кредитної лінії. Так як потреба в короткотерміновому банківському кредиті не завжди може бути передбачена з прив'язкою до конкретних термінів його використання, договір про нього підприємство може оформити з банком попередньо у формі відкриття кредитної лінії. У цьому договорі обумовлюються строки, умови і гранична сума надання банківського кредиту, коли в ньому виникає реальна потреба. Звичайно кредитна лінія відкривається на строк до одного року.
5. Револьверний (автоматично поновлюваний) кредит. Внесені в рахунок погашення зобов'язань кошти можуть знову запозичувати підприємством протягом періоду дії кредитного договору (в межах встановленого кредитного ліміту). Виплата непогашеної суми основного боргу і залишилися відсотків по ньому проводиться після закінчення терміну дії кредитного договору.
6. Онкольний кредит. Особливістю цього виду кредиту є те, що він надається позичальнику без зазначення терміну його використання (в рамках короткострокового кредитування) із зобов’язанням останнього погасити його на першу вимогу кредитора. При погашенні цього кредиту звичайно надається пільговий період (по діючій практиці - до трьох днів).
7. Ломбардний кредит. Такий кредит може бути отриманий підприємством внесенням під заставу високоліквідних активів (векселів, державних короткострокових облігацій і т.д.), які на період кредитування передаються банку. Розмір кредиту в цьому випадку відповідає певній (але не всієї) частини вартості переданих в заставу активів. Як правило, цей вид кредиту носить короткостроковий характер.
8. Іпотечний кредит. Такий кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємств в цілому ("іпотечних банків"). Підприємство, що передає в заставу своє майно, зобов'язане застрахувати його в повному обсязі на користь банку. При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством.
9. Ролловерний кредит. Він являє собою один із видів довгострокового кредиту з відсотковою ставкою, що періодично переглядається.
10. Консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна политика банку, система встановлених нормативів кредитування або високий рівень ризику іноді не дозволяють йому повною задовільнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучити до кредитування свого клієнта інші банки з утворенням консорціуму.