24. 9. Ефективність організації вівчарства в селянських і фермерських господарствах та зміст економічного механізму функціонування галузі

В умовах ринку вівчарські господарства України повинні одержувати значно більшу кількість товарної продукції для забезпечення внутрішніх потреб держави з меншими витратами, перетворивши галузь із збиткової в конкурентоспроможну. В 2004-2006 рр. по всіх категоріях господарств середній настриг вовни з однієї голови становив 3,3 кг., одержано приросту живої маси на одну вівцематку по 20,5 кг, молока на одну вівцематку 5,3 кг.

Скорочення виробництва продукції вівчарства відбулося також за рахунок того, що основними виробниками її в Україні стали особисті селянські і фермерські господарства, які значну частину продукції використовують для власних потреб, оплати найманих працівників та за бартерними угодами, а також значний імпорт вовни - до 3000т в 2005р. Крім того, через неможливість товаровиробниками належним чином підготувати продукцію галузі до реалізації та обмеженість їх доступу до внутрішніх і зовнішніх ринків активізувало в країні діяльність приватних посередницьких структур, які скуповують продукцію за низькими цінами, що крім того в свою чергу, позбавляє товаровиробників державної фінансової підтримки за продукцію вівчарства згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16. ХІ. 2002 р. „ Про невідкладні заходи щодо подальшого розвитку вівчарства в Україні”.

Оскільки проблема забезпечення країни необхідною кількістю вітчизняної продукції вівчарства та підвищення її конкурентоспроможності є надзвичайно актуальною, для її вирішення в системі підготовки та реалізації продукції необхідна така ланка, яка б створила альтернативу приватним посередникам. Такою ланкою можуть стати обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, покликані розв’язанню проблем доведення до реалізації та збуту продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках. Такі кооперативи створюються виробниками вівчарської продукції, які надають товаровиробникам різноманітні послуги з метою максимального зниження витрат. Послуги кооперативи надають по собівартості їх виконання. Членами кооперативу є виробники продукції, а також асоційовані члени, які не користуються послугами кооперативу, але приймають участь у створенні матеріально-технічної бази та отримують відповідні паї на неї.

Залежно від характеру надання послуг, кооперативи можуть бути багатофункціональними, збутово-постачальними та збутовими. Такі кооперативи можуть створюватись в масштабі району, групи районів, області, країни.

Одним з елементів механізму функціонування галузі повинно бути держзамовлення на постачання продукції галузі, розширення і вдосконалення реалізації продукції на зовнішні і внутрішні ринки, досягнення паритету цін та підвищення конкурентоспроможності галузі.

Контрольні запитання і завдання

1. Джерелом яких видів сировини є вівчарство?

2. Які розміри ферм у спеціалізованому вівчарстві є оптимальними?

3. Які системи ведення галузі існують в Україні?

4. Яка форма організації праці у вівчарстві є найбільш доцільною та ефективною?

5. Яка питома вага вівцематок у структурі стада овець є оптимальною?

6. Складіть план осіменіння вівцематок і отримання приплоду.

7. Викладіть методику обороту стада овець.

8. Що являють собою ущільнені окоти і яка їх сутність?

9. Які існують системи утримання овець?

10. Викладіть зміст організації стриження овець.

11. Як розрахувати тарифний і акордний фонди оплати праці у вівчарстві?

12. Як здійснити розрахунок оплати праці за 1 ц вовни і 1 голову приплоду ягнят?

1¹ І.В. Коновалов, Л.В.Жарук, Л.С. Шелест Організація заготівель і збуту продукції вівчарства в умовах дрібнотоварного її виробництва. // Економіка АПК. – 2006. - № 9. – с.17-18.

1¹Кутиков С.И.Эффективность методов интенсификации животноводства. – К.- «Урожай» - 1981 – с.446.

1¹Эффективность методов интенсификации животноводства.Под редакцией С.И.Кутикова. «Урожай» - К.: 1981