24. 4. Організація відтворення стада овець

Розширене відтворення поголів’я овець в Україні з одночасним зростанням продуктивності тварин с одним із основних завдань подальшого підвищення конкурентоспроможності галузі. Науково обґрунтоване відтворення стада включає: формування маточного поголів’я, обґрунтування структури і обороту стада, визначення термінів осіменіння і окотів, годівля і утримання поголів’я та ведення племінної роботи.

Формування маточного поголів’я. Термін використання вівцематок не повинен перевищувати 6 років, а в умовах промислових технологій — 5 років. Тварини старшого віку, а також по різних причинах непридатні до відтворення із стада виключаться, відгодовуються і реалізуються на м’ясо. Питома вага вибракування вівцематок повинна складати 18-20 % і замість вибракуваних в маточне поголів’я переводять 1,5 річних ярок.

Структура і оборот стада овець. В регіонах України, де більша частина кормів виробляється в польових сівозмінах (крім Полісся і Карпат), доцільно мати в тонкорунному вівчарстві високу (60-70%) питому вагу вівцематок, валухів – 10-15 % у зв’язку з тим, що в цих умовах різниця в затратах на їх утримання незначна, а вихід продукції вищий від вівцематок.

В регіонах із значними площами природних кормових угідь в тонкорунному вівчарстві доцільно питому вагу валухів доводити до 20 %, не дивлячись на те, що темпи відтворення стада в таких випадках будуть уповільнюватись. Реалізація поголів’я на м’ясо в більшій мірі зростає від вибракування основного поголів’я і в меншій - від реалізації молодняку. В умовах інтенсивного ведення тонкорунного вівчарства доцільне збільшення поголів’я маточного поголів’я і скорочення питомої ваги валухів при умові реалізації молодняку овець у віці до одного року. У напівтонкорунному вівчарстві питома вага маток в основному гурті повинна дорівнювати 65-70 %, що дозволяє отримувати більшу кількість молодняку для відгодівлі і реалізовувати його у віці 7-8 місяців.

В племінних господарствах тонкорунного і напівтонкорунного вівчарства структура стада залежить від віку молодняку, що реалізується: при реалізації у віці 8-10 міс. питома вага маток складатиме 60-65 %, при реалізації в 14-16 - місячному віці - 50-55 %.

В шубному вівчарстві в залежності від кількості і термінів ягніння питома вага вівцематок коливається від 60 до 70 %, валухів в цих господарствах вирощувати не доцільно.

В каракульоводських господарствах, в яких забивається 50-55 % ягнят, питома вага вівцематок при розширеному відтворенні стада із щорічним приростом 10-15 % складає 70-78 %, ремонтного молодняку - 25-28 %. В господарствах, в яких немає потреби збільшувати поголів’я, питому вагу вівцематок доцільно доводити до 80 %.

Для складання помісячних і річних оборотів стада вихідними матеріалами є: план реалізації поголів’я; наявність (фактична або очікувана) поголів’я по статево-вікових групах на початок року; план осіменіння вівцематок і ярок і терміни їх ягніння; надходження приплоду, надходження поголів’я зі сторони для поповнення маточного стада. Оборот стада складають окремо по поголів’ю овець з різною якістю.

При закінченні розрахунків оборотів стада підраховують валовий приріст, живу масу поголів’я по статево-вікових групах на кінець року та живу масу отриманого приплоду і реалізованого поголів’я.

Приріст живої маси поголів’я овець визначають із врахуванням середньодобового приросту та тривалості періоду.

Валовий настриг вовни планують, виходячи із чисельності поголів’я в розрізі статево-вікових груп, який визначають в масі немитої вовни і в перерахунку на чисте волокно, виходячи з показників попереднього року.

Терміни осіменіння і ягніння. Баранів-плідників починають використовувати для осіменіння у віці і -1,5 ріку при живій масі 35-45 кг, ярок - в такому ж віці при живій масі 25-30 кг. Норма навантаження маток при природному паруванні на барана-плідника - 35-40 голів, при ручному - 50-60, при штучному осіменінні - 500-700 гол.

При інтенсивному веденні вівчарства доцільно застосовувати циклічне осіменіння маток, мета якого полягає в тому, щоб окіт у всіх отарах проходив у короткі терміни і різниця у віці ягнят не перевищувала декілька днів. Організація циклічного осіменіння вівцематок можлива тільки на великих фермах з однорідною по якості вовною.

Перевага циклічного осіменіння вівцематок полягає в скороченні потреби в теплих вівчарнях для проведення скотів у кращому використанні приміщень і обладнання, в зниженні затрат праці в 1,5 – 2,5 рази та в зменшенні кількості баранів-плідників у структурі стада в 1,5 – 2 рази.

Найбільш відповідальним технологічним процесом у відтворенні стада є проведення ягніння, яке здійснюється у два терміни: зимовий і весняний. Зимовий проводять у січні – лютому, для чого готують теплі вівчарні, достатню кількість високоякісних кормів, підстилки та необхідний інвентар. Всі понесені витрати додатково окупляться більшою кількістю життєздатного молодняку (на 25-40 %), кращими продуктивними якостями (настриг вовни вищий на 25-30 %), а період відгодівлі молодняку скорочується до 6-7 - місячного віку.

З метою проведення зимових окотів осіменіння маток здійснюється в південних регіонах країни в серпні-вересні, в північних - в липні-серпні.

Окремі господарства практикують ущільнені окоти. При цьому методі відтворення стада можна отримувати від маток три окоти за два роки, для чого їх запліднюють в серпні-вересні, квітні-травні і в листопаді-грудні. Відповідно окоти проходять в січні-лютому, вересні-жовтні та квітні-травні наступного року. Ущільнені окоти проводять лише при хорошій годівлі вівцематок і ягнят і наявності необхідної кількості теплих вівчарень.

Інтенсифікація галузі вівчарства вимагає впровадження ранньої відбивки ягнят, що досягається в результаті організації рівномірного на протязі року осіменіння та ягніння відповідної кількості вівцематок при інтенсивному їх використанні (до трьох окотів у два роки) і раціональної системи вирощування і відгодівлі молодняку (відбивка 40 % ягнят від маток в 1-3-денному віці, інших - в 40-денному віці) з наступним інтенсивним вирощуванням на замінниках молока і спецкомбікормах у батарейному і бройлерному цехах.

Переваги викладеної системи в тому, що ягнята при інтенсивному вирощуванні і годівлі мають більшу масу, відтворювальні функції маток підвищуються, скорочується тривалість циклу відтворення.

Групове ягніння маток, осіменіння циклічним методом проводять у вівчарнях без утеплених місць (тепляків), в оцарках (огорожах із дерев’яних щитів) на глибокій підстилці з використанням інфрачервоних ламп-випромінювачів ІКО-1. За 2-3 дні до окоту маток розподіляють по групах від 13-15 до 20-25 голів. Ягніння отари продовжується 6-12 днів замість 38-45 при звичайному методі.

На період ягніння для обслуговування кожних 150-250 маток виділяють ланку із трьох сакманщиків, які працюють у три зміни цілодобово.