Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

пековий порошок), які будучи змішані зі зв’язуючим коксом або наповнювачем складають вугільну суміш.

2. У хроматографії — добавка, що використовується для утримання твердої стаціонарної фази на неактивній платівці.

2476 зв’язуючий кокс

связующий кокс binder coke

Складник штучного вуглецю (або кераміки), що є продуктом карбонізації або зв’язування під час випікання.

2477 зв’язуючі електрони

связывающие электpоны bonding electrons

Електрони, що займають зв’язуючі молекулярнi орбiталі, iстотнi для утворення хімiчного зв'язку.

2478 зв'язування

связывание combination, [bonding]

Утворення хімiчних зв'язкiв мiж атомами елементів з виникненням сполук або приєднання одних молекулярних частинок до iнших з одержанням нових сполук.

згорання, неповне 4377 згорання, повне 5247 здатність, йонізуюча 2867 здатність, міграційна 3946 здатність, роздільна 6284

2479 зелена хімія

зеленая химия green chemistry

Розділ хімії, присвячений розробці хімічних продуктів та нових процесів, що цілком виключають або суттєво зменшують використання та продукування (як відходів) у виробництві шкідливих для людини чи довкілля речовин.

2480 зепто

зепто

zepto

Префікс системи СІ для 10–21.

2481 зетта

зетта zetta

Префікс у системі СІ для 1021.

2482 з’єднувальна ланка

соединительное звено* junction unit

Атом чи група, що не повторюються, між блоками у блочній макромолекулі.

2483 з’єднувальна молекула

соединительная молекула* tie molecule

У хімії полімерів — макромолекула, що з’єднує принаймні дві різні кристалічні форми.

2484 зигзаг-проекція

зигзаг-проекция

zig-zag projection

Стереохімічна проекція для ациклічної молекули, де головний ланцюг відображений

ламаною лінією у площині, а замісники показані нижче або вище від площини.

2485 зимаза

зимаза zymase

Ензим, присутній в дріжджах, що каталізує ферментацію цукру в спирт і вуглекислоту.

2486 зимоген

зимоген zymogen

Див. проензим.

2487 зігнутий зв’язок

изогнутая связь bent bond

Див. банановий зв’язок.

2488 зірчаста макромолекула

звездообразная макромолекула star macromolecule

Макромолекула, що має одну точку розгалуження, звідки відходять лінійні ланцюги.

2489 зірчастий кополімер

звездообразный сополимер star copolymer

Кополімер, ланцюги якого, різні за структурою або конфігурацією, сполучені з єдиною центральною ланкою.

2490 зіставлення абсорбансів

метод сопоставления absorbance matching

У спектрохімічному аналізі — метод визначення концентрації відомого аналіту шляхом розбавлення проби розчинником доти, аж поки його абсорбанс не буде відповідати абсорбансові аналіту в кюветі порівняння. Цей метод є особливо корисним тоді, коли не виконується закон Ламберта

— Бера.

2491 зіткнення

встреча, соударение encounter

Тип співударів між молекулами реактантів у твердих тілах, рідинах чи газах, які відбуваються внаслідок хаотичного руху як наслідок ефекту клітки.

зіткнення, діаметр 1774 зіткнення, ефективне 2301 зіткнення, йонізуючі 2870 зіткнення, непружне 4384 зіткнення, пружне 5721 зіткнення, сильне 6525 зіткнення, слабке 6641

2492 злиття

слияние fusion

Утворення одного атомного ядра з ядер легших ізотопів.

зміна величини, відносна 894 зміна вільної енергії, стандартна 6868 зміна, електрохімічна 2064 зміна ентальпії, стандартна 6869 зміна ентропії, стандартна 6870 зміна, примітивна 5573 зміна, спонтанна 6807 зміна, фізична 7721 зміна, хімічна 7998

2493 змінна

переменная variable

Кількість або характеристика, виміряна чи розрахована, що може набирати ряд можливих значень. Її числова величина

181

може бути отримана при статистичній обробці як виміряне значення або результат. Пр., у експерименті, де вимірюються швидкості реакцій, треба контролювати температуру, оскільки вона є змінною, яка здатна міняти швидкість реакції.

змінна, залежна 2403 змінна, індикаторна 2760 змінна, латентна 3584 змінна, незалежна 4311

2494 змінний струм

переменный ток alternating current

Струм із синусоїдальною формою хвилі, всі інші форми називають періодичними.

2495 змішана валентність

смешанная валентность mixed valency

Термін використовується при описі сполук та кластерів, де атоми металів присутні у різних оксидаційних станах. У певних, зокрема біологічних, таких сполуках має значення повна делокалізація валентних електронів по всьому кластері, що робить ефективними процеси переносу електронів.

2496 змішаний гліцерид

смешанный глицерид mixed glyceride

Дигліцерид або тригліцерид, що містить більше, ніж один тип жирної кислоти, приєднаної до гліцерину через естерну ланку. Природні олії і жири зазвичай містять кілька різних змішаних гліцеридів.

2497 змішаний індикатор

смешанный индикатор mixed indicator

Індикатор, що містить додатковий барвник для підсилення зміни кольору при переході.

2498 змішаний кристал

смешанный кристалл mixed crystal

Кристал, що є твердим розчином, де інший компонент втискається в ґратку основного кристала й, таким чином, розподіляється в ньому.

2499 змішаний потенціал

смешанный потенциал mixed potential

Електродний потенціал, що виникає при протіканні двох електродних реакцій на одній і тій самій електродній поверхні. Він має величину, що лежить між рівноважними потенціалами обох електродних реакцій. Прикладом процесів, де він виникає, є корозія.

2500 змішано мічений

смешанно меченное mixed labelled

Специфічно мічена сполука, що є ізотопнозаміщеною

сполукою, яка містить більше, ніж один вид мічених атомів, напр., СН3–СН2–18О2Н.

2501 змішуваність

смешиваемость miscibility

Здатність двох речовин змішуватись. Гази повністю змішуються, рідини є такі, що змішуються повністю, без видимого меніска між шарами рідини (при будь-яких співвідношеннях, напр., етанол та вода), або — частково (бутанол — вода), або зовсім не змішуються (ртуть — вода).

змішуваність, часткова 8224

2502 змішування

смешение mixing

Об’єднання компонентів, частинок чи шарів у більш гомогенний стан. Має значення в аналітичній хімії, де шляхом змішування необхідно досягнути такого ступеня гомогенності проби, коли похибка досліджуваної порції стає незначною порівняно з похибкою, що спричинена вимірювальною системою.

2503 змішування-розділення

смешение-разделение pool/split

Див. пулспліт.

2504 зміщення

смещение bias

1.Різниця між граничним середнім та істинним значенням. Характеризує систематичну похибку, пов’язану з недосконалістю методики чи вимірювальної апаратури.

2.У методі нейронних сіток — сталий (такий, що не залежить від змінних) терм у моделі.

2505 зміщувальний перехід

сместительный переход* displacive transition

Перехід, при якому заміщення одного чи кількох видів атомів чи йонів у кристалічній структурі змінює довжину та/або напрямок зв‘язків, без розриву первинних зв‘язків. Напр., переходи низькотемпературних поліморфів SiO2 (кварцу, тридиміту та христобаліту) у їх відповідні високотемпературні поліморфи, які включають викривлення та обертання.

2506 змочуваність

смачиваемость wettability

Відносний ступінь, до якого рідина пошириться по поверхні чи покриє поверхню в присутності іншої, незмішуваної з першою, рідини.

2507 змочування

смачивание wetting

Поверхневе явище, яке спостерігається при контакті твердої та рідкої фаз і полягає у розпливанні рідини по поверхні, в результаті чого поверхня покривається плівкою рідини. Рідина згортається на поверхні, якщо вона не змочує її. Пояснюється властивістю рiдини взаємодiяти з твердою поверхнею. Визначається кутом змочування θ в системi трьох фаз (твердої, рiдкої i газової), коли θ >90°, рiдина не розпливається по поверхнi твердого тiла або практично не змочує його.

змочування, адгезійне 67 змочування, імерсійне 2697 змочування, розтікне 6324

2508 значення (величини, кількості)

значение

value (of a quantity)

Значення даної індивідуальної величини, яка в загальному випадку виражається як одиниця вимірювання, помножена на число.

2509 A-значення

A-значение

A-value

Стеричний параметр замісника рівний rG° (ккал моль–1) для рівноваги між екваторіальним та аксіальним заміщеними циклогексану. Відоме як А-величина Вінстейна — Голнесса.

Відображає переважання конформацій з екваторіальним замісником порівняно з аксіальним у монозаміщеному циклогексані.

2510 G-значення

G-величина

G-value

В ядерній хімії — число специфічних хімічних подій у опроміненій речовині, що виникають у результаті поглинання 100 еВ енергії йонізуючої радіації.

2511 J-значення

йот-значение j-value

У хімії атмосфери — ефективна константа швидкості першого порядку фотохімічної реакції (фоторозкладу) здатних поглинати світло забрудників у атмосфері.

2512 Z-значення Косовера

Z-значение Косовера

Kosower Z-value

Характеристика йонізаційної здатності розчинника, заснована на вимірюванні частоти максимуму смуги поглинання світла з найбільшою довжиною хвилі 1-етил-метоксикарбонілпіриди- ній йодиду в даному розчиннику; довжину хвиль (λ) при цьому виражають у нанометрах:

Z = (2.859×104 / λ ) ккал моль–1.

значення, виміряне 802 значення, власне 970 значення, істинне 2842

2513 значення поділки (шкали ваги)

цена деления

value оf a division (of a precision balance scale)

Величина обернена до чутливості. Визначається емпірично.

значення, середньозважене 6457 значення, числове 8262

2514 значимість

значимость significance

Міра ймовірності того, на скільки отримані дані підтверджують даний результат (звичайно статистичний тест). Якщо значимість результату складає 0.05, то це означає: є лише 0.05 ймовірності того, що результат може бути випадковим. Дуже низька значимість (менше від 0.05) звичайно приймається як очевидність того, що модель, отримана при опрацюванні даних, повинна бути прийнята, оскільки події з низькою ймовірністю будуть з’являтись рідко. Отже якщо оцінка параметрів у моделі має значимість 0.01, то це означає, що параметр повинен бути в моделі.

значимість, статистична 6907

2515 значуща цифра

значащая цифра significant digit

Цифра, що відображає точність, з якою було виконано вимірювання.

2516 зневоджена сполука

безводное соединение anhydrous compound.

Сполука, з якої повністю видалено воду, зокрема воду гідратації. Пр., нагрівання мідь(ІІ) сульфат пентагідрату (CuSO4·5H2O) дає зневоднений мідь(ІІ) сульфат (CuSO4).

2517 зневодження

обезвоживание desiccation

Максимальне вилучення слiдiв неструктурно зв'язаної води з речовини (напр., абсолютизацiя спирту).

2518 зневоложення

обезвлаживание dehumidification

Вилучення конденсовної водяної пари шляхом скраплення, абсорбції чи адсорбції.

2519 знегажування

обезгаживание outgassing

1.Попередня обробка зразка (рідини чи твердого тіла), при якій його нагрівають у вакуумі, щоб вилучити адсорбований чи розчинений газ.

2.У каталізі — спосіб підготовки каталізатора, який полягає у видаленні з нього газів шляхом нагрівання при дуже низькому тиску.

2520 знесолювання

обессоливание desalination

1.Видалення розчинених солей з морської води.

2.У хімії води — видалення солей з води з метою приготування питної води.

3.Видалення солей з ґрунтів (зокрема шляхом промивання).

2521 зниження тиску пари

понижение давления пара

vapor pressure lowering [depression]

Зниження тиску пари розчину порівняно з тиском пари чистого розчинника. Відношення тисків пари розчину до чистого розчинника приблизно дорівнює мольній частці розчинника в розчині. Синонім — депресія тиску пари.

зняття збудження, радіаційне 5778

2522 зовнiшнє вертання йона

внешний возврат иона external ion return

Оборотний процес (бiмолекулярний), у якому утворені при дисоцiації йони рекомбiнують у пухкi йоннi пари.

R+ + X– R+||X–

2523 зовнiшнє вертання йонної пари

внешний возврат ионной пары external ion-pair return

Утворення ковалентної сполуки мiж йонами у пухкiй іоннiй парi, що відбувається через виникнення контактної йонної пари як мономолекулярний процес. Це особливий випадок вторинної гемiнальної рекомбiнацiї.

R+||X+ [R+X–] RX

2524 зовнішній електричний потенціал фази

внешний электрический потенциал фазы outer electric potential of phase

Електричний потенціал (ψ), що проявляється ззовні розглядуваної фази. Напр., для (електро)провідної сфери з надлишковим зарядом Q та радіусом r у вакуумі він складає:

ψ = Q/4πε0 r.

2525 зовнішній електроліт

внешний электролит external electrolyte

Розчин електроліту в гальванічному елементі, в який занурено електрод порівняння.

183

2526 зовнішній стандарт

внешний стандарт external standard

У хроматографії — сполука в стандартному зразку, який хроматографується окремо від аналізованого зразка при ідентичних умовах. Об‘єм зовнішнього стандарту не обов‘язково знати, якщо він дорівнює об‘єму аналізованого зразка.

2527 зовнішньоорбітальний комплекс

внешнеорбитальный комплекс outer orbital complex

Комплекс, в якому зайнятими є 4d орбіталі центрального атома металу, як напр., в [FeF6]3–.

Синонім — високоспіновий комплекс, йонний комплекс.

2528 зовнішньосферна реакція з переносом заряду

внешнесферная реакция с переносом заряда outer-sphere charge-transfer reaction

Реакція з переносом заряду, в якій реактанти є розділеними між собою молекулами розчинника завдяки сольватації їх молекулярних частинок. Реактантом може бути і електрод.

2529 зовнiшньосферний електронний перенос

внешнесферный электронный переход outer-sphere electron transfer

Електронний перенос, що вiдбувається за допомогою дуже слабкої електронної взаємодiї (4 — 16 кДж моль–1) або й без неї мiж реактантами в перехiдному станi. Якщо ж донор чи акцептор проявляють сильну електронну взаємодію, то такий перенос називається внутрісферним електронним переносом.

Це перенос електронів від відновника до окисника у випадку контакту між їх координаційними сферами, тобто коли один реактант включається в зовнішню сферу іншого.

2530 зовнішня гельмгольцівська площина

внешняя гельмгольцева плоскость outer Helmholtz plane

Поверхня, де розміщені центри неспецифічно адсорбованих йонів, коли вони якнайближче підходять до поверхні.

2531 зовнiшня координацiйна сфеpа

внешняя кооpдинационная сфеpа second coordination sphere

Оточення комплексного йона, яке складають хімічні частинки поза першою координацiйною сферою.

2532 зовнішня оболонка

внешняя оболочка outermost shell

Найвища за енергією підоболонка атома, на якій є хоча б один електрон.

2533 зовнішня поверхня

внешняя поверхность external surface

Зовнішня границя частинок поруватого твердого тіла.

2534 золоте число

золотое число gold number

Число, що використовується для характеристики захисної дії колоїду, визначається за кількістю захисного колоїду, яка запобігає зміні кольору золю золота з червоного на голубий при коагуляції золю електролітом. Вимірюється як число міліграмів захисного золю чи полімеру, яке треба додати до 10 мл червоного золотого золю для запобігання його коагуляції при введенні в систему 1 мл 10 %-ного розчину NaCl.

2535 золото

золото gold

Проста речовина елемента Аурум. Метал, т. пл. 1064.4 °С, т. кип. 2807 °С, густина 19.3 г см–3. Золото не реагує з киснем

ні з кислотами (за винятком H2SeO4), з ціанідами утворює комплексний іон Au(CN)2]–. Розчиняється в царській воді, реагує з флуором.

2536 золь

золь sol

Колоїд з твердими частинками, суспендованими в рідині. Розширено — рідка колоїдна система з двох або більшої кількості компонентів, напр., протеїновий золь, золотий золь, емульсія, розчин ПАР з концентрацією, вищою від критичної концентрації міцелоутворення.

золь, ліофільний 3648

2537 зона

зона band

У теорії твердого тіла — сукупність делокалізованих в межах усього твердого тіла орбіталей, з настільки незначною різницею в їх енергіях, що її можна розглядати як континіум.

зона, валентна 729 зона, енергетична 2150

2538 зона провідності

зона проводимости conduction band

Сукупність вакантних чи частково зайнятих, просторово близько розташованих електронних рівнів, утворених численними атомами кристалічної ґратки, де електрони можуть вільно рухатись у границях усієї сукупності атомів. Використовується для опису властивостей металів та напівпровідників.

зона, хроматографічна 8082 зонд, спіновий 6774

2539 зонна очистка

зонная плавка zone refining

Метод очистки твердих речовин, заснований на тому, що розчинені речовини мають тенденцію концентруватися в рідині, коли розчин заморожується. Твердий брусок поволі опускається через нагрівальний пристрій, де топиться в вузькій смужці, яка поступово переміщаючись збирає забруднення.

2540 зонна теорія

зонная теория band theory

Квантова теорія електронної будови кристалічних твердих тіл (металів, напівпровідників та діелектриків), в основі якої лежать уявлення про енергетичні зони електронів у твердому тілі. Ці зони становлять у рамках методу молекулярних орбіталей групи молекулярних орбіталей, що простягаються по всьому кристалові, з дуже близькими енергіями, так що перехід валентних електронів з одного такого рівня на інший не вимагає затрат енергії. Таких зон є дві — зона зайнятих МО та зона незайнятих МО, між якими є так звана енергетична щілина. Якщо щілина між зонами велика, то кристал буде ізолятором, якщо мала — то напівпровідником, якщо щілина відсутня, то — провідником.

2541 зразок

образец specimen

1. В аналітичній хімії — спеціально відібрана порція матеріалу, взятого з динамічної системи, що репрезентує вихідний матеріал у момент відбору проби.

2.Зразок можна розглядати як спеціальний тип проби (sample), взятої в різний час, а не в різних місцях.

3.Термін зразок вживається взагалі у подвійному сенсі — як репрезентативна одиниця, так і нерепрезентативна одиниця вибірки, звичайно в клінічних, біологічних, хімічних чи то мінералогічних колекціях.

зразок, калібрувальний 2918 зразок, контрольний 3365

2542 зрідження вугілля

ожижение угля coal liquefaction

Процес перетворення вугілля в нафтоподібну рідину шляхом каталітичних хімічних процесів відновлення з метою створення альтернативних палив.

2543 зрощування (кінців)

сращивание (концов)* splicing

1.Для РНК — процедура, за якою інтрони видаляються з евкаріотичної прекурсорної молекули мРНК, а сусідні екзонні послідовності з‘єднуються.

2.Для ДНК — маніпуляції, за якою двониткові фрагменти ДНК із липкими кінцями [sticky ends] зрощуються за допомогою лігаз.

2544 зсув

сдвиг shift

1.У хімічній термодинаміці — відклик хімічної системи, що знаходиться в рівновазі, на певну дію, яка змінює умови в системі. Відповідно хімічна рівновага зсувається в сторону реактантів чи продуктів.

2.У спектроскопії — зміщення спектра поглинання або випромінення сполуки порівняно з певним зразком під дією структурних або зовнішніх факторів (вплив середовища, температури тощо).

2545 NIH-зсув

NIH-сдвиг

NIH shift

Внутрімолекулярна міграція Н, що супроводить молекулярне перегрупуванням арен оксидів у циклогексадіенони. Вважається, що це центральна стадія у ферментативному

гідроксилюванні ароматичних циклів. (NIH — скорочення

National Institute of Health, де був відкритий зсув).

2546 зсув заряду

сдвиг заряда charge shift

Процес, при якому під дією певних рушійних сил (напр., викликаних фотозбудженням) електронні заряди рухаються між донорними і акцепторними місцями без зміни різниці в локальних зарядах. Напр., електронний перехід, що приводить до зміни знаків у системі, яка складається з нейтрального донора та акцептора-катіона, або донора-аніона та нейтрального акцептора.

зсув, ізомерний 2614 зсув, простий 5657

зсув, псевдоконтактний 5739 зсув, синій 6561 зсув спектра, батохромний 599

зсув спектра, гіперхромний 1328 зсув спектра, гіпсохромний 1337

зсув, стоксів 6991 зсув, хімічний 8025 зсув, червоний 8232

зсув, штарківський 8330

2547 зчитуваність

минимальный отсчет readability

В хемометриці — найменша частка поділки, що може бути прочитана за допомогою шкали або верньєра.

2548 зшивання

сшивание crosslinking

Процес утворення багатьох мiжмолекулярних ковалентних зв'язкiв мiж полiмерними ланцюгами.

2549 зшитий полiмер

сетчатый [сшитый]полимер network [space] polymer

Полiмер, що складається з однієї чи більше тривимірних просторових сіток, які постають при утворенні поперечних хімiчних зв'язкiв мiж лiнiйними чи розгалуженими макромолекулами пiд дiєю отверджувачiв, вулканiзаторiв або фiзичних впливiв (пр., опромiнення). Такi полiмери є аморфними, нерозчинними речовинами, вони утворюються при вулканiзацiї, полiмеризацiї або полiконденсацiї полiфункцiйних мономерiв або олігомерів. Синонім — сітчастий полімер.

2550 in situ in situ

in situi

Термін стосується такого способу проведення хімічного процесу, коли недостаньо стабільний для виділення реагент утворюється в одній реакції і тут же вступає в іншу реакцію.

2551 in statu nascendi in statu nascendi

in statu nascendi

Термін стосується реагенту, що вступає в реакцію відразу в момент його утворення.

2552 in vitro in vitro

in vitro

Термін стосується способу проведення досліджень і означає, що вони здійснюються не в живому організмі, органі, тканині, клітині, а в лабораторних умовах (в склі).

2553 in vivo in vivo

in vivo

Термін стосується способу проведення досліджень і означає, що вони здійснюються в живому організмі, органі, тканині, клітині.

2554 ідеальна суміш

идеальная смесь ideal mixture

Суміш речовин A, B, C,... коли відносні активності (a) та мольні частки (x) кожного з компонентів є рівними (в певному наближенні):

aB = xB, aC = xC, ...,

а отже, в якій коефіцієнти активності речовин є рівними одиниці.

2555 ідеальний адсорбований стан

идеальное адсорбированное состояние ideal adsorbed state

Адсорбований стан у системі, властивості якого описуються ізотермою Ленгмюра.

185

2556 iдеальний газ

идеальный газ ideal gas

Одне з нарiжних понять класичної та статистичної термодинамiки. Це газ, при описi властивостей якого можна знехтувати розмiрами молекул і взаємодiєю мiж ними (тобто i їх природою), а середня кінетична енергія 1 моль ідеального газу залежить тільки від його температури. Такий стан описується рiвнянням Менделєєва — Клайперона (або законом ідеальних газів):

pVm = RT,

де Vm — молярний об'єм, p — тиск, R — газова стала, T — термодинамічна температура.

Більшість газів поводять себе як ідеальні при достатньо низьких тисках.

2557 iдеальний кристал

идеальный кpисталл perfect crystal

Кристал з iдеально перiодичними просторовими ґратками.

2558 ідеальний неполяризовний електрод

идеальный неполяризованный электрод ideal non-polarizable electrode

Електрод, який практично не здатний поляризуватись. Це означає, що потенціал електрода не змінюється від його рівноважного потенціалу, навіть при великій густині струму. Причиною такої поведінки є те, що електродна реакція відбувається надзвичайно швидко.

2559 ідеальний поляризований електрод

идеальный поляризованный электрод ideal polarized (polarizable) electrode

Електрод, на якому не можуть відбуватися електродні реакції в досить широких межах електродного потенціалу. Отже, електрод веде себе як конденсатор і лише конденсаторний струм (не фарадеїв струм) тече при зміні потенціалу. Багато електродів ведуть себе як ідеально поляризований електрод, але лише в певній області електродного потенціалу, званій областю подвійного шару (double-layer range).

2560 iдеальний розчин

идеальный раствор ideal solution

1.Розчин, в якому коефiцiєнти активностi кожного з його компонентiв є дуже близькими до одиницi. Молекули в ньому взаємодіють виключно однаковим способом, а всі міжмолекулярні сили — розчинник-розчинник, розчинник-розчинене і розчинене-розчинене є еквівалентними. Його утворення не супроводжується зміною енергії. Підпорядковується законові Рауля. Реальні розчини поводяться як ідеальні тільки коли вони дуже розведені.

2.Твердий чи рідкий розчин, термодинамічна активність кожного з компонентів якого є пропорційною до його мольної частки.

3.В електрохімії — розчин, для якого електрохімічний

потенціал можна виразити через концентрацію (cB), тобто для якого виконується рівняння:

μB = μBo + RTln (cB/cBo) + zBFФ,

де μB — електрохімічний потенціал йона В, μBo — його стандартне значення, Ф — електричний потенціал у заданій точці розчину, zB — заряд йона (позитивний для катіона, негативний для аніона), cBo — стандартна концентрація.

2561 ідеально поляризоване міжфаззя

совершенно поляризованная межфазная поверхность perfectly polarized interphase

Міжфазна приповерхнева область, непроникна для електричного заряду між двома фазами, тобто коли в ній немає спільного зарядженого компонента. Це може бути наслідком умов рівноваги або кінетики переносу заряду.

2562 ідентифіковний

меченый tagget

Здатний бути ідентифікованим за наявною міткою.

2563 iдентична реакцiя

идентичная [вырожденная] реакция identity [degenerate] reaction

Хімiчна реакцiя, продукти якої хімiчно iдентичнi з реактантами, пр., бiмолекулярна реакцiя обмiну.

CH3I + I– → CH3I + I–

Синонім — вироджена реакція.

2564 ідентичні групи

идентичные группы identical groups

Субодиниці в молекулі, які мають однаковий склад, будову та конфігурацію. Можуть займати однакове або різні положення в молекулі.

2565 ізо

изо iso

1.Префікс, що вказує на ізомер іншої сполуки. Пр., ізобутан, ізопропіловий спирт.

2.Префікс, що вказує на на сталість певного параметра системи. Пр., ізохорний, ізобарний.

2566 ізобальний

изобальный isobal

Термiн використовується для порiвняння молекулярних фрагментiв за властивостями їх молекулярних орбiталей: два фрагменти ізобальні, якщо кiлькiсть, властивостi симетрiї, енергiя (приблизно) i форма граничних орбiталей та число електронiв на них є однаковими.

2567 iзобара

изобаpа isobare

1.Cукупнiсть станiв системи з однаковим тиском.

2.Лiнiя, що описує залежнiсть мiж двома термодинамiчними величинами при сталому тисковi.

3.В атмосферній хімії — лінія на графіку (карті), що з’єднує точки з однаковим атмосферним тиском.

2568 ізобара адсорбції

изобара адсорбции adsorption isobar

Функція, яка встановлює зв’язок між кількістю, масою або об’ємом речовини, адсорбованої даною кількістю твердого тіла, та температурою при сталому тискові.

2569 iзобари

изобары isobares

Hуклiди з різними атомними, але з однаковим масовим числами, тобто з рiзним числом протонiв, але однаковою сумою нейтронiв та протонів. Це атоми різних елементів, мають різні хімічні властивості. Напр.,40Са, 40К.

ізобари, нуклонні 4509

2570 ізобарне визначення зміни маси

изобарное определение изменения массы isobaric mass-change determination

Термоаналітичний метод, в якому вимірюється рівноважна маса речовини (або продуктів реакції) при сталому парціальному тискові летких продуктів як функція температури при контрольованій її зміні.

2571 ізобарне розділення

изобарное разделение isobaric separation

Хроматографічне розділення, здійснюване при постійних величинах тиску на вході та виході.

2572 ізобарний

изобарный isobaric

Той, що відповідає сталому тискові.

2573 iзобаpний пpоцес

изобаpный пpоцесс isobaric process

Термодинамiчний процес, при якому тиск у системi залишається постiйним.

2574 ізобарні нукліди

изобарные нуклиды isobaric nuclides

Див. нуклонні ізобари.

2575 iзобаpно-iзотеpмiчний потенцiал

изобаpно-изотеpмический потенциал

Gibbs function

Екстенсивна функцiя стану (G):

G = H – TS,

де H — ентальпiя, S — ентропiя.

2576 iзобестична точка

изобестическая точка isobestic point

Довжина хвилі (чи хвильове число), при якому загальний абсорбанс зразка не змінюється під час хімічної реакції чи фізичних змін у зразку. Спостерігається як точка перетину серiї кривих залежностей абсорбції світла вiд довжини хвилi або частоти (точка однакової абсорбції) в електронних спектрах ряду розчинів зi змiнними концентрацiями двох порiзному абсорбуючих компонентiв A i B, де сума їх концентрацiй залишається сталою. Це зустрічається: в рiвноважних системах, в яких вiдносний вмiст двох компонентiв регулюється певним фактором (пр., pH, температурою); у випадку хімiчних реакцiй, в яких один абсорбуючий компонент — реактант, другий — продукт (A → B); у сумiшах зi сталою сумарною i змiнними концентрацiями компонентів, в яких вiдсутня взаємодiя мiж A i B, що впливає на їх абсорбтивнiсть (у всiх випадках А i В можуть бути iндивiдуальними сполуками або композиціями, але взятими в постiйному спiввiдношеннi).

2577 ізовалентна гіперкон’югація

изовалентная гиперконъюгация isovalent hyperconjugation

Гіперкон’югація (зокрема в карбонієвих йонах і радикалах), де існує взаємодія між σ-зв’язками й незаповненими або частково

2579 iзодесмiчна реакцiя

изодесмическая реакция isodesmic reaction

Реакція (справжня чи гіпотетична), в якій число зв’язків

кожного формального типу, напр.,. C–H, C–C, C=C, що виникають при утвореннi продуктiв, є однаковими з тими, котрi розриваються в реактантах:

PhCOOH + MeCOO– → PhCOO– + MeCOOH

ClCH=CH2 + ClCH2–CH2Cl → CH2=CH2 + Cl2CHCH2Cl

або

F3C–C(=O)H + CH4 → CH2F2 + H3C–C(=O)F,

де три C–F, один C=O, один C–C та п’ять C–H зв’язків наявні як у реактантах так і в продуктах; лише оточення, в якому перебуває кожен із зв’язків змінилось. Завдяки збереженню числа електронних пар у реактантах та продуктах енергії цих реакцій звичайно добре відтворюються навіть за допомогою простих розрахункових методів, що робить їх важливим засобом при інтерпретації та оцінці термохімічних даних. Цим реакціям також віддається перевага при теоретичному розгляді залежностей структура — реактивність.

2580 ізодіазени

изодиазены

isodiazenes, [diazanylidenes, hydrazinylidenes, azamines]

Сполуки зі структурою R2NN: ↔ R2N+=N–.

2581 ізодіелектрична енергiя активацiї

изодиэлектрическая энергия активации isodielectric energy of activation

Величина (Ео), визначена з лінійної залежності енергії активації (Е) реакції, виміряної в середовищах з різною діелектричною сталою (ε), від функції (ε – 1)/(2ε + 1) за рівнянням:

E = Eo + λ (ε – 1) / (2ε + 1),

де λ — стала.

Вона рівна відрізку на осі ординат при ε = 1.

2582 iзоелектpична точка

изоэлектpическая точка isoelectric point

1.Стан колоїдної системи, що характеризується нульовим значенням електрокiнетичного потенцiалу колоїдних частинок; досягається розрядженням останніх при додаваннi вiдповiдної кiлькостi електролiту або змiною pH розчину додаванням кислот чи основ.

2.Рівноважний стан у розчинах амінокислот, що характеризується наявністю тільки їх мезойонних форм. (Значення рН, при якому концентрація цвітерйонної форми досягає максимуму )

3.В електрофорезі — значення рН, при якому чистий електричний заряд хімічної частинки дорівнює нулю.

2583 ізоелектричний

изоэлектрический isoelectric

Термін стосується макройона поліамфоліту (зокрема протеїнів), що не показує здатності до електрофорезу.

2584 ізоелектронний

изоэлектронный isoelectronic

Термін стосується частинок, що мають однакове число валентних електронів і однакову структуру, але відрізняються деякими елементами. Напр., CO, N2, NO+, або F–, Ne, Na+. Ізоелектронні сполуки часто мають однакову структуру.

2585 iзоелектроннi молекулярні частинки

изоэлектронные молекулы isoelectronic molecular entities

Молекулярнi частинки з однаковим числом валентних електронiв та однотипною структурою (тобто з однаковою кiлькiстю та з однаковим способом сполучення мiж собою атомiв), проте якi вiдрiзняються природою принаймнi частини

складових елементiв, пр., iзоелектроннi СO, N2 i NO+;

187

CH2=C=O i CH2=N+=N–; iзо-π-електроннi молекули мають однакове числом π-електронiв (пр., катiони тропiлiю, пiридинiю, оксазолiю).

2586 ізоемісійна точка

изоэмиссионная точка isoemissive point

Синонім ізостибічна точка.

2587 iзоентропiйний

изоэнтропийный isoentropic

Термін, що вказує на те, що ентропiї реакції чи ентропії активації кількох процесів є однаковими, напр., ізоентропійний ряд.

2588 ізоентропійний ряд

изоэнтропийный ряд isoentropic series

Ряд реакцiй, що мають однакову ентропiю активацiї (тобто, предекспонентний множник, визначений за рiвнянням Арренiуса, в них однаковий для всього ряду).

2589 ізозими

изозимы isozymes

1.У біохімії — форми фермента, що відрізняються одна від одної за спорідненістю до субстрату, за максимальною активністю та регуляторними властивостями.

2.У хімії ліків — ензими, що каталізують одну і ту ж реакцію, але відрізняються складом амінокислот.

Синонім ізоензими.

2590 iзоiнверсiя

изоинверсия isoinversion

Одиничний акт iнверсiї, що вiдбувається без iзотопного (H — D) обмiну в реакцiї обмiну протона в апpотонних розчинниках у присутності апpотонних основ (реакцiї алiфатичного електрофiльного замiщення), без огляду на те, що вiдбувається обернення конфiгурацiї, а отже, й рацемiзацiя, викликана повторними актами iнверсiї (тобто рацемiзацiя йде швидше, нiж обмiн).

2591 ізойонний макройон

изоионный макроион isoionic macro-ion

Макройон поліамфоліту (пр., протеїну), в якому крім поліамфоліту та йонів Н+ або ОН– (в загальному випадкові йонів розчинника) ніяких інших йонів у системі немає.

2592 ізокінетична лінія

изокинетическая линия isokinetic line

У хімії атмосфери — лінія на певній поверхні, що з’єднує точки з однаковою швидкістю вітру.

2593 iзокiнетична температура

изокинетическая температура isokinetic temperature

Температура, при якiй всi субстрати, реакцiї яких описуються певним iзокiнетичним співвідношенням, реагуватимуть з однаковою швидкістю. Визначається за точкою перетину прямих, проведених в арренiусових координатах, або за формулою

Tiso = H# / S#,

де H# — зміна етальпій активації, S# — зміна енропій активації, що відповідають певному діапазонові ізокінетичного співідношення для ряду реакцій.

2594 iзокiнетичне спiввiдношення

изокинетическое соотношение isokinetic relationship

Лiнiйна залежнiсть мiж ентальпiєю ( H#) та ентропiєю ( S#) активацiї у випадку, коли серiя структурно подiбних субстратiв вступає в таку ж реакцiю або коли реакцiйнi умови для одного субстрату зазнають систематичних змiн:

H# – b S# = const,

де b — емпіричний параметр.

Часто цю ж залежнiсть описують iншим емпiричним рiвнянням, де використовуються предекспонентнi множники (A) та енергiї активацiї (Е) реакцiй, визначенi при збереженнi вищезазначених умов:

lgA = m + n E,

де m, n — емпiричнi параметри.

2595 ізоклінна точка

изоклинная точка isoclinic point

Довжина хвилі, хвильове число або частота, при яких перша похідна спектра поглинання не змінюється при хімічній реакції або фізичних змінах зразка.

2596 ізоклінні ланцюги

изоклинные цепи* isoclined chains

У хімії полімерів — два еквівалентні (ізоморфні або енантіоморфні) ланцюги в кристалічній ґратці полімеру, що мають ідентичний компонент вектора зв’язку вздовж осі с, обидва додатні чи від’ємні. У кристалічному стані полімерні ланцюги звичайно паралельні один до одного, але сусідні ланцюги з еквівалентними конформаціями можуть відрізнятись за хіральністю та/або за орієнтацією.

2597 ізократний аналіз

изократный анализ* isocratic analysis

У хроматографії — процедура, при якій склад мобільної фази залишається сталим протягом всього процесу вимивання.

Ізокумарин (1Н-ізохромен-1-он) та його похідні.

2599 ізолобальний

изолобальный isolobal

Термін використовується для порівняння молекулярних фрагментів одного з іншим та з фрагментами інших органічних сполук. Два фрагменти ізолобальні, якщо властивості симетрії, приблизна енергія та форма граничних орбіталей і число електронів на них є однаковими.

2600 ізолобальні групи

изолобальные группы isolobal groups

Частини молекул, для яких число граничних орбіталей, їх властивості симетрії, зайнятість електронами та приблизна енергія є подібними. Ізолобальне співвідношення між такими групами позначається двокінцевою стрілкою з петлею внизу

CH2 ←0→Fe(CO)4 ←0→ Ni(PPh3)2 ←0→ Co(η5-C5H5)CO ←0→ Cu(η5-C5H5).

2601 ізолобальність

изолобальность isolobality

Подібність локалізованих зв’язків та гібридизованих орбіталей в молекулярних частинках, що дозволяє зробити певні аналогії та передбачення.

2602 iзольована система

изолиpованная система isolated system

Система, що не може обмінюватись з оточенням нi енергiєю, нi масою.

2603 iзольованi подвiйнi зв'язки

изолиpованные двойные связи isolated double bonds

Кратнi зв'язки, роздiленi кiлькома (принаймнi двома одинарними) простими зв'язками, де унеможливлена кон’югація, тобто подвійні зв’язки, що не є ні кумульваними, ні кон’ю- гованими: –С=С–С–С=С–.

2604 ізолятор (електричний)

изолятор (электрический) insulator (electrical)

Матеріал, який не проводить електричний струм. Він має нульову провідність і нескінченний опір.

ізоляція, матрична 3761

2605 ізоляція центрів

местная изоляция site isolation

У комбінаторній хімії — властивість твердих підкладок, при наявності якої функційні групи на них є відділеними одна від одної полімерною сіткою, а тому, навіть коли групи розташовані близько, реакція між ними може йти повільніше.

2606 ізомер

изомер isomer

Одна з ряду хімічних частинок, що мають той же атомний склад (молекулярну формулу), але відмінні хімічні та/або фізичні властивості, зумовлені різним скелетним чи просторовим розташуванням атомів у молекулах.

ізомер, аут525 ізомер, валентний 736 ізомер, ін2786 ізомер, цис8171

2607 iзомераза

изомераза isomerase

Фермент, що каталiзує внутрімолекулярні перегрупування — реакцiї iзомеризацiї. Сюди відносять: рацемази, епiмерази, цис-транс-iзомерази, внутрiмолекулярні оксидоредуктази, трансферази, лiази, мутази (каталiзують перенесення певних груп з одного мiсця в iнше).

ізомери, геометричні 1173 ізомери, еритро2240 ізомери, оптичні 4767 ізомери, орбітальні 4786 ізомери, структурні 7021 ізомери, транс7513 ізомери, трео7540 ізомери, ядерні 8356

2608 iзомеризацiя

изомеpизация isomerization

Хімічна реакція, основним продуктом якої є ізомер до молекулярної частинки субстрату, в якій відбувається зміна порядку сполучення атомів або ж просторового положення зв'язкiв без зміни хімічного складу реагентів. Ізомеризація не обов’язково має бути молекулярним перегрупуванням (напр., інтерконверсія конформаційних ізомерів). Внутрімолекулярна

ізомеризація, що включає розрив та утворення зв’язків, є окремим випадком молекулярного перегрупування.

ізомеризація, цис-транс- 8176

2609 iзомерiя

изомерия isomerism

Явище, що полягає в iснуваннi сполук, однакових за хімічним складом i молекулярною масою, але рiзних за будовою.

ізомерія, геометрична 1167 ізомерія, гідратна 1262 ізомерія, дзеркальна 1631 ізомерія, електронна 2005 ізомерія, ендо-екзо 2145

2610 ізомерiя зв'язування

стpуктуpная [солевая] изомеpия linkage [salt] isomerism

У хімії комплексних сполук та солей — структурна ізомерія, що виникає, як результат координації одного або більше лігандів з йоном металу більше, ніж одним способом. Пр., у [SCN]– як атом S, так і N можуть виступати потенційним донорним центром: [S=C=N]– . Отже існують два ізомери

зв’язування (атом приєднання до центра вказується курсивом): [Co(NH3)5(NCS-N)]2+ i [Co(NH3)5(NCS-S)]2+; солі —тiоцiанати

M–SCN та iзотiоцiанати M–NCS.

Синонім — сольова ізомерія.

2611 ізомерія ін-аут

изомерия ин-аут in-out isomerism

Ізомерія, характерна для біциклічних систем, які мають достатньо довгі містки, так що екзоциклічні зв’язки біля голови містка чи вільні електронні пари можуть бути

спрямованими як всередину, так і назовні структури.

ізомерія, йонізаційна 2860 ізомерія, конформаційна 3379 ізомерія, координаційна 3414 ізомерія, обертальна 4531 ізомерія, оптична 4759 ізомерія, позиційна 5284 ізомерія, полімеризаційна 5331 ізомерія, син-, анти6543 ізомерія, скелетна 6615 ізомерія, структурна 7011

2612 iзомерiя функцiональної групи

изомерия функциональной группы functional group isomerism

Вид структурної iзомерiї, викликаної видозмiною функцiональних груп в iзомерних сполуках, напр., етанол СH3CH2OH i метиловий ефiр CH3OCH3. Сюди вiдноситься i таутомерiя.

2613 ізомерний

изомерный isomeric

Той, що належить до певного ряду ізомерів, або характеризує порівняльні властивості ізомерів.

189

2614 ізомерний зсув

изомерный сдвиг isomeric shift

У спектроскопії Месбауера — міра різниці енергій між переходами джерела (Es) та абсорбера (Ea). Вимірюваний доплерівський зсув швидкості (δ) пов’язаний з цією різницею рівнянням:

Es – Ea = δEγ /с,

де Eγ — месбауерівська енергія, с — швидкість світла у вакуумі.

2615 ізомерний перехід

изомерный переход isomeric transition

В ядерній хімії — самочинний перехід між двома ізомерними станами ядра.

2616 ізомерний стан

изомерное состояние isomeric state

В ядерній хімії — один з ядерних станів, що має середній час життя достатньо довгий для того, щоби бути спостреженим.

2617 ізометричний

изометрический isometric

Термін стосується одного з двох молекулярних індивідів, що є взаємонакладальними, або можуть стати такими при віддзеркаленні одного з них.

2618 iзоморфiзм

изомоpфизм isomorphism

Явище, коли кристалічна структура залишається в основному тією ж у певному діапазоні складів (коли кристалічних структур дві, то маємо ізодиморфізм, коли кілька — ізополіморфізм). Наявність його зумовлюється подiбнiстю кристалiчних структур двох хімiчних сполук, і як наслідок — здатнiстю до утворення твердих розчинiв замiщення. Обов'язковими умовами при цьому є: iдентичний тип елементарної комiрки обох сполук, близькi розмiри елементарних комiрок, а також однаковий тип хімiчної формули, наприклад KNO3 i СaCO3.

ізоморфізм, макромолекулярний 3710

2619 iзоморфнi ланцюги

изоморфные цепи isomorphous chains

У кристалiчних полiмерних структурах — ланцюги, якi характеризуються однаковою хіральністю та орiєнтацiєю. Напр., ланцюги ізотактичного поліпропілену, що мають однакові структури –TG+TG+TG+–, де знаки “+” означають однакову гелісність (напрямок закручування спіралі).

2620 ізоморфні сполуки

изоморфные соединения isomorphous compounds

Сполуки, молекули яких мають подібну геометрію, близький розподіл зарядів та однакову відносну конфігурацію. Здатні взаємозамінятися в кристалічних ґратках. Напр., (R)-2-хлор- і (R)-2-бромбурштинові кислоти.

2621 iзоморфнi сумiшi

изоморфные смеси isomorphic mixture

Змiшанi кристали, що є твердими розчинами, де в кристалiчних структурах близькi за розмiром йони або атомнi групи замiщують одне одного.

2622 ізооптоакустична точка

изооптоакустическая точка isooptoacoustic point

Довжина хвилі, хвильове число чи частота, при яких загальна енергія, випромінювана зразком у вигляді тепла, не зміню-

ється при протіканні в ньому хімічної реакції чи при його фізичних змінах. Її положення залежить від умов експерименту.

2623 ізопептидний зв'язок

изопептидная связь isopeptide bond

Амідний зв'язок у пептидах, що утворюється аміногрупою, яка знаходиться в іншому, ніж С-2, положенні амiнокислоти.

2624 ізопікнічний

изопикнический isopycnic

Термін стосується компонентів багатокомпонентної системи з рівними парціальними питомими об’ємами.

2625 ізоплета

изоплета isopleth

1.У хімічній термодинаміі — перпендикулярна до осі складу на фазовій діаграмі лінія, що відображає постійність складу усієї системи при зміні тиску чи температури.

2.У хімічній екології та хімії атмосфери — лінія на карті, проведена через точки з однаковим значенням певної вимірюваної величини (метереологічних даних, концентрацій забрудників і.т.п.).

2626 ізополіаніони

изополианионы

isopolyanions [homopolyanions]

У неорганічній хімії — багатозарядні аніони оксокислот

d-металів (M) загальної формули [MxOx+k]n–, найпростіші з яких [M7O24]6– (М = W, Mo), [M6O19]6– (М = Nb, Ta). Cтруктуру їх складає клітка з атомів металу, з’єднаних містками з

О-атомів, і в якій відсутні зв’язки метал-метал. Cтруктуру [Mo7O24]6– можна зокрема представити як таку, що складена з октаедральних будівельних блоків МоО6, з’єднаних спільними атомами O, що знаходяться у вершинах. Отримуються в кислотному середовищі, напр., за реакцією

7[MoO4]2– + 8H+ → [Mo7O24]6– + 4H2O

2627 ізополiкислоти

изополикислоты isopolyacides

Полiкислоти, якi складаються лише з однакових кислототвірних одиниць, напр., H6(Mo7O24)

2628 ізопотенціальна точка

изопотенциальная точка isopotential point

Для елемента з йонселективним електродом — область активності досліджуваних йонів, де електрорушійна сила елемента не залежить від температури. Така активність, та відповідна різниця потенціалів визначаються як ізопотенціальна точка.

2629 ізопреноїди

изопреноиды isoprenoids

Сполуки природного походження, формально утворені з ізопрену (2-метилбута-1,3-дієну), повторення скелету якого може бути розпізнане в молекулі. Скелет ізопреноїдів може відрізнятися від строгої адитивності ізопренових одиниць втратою або зсувом фрагмента, звичайно метильної групи. Клас включає як вуглеводні, так і кисневмісні похідні (каротеноїди, стероїди, терпени, терпеноїди).

2630 iзорацемiзацiя

изорацемизация isoracemization

Тип стереохімiчної поведiнки в реакцiях обмiну протона (алiфатичне електрофiльне замiщення) в апpотонних розчин-