32. Книги Литовської метрики.

Литовська метрика це зшитки документів які надсилались в центр огр влади ВКЛ. Хронологічний діапазон Литовської Метрики обіймає період з першої половини XV ст. до 1794 р ( 18 ст ) Таких книг було більше 600 але не всі збереглися. Вони поділяються за тиматикоз:

1. Книги данин

2. Книги судові

3. Книги оренд

4. Книги відправ ( цього в конспекпі лекцій нема )

5 книги посольств

Після створ Р. П. значна частина акт док зафіксова в книгах руськой метрики. Лит – Рус метррика знах В Моск архіві

Загалом ЛМ відзначається значним тематичним діапазоном щодо соціально-економічної історії України кінця XV—XVI ст. У центрі уваги уряду ВКЛ того часу були питання землеволодіння, коли в основному закінчився розподіл землі між феодалами й почалася гостра боротьба за землю з приводу її перерозподілу. Документи ЛМ (привілеї й підтвердження на володіння землею, купівлі-продажу землі тощо), віддзеркалюють стосунки між землевласниками, що знаходилися на одному чи різних щаблях соціальної системи, між мешканцями міст, між міщанами й представниками приватних юридик у містах, скарги на різні «кривди» та «утиски», позови до королівського суду, судові листи, справи про утиски, бійки, ображання, наїзди на землю, будинки, загарбання майна, розподіл спадщини, повернення боргів тощо. У книгах ЛМ зосереджено інформацію про інститут старост, державців, воєвод, війтів, служебників, маршалків, городничих, кухмістрів, тивунів, урядників, а також про земян, бояр, дворян, міщан, князів та ін. Документи ЛМ містять також дані з української генеалогії, метрології, сфрагістики, топоніміки, антропоніміки, демографії, віддзеркалюють генезу української шляхти. ЛМ — цінне джерело для вивчення історії української мови, палеографії, документознавства, архівної й канцелярської справи в Україні, а також для висвітлення впливів канцелярської практики ВКЛ, а саме ЛМ, на документи та архівну практику Генеральної військової канцелярії та полкових канцелярій Гетьманщини.

33. Книги Руської метрики та Книги Коронної метрики і Архіву коронного скарбу.

Руська (Волинська) метрика — реєстрові книги Руської канцелярії (структурного підрозділу королівської канцелярії Речі Посполитої), які велися з 1569 до 1673. Книги містили в собі офіційні копії (вписи), що поширювали свою юрисдикцію на 4 українські воєводства: Київське воєводство, Волинське воєводство, Брацлавське воєводство і Чернігівське воєводство. Руська або Волинська канцелярія» як термін для позначення штату руських писарів і підписків почала вживатися з 1618. Відтоді й до припинення ведення книг Р.м. ця назва не вийшла за межі канцелярських осередків: королівської канцелярії та канцелярій українських гродів. Назва книг — початково як «метрика справ волинських», потім — Волинська чи Руська метрика — вперше почала виступати 1605 в середовищі, близькому до канцелярії, а вже принаймні із середини 1630-х рр. увійшла до політичної лексики шляхти. Факторами, що визначали сам факт ведення книг Р.М., виступали окремі для українських воєводств право- та діловодна мова. Після набуття чинності у Великому князівстві Литовському Статуту 1588 р. (див. Статути Великого князівства Литовського) у середині 1590-х рр. н. з'явився термін для визначення цієї правової системи — «волинське право». Поступова полонізація українського документа в королівській канцелярії отримала потужний імпульс із приєднанням до Речі Посполитої Чернігово-Сіверщини 1618 року, документи щодо якої вписувалися як до Руської, так і до Коронної метрик. На середину 1640-х. полонізація діловодства у Руській канцелярії завершилася.

Коро́нна ме́трика (Ме́трика Королі́вства По́льського, пол. Metryka Królestwa Polskiego, лат. Metrica Regni Poloniae) — книга реєстрації виданих у Польському Королівстві нормативних актів, документів чи здійснених для потреб юридичних або фізичних осіб публічно-правових актів. Велася у державній канцелярії.

У широкому розумінні під Коронною метрикою розуміють державний архів, де зберігалися всі акти, видані королем Польщі чи сеймом. Як архів Коронну метрику поділяли на велику, повну (під контролем і на зберіганні у канцлера) та малу, якою відав підканцлер.

Коронна метрика містить акти 15—18 століть.

Наприкінці XV століття розділено три серії книг:

основна

у закордонних справах

книга «посольство» (лат. Legationum Libri), тут вписано дипломатичне листування (у тому числі вхідні), повноваження, інструкції членам за кордон, звіт членів міждержавних угод і договорів.

Згідно з буквальною назвою книги були розміщені також витяги з промов депутатів парламенту, інструкції, отримані від членів регіональних рад, положення Сейму, листування між містами.

У середині XVI століття поділяли такі серії книг: суддівські, реляційні, і парламентські. Раніше ці записи були зроблені в книгах, що знаходились у Кракові. У 30-х рр. вісімнадцятого століття, серія книг канцлера (зі зв'язків з громадськістю). Тут відомі королівські документи і листи, що стосуються громадських справ і політики, а також дають підтвердження і дозвол царя на приватну власність.

Корона Метрика спочатку зберігала у Кракові, за Сигізмунда III Вази у Варшаві. Під час шведської володарювання відбиток було експортовано до Швеції. У 1795 році російські війська забрали всі Метрики в Санкт-Петербург. На даний час документи Коронної Метрики знаходяться у Республіці Польща, в Центральному архіві історичних документів у Варшаві