
- •1.Поняття „джерелознавство” та „історичне джерело”.
- •2. Історичне джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
- •3. Класифікація історичних джерел
- •4. Історичні типи і види джерел
- •11. Евристика, встановлення тексту та походження джерела
- •12. Методика роботи із законодавчими актами як історичним джерелом
- •18. Літописи давньої Русі
- •19. Повість минулих літ.
- •20. Іпатіївський літописний звід.
- •21. Київський літопис.
- •22. Галицько-Волинський літопис.
- •23. Лаврентіївський літописний звід.
- •24. Джерелознавча характеристика „Руської Правди” та інших законодавчих актів давньої Русі.
- •25. Джерела з історії України дослов’янських часів.
- •26. Джерела іноземного походження про давню Русь.
- •27. Джерела іноземного походження про історію України литовсько-польського періоду.
- •28. Літописи литовсько-польського періоду.
- •29. Українські літописи литовсько-польського періоду.
- •30. Західно-руські (литовські) літописи.
- •31. Акти Великого князівства Литовського і Польського королівства.
- •32. Книги Литовської метрики.
- •33. Книги Руської метрики та Книги Коронної метрики і Архіву коронного скарбу.
- •34. Литовські статути.
- •35. „Опис України” г.Л. Де Боплана.
- •36. Козацькі літописи та хроніки хvіі – хvііі ст.
- •37. Літопис Самовидця.
- •39. Літопис Григорія Граб’янки.
- •40. Законодавчі акти хvіі – хvііі ст. Як джерело з історії України.
- •«Літопис Григорія Грабянки»[ред. | ред. Код]
- •«Літопис Самійла Величка»[ред. | ред. Код]
- •45. Монастирські та козацькі літописи.
- •46. Акти державного управління Гетьманщини XVII – хvііі ст.
- •47. Міжнародні угоди другої половини XVII ст.
- •Зміст статей[ред. | ред. Код]
- •57. Матеріали діловодства установ і організацій XIX - початку XX ст., що діяли на території Наддніпрянської України.
- •58. Законодавчі акти та документація органів державної влади XIX - початку XX ст., що діяли на території Наддніпрянської України.
- •59. Статистичні матеріали щодо Наддніпрянської України хіх – початку хх ст.
25. Джерела з історії України дослов’янських часів.
Найважлівішими джерелами до словянського часу є
1. Археологічні пам.ятки ( тіпа стоянки кургани знар праці… )
2. Писемні памятки ( перші пис памятки про тер укр ( гомер в іліаді і одісей ) + інші автори Гомер напр.
3. Інші науки Лінгвістика етнографія …
Для вивчення життя людей у найдавніші часи найбільше матеріалів дають археологічні розкопки, з найдавніших часів коли здобуваються матеріальні до кінця XVIII ст. предмети — знаряддя праці, залишки жител та інших будівель, культові споруди та ін. На цій основі археологи й історики реконструюють господарство і життєвий уклад первісних людей. Про життя народів, які населяли територію України в давні, до київські часи — кіммерійців, скіфів, сарматів, слов'ян та інших, розповідається в джерелах, — розповідях грецьких, римських, західноєвропейських, арабських авторів.
26. Джерела іноземного походження про давню Русь.
1.Першими найбільш важливи є твори агтичних авторів ( понад 400 шт ) Античні праці почали виникати сер 1 тис ( в наслідок воених походів ) в цілому проблема не розглядали як пробему. В цих прац. Подаеться інф. Про зовнішність. Мову . сусп лад воєні сили … ( Античні атори дивились на словян як на гавно )) ( бо дикі ) Авт; Прокопій Кесарійський Маврикій Стратег (582–602 рр.). «Племена склавинів і антів живуть спільно, і життя їх однакове: вони живуть вільно і не дають нікому поневолити себе або підкорити...».
Готський історик Йордан у книзі «Про походження і діяння готів»
2. Арабські автори ( Арадський халіфат держ. ) ( проблема літочислення 354 дня у них рік )
Особливість дж. Їхні працях джерела не вказувалися ( Алах поріша )
Їх праці до 9 ст. Писали Арабськой Староеврейською Арамейською
Авт: Ібн-Хордадбега, Аль Джайхані, Ібн-Фадлана, Аль-Масуді, Ібн-Джаста, Ібн-Хаукаля, Ібн-Якубі, Едрісі та ін
3. Зах Євр. Джерела ( поч з 9ст )
Хроніки щоденики мандрівки \
4. Скандинавські джерела
Рунічні записи + Саги + Іст – геог праці
Особливо ціні Рунічні записи ( 24 знаки Це система письма ) вони восновном про померлих войнів. Важ точними.
27. Джерела іноземного походження про історію України литовсько-польського періоду.
Вельми поважне значення мають джерела чужого походження: акти й документи міжнародно-правного характеру, дипломатичні реляції, хроніки й літописи поль., московські, зах.-евр., турецько-татарські, описи й спогади чужоземних (зокрема зах.-евр.) подорожників і тих чужинців, що довгий час перебували на Україні, їх щоденники, листування тощо. Деякі з цих джерел мають виняткову вагу для історії України XVI — XVII ст. (напр., »Щоденник« Е. Ляссоти або »Опис України« Ґ. ле Вассера де Бопляна).
28. Літописи литовсько-польського періоду.
В литовсько – пол період літописи продовжують писатися. ( писали духовно свідські особи ) невеликі за розміром.
Літописи створені в цей період поділяються на част:
1. Українські літописи ( створені на тер Укр яка була у склади Литви ) ( напис староукраїнською мовою ) це такі літописи Київський ЛІвівський Густинівський Межигірський Хмельницький … )
2. Західноруські літ ( 2 назв Литовські ) Відомо 13 – 14 списків створені на тер Біл. І розповідають про Іст Укр і Біл ( Восновном укр ) Це тікі літописи Київський ( короткий ) Литовський ( зах рус літ ) Баркулабівський літопис літопис Биховця Написані Старобілорус. Мовою