Какую молитву надо читать перед экзаменом?

Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, благослови меня на учебу / экзамен, пошли помощь Твою святую, до возмогу достичь желанного: угодного Тебе, Господи, и для меня полезного. Аминь.

Кому надо молиться перед экзаменом?

С тех пор Варфоломей, а позднее Преподобный Сергий Радонежский, является покровителем всех учащихся, которым тяжело дается учеба. И пусть его жизнь будет примером для нынешнего поколения: не надо падать духом, а надо собраться с силами, верить в себя, молиться Богу, направлять свою молитву на добрые дела.

О Святой Николай, Угодник народный! Помним и чтим мы свято доброту Твою, Не оставь же и сейчас Божьего (Божью) раба (рабу) грешного (грешную)! Очисти разум от лишних дум, соблаговоли на спокойствие душу мою, Даруй, будь снисходителен, мне сообразительности на экзамен грядущий! Верую, блаженен Ты и справедлив, на спасение Твое надеюсь свято, Услышь же мольбу мою ради Господа нашего. Аминь 

1.Поняття „джерелознавство” та „історичне джерело”.

Історичне джерелознавство — спеціальна історична дисципліна, що займається розробкою теорії та методів виявлення, вивчення і використання писемних історичних джерел.

Джерелознавство встановлює методи визначення вірогідності та достовірності історичних джерел. Досліджує специфіку різних типів і видів джерел.

Історичне джерелознавство є основою інших спеціальних історичних дисциплін, наприклад, генеалогії, архівознавства, геральдики, палеографії та інших.

Предметом історичного джерелознавства є закономірності виникнення історичних джерел та об’єктивне відображення в них.

Завдання: 1 — розробка розробка прийомів та методів вивчення ступеня адекватного відображення в джерелі; 2 — систематизація та відбір джерел.

Історичне джерело — це залишки життєдіяльності суспільства і природи, що відображають історичні процеси і можуть використовуватись для їх вивчення.

Історичні джерела одночасно розглядаються як об’єктивні та суб’єктивні явища — відображають наявні історичні процеси, але при цьому є результатом діяльності суб’єкта і відображені з його точки зору. 

Джерела є стабільними і суверенними. Ніхто не має монополії на розкривання змісту джерела. Якщо історичне джерело збереглось, то воно зберігає свій інформаційний потенціал.

.

2. Історичне джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Субдисциплінарний аспект висвітлює взаємозв'язок історичного джерелознавства з комплексом спеціальних історичних (джерелознавчих) дисциплін (СІД). Системний аналіз структури джерелознавства дає можливість з'ясувати місце і роль у ній спеціальних історичних дисциплін, які вважаються підлеглими джерелознавству, є його субдисциплінами. Будучи підсистемою джерелознавства, спеціальні історичні дисципліни самі виступають як система, що має власну структуру.

3. Класифікація історичних джерел

Джерела класифікують за

За способом кодування і відтворення інформації

За змістом

За походженням

За географічно-хронологічною ознакою

За формою

4. Історичні типи і види джерел

Історичні джерела підрозділяються на:

1. Речові — пам'ятки матеріальної культури: знаряддя виробництва, предмети побуту, архітектурні пам'ятники, житло, посуд, одяг.

2. Письмові — зафіксовані на камені, кераміці, папірусі, пергаменті, папері та інших матеріалах літописи, хроніки, документи, мемуари, щоденники, листи.

3. Усні — фольклор, народні пісні, історичні думи, перекази, легенди й міфи, народні прислів'я та приказки, казки.

4. Етнографічні — пам'ятки, які розповідають про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.

5. Лінгвістичні (мовні) — мовні явища та дані з історії розвитку певної мови.

6. Аудіовізуальні — кіно-, фото- та аудіодокументи (фонодокументи).

5. Етапи роботи дослідника з джерелом

В роботі історика над джерелами можна виділити такі найважливіші етапи:

пошук, виявлення і попередній відбір джерел для наступної праці з ними;

класифікація джерел;

дослідження джерел, їх аналітична критика;

синтетична критика та наукове використання досліджених джерел.

6.Логічна та фактична критика історичних джерел

7. Аналітична та синтетична критика історичних джерел

Аналітична критика досліджує текст джерела, його зміст, стиль, редагування, формуляр тощо. Завдання синтетичної критики – зіставлення фактів, про які мовиться в досліджуваному джерелі, з подібними фактами з ін. різних джерел.

8. Внутрішня і зовнішня критика джерел

Внутрішня критика полягає у з'ясуванні достовірності фактів, укладених в джерелі.

У завдання зовнішньої критики входять визначення дати і місця виникнення джерела, автора його і справжності на основі вивчення матеріалу, на якому написаний джерело, почерку та інших палеографических даних, печаток, гербів, якщо вони є, а також прямих вказівок в тексті джерела.

9. Аналітична і синтетична критика історичних джерел та джерелознавчий аналіз і джерелознавчий синтез

10. Джерелознавчий аналіз та джерелознавчий синтез

Історико-джерелознавчий аналіз — це система методів, тобто прийомів, засобів та правил здійснення всього комплексу робіт, пов’язаних із пошуком, виявленням, відбором джерел, їхнім всебічним критичним аналізом, встановленням достовірності та інформативної цінності джерела, а також подальшим його використанням з метою отримання науково перевіреної інформації про минуле людського суспільства в усіх його проявах.

Джерелознавчий синтез передбачає: виявлення зв’язків джерел, зіставлення джерел за ступенем їхньої достовірності та повноти, співвідношення між самими джерелами; створення комплексу джерел, які дають змогу з максимальною повнотою та достовірністю дослідити історичні події; встановлення всієї суми наукових фактів, які належать до теми дослідження, визначення фактів, яких бракує для повноти картини