Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання
.pdf
309
Рис. 83. Фрагмент пагона Stauropteris burntislandica P. Bertrand (Stauropteridaceae).
310
118. Ophioglossaceae
Таксономічний |
склад: ~90 |
видів, |
складні (від пальчастодо багатопірчасто |
||||||
5 родів. |
|
|
|
|
|
складних).Листкикондуплікатноскладені, |
|||
Основні роди: Botrychium Sw., |
неформуютьзавитка.Жилкуваннялистків |
||||||||
Ophioglossum L., Cheiroglossa C. Presl, |
сітчастеабовідкритедихотомічне.Листки |
||||||||
Mankyua B.Y. Sun, M.H. Kim et C.H.Kim, |
розділені на вегетативний |
(трофофор) |
|||||||
Helminthostachys Kaulf. |
|
|
|
і відгалужений |
від нього |
спороносний |
|||
Поширення та екологія: Здебільшого |
(спорофор) сегменти. Черешки листків |
||||||||
наземні, рідко епіфітні рослини, |
м’ясисті з розширеною основою. |
|
|||||||
приурочені в основному до помірного |
Еуспорангії |
крупні, |
товстостінні, |
||||||
клімату (деякі представники трапляються |
гомоспоричні, не формують сорусів, |
||||||||
в субарктичних і субтропічних районах). |
вільно розміщені на спорофорах або |
||||||||
Загальна характеристика: Багаторічні |
інколи формують синангії (Ophioglossum). |
||||||||
дрібні трав’яні рослини. |
|
|
|
Анулюсу немає. |
|
|
|
||
Корені |
додаткові, |
|
м’ясисті, |
Спори сферичні, >1000 на спорангій, |
|||||
нерозгалужені, без кореневих волосків. |
інколи містять хлоропласти. |
|
|
||||||
Стебло |
вкорочене |
бульбоподібне |
Гаметофіт |
підземний, |
не- |
||||
або кореневищеподібне, м’ясисте з |
фотосинтезуючий, мікоризоутворюючий. |
||||||||
відмираючою надземною |
частиною, |
Антеридії й архегонії малоклітинні, |
|||||||
рідше вічнозелене. |
|
|
|
розкидані по поверхні гаметофіта. |
|
||||
Листки зазвичай дрібні (до 10 см) |
x = 45(46). |
|
|
|
|||||
й прості, |
рідше |
великі |
(до |
50 |
см) й |
|
|
|
|
311
Рис. 84. Ophioglossaceae: А – загальний вигляд Botrychium lunaria (L.) Sw.; Б – фрагмент спорофора зі спорангіями B. lunaria; В – загальний вигляд Ophioglossum vulgatum L.
312
119. Psilotaceae
Таксономічнийсклад:12видів,2роди. |
всьому стеблі, із єдиною центральною |
||||||
Основні |
роди: |
Psilotum |
Sw., |
жилкою або навіть без неї. |
|
||
Tmesipteris Bernh. |
|
|
Еуспорангії крупні, гомоспоричні, |
||||
Поширення та екологія: Субтропічні і |
товстостінні, |
зібрані |
по 2-3 |
в синангії |
|||
тропічні, здебільшого епіфітні рослини, які |
в пазухах |
редукованих |
вильчастих |
||||
до того ж формують мікоризу. |
|
спорофілів. |
|
|
|
||
Загальна |
характеристика: Багаторічні |
Спори численні, бобоподібні або |
|||||
трави, часто з повислими стеблами. |
|
ниркоподібні. |
|
|
|
||
Коренів немає, натомість є ризомоїд із |
Гаметофіт |
|
підземний |
||||
ризоїдами, що формує мікоризу. |
|
нефотосинтезуючий |
або |
надземний |
|||
Стебло прямостояче, повисле або |
фотосинтезуючий, вступає в симбіоз із |
||||||
сланке, дихотомічно розгалужене, із |
грибами. |
|
|
|
|||
протостелою. |
|
|
|
Антеридії й архегонії численні, |
|||
Листки( |
еуфіли) |
редуковані, |
розкидані по всій поверхні гаметофіта. |
||||
лускоподібні, |
спірально |
розміщені |
по |
х= 52. |
|
|
|
313
Рис.85.Psilotaceae.Psilotum nudum (L.)P.Beauv.: А–загальнийвигляд;Б–фрагментфертильногопагона.
314
120. Equisetaceae
Таксономічний склад: 15 видів, 1 рід. |
артростели, складеної з кільця закритих |
|||||||||
Основні роди: Equisetum L. |
|
|
колатеральних |
провідних |
пучків. |
|||||
Поширення та екологія: Наземні |
Епідермальні клітини у своїх оболонках |
|||||||||
рослини, поширені практично по всьому |
містять значну |
кількість кремнезему |
||||||||
світі, за винятком Нової Зеландії та |
(діоксиду кремнію, SiO2). Продихи |
|||||||||
Австралії, а також арктичних регіонів. |
розміщені лише вздовж борозенок. |
|||||||||
Частоєпіонерамиприколонізаціїберегів |
Листки дрібні, лускоподібні, лише з |
|||||||||
водойм і заплав. |
|
|
|
|
однією центральною жилкою, кільчасто |
|||||
Загальна характеристика: Багаторічні |
розміщені на радіусах ребер нижнього |
|||||||||
(інколи однорічні) трави із сильно |
міжвузля у вузлах, формують спільну |
|||||||||
розгалуженим |
кореневищем, |
інколи |
листковупіхвунавколовузла.Розміщення |
|||||||
вічнозелені. |
|
|
|
|
|
|
листків у вузлах чергується. |
|
||
Корені |
додаткові, |
тонкі, |
розміщені |
Еуспорангії крупні, без анулюса, із |
||||||
у вузлах кореневища. Надземні пагони |
спіральним потовщенням |
клітинних |
||||||||
вертикальні, до 1 м заввишки. |
|
|
оболонок, гомоспоричні, розміщені по |
|||||||
Стебло |
з |
|
вираженою метамерною |
5-10 на внутрішній поверхні пельтатних |
||||||
будовою, сегментоване, з вираженими |
(грибоподібних) спорангіофорів. |
|||||||||
поздовжніми борозенками й ребрами, |
Спорангіофори мають тонку ніжку та |
|||||||||
нерозгалужене |
або |
з |
|
кільчасто |
шестиграннийдиск,зібраніустробіли,які |
|||||
розміщенимиувузлахбічнимипагонами, |
при основі мають обгортку зі стерильних |
|||||||||
наростає інтеркалярно. У центрі стебла |
лускоподібних придатків. |
|
||||||||
розміщена велика порожнина, яку |
Стробіли інколи можуть розвиватися |
|||||||||
доповнюють |
валекулярні |
канали |
на |
на окремих безхлорофільних пагонах, що |
||||||
радіусах борозенок (формуються в |
швидко відмирають. |
|
||||||||
первиннійкорііспочаткузаповненіводою, |
Спори сферичні, фотосинтезуючі, |
|||||||||
а згодом |
виконують |
повітропровідну |
численні, огорнуті 4-6 стрічкоподібними |
|||||||
функцію) та карінальні канали на |
елатерами (формуються з периспорія), |
|||||||||
радіусах ребер (розміщені у ксилемі |
які допомогають у розповсюджені спор. |
|||||||||
провідних пучків, виникають унаслідок |
Гаметофіти дуже дрібні, таломні, |
|||||||||
руйнування |
|
клітин |
протоксилеми). |
фотосинтезуючі,надземні,зантеридіями |
||||||
Наявність |
системи каналів |
зумовлює |
йархегоніями,щодозріваютьодночасно. |
|||||||
формування |
особливого типу |
стели |
– |
х = 108. |
|
|
||||
Рис. 86. Equisetaceae. Equisetum arvense L.: А – зовнішній вигляд; Б – поперечний переріз стебла; В – фрагмент пагона; Г – спорангіофор; Д – спора з елатерами.
315
316
121. Marattiaceae
|
Таксономічний |
склад: |
~200 |
видів, |
рахіси вай і черешки несуть численні |
||||||
6 родів. |
|
|
|
|
|
|
сочевички (пневматоди). |
|
|||
|
Основні роди: Angiopteris Hoffm., |
Листки |
– |
зазвичай |
типові |
||||||
Christensenia |
Maxon, |
Danaea |
Smith, |
3-4-пірчастоскладнівайїдо6мзавдовжки |
|||||||
Eupodium |
J. |
Sm., |
Marattia |
Sw., |
(рідше прості), |
зі звичним |
завитком |
||||
Ptisana Murdock. |
|
|
|
|
на апексі, з вираженими м’ясистими |
||||||
|
Поширення та екологія: Наземні, |
черешками, у яких накопичується |
|||||||||
рідше наскельні, рослини, які населяють |
крохмаль. |
Жилкування |
пірчасто- |
||||||||
підлісок тропічних дощових лісів. |
|
дихотомічне або примітивне сітчасте, із |
|||||||||
|
Загальна |
характеристика: |
Великі |
значною кількістю сліпих і рекурентних |
|||||||
багаторічні трав’яні рослини (викопні |
(обернутих назад, проти ходу решти) |
||||||||||
представники були деревоподібними). |
жилок. |
|
|
|
|||||||
|
Корені |
додаткові, |
розміщуються |
Еуспорангії |
|
гомоспоричні, |
вільно |
||||
на |
зануреному |
у ґрунт |
кореневищі, |
розміщені, зібрані у продовгасті соруси |
|||||||
м’ясисті, |
із |
поліархною |
ксилемою |
без індузію або ж у синангії, без анулюса, |
|||||||
та |
багатоклітинними |
|
кореневими |
містять до 7000 спор. |
|
||||||
волосками. |
|
|
|
|
|
|
Спори тетраедричні або білатеральні. |
||||
|
Стебло |
вкорочене |
бульбоподібне |
Гаметофіти |
|
надземні, |
|||||
або ж представлене м’ясистим коротким |
фотосинтезуючі, |
несуть |
численні |
||||||||
ортотропним |
|
чи |
плагіотропним |
антеридіїйневеликукількістьархегоніїв, |
|||||||
кореневищем, |
|
із |
поліциклічною |
що дозрівають згодом. Після запліднення |
|||||||
диктіостелою. У коренях, стеблі й листках |
формується молодий спорофіт, який |
||||||||||
є численні слизисті вмістилища. Стебло і |
простромлює гаметофіт наскрізь. |
||||||||||
листкивкритілусками.Окрімтого,стебло |
х = 40(39). |
|
|
|
|||||||
317
Рис. 87. Marattiaceae. Angiopteris erecta Desv.: А – загальний вигляд; Б – сорус; В – поперечний переріз черешка з полістелою, складеною з окремих дрібних меристел (фрагментів стели).
318
122. Osmundaceae
Таксономічний склад: >20 видів, |
окремими стерильними та фертильними |
|||||||
4+14 родів. |
|
|
|
сегментами), |
із |
|
розширеними |
|
Основні роди: Leptopteris C. Presl, |
листковими |
основами |
і |
прилистками, |
||||
Osmunda L., Osmundastrum C. Presl, |
зі спірально скрученими верхівками, |
|||||||
Todea Willd. ex Bernh. |
|
|
вкриті волосками. Листкорозміщення – |
|||||
Поширення та екологія: Наземні |
спіральне. |
|
|
|
|
|||
рослини космополіти, які заселяють усі |
Спорангії |
крупні, |
|
гомоспоричні, |
||||
широти за винятком арктичних регіонів. |
на коротких |
ніжках, проміжного |
типу |
|||||
Загальна характеристика: Трав’янисті |
(можуть формуватися |
як |
з однієї |
так |
||||
або деревоподібні багаторічні рослини. |
і декількох ініціалей, археспоріальна |
|||||||
Корені додаткові, жорсткі. |
|
клітина тетраедрична або ж кубічна), із |
||||||
Стебло |
пряме |
або |
сланке, |
ледьвираженимлатеральниманулюсом. |
||||
розгалужене,масивне,вкритезалишками |
Спорангії формують 128-512 спор, не |
|||||||
основ відмерлих листків, містить |
зібрані в соруси. |
|
|
|
||||
ектофлойну сифоностелу. |
|
|
Спори зелені, трилетні, напівокруглі. |
|||||
Листки здебільшого пірчасто-складні, |
Гаметофіти крупні, серцеподібні, |
|||||||
до 2 м завдовжки, диморфні (розділені |
надземні, фотосинтезуючі. |
|
|
|||||
на спорофіли |
і трофофіли |
або ж з |
х = 22. |
|
|
|
|
|
