Организация производства / ОП_конспект_18

2. Маркетингова науково-дослідна підготовка

Науково-дослідний етап охоплює такий комплекс заходів:

-дослідження ринку споживачів та конкурентів;

-вивчення вітчизняної та зарубіжної патентної інформації;

-пошук ідей нового товару (їх комерційний аналіз, оцінювання та відбір);

-розробка концепції товару, його ринкової новизни, прогнозування його конкурентоспроможності, завоювання частки на ринку.

Будь-який продукт має свій ЖЦ, що включає такі стадії (табл.. 10.1):

1.Створення продукту (розробка виробу і технологічних процесів його виробництва);

2.Стадія освоєння ( освоєння виробництва товару, просування його на ринку, організація системи збуту);

3.Стадія зрілості (зростання об'ємів випуску і продажів продукції; уповільнення, а потім стабілізація його реалізації);

4.Стадія занепаду (зменшення продажів і (або) прибутковості продукту, внаслідок вичерпання резервів удосконалення вживаних технологій або якості продукції).

На першій стадії ЖЦП, стадії стратегічного маркетингу, досліджується ринок, розробляються нормативи конкурентоспроможності продукції; формуються розділи стратегічного плану підприємства.

91

У 1987р. міжнародна торговельно-промислова палата затвердила серію стандартів, відповідно до яких кожен виробник продукції повинен дотримуватися певного порядку при її виготовленні, починаючи з маркетингу і закінчуючи утилізацією товару після його використання. У світовій практиці цей порядок отримав назву «Петлі якості» (рис. 10.2)

8

Рис. 10.2. Петля якості.

1.Маркетинг і вивчення ринку.

2.Проектування і розробка продукції.

3.Проектування і розробка процесів.

4.Закупівля матеріалів.

5.Виробництво або надання послуг.

6.Перевірка.

7.Упаковка, складування.

8.Збут, продаж.

9.Монтаж

10.Здача в експлуатацію.

11.Обслуговування і ремонт.

12.Технічне обслуговування.

13.Експлуатація.

14.Утилізація або повторна переробка після завершення терміну служби.

Для нової продукції розробникові необхідно вирішити комплекс питань: 1. Визначення основних аспектів новизни (табл. 10.2)

2. Необхідно розглянути значення таких параметрів нової продукції:

-складність;

-економічність експлуатації;

-якість;

-елементи розкоші;

-розмір;

-потужність, фортеця;

-термін служби;

-надійність в експлуатації;

-вимоги до обслуговування, його простота;

-універсальність обслуговування;

-безпека експлуатації.

3. Вибрати варіанти для отриманих характеристик виробів за наступними напрямами:

-розмір і форма;

-матеріали;

-співвідношення стандартних і оригінальних елементів;

-модульні компоненти;

-зміна компонент;

-елементи безпеки.

Після того, як провели маркетингове дослідження результати його передаються на стадію НДДКР.

НДДКР – комплекс робіт по пошуку або розробці технологічних і організаційноекономічних способів і методів практичного досягнення нормативів конкурентоспроможності (якості, ресурсоємності об’єкта) встановлених на стадії маркетингових досліджень. Основним інструментом досягнення цілей НДДКР є впровадження результатів НТП.

Технічний прогрес щільно пов'язаний з розвитком науки, яка все більше перетворюється на продуктивну силу. Створення нової продукції, особливо машин, приладів, апаратів, базується на результатах наукових досліджень.

Наукові дослідження підрозділяють на теоретичні та прикладні. Результатом теоретичних досліджень є ідеї, концепції і відкриття – це виявлення раніше невідомих об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що вносять корінні зміни до рівня пізнання.

Теоретичні дослідження,як правило, виконують підрозділи Національної академії наук України.

Прикладні дослідження виконують науково-дослідні інститути (НДІ), конструкторські бюро, проектно-технологічні та інші підрозділи галузевої та регіональної спрямованості.

Важливими напрямками прикладних досліджень для всіх галузей народного господарства країни є такі:

93

-комп’ютеризація виробництва на основі потужних і мініатюрних комп’ютерів;

-удосконалення технологій виготовлення продукції;

-розповсюдження використання біотехнологій;

-створення матеріалів із заздалегідь встановленими властивостями, композиційних та синтетичних матеріалів.

Прикладні дослідження починаються з пошуку області практичного використання теоретичних знань. Потім встановлюється конкретне наукове завдання прикладного характеру . Це може бути дослідження можливості створення виробів, заснованих на нових принципах дії, створення і використання нових матеріалів, технологічних процесів та ін. у розв’язанні цих завдань важливе значення має винахід – це істотно нове технічне або технологічне рішення задачі в будь-якій області народного господарства, що дає позитивний ефект. Воно повинне принципово відрізнятися від відомих рішень аналогічної технічної, технологічної задачі не тільки у вітчизняній практиці, але і в світовій.

Могутнім важелем у системі організації виробництва, підвищення якості та ефективності роботи, особливо в період підготовки виробництва до випуску нової продукції, є раціоналізаторські пропозиції. Це нове і корисне для того або іншого підприємства технічне рішення, що передбачає зміну конструкції виробу, технології і організації виробництва, вживаних матеріалів, зниження витрат в період експлуатації товару споживачем та ін.

Одним з важливих питань організації НДДКР є патентно-ліцензійна діяльність. Патент – це документ, що засвідчує авторство та надає його власнику виключне право на винахід. Це означає, що ніхто не може використовувати винахід без дозволу власника патенту. Ліцензія – це дозвіл окремим особам або організаціям використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання, технологічні й конструкторські секрети виробництва, товарний знак і т.п.

Основними напрямами прискорення і підвищення ефективності НДДКР є:

-оптимізація рівня міжвидової і внутрішньовидової уніфікації продукції, технологічних процесів, елементів виробництва;

-підвищення науково-технічного потенціалу НДДКР;

-застосування сучасних форм організації НДДКР;

-аналіз і дотримання принципів організованості керованих виробничих

процесів;

-застосування наукових підходів менеджменту та ін.

3.Організація проектно - конструкторської підготовки виробництва (ОПКПВ)

Дослідно-конструкторські роботи (ДКР) – завершальна стадія НДДКР, це своєрідний перехід від лабораторних умов і експериментального виробництва до промислового виробництва. Під розробками розуміються систематичні роботи, які засновані на існуючих значеннях, отриманих у результаті наукових досліджень і розробок (НДР) і/ або практичного досвіду. Розробки направлені на створення нових матеріалів, продуктів або пристроїв, упровадження нових процесів, систем і послуг або значне удосконалення що вже випускаються або введених у дію. До них відносяться:

- розробка певної конструкції інженерного об’єкта або технічної системи (конструкторські роботи);

-розробка ідей і варіантів нового об’єкта, зокрема не технічного, на рівні креслення або іншої системи знакових засобів (проектні роботи);

-розробка технологічних процесів, тобто способів об'єднання фізичних, хімічних, технологічних та інших процесів з трудовими в цілісну систему, що проводить певний корисний результат (технологічні роботи);

94

-створення дослідних зразків (оригінальних моделей, що володіють принциповими особливостями створюваного нововведення);

-випробування дослідних зразків протягом часу, необхідного для отримання технічних та інших необхідних даних і накопичення досвіду, що повинне надалі знайти віддзеркалення в технічній документації щодо застосування нововведень;

-певні види проектних робіт для будівництва, які припускають використання результатів попередніх досліджень.

Дослідні, експериментальні роботи – вид розробок, пов'язаних з досвідченою перевіркою результатів наукових досліджень. Досвідчені дослідження мають на меті виготовлення і опрацювання дослідних зразків нових продуктів, опрацювання нових (вдосконалених) технологічних процесів. Експериментальні роботи направлені на виготовлення, ремонт і обслуговування спеціального (нестандартного) устаткування, апаратури, приладів, установок, стендів, макетів, необхідних для проведення НДДКР.

Проектно-конструкторська підготовка – це процес щодо проектування нової продукції та модернізація тієї, яка вже випускалась. Від виду цих робіт суттєво залежить обсяг та тривалість конструювання та підготовки необхідної технічної документації.

Етапи проектно-конструкторських робіт:

1.Технічне завдання складають представники служби маркетингу замовника і підприємства. У ньому відбиваються тактико-технічні вимоги майбутнього виробу:

-умови і режим експлуатації товару;

-укрупнені основні технічні параметри та їх характеристики;

-ресурс (термін служби) товару;

-передбачуваний об'єм випуску;

-техніка безпеки експлуатації виробу і санітарно-гігієнічні норми;

-патентна чистота;

-терміни і умови зберігання;

-дизайн;

-транспортабельність (тара, упаковка) та ін.

Вимоги технічного завдання повинні орієнтуватися на випуск нової конкурентоздатної продукції. Затверджує технічне завдання керівник підприємства.

2.Технічна пропозиція містить розрахунки технічних параметрів і економічної ефективності, які обґрунтовують можливість і доцільність розробки нового виробу. Розрахунки виконуються за декількома варіантами виготовлення виробу, аналізується і вибирається оптимальний варіант, у якого найбільший очікуваний економічний ефект.

3.Ескізний проект виконується не в заданому масштабі, але з обов'язковим дотриманням усіх необхідних пропорцій в розмірах виробу. Як правило, ескізний проект розробляється в декількох варіантах, виготовляються моделі вироби (з пластика, дерева і так далі), які обговорюються спеціально створеною комісією. Комісія вибирає один варіант і затверджує його для подальшої розробки, тобто для нього виконуються креслення (рисунки) основних вузлів і загальний вигляд, кінематичні, гідравлічні та електричні схеми, рисунки з тим, щоб ескізний проект дав повне уявлення про пристрій і принципи роботи нового виробу. Ескізний проект є підставою для розробки технічного проекту.

4.Технічний проект розробляється в строгій відповідності з вимогами стандартів. На цій стадії виконуються всілякі види проекції, перетини для того, щоб отримати уявлення про пристрій і роботу нового виробу. У складі технічного проекту виконуються креслення основних агрегатів і вузлів з розрахунками їх на міцність, жорсткість, стійкість, інші силові характеристики, розробляються обґрунтування вибору матеріалів для найбільш відповідальних деталей. На цій стадії створюються інструкції з експлуатації виробу (паспорт, технічний опис) і записка пояснення в цілому для технічного проекту.

95

5. Робоча конструкторська документація розробляється тільки після затвердження технічного проекту і лише на його основі. Вона включає робочі креслення всіх деталей виробу (окрім нормалей), їх необхідні проекції, види, розрізи, матеріали, технічні умови виготовлення і тому подібне Такий набір інформації дозволяє розробляти надалі технологічний процес виготовлення деталей залежно від типу виробництва. Після цього здійснюється складання та випробування дослідного зразка. Після цього конструкція виробу та конструкторська документація коректуються та виготовляється дослідна серія (одна або декілька). Знову здійснюються випробування, після чого готується документація для масового або серійного виробництва. Виготовлення дослідного зразка

запуску виробу у виробництво. Зміни, направлені на підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості, зниження тривалості виробничого циклу, здійснюються в мінімально технічно допустимі терміни.

Доопрацювання конструкції в одиничному або дрібносерійному виробництві здійснюється, в основному, на моделях виробу або його вузлів та на макетах. Модель – це пристрій, який відтворює в необхідному масштабі весь виріб або його окремі вузли.

проектування і виготовлення технологічного оснащення.

Під технологічністю конструкції розуміється сукупність особливостей конструкції виробів, які виявляються в можливості оптимізації витрат праці, матеріалів і часу для технологічної підготовки виробництва, виготовлення і експлуатації, порівняно з відповідними показниками однотипних конструкцій продукції аналогічного призначення.

Для оцінки технологічності конструкції виробу визначаються показники, що характеризують трудомісткість її виготовлення в нормо-часах; матеріаломісткість (металоємність) або масу виробу; собівартість виготовлення виробу.

У процесі конструкторської розробки технологічність виробу встановлюється за трьома коефіцієнтами: конструктивною спадкоємністю, рівнем стандартизації і уніфікації деталей, рівнем використання матеріалів.

Особливістю сучасної організації технологічної підготовки виробництва є широко використовувана конструктивна і технологічна спадкоємність проектованих виробів, яка здійснюється на основі уніфікації деталей і вузлів. Уніфікація - це конструктивна тотожність деталей і вузлів у різних видах продукції.

Коефіцієнт конструкторської спадкоємності визначає ступінь використання в новій конструкції деталей, запозичених з інших виробів, уже освоєних виробництвом.

96

де: ад.з. – кількість деталей в новому виробі, запозичених з інших виробів; ад.о. – загальна кількість деталей в новому виробі.

Конструктивна спадкоємність спричиняє за собою технологічну спадкоємність, тобто можливість максимального використання існуючого устаткування, оснащення і матеріалів.

Коефіцієнт використання матеріалів визначається за аналогічною формулою і характеризує складність у забезпеченні нового виробу необхідною новою сировиною, комплектуючими виробами і матеріалами.

Коефіцієнт конструктивної стандартизації показує ступінь застосування нової конструкції стандартних деталей:

де: ад.у. – кількість уніфікованих деталей в новому виробі.

У процесі проектування нового виробу повинні бути забезпечені не тільки експлуатаційні показники, але і економічність виробу, яка передбачає простоту, дешевизну, відповідність масштабу і типу виробництва, мінімальна матеріало- і трудомісткість, патентну чистоту і патентоспроможність.

На стадії конструювання розраховується економічний ефект нових виробів, що представляє:

1. Засоби праці довготривалого користування (машини, устаткування, прилади) з покращеними якісними характеристиками:

де: В1 і В2 – річні об'єми продукції, вироблювані за допомогою базового і нового виробу, тобто це продуктивність старого і нового верстата; Р1 і Р2 - амортизаційні відрахування, направлені на реновацію, тобто повне відновлення (величина зворотна терміну служби);

І1 і І2 - річні поточні витрати виробництва споживача при використанні базового і нового виробу; К1 і К2 - супутні капітальні вкладення споживача при використанні базового і нового виробу;

З1 і З2 – приведені витрати базового і нового виробу; Q2 - випуск нових виробів у розрахунковому році.

2. Вироби, що є предметами праці (сировина, матеріали, паливо)

де: У1 і У2 – норма витрати базисного і нового предмета праці на одиницю продукції в натуральному виразі.

3. Річний економічний ефект від підвищення якості продукції:

де: П – приріст прибутку (Ц-С);К – приріст капіталовкладень, пов'язаних з поліпшенням якості продукції.

Q2 – кількість покращеної продукції.

Особливе місце в конструкторській підготовці виробу займає ФВА – функціональновартісний аналіз – це метод системного дослідження об’єкта, направлений на підвищення ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів при створенні та експлуатації виробів.

Метою ФВА є на стадії проектування – вибір оптимального варіанта конструкції і організаційно-економічних рішень, які забезпечують виконання виробом заданих функцій з мінімальними витратами; на стадії виробництва – підвищення споживчих властивостей виробів, визначення економічних способів виконання необхідних функцій. ФВА здійснюють у декілька етапів (табл. 10.3).

Таблиця 10.3

необхідне оснащення інструментами, їх виготовлення випробування дослідних зразків проведення організаційно-технічних заходів, узгодження змін із

замовниками і власниками оригіналів технічної документації контроль за реалізацією планів-графіків, упровадження

рекомендацій ФВА

Проведення ФВА продукції, що проектується, сприяє підвищенню в цілому ефективності комплексної підготовки виробництва та освоєння нових видів продукції. В якості критерію ФВА Р. Фатхутдінов пропонує відношення сумарних витрат всіх ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу об’єкта аналізу за весь термін його служби до сумарного корисного ефекту (віддачі) об’єкта за той же термін.

КПП закінчується оформленням у прийнятому порядку всіх необхідних креслень і іншої технічної документації на новий виріб і здачею їх органам технологічної підготовки виробництва і на зберігання відповідно до вимог єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

ЄСКД – точний носій інформації про стан, тенденції розвитку техніки, який передбачає уніфікацію документів, єдині правила оформлення креслень, що дозволяє упроваджувати механізацію, автоматизацію конструкторських робіт, враховувати міжнародні норми і рекомендації по стандартизації правил виконання конструкторських документів. Це комплекс державних стандартів, що встановлюють єдині взаємопов’язані правила і положення зі складання, оформлення та обороту конструкторської документації, яка розробляється та використовується в промисловості, НДІ та досвідноконструкторськими організаціями та підприємствами.

4.Організація технологічної підготовки виробництва (ОТПВ)

Зметою забезпечення необхідних умов для досягнення повної готовності будьякого типу виробництва до випуску виробів заданої якості в оптимальні терміни при оптимальних витратах ресурсів створена єдина система ТПВ.

ТПВ – це сукупність взаємозв'язаних науково-технічних процесів, що забезпечують послідовне виконання операцій виробничого процесу найбільш раціональними способами з урахуванням конкретних умов підприємства, технологічна готовність підприємства в плановому порядку випускати продукцію відповідно до міжнародних, державних стандартів і технічних умов якості.

Основне завдання етапу ТПВ - забезпечити високу якість виготовлення виробу і створити умови для раціональної організації виробничих процесів, поліпшення використання устаткування і виробничих площ, підвищення продуктивності праці, зменшення витрати матеріалів і енергоресурсів.

цехів і виробничих ділянок з розстановкою устаткування;

99

- упровадження (наладка) технологічних процесів на виробничих ділянках і робочих місцях;

- розрахунки виробничої потужності підприємства, нормативів витрати інструменту, матеріалів, енергоресурсів та ін.

Вумовах сучасних перетворень в технічному розвитку виробництва, ступінь його технічної досконалості та рівень економічного потенціалу визначається прогресивністю використовуваних технологій – способів отримання і перетворення матеріалів, енергії, інформації, отримання продукції.

Технологія все більше визначає конкретну форму і функції предметів праці та викликає появу нових напрямів НТП; виключає з виробництва технічно і економічно застарілі засоби праці та створюють нові машини і устаткування, способи автоматизації.

У даний час нові види техніки принципово розробляються і виготовляються під нові технології.

ТПП здійснюється на підставі: маршрутної карти (розробляється маршрутна технологія, яка полягає у визначенні послідовності виконання основних операцій і закріплення їх у цехах за певними групами устаткування). За маршрутною технологією за кожним цехом і ділянкою закріплюється окремі види продукції, указується устаткування, інструменти, спеціальність робочих, розряди робіт, норми часу.

Вумовах одиничного і дрібносерійного виробництва маршрутною технологією обмежуються розробка технологічного процесу, встановлюються укрупнені норми витрат праці та витрат матеріалів. На підставі розроблених маршрутних карт відділ постачання підприємства починає роботи щодо забезпечення цехів сировиною, матеріалами, купувальними ПФ і готовими виробами. На основі цього документа визначається виробнича програма цехів і ділянок.

Потім розробляється післяопераційна технологія, яка передбачає докладний опис кожної операції з вказівкою режимів роботи.

На цій стадії відбувається вибір стандартного інструменту і оснащення, формуються завдання на розробку спеціального оснащення, встановлюються розряди робіт, уточнені норми часу і витрат матеріалів. Оскільки крім технологічного процесу виконуваного на основному виробництві, тривалість виробничого циклу включає допоміжні та обслуговуючі операції, то технологічну підготовку не можна обмежувати тільки регламентацією технологічних операцій. У зв'язку з цим на підприємстві розробляється комплексна технологія, що включає як основні, так і допоміжні процеси.

Для створення прогресивної технології величезне значення має типізація технологічних процесів – обмеження числа вживаних технологічних операцій за допомогою відбору і впровадження на однохарактерних роботах найбільш ефективних і перевірених на досвіді процесів. Як показує досвід, орієнтація на типові технологічні процеси дає можливість понизити трудомісткість і витрати на розробку технології в 3-4 рази.

Після впровадження необхідних доповнень і змін технологічний процес затверджується і набуває сили закону для всіх працівників підприємства, відхилення від якого призводить до зниження продуктивності праці, додаткових витрат і браку.

Сучасна техніка дозволяє виготовити одну і ту ж продукцію різними способами і з різними економічними результатами. Наприклад, процеси литва замінити холодним штампуванням у поєднанні із зваркою.

Для економічної оцінки вибору оптимального варіанта застосовується показник технологічної собівартості. Вхідні в технологічну собівартість витрати діляться на змінних (а) і умовно-постійних (b). Змінні витрати – це витрати на сировину, матеріали, основну заробітну плату виробничих робочих при відрядних системах заробітної плати, на ремонт і зміст устаткування, швидкозношуваний інструмент, силову енергію

100