1.Регуляція на рівні ацетил-КоА-карбоксилази.

1)алостер.рег.: +цитрат, -пальмітої-КоА, стеароїл-КоА

2)ковал.мод. (цАМФ-залежне фосфор.(утв.неакт) та дефосф.(утв.акт.)

3)зміна активності синтезу ацетил-КоА-карбоксилази:

а)збільш. – додаткове надх. з їжею глюкози та відс. у харч. жирів

б)зменш. – голодування, дієта з великої кільк. жирів.

2. Регуляція на рівні комплексу синтетази жирних кислот

1)алостер.акт. – позитивний вплив фосфорильованих моносах.

2)зміни в акт. синтезу окремих ферментів.

59. Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини

Мононснасичені кислоти - пальмітоолеїнова С_16:1, та олеїнова С_18:1 містять подвійний зв’язок між 9-м та 10-м атомами вуглецю. Ці жирні кислоти можуть утворюватися в організмі людини за рахунок дегідрування відповідних насичених кислот (пальмітинової С₁₆ та стеаринової С₁₈):

C₁₆ - 2H → C_16:1

C₁₈ - 2H → C_18:1

Утворення зазначеного подвійного зв’язку здійснюється за участю системи десатурації жирних кислот (ацил-КоА-оксигенази), що належить за механізмом дії до мікросомальних монооксигеназ (оксигеназ мішаної функції), які потребують для свого функціонування НАДФН (або НАДН) та включають цитохром b₅ електроно-транспортного ланцюга, локалізованого в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів

Поліненасичені кислоти - лінолева С_18:2 та а-ліноленова С_18:3 - попередники в утворенні інших, життєво необхідних ацилів, не можуть синтезуватися в клітинах людського організму у зв'язку з відсутністю ферментних систем, що необхідні для утворення додаткових подвійних зв'язків між дельта9-подвійним зв'язком і метильним кінцем жирної кислоти. Зазначені ферменти присутні в багатьох рослинних організмах, і тому існує потреба в постійному надходженні лінолевої та а-ліноленової кислот в організм як компонентів рослинної їжі, що є незамінними факторами харчування ("есенціальні жирні кислоти").

У разі надходження цих жирних кислот у складі дієти, ферментні системи ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів за розглянутими вище механізмами десату-рації та елонгації можуть трансформувати лінолеву кислоту в такі поліненасичені кислоти, як гама-лінолева(С18:3) та арахідонову(С20:4), а альфа-ліноленову – в докозангексенову (С22:6).

Арахідонова – попередник ейкозаноїдів, утворюється з незамінної лінолевої кислоти С18:2 шляхом подовження вуглецевого ланцюга та утв. додаткових подвійних зв’язків.

60. Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеридів

Триацилгліцероли (нейтральні жири) - ліпіди, що складають основну частину харчових ліпідів і в найбільшій кількості представлені в адипоцитах жирової тканини, де вони виконують функцію резерву метаболічного палива. Кількість нейтральних жирів в організмі дорослої людини масою 70 кг дорівнює в середньому 10-15 кг. Крім жирової тканини, біосинтез триацилгліцеролів в обмеженій кількості відбувається також в інших тканинах, зокрема печінці, кишечнику, молочній залозі в період лактації.

Метаболічними попередниками в біосинтезі триацилгліцеролів є активовані жирні кислоти (ацил-КоА) та гліцерол-3-фосфат, що, у свою чергу, постачаються за рахунок окислення глюкози.

1.Утворення активованої форми гліцеролу - гліцерол-3-фосфату (а-гліцерофосфату) за одним із двох механізмів:

1.1. Шляхом фосфорилювання гліцеролу за участю ферменту гліцеролфосфокінази

1.2. Шляхом відновлення діоксіацетонфосфату - інтермедіату гліколітичного розщеплення глюкози. Реакція каталізується НАДН-залежною гліцерол-3-фосфат-дегідрогеназою (а-гліцерофосфатдегідрогеназою )

2. Ацилювання гліцерол-3-фосфату з утворенням фосфатидної кислоти за рахунок двох молекул активованих жирних кислот - ацил-КоА. Процес відбувається в два етапи:

2.1Перше ацилювання (ферм. гліцерол-3-фосфатацилтрансфераза), утв. 1-ацилгліцерол-3-фосфату

2.2Друге ацилювання (ферм. 1-ацилгліцерол-3-фосфатацилтрансфераза), утв. 1,2-діацилгліцерол-3-фосфату. У цьому ацилюванні бере участь залишок ненасиченої ЖК.

3. Гідроліз фосфатидної кислоти до 1,2-діацилгліцеролу (дигліцериду) за участю ферменту фосфатидат-фосфогідролази:

4. Ацилування 1,2-діацилгліцеролу третьою молекулою ацил- КоА (фермент діацилгліцеролацилтрансфераза) з утворенням триацилгліцеролу.

У жировій тканині практично відсутній фермент гліцеролфосфокіназа, тому головним джерелом гліцерол-3-фосфату в адипоцитах є реакція відновлення діоксіацетонфосфату, що постачається за рахунок гліколітичного розщеплення глюкози

Гліцерофосфоліпіди (фосфогліцериди) - фосфатидилхолін, фосфатидилетаноламін, фосфатидилсерин і кардіоліпін - належать до структурних ліпідів, що складають ліпідний матрикс біологічних мембран. Це - складні ліпіди, побудовані на основі гліцеролу, тому перші етапи їх біосинтезу однакові з розглянутими вище ферментативними реакціями утворення триацилгліцеролів, а саме:

гліцерин –> гліцерол-3-фосф. –> фосфатидна кислота

У разі біосинтезу фосфогліцеридів до 1,2-діацилгліцеролу, що утворюється в результаті гідролізу фосфатидної кислоти, приєднується гідрофільна головка, яка містить аміноспирт (холін або етаноламін). Особливістю процесу є використання в реакції активованих форм аміноспиртів - комплексів холіну ( етаноламіну) з нуклео-зиддифосфатом ЦДФ, які утворюються за рахунок таких реакцій:

1) активації холіну ( етаноламіну) шляхом АТФ-залежного фосфорилування аміноcпирту

2) взаємодії фосфохоліну ( або фосфоетаноламіну) з нуклеозидтрифосфатом ЦТФ з утворенням ЦДФ-холіну (ЦДФ-етаноламіну);

3) При взаємодії ЦДФ-холіну (ЦДФ-етаноламіну) з 1,2-діацилгліцеролом утворюються фосфатидилхолін або фосфатидилетаноламін

Альтернативним шляхом утворення фосфатидилхоліну є метилювання етаноламіну, що входить до складу фосфатидилетаноламіну. За донора метильних груп в реакції править амінокислота метіонін у формі S-аденозилметіоніну:

фосфатидилетаноламін+ 3 s-аденозилметіонін = фосфатидилхолін + 3 s-гомоцистеїн

Фосфатидилсерин утворюється в реакції, що є обміном гідрофільних радикалів при взаємодії фосфатидилетаноламіну й серину:

фосфатидилетаноламін + серин = фосфатидилсерин + етаноламін