Валютні ризики, умови їх виникнення. Можливості запобігання та страхування валютних ризиків.
Будь-яка зовнішньоторгова операція має на меті еквівалентний обмін товару або на інший товар, або на еквівалент його вартості, виражений в іноземній валюті. Розрахунки у міжнародній торгівлі здійснюються звичайно у вільно конвертованих валютах, становище яких на ринку не є постійним. Коливання валютних курсів завдають дезорганізуючого впливу на міжнародний поділ праці, ускладнюють еквівалентний обмін товарами і створюють валютні ризики зовнішньоекономічної діяльності. Валютні ризики належать до зовнішніх, незалежних від діяльності підприємства ризиків. Це ризики, що пов’язані із кон’юнктурою зовнішнього ринку.
Валютний ризик – коливання валютних курсів породжують ризик при експортно-імпортних операціях. В умовах знецінювання валют цей ризик стає значним для експортерів, особливо при довгострокових угодах, а також при продажі товарів у кредит. З метою запобігання валютним ризикам та їх страхуванню використовують валютні застереження.
Валютні застереження - це спеціальні умови, що передбачають перегляд суми платежу в тій самій пропорції, в якій передбачається зміна курсу валюти платежу відносно
валюти застереження. При цьому методі валюта платежу ставиться в залежність від стійкішої валюти застереження.
Фіксація ціни товару в стійкій валюті є однією з форм страхування валютних ризиків, найпоширенішою сьогодні. Застереження бувають:
з двосторонньою спрямованістю - корекція платежу здійснюється як від зниження курсу валюти, так і від його зростання. При цьому захищаються інтереси обох партнерів;
з односторонньою спрямованістю - корекція платежу здійснюється тільки при підвищенні або тільки при зниженні валютного курсу. Застереження захищають інтереси тільки одного з партнерів.
У міжнародній торгівлі розрізняють прямі, непрямі та багатовалютні (мультивалютні) застереження.
Якщо валюта ціни і валюта платежу збігаються, а розмір суми платежу залежить від зміни курсу валюти розрахунків відносно іншої стабільної валюти (валютне застереження), то застосовується пряме валютне застереження.
За розбіжності валюти ціни та валюти платежу застосовується непряме застереження, відповідно до якого сума платежу змінюється пропорційно зміні курсу валюти ціни до курсу валюти платежу, що відбулася у визначений термін в узгодженому місці. У контракті вказується курс перерахунку однієї валюти в іншу на день проплати.
Багатовалютне (мультивалютне) застереження - це застереження, відповідно до якого сума платежу залежить від зміни курсового співвідношення між валютою платежу та "кошиком валют", який визначається угодою сторін. Таким чином, застереження полягає в тому, що при підписанні контракту фіксується співвідношення валюти ціни до "валютного кошика", а на дату платежу передбачається зміна суми платежу пропорційно до зміни цього співвідношення. Іншими словами, при застосуванні мультивалютного застереження використовується принцип порівняння курсу валюти ціни до "валютного кошика" на дату підписання контракту і на дату платежу. Це нівелює курсові коливання даної валюти щодо всіх валют "кошика" загалом і частково стабілізує початковий вартісний вираз зобов'язань і платежів за контрактом.
Багатовалютні застереження бувають двох видів:
а) на базі середньоарифметичного відсотка відхилення курсів заданого набору валют;
б) на базі зміни їх умовного середньоарифметичного курсу. Кількість валют у наборі "валютного кошика" коливається від двох і більше. Захисні якості застереження залежать не від кількості, а від якості набору валют. Використовують провідні валюти світу, міжнародні колективні валюти.
"Валютні кошики" залежно від складу валют бувають:
симетричні - усі валюти мають однакові частки;
асиметричні - усі валюти мають різні частки;
стандартні - валюти зафіксовані на відповідний період застосування розрахункової одиниці як валюти застереження;
регульовані - валюта змінюється залежно від ринкових факторів (рис. 9.9).
Складовими елементами механізму дії валютного застереження є:
початок його дії, що залежить від встановленої у контракті межі коливання валютного курсу (наприклад, + / - 3%);
дата базисної вартості "валютного кошика" (дата підписання контракту);
дата визначення умовної вартості "валютного кошика" на момент платежу (як правило, робочий день перед днем платежу);
обмеження дії валютного застереження при підвищенні і зниженні курсу валюти платежу проти валюти застереження шляхом встановлення нижньої та верхньої межі дії застереження (як правило, у відсотках до суми платежу).
Іншими формами багатовалютного застереження є:
використання як валюти платежу декількох валют із погодженого набору (наприклад,
долар США, євро, швейцарський франк, фунт стерлінгів);
опціон валюти платежу - на момент укладання контракту ціна фіксується в декількох валютах, а при настанні платежу експортер має право вибору валюти платежу.
Слід зазначити, що захист від ризику за допомогою валютних застережень належить до "нестрахового захисту", оскільки не передбачає розміщення цього ризику на страхування у страхових компаніях.
Обмеженість застосування валютного застереження полягає в тому, що воно страхує від валютного й інфляційного ризику лише тією мірою, якою зростання товарних цін відображається на динаміці курсів валют.
Велике значення у плані страхування від валютних втрат має вибір валюти ціни. Для прогнозування динаміки курсу тієї чи іншої валюти слід враховувати кілька найважливіших факторів розвитку економіки даної країни. Одним з них є аналіз інфляційних процесів.
Безпосереднім регулятором валютного курсу, як відомо, є платіжний баланс країни, що відображає співвідношення надходжень і платежів валюти за експортовані та імпортовані товари та послуги. Якщо країна імпортує більше товарів і послуг, ніж сама надає, то виникає підвищений попит на іноземну валюту. У разі вільного коливання цін валютних курсів це спричиняє підвищення курсів іноземних валют і зниження курсу валюти даної країни. І, навпаки, перевищення експорту над імпортом збільшує попит на валюту цієї країни з боку імпортерів з інших країн, що зумовлює підвищення курсу цієї валюти по відношенню до інших валют.
Вже протягом тривалого часу економіка розвинутих країн розвивається в умовах інфляції. Зростання цін всередині країн впливає на зовнішньоекономічні зв'язки, викликає структурні зміни у платіжному балансі, які, в свою чергу, визначають рух курсів валют. Оскільки інфляційні процеси у країнах відмінні за своєю інтенсивністю, то у вигіднішому становищі перебувають країни з низьким темпом росту цін. Товари цих країн конкурентоспроможні на зовнішніх ринках, а фірми цих країн мають більше можливостей розширити свій експорт. За інших рівних умов це веде до зростання надходжень іноземної валюти, збільшення попиту на валюти цих країн і підвищення їхніх курсів. І, навпаки, вищі темпи росту цін у якійсь країні порівняно з іншими у кінцевому підсумку спричиняють зниження курсу її валюти.