- •Сутність договірних відносин між підприємствами на зовнішньому ринку та
- •Регулювання укладання міжнародних договорів купівлі-продажу
- •Види контрактів та їх класифікація
- •Етапи здійснення експортно-імпортної угоди. Умови та порядок укладання
- •Тема форми виходу підприємств на зовнішні ринки (продовження)
- •Пошук партнерів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій
- •Проведення переговорів та укладання угод з іноземним партнером
- •Структура і зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу
- •Базисні умови поставки товарів. Суть та еволюція умов «Інкотермс»
- •Характеристика умов груп e і f
- •Характеристика умов груп c і d
- •Структура і зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу
- •Типові контракти в міжнародній торгівлі
- •Умови контракту: обов'язкові та додаткові
- •Зміст і характеристика основних умов контракту
- •Назва, номер договору, дата і місце його укладення.
- •Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
- •Посередницькі та орендні операції на зовнішніх ринках
- •Зміст посередницьких операцій. Переваги та недоліки залучення посередників у зовнішньоекономічній діяльності
- •Класифікація посередників за обсягом повноважень і місцем на ринку
- •Організація збуту та способи винагороди посередників
- •На користь посередника нараховуються узгоджені проценти з експортних цін.
- •Змішана форма винагороди у вигляді процентів з фактурної ціни і різниці цін
- •Сутність та організаційні форми міжнародних орендних операцій
- •Тема. Ціна товару в міжнародних контрактах купівлі-продажу
- •Особливості цінової політики на зовнішньому ринку. Поняття світової ціни.
- •Фактори ціноутворення в зед
- •Цінові стратегії на зовнішньому ринку.
- •Методи встановлення зовнішньоекономічних цін.
- •Тема валютні та фінансові умови зовнішньоекономічних контрактів
- •Валютні умови контракту
- •Валютні ризики, умови їх виникнення. Можливості запобігання та страхування валютних ризиків.
- •Хеджування, валютні опціони, ф'ючерсні та форвардні операції
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З
ДИСЦИПЛІНИ
«ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ПІДПРИЄМСТВА»
Тема
ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНІКА ПІДГОТОВКИ, УКЛАДАННЯ ТА ВИКОНАННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРАКТІВ
Сутність договірних відносин між підприємствами на зовнішньому ринку та особливості ЗЕ контракту.
Регулювання укладання міжнародних договорів купівлі-продажу.
Види контрактів та їх класифікація.
Етапи здійснення експортно-імпортної угоди. Форми, умови, порядок укладання контрактів.
Сутність договірних відносин між підприємствами на зовнішньому ринку та
особливості ЗЕ контракту
Зовнішньоекономічний контракт - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів ЗЕД та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і зобов'язань у зовнішньоекономічній діяльності. Така угода являє собою домовленість про комерційний обмін цінностями між різнонаціональними контрагентами, причому суттєвим принципом її здійснення є те, що в її результаті кожен з учасників збільшує особисту цінність об'єкта, що обмінюється (з урахуванням міжнародно-трансакційних витрат).
При укладанні зовнішньоторгової угоди сторони повинні обумовити, право якої держави буде використовуватись для регулювання форми угоди і прав та обов'язків сторін. У законодавстві більшості країн світу й у багатьох міжнародних конвенціях закріплено принцип автономії волі сторін, що означає їх свободу підпорядкувати договір вибраному ними правопорядку. У вітчизняному законодавстві означений принцип використаний у ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Так, за українським законодавством права та обов'язки сторін зовнішньоторгового контракту визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні контракту чи в результаті подальшого узгодження. За відсутності такої згоди щодо контракту застосовується право країни, де засновано, розташовано штаб-квартиру чи основне місце діяльності сторони, котра виступає:
продавцем - у договорі купівлі-продажу;
наймодавцем - у договорі майнового найму;
охоронцем - у договорі зберігання;
комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);
довірителем - у договорі доручення;
перевізником - у договорі перевезення;
експедитором - у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;
ліцензіаром - у ліцензійному договорі;
страхувальником - у договорі страхування;
кредитором - у договорі кредитування;
дарителем - у договорі дарування;
заставником - у договорі застави.
Важливими є правила імперативного характеру, коли сторони не мають права вибору, тобто передбачено певні обмеження автономії їхньої волі. Це стосується, по-перше, контрактів про створення спільних підприємств, до яких застосовується право країни, на території якої СП створюється й офіційно реєструється. По-друге, застосовним правом у випадках укладання договорів на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі с право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.
На основі наведеного вище визначення можна сформулювати основні функції контракту в умовах договірних відносин. Зокрема, зовнішньоекономічний контракт:
1) юридично закріплює відносини між сторонами, надаючи їм характеру зобов'язань, виконання яких захищене законом;
визначає порядок, послідовність і способи дій партнерів;
передбачає заходи щодо забезпечення виконання зобов'язань сторонами.
Незважаючи на наявність розбіжностей з певних спірних питань щодо існування тієї чи іншої функції, більшість авторів виділяють такі функції договору:
ініціативна: договір с актом прояву ініціативи та узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини;
програмно-координаційна: договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій відповідно до економічних інтересів і намірів;
інформаційна: договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе Інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках - юрисдикційним органам, третім особам;
гарантійна: лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо;
правозахисна: договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.