- •7.130102, 8.130102 «Облік і аудит»
- •7.130103, 8.130103 «Менеджмент організацій»
- •Передмова
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •1.1. Попередня підготовка
- •1.2. Робота в лабораторії
- •1.3. Оформлення звіту
- •Захист звіту
- •2. Правила безпеки при роботі в лабораторії
- •3. Методичні вказівки до лабораторних і практичних
- •1. Дослідження мікрокліматичних умов на робочих місцях
- •1.1. Теоретична частина Мікрокліматичні параметри, їх вплив на організм людини, принцип нормування
- •Прилади й методи дослідження мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони Вимірювання температури повітря
- •Визначення вологості повітря
- •Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2. Практична частина Дослідження параметрів мікроклімату
- •2. Дослідження загазованості повітря
- •2.1. Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Підготовка до аналізу індикаторних трубок
- •Призначення фільтруючих патронів
- •2.2. Практична частина Дослідження концентрації аміаку в повітрі
- •3. Дослідження запиленості повітря
- •3.1. Теоретична частина Загальні положення
- •Методика визначення запиленості повітря
- •Опис установки
- •3.2. Практична частина Порядок виконання роботи
- •4. Дослідження освітленості робочих місць
- •4.1. Теоретична частина Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •4.2. Практична частина Дослідження природного освітлення
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •5. Дослідження захисних властивостей і вибір зізод
- •5.1. Теоретична частина
- •5.1.1. Загальні відомості
- •5.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •Шлангові протигази
- •5.2.4. Вибрати тип зізод в залежності від умов праці
- •Результати вибору зізод
- •5.2.5. Приклади вибору зізод і розрахунку їх потреби
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів в залежності від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •6. Оформлення звіту за лабораторну роботу
- •7. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача еом
- •1.2. Епюра оптимальної робочої пози
- •1.3. Оцінка неспецифічних умов праці студента-користувача пеом
- •1.4. Експериментальне визначення параметрів робочої пози
- •2. Загальні положення, вимоги гост 12.2.032 -78
- •2.1. Розмірні характеристики робочого місця
- •2.2. Вимоги до розміщення органів управління
- •2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •3. Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів вдт
- •3.1. Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •3.2. Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •3.3. Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •3.4. Конструктивні особливості робочого сидіння
- •4. Індивідуальне завдання
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць вдт
- •Розміри тіла оператора
- •3.3. Практичне заняття № 3. – «Безпека праці під час використання пк і оргтехніки».
- •4. Теми для самостійного вивчення
- •4.1. Обов’язки з питань охорони праці керівників підприємств, головних
- •4.1.1. Обов'язки керівників підприємств
- •4.1.2. Обов'язки головних спеціалістів
- •4.1.3. Обов'язки інженера з охорони праці
- •19. Інженер з охорони праці має право:
- •4.2. Рекомендації по розробці розділу охорона праці в колективному договорі
- •4.3. Порядок розробки інструкції з охорони праці
- •Методика розробки інструкції приведена нижче
- •4.4. Моделювання дій по оп керівника підприємства
- •4.5. Положення Закону «Про загально-обов’язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві»
- •Література
3.4. Конструктивні особливості робочого сидіння
Пристосування, що забезпечують підтримку робочої пози для виконання роботи в положенні "сидячи" - різні крісла, стільці, табурети і т.д. Розрізняють сидіння для тривалого і короткочасного користування.
Основна робоча поза передбачає таке положення корпуса, що сприяє прояву природних вигинів хребетного стовпа і не викликає значної м'язової напруги. При цьому не розтягуються м'язи і зв'язування хребта, не розслаблюються м'язи черевного преса і тазового дна, міжпозвоночні хрящі не приймають асиметричну форму, не здавлюються органи грудної клітки.
Недотримання перерахованих вище умов приводить до патологічних змін опорно-рухового апарата людини й інших порушень (острохондроз, радикуліт, сутулість, опущення внутрішніх органів, відвислість живота й ін.).
При роботі сидячи величина кутів тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобів повинна бути 108°-103°.
Якщо трудовий процес вимагає тривалої підтримки жорстко фіксованої пози без можливості її зміни (у проміжку часу не менш 30 - 40 хвилин), то рекомендується напівм'яке сидіння (крісло) з регульованими параметрами (які встановлюються відповідно до індивідуальних антропометричних даних працюючого), профільоване (із двома кутами нахилу), з високою спинкою. Для зняття загальної напруги рекомендується в перервах змінювати позу і положення тіла.
Конструкційні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними та забезпечувати у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах.
Покриття сидіння, спинки, підлокітників і підголівника повинні виготовлятися зі зм'якшеного, вологовідштовхувального, не електроіонізуючого, повітряпроникненого матеріалу.
При роботі з дисплеєм необхідно використовувати опори. їхня відсутність приводить до значного збільшення навантаження на опорно-м'язовий апарат, що може супроводжуватися болями в окремих частинах тіла і зниженням працездатності.
З метою зменшення статичної напруги м'язів рук доцільно використовувати стаціонарні чи з'ємні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною 50 - 70 мм шо регулюються по висоті над сидінням у границях 200 - 260 мм , по відстані між підлокітниками 350 - 300 мм. В окремих випадках підлокітники можуть бути складовими елементами робочого столу.
На робочому місці необхідно передбачити підставки для ніг, якщо цс необхідно. Підставка для ніг повинна бути довжиною 400 мм і шириною 350ммі регулюватися по висоті в границях 0 - 150 мм і по куті нахилу в границях 0 - 20 . Вона повинна мати рифлене покриття і бортик висотою 10 мм по нижньому краї.