Розділ 1 теоретико-методичні основи системи видатків бюджету міста-столиці

1.1 Сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці

Розуміння сучасної ролі місцевого самоврядування як відповідального за ефективний політичний обмін трансформує роль місцевих фінансів - вони стають не тільки економічною основою місцевого самоврядування, а й основою обміну «держава-населення».

Так як місцеві фінанси розвинені там, де є висока бюджетна децентралізація, алокаційна функція місцевих фінансів почала розвиватися в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів саме при розгляді бюджетної децентралізації. Бюджетну децентралізацію розуміють як перерозподіл між рівнями бюджету дохідних і видаткових повноважень. Теоретичним аргументом на користь бюджетної децентралізації є можлива алокаційна і виробнича ефективність надання суспільних благ: місцеві органи влади, знаючи потреби громадян, більш повно задовольняють індивідуальні потреби - алокаційна ефективність, з більш низькими витратами - виробнича ефективність.

Загальноекономічна ефективність місцевих фінансів багато в чому залежить від законодавчого закріплення повноважень, якими наділені органи місцевого самоврядування. Перш за все це прийняття і зміна статутів утворень місцевого самоврядування, контроль за їх дотриманням, володіння, користування і розпорядження власністю, розпорядження місцевими фінансами, формування, затвердження і виконання місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і зборів, вирішення інших фінансових питань місцевого значення

В першу чергу доходи і витрати утворень місцевого самоврядування слід розглядати через процес формування і виконання місцевих бюджетів. З позицій розвитку місцевих фінансів термін «місцевий бюджет» може розумітися як сукупність економічних відносин між юридичними і фізичними особами, які формують акумульований централізований фонд фінансових коштів певного місцевого самоврядування.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні. Вони виконують ряд конкретних функцій:

- формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;

- розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і установ, підвідомчих цим органам влади.

В системі управління державою і в цілому всього суспільства важливу роль відіграє управління місто-столицею.

Столичні міста - впізнаваний, але недостатньо добре зрозумілий тип міст. У міських дослідженнях столиці часто розглядаються окремо, як виключно адміністративні центри. Однак столиця - це також і символічна сцена національної ідеології, відображення загального ставлення держави до урбанізації, каталізатор економічного розвитку країни і - хоча б в історичному плані - посередник між місцевою культурою і «уявною спільнотою» національної держави. Не існує теоретично точної академічної літератури, яка б давала чітке пояснення ролі столичних міст в сучасному світі [15, с. 59].

Найбільш очевидна економічна присутність в сучасній столиці - це висока концентрація чиновників державного уряду, а також пов'язана з цим непряма зайнятість. У багатьох випадках уряд країни також безпосередньо бере участь в місцевому міському бюджеті. Додаткова економічна активність пов'язана з будівництвом урядових будівель, пам'ятників, музеїв, посольств, театрів та інших споруд. Такі споруди, в свою чергу, залучають людей ззовні, які прибувають у справах чи то в якості туристів. Приватні підприємства прагнуть опинитися ближче до урядових органів і отримати до них доступ; так виникають нові робочі місця, нове будівництво і нові податкові надходження. Деякі компанії розпочинають свою діяльність в столиці, щоб надавати урядовим органам правові, фінансові, комунікаційні та адміністративні послуги. У столиці концентруються лобісти від корпорацій, профспілок, некомерційних організацій та інших зацікавлених груп. Система комунікацій і транспортна інфраструктура, створені для забезпечення діяльності уряду, також залучають користувачів з приватного сектору. Сукупним результатом усього перерахованого стає те, що найбільш успішні столиці діють як потужні полюси зростання [15, с. 69-70].

Бюджет міста-столиці формується на визначений владою період. Це дозволяє створити міцну фінансову основу для реалізації цілей і завдань, визначених урядом. В основу формування бюджету міста-столиці покладені такі основні принципи (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Основні принципи формування бюджетів міст-столиць

Джерело: складено автором на основі [16; 17]

Система видатків бюджету міста-столиці складається з:

1) Обов'язкових витрат (забезпечення виплат громадянам, власних витрат столиці, пов'язаних з вирішенням завдань місцевого значення і обслуговуванням державного боргу).

Класифікація витрат складається з:

- утримання органів місцевого самоврядування;

- проведення місцевих виборів і референдумів;

- реалізації місцевого замовлення;

- виконання нормативних актів;

- фінансової підтримки галузей місцевого господарства;

- обслуговування боргових зобов'язань міста;

- спеціальних цільових програм місцевого значення;

- інвестицій в місцеву інфраструктуру.

Дані категорії витрат повинні бути покриті власними джерелами доходів (податкові і неподаткові надходження), а також міжбюджетними трансфертами, в разі наявності дефіциту бюджетного забезпечення власними засобами.

2) Дискреційні витрати - це витрати, пов'язані між собою з реалізацією окремих державних повноважень, переданих органам влади столиці, вони полягають в наступному:

- забезпеченні державних гарантій прав населення на отримання загальнодоступної і безкоштовної дошкільної, а також додаткової освіти в загальноосвітніх установах в рамках здійснення основних загальноосвітніх програм, в частині фінансування витрат на оплату праці співробітників міських установ;

- соціальної підтримки і соціального обслуговування населення в літньому віці і інвалідів, громадян, які перебувають у важкій життєвій ситуації, а також дітей-сиріт, бездоглядних, ветеранів, малозабезпечених;

- виплати громадянам адресних субсидій на оплату житла та комунальних послуг;

- субвенції на виконання державних повноважень по державної реєстрації актів цивільного стану;

- будівництві та утриманні автомобільних доріг загального користування міського значення;

- попередження ситуацій, які можуть призводити до порушень функціонування систем життєзабезпечення населення, та ліквідації їх наслідків;

- організації та здійсненні міських програм і проектів у сфері охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки;

- субвенції на покриття додаткових витрат (збитків тепло- і електропостачання);

- здійснення поселеннями повноважень з первинного військового обліку;

- організації бібліотечного обслуговування населення бібліотеками та ін.

В сучасних умовах безумовним пріоритетом в системі видатків міст-столиць є соціальна сфера. Більше половини витрат, закладених в бюджетах, доводиться на забезпечення зобов'язань по таких важливих напрямках, як охорона здоров'я, освіта, заходи соціальної підтримки, культура, спорт, а також на розширення складу наданих жителям соціальних пільг.

З року в рік зростає частка надходжень не сировинного сектору, які сьогодні майже повністю забезпечують дохідну частину бюджетів міст-столиць.

Високі показники його виконання гарантують стабільне і вчасне фінансування всіх міських програм.

Інформація про плановані доходи бюджету в розрізі галузей і податкових надходжень, про закладені витрати за державними програмами міста повинна бути відкритою та доступною.

В цілому, наведена структура видатків бюджетів міст-столиць дає тільки загальне теоретичне уявлення про те, як формують бюджет такого міста і на які цілі виділяють кошти з нього. Для того, щоб розуміти реальний стан справ, аналізувати основні витрати міста-столиці і показувати їх структуру, кількісні показники, потрібно звернутися до дослідження показників реального бюджету міста-столиці.