- •Психологія вищої школи
- •(Назва навчальної дисципліни)
- •Шифр за професійною програмою (опп) оп.01
- •Програма
- •013 Початкова освіта,
- •014 Середня освіта (Географія, Музичне мистецтво, Образотворче мистецтво, Хореографія),
- •016 Спеціальна освіта
- •Полтава
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Тема 1.1. Предмет, завдання та методи психології вищої школи.
- •Тема 1.2. Психологічна характеристика студентського віку.
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою.
- •Тема 2.1(4). Психологогічні засади управління навчальним процесом у вищій школі.
- •Тема 2.2(5). Психолого-педагогічний аналіз учіння студентів.
- •Тема 2.3(6). Психологія студентської групи.
- •Тема 3.1(7). Психологія виховання студентської молоді.
- •Тема 3.2.(8). Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення.
- •Тема 3.3(9). Психологія особистості викладача та комунікативної взаємодії зі студентами.
- •3. Рекомендовані джерела Базова література
- •Допоміжна література
- •Інтернет джерела
- •4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: екзамен.
Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Психологія вищої школи» є забезпечення теоретичної і практичної підготовки магістрів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їх подальшої викладацької діяльності.
1.2. Основні завдання вивчення дисципліни «Психологія вищої школи» є опанування психологією студента, викладача та психологічними особливостями спільної навчальної діяльності викладача і студента й індивідуальної пізнавальної діяльності учасників педагогічного процесу у вищій школі, виявлення та розв’язання основних соціально-психологічних проблем студентської молоді, а також – психологічний супровід адаптації студента та молодого спеціаліста.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти мають знати:
місце і завдання психології вищої школи в структурі психологічної науки;
структуру і типи особистості студента і викладача;
профорієнтаційні основи вибору абітурієнтом профілю, ступеня і форми вищої освіти;
психолого-педагогічну структуру вищої освіти як поєднання колективного навчання та самостійного пізнання;
психолого-педагогічні аспекти контролю та оцінки навчально-професійної діяльності студентів;
соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами;
труднощі адаптації молодого спеціаліста і перспективи професійної кар’єри;
програму „Вчитель: школа-педвуз-школа” як приклад системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення.
У результаті опанування навчальної дисципліни студенти повинні вміти:
визначати місце і завдання психології вищої школи в структурі
психологічної науки;
діагностувати структуру і типи особистості студента і викладача;
застосовувати профорієнтаційні методики для вибору абітурієнтом профілю, ступеня і форми вищої освіти;
організувати психолого-педагогічну структуру вищої освіти як поєднання колективного навчання та самостійного пізнання;
реалізовувати психолого-педагогічні аспекти контролю та оцінки навчально-професійної діяльності студентів;
діагностувати і корегувати соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами;
попереджати труднощі адаптації молодого спеціаліста і визначати перспективи професійної кар’єри;
застосовувати досвід програми „Вчитель: школа-педвуз-школа” як приклад системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення.
1.4. Структура навчальної програми містить основні пункти освітнього стандарту, а також ті питання, що на сучасному етапі розвитку науки привертають увагу вчених та активно досліджуються. Спецкурс читається протягом другого семестру магістратури.
До програми входить три змістовних модулі та дев`ять тем, до яких додається комплекс завдань для семінарських, лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи, спрямованих на оптимізацію засвоєння студентами знань, умінь, навичок, а також формування в них тих ціннісно-мотиваційних домінант, котрі визначають готовність враховувати індивідуальні особливості кожного студента, його прагнення та схильності, його позицію як суб’єкта педагогічної діяльності.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 години / 4 кредити ECTS.
