- •Н. І. Стародуб, н. А. Швець Робочий зошит із розвитку зв’язного мовлення
- •Передмова
- •Як працювати із зошитом
- •Урок 1 Звуки і букви
- •Урок 2 Голосні і приголосні звуки. Позначення їх буквами
- •Урок 3 Склад. Перенос слів із рядка в рядок
- •Урок 4 Тверді і м’які приголосні звуки
- •Урок 5 Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення
- •Про друга
- •Урок 6 Дзвінкі й глухі приголосні звуки
- •Запам’ятай алгоритм звуко-буквеного аналізу
- •Урок 7 Вимова і написання дзвінких і глухих приголосних звуків
- •Урок 8 Наголос
- •Урок 9 Наголошені й ненаголошені звуки і склади
- •Урок 10 Поняття про мову і мовлення. Усне і писемне мовлення
- •Урок 11 Поняття про текст
- •Журавка
- •Урок 12 Поняття про слово
- •Урок 13 Слова близькі та протилежні за значенням
- •Урок 14 Слова, які означають назви предметів (іменники)
- •Сніговівізерунки
- •Урок 15 Велика буква у власних назвах
- •Урок 16 Слова, які називають ознаки предметів (прикметники)
- •Урок 17 Слова, які називають дії предметів (дієслова)
- •Ледача подушка
- •Жива казка
Урок 13 Слова близькі та протилежні за значенням
Слова бувають однаковими або близькими за значенням: сміятися – шкіритися – гигикати – хіхікати – реготати.
Слова бувають протилежними за значенням: високо – низько, багато – мало.
1. З’єднай між собою стрілками слова, близькі за значенням.
біда ворожнеча діти справа забава друг бідний |
робота товариш горе гра жебрак дітлахи ненависть |
2. З’єднай між собою стрілками слова, протилежні за значенням.
старт світло новий білий день ранок продавець |
ніч чорний вечір покупець фініш тьма старий |
3. Прочитай близькі за значенням слова. Підкресли слова, в яких букв більше, ніж звуків.
Батьківщина, Вітчизна.
Мужність, хоробрість, сміливість.
Робота, праця, заняття.
Друг, приятель, товариш.
Х урделиця, сніговій, заметіль, хуртовина.
4. Виділені слова заміни протилежними за значенням.
Холодний чай – ____________________
Легкий портфель – ____________________
Похмурий день – ____________________
М аленьке місто – ____________________
5. Знайди в прислів’ях слова, протилежні за значенням. Підкресли їх.
Сміливий там знайде, де боязкий втратить.
Старий друг краще нових двох.
Разом тісно, а нарізно – нудно.
Рідна сторона – мати, чужа – мачуха.
Боягуз помирає сто раз, сміливий живе вічно.
Дивиться рідко, та густо бачить
У розумній бесіді розуму наберешся, а в дурній – свій розгубиш.
Дарма, що малий, а й старого навчить!
За одного вченого дають десять невчених.
Краще гірка правда, ніж гарна брехня.
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
К раще воду пити в радості, ніж мед у журбі.
6. Знайди в реченнях слова, близькі за значенням. Підкресли їх.
К
рутить
завірюха, сипле колючий сніг в очі
(В. Петльований); Надвечір
здійнялася страшна хуртовина. Увесь
світ затягло білою пеленою
(І. Цюпа); Віхола
втихла, було навіть тепло. Засніжена
мати не нарікала на хурделицю і, здавалось,
посміхалася
(А. Іщук); Артем
убрав голову в плечі і, як плавець у
розбурхані хвилі, кинувся в снігову
заметіль
(А. Головко); В
глибоких заметах брьохають коні, хуга
замітає снігом дорогу
(М. Коцюбинський); Хурделяє
хуга хуртовинна, Засипає снігом очі
вщерть
(І. Драч); І
свистить в степу завія, І зникає крутія
(А. Малишко); Вітроносна
зима випала, мете, в’южить, вивертається
вітер, б’є сніговій
(К. Гордієнко); На
другий день похолодніло, завіяла ще
більша сніжниця
(
А. Турчинська);
Іноді
він сумує за білими снігами свого
дитинства, за стогоном лісу під час
хуговію, за пекучими морозами
(О. Сизоненко); А
все як давнє спогадаю, То воскресає і
воно: Та люта ніч, юга холодна ...
(М. Чернявський); В
свистючих хурделях, в гудучій негоді
До міста він мчить на коні (М. Бажан);
Хурдига
стояла страшенна, замело дороги
(В. Земляк); Хуртеча
за вікном розгулювалась, усе там
гуло-стугоніло
(О. Гончар); Снігу
білого намисто Сипле в вікна сніговиця
(П. Дорошко); Знемігся
вітер, утомилося й віхало, затихло
(Панас Мирний); Вночі
налетіла завійниця. З гуком, свистом
переносила-пересипала снігові замети
(Я. Качура); Де
не взявся вітер, б’є снігом під ноги –
одно слово, пішла заметільниця
(Г. Хоткевич); Замети
замели дороги, Завії замели сліди
(С. Крижанівський); Була
тоді кушпела велика, – сніг так зараз
слід і замете
(Словник Б. Грінченка); Метіль
мете, пурга снігами сіє
(А. Малишко); Приходить
вона
[зима] в
село страшною хуртовиною, приводить з
собою своїх діток – хизи й охизи та
тріскучі морози
(Панас Мирний);
– І куди він хоче їхати по такій заметі?
А тут не нині, то завтра жди нової
сніговійниці
(І. Франко); Вовки
виють в степах, буран рве землю, мете за
вікном сніговицею
(О. Гончар); Надворі
вже третю добу реве п
урга,
замітає наш будинок
(О. Донченко).
7. Підбери до поданих слів близькі за значенням слова.
алфавіт – _________________
вогонь – _________________
чистий – _________________
стрибати – _________________
друг – _________________
віхола – _________________
С лова для довідок: охайний, заметіль, скакати, азбука, полум’я, товариш.
8. Перевір написане.
9. Робота над помилками.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
