2.1.3. Фактори просторового розміщення інформації

Просторове розміщення інформації на екрані монітора має формуватись за таких умов:

• відповідності форм об’єктів стійким зоровим асоціаціям;

• використання логічних наголосів;

• оптимальності використання логічних наголосів;

• відповідності послідовності логічних наголосів;

• оптимальному порядку вивчення інформації;

• відповідності полів сприйняття графічної інформації на екрані оптимальному порядку її вивчення;

• відповідності просторового розташування інформації на екрані оптимальному порядку вивчення;

• оптимального завантаження поля головного об’єкта.

У навчальному процесі використовуються різні способи подання і використання необхідної інформації, яка у вербальній формі доноситься до слухача. Проектування, конструювання і виготовлення мультимедійних навчальних програм вимагає застосування різнопланового впливу на користувача опосередковано через систему аналізаторів – відео, аудіо, тактильних тощо. Тому на екран монітора можуть виводитись наступні види інформації:

• текстова;

• графічна – рисунок або динамічне зображення, що не містить текстової інформації.

• текстово-графічна інформація – сукупність текстової і графічної інформації, яка сприймається як єдиний об’єкт;

• відеофрагмент, відеофільм, відео зарисовка з аудіо підтримкою;

• демонстраційна комп’ютерна модель з коментарем або без нього.

В мультимедійних навчальних програмах ці види інформації використовуються як окремо, так і в поєднанні одна з одною. Для покращання сприйняття інформації з екрана монітора слід використовувати логічні наголоси – прийоми, спрямовані на привертання уваги людини до того чи іншого об’єкта. Психологічна дія логічних наголосів пов’язана із зменшенням часу зорового пошуку і фіксації осі зору вздовж центра головного об’єкту. Серед прийомів, які найчастіше використовуються для створення логічних наголосів, виділимо такі: зображення головного об’єкта яскравішим кольором; зміна розміру; зміна яскравості; зміна розташування, звукові сигнали тощо.

Інтенсивність логічного наголосу залежить від співвідношення кольору і яскравості об’єкта відносно фону, від зміни відносних розмірів об’єкта по відношенню до розмірів предметів фону зображення. Для зосередження уваги до об’єкта спостереження можна використовувати декілька логічних наголосів одночасно. Якщо в одному кадрі виділити одночасно декілька об’єктів логічними наголосами, то в цьому випадку вісь зору людини встановлюється вздовж центра об’єкта з максимальною інтенсивністю наголосу. Решта об’єктів з меншою інтенсивністю логічних наголосів, сприймаються як елементи фону зображення. Сприйняття другорядних об’єктів і елементів фону зображення вимагає додаткових зусиль і концентрації уваги. Одночасне виділення декількох об’єктів логічними наголосами з близькою інтенсивністю зазвичай призводить до розсіювання уваги і швидкій втомі учнів (студентів).

Найбільш оптимальним для використання в мультимедійних навчальних програмах є така послідовність логічних наголосів, порядок яких відповідає оптимальному порядку вивчення навчальної інформації, яка виведена на екран монітора. Під час представлення текстової інформації поле тексту спочатку сприймається як мікрооб’єкт – вісь зору фіксується в лівому верхньому куту екрану. З метою досягнення ефективного впливу на спостерігача під час опрацювання графічної інформації екрана монітора необхідно враховувати наявність чотирьох полів її сприйняття:

- поле точного сприйняття зображення (3° вгору - вниз, 7° праворуч –ліворуч від осі зору, що в умовах роботи в комп’ютерному класі на персональному комп’ютері відповідає лінійним віддалям 2,6-2,7 і 4,8-5,2 см відповідно);

• поле оцінювання взаємного розташування і зміни положення об’єктів (вгору 25°, вниз 35°, праворуч і ліворуч по 32° від осі зору, що відповідає лінійним віддалям 24-28, 34-40 і 31-37 см);

• поле важливої інформації (15° в усі боки від осі зору лінійній віддалі 14-16 см);

• поле головного об’єкта (10° в усі боки від осі зору, що відповідає лінійному зміщенню 9-10 см).

Під час сприйняття графічної інформації спочатку мозком аналізуються об’єкти великих розмірів, потім менших в межах поля важливої інформації. Вибір головного об’єкту здійснюється шляхом логічної обробки всього обсягу графічної інформації.

Комфортність сприйняття інформації залежить від ступеня завантаження поля головного об’єкту. Вважається, що в полі головного об’єкту може бути не більше чотирьох-шести другорядних об’єктів. Збільшення кількості другорядних об’єктів, як правило може призвести до розсіювання уваги і, як наслідок, до виведення головного об’єкта з зони уваги. Форми об’єктів мають відповідати стійким зоровим асоціаціям (бути схожими на форми реальних об’єктів).

Під час сприйняття текстово-графічної інформації поле текстової інформації спочатку сприймається як графічний мікрооб’єкт. За відсутності логічних наголосів порядок вивчення інформації залежно від її розташування має вигляд, показаний на рисунку 3, де наведено декілька варіантів просторового розташування інформації на екрані. Зазначимо, що мова йде про одну і ту ж графічну і текстову інформацію. Однак фізіологічні особливості організму людини та психіка збору і переробки інформації за порядком і рівнем сприйняття її з екрана утворюють різні асоціативні зв’язки. Так, на рівні підсвідомості інформація з слайду а) сприймається у послідовності - спочатку читається текст, а потім розглядається малюнок; як рівноправні для сприйняття текст і рисунок подані на слайді б), однак послідовність їх вивчення не однозначна, неочевидна, що розсіює увагу, заважає зосередитись. За умови розташування інформації як показано на рис. 3 в) спочатку вивчається рисунок, а потім текст, тоді як рисунок 3 г) передбачає спочатку вивчення тексту, а потім рисунка. При такому розташуванні рисунок виступає як важливіша частина завдання. На слайді д) спочатку розглядається рисунок, а потім читаються тексти, оскільки вони ніби рівноправні, послідовність їх читання не передбачувана, що призводить до розсіювання уваги. При розташуванні інформації на слайді е) спочатку читається текст, що розміщений вгорі, потім тексти ліворуч і праворуч, причому послідовність їх читання неочевидна, оскільки рисунок сприймається як «затиснутий» текстом і виконує другорядну роль.

Ф актори підвищення рівня уваги та естетичні фактори

1. Структурування матеріалу, пропонування схем, таблиць на основі логічних

зв'язків.

2. Чергування візуальної інформації з аудіальною тощо.

3. Заміна одних операцій іншими.

4. Відповідність естетичного оформлення функціональному призначенню

мультимедійної презентації.

5. Відповідність кольорового колориту призначенню мультимедійної презентації і ергономічним вимогам.

6. Впорядкованість і виразність графічних і зображувальних елементів.

7. Відповідність індивідуальним і віковим особливостям учнів, а також

факторам здоров’язбережувальних компонентів суттєво забезпечується

дотриманням ергономічних, психолого-педагогічних і санітарних норм роботи з комп'ютерною технікою, є однією з основних умов ефективності роботи.

Невідповідність цим вимогам може призвести до низької ефективності використання.