90. Система факторів впливу на рівень фінансових ризиків.

Фактори поділ-ся на 2 види:

1) об’єктивні: рівень екон. розвитку країни; хар-р держ. регул-ня фін. діял-ті підпр-в; темпи інфляції в країні; кон’юктура попиту та пропозиції на фін. ринку; рівень конкуренції в окремих сегментах фін. ринку; рівень криміногенної обстановки в країні; фактори форс-мажорної групи.

2) суб’єктивні: основні параметри фін. стратегії підпр-ва; фін. менталітет власників і менеджерів у політиці припустимих ризиків; розмір власного капіталу підпр-ва; стр-ра використ-го капіталу; склад використ-них активів; хар-р викор-них фін. інстр-тів при проведенні окремих фін. оп-цій; достатність викор-ної інф-ної бази фін. менеджменту; хар-ка партнерів по фін. оп-ціях; рівень кваліфікації фін. менеджерів.

81. Інвестиційна політика підприємства: її суть та послідовність формування.

Інвестиційна діяльність підприємства підпорядкована певній інвестиційній

політиці, розробленій підприємством в складі його фінансової стратегії(для інституційних інвесторів - інвестиційних компаній, інвести-ційних фондів і т.п. - вона розробляється як самостійна інвестиційна стратегія). Основною ціллю інвестиційної політики є забезпечення найефективніших шляхів розши-рення активів підприємства з позицій

перспектив його розвитку і збільшення його ринкової вартості. З врахуванням цієї цілі зміст політики управління інвестиціями

підприємства можна сформулювати наступним чином: інвестиційна політика

представляє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства,

яка заключається у виборі і реалізації найефективніших шляхів розширення

об'єму його активів для забезпечення основних напрямків його розвитку.

Інвестиційна політика підприємства передбачає: 1. Формування окремих

напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності із

стратегією його економічного розвитку. Розробка напрямків інвестиційної

діяльності підприємства базується на стратегії його економічного

розвитку в майбутньому періоді і покликана вирішувати наступні задачі:

• визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах

перспективного періоду. Форми інвестування визначаються функціональною

направленістю діяльності підприємства, його розмірами, стадією його

життєвого циклу і рядом інших умов;

• визначення галузевої направленості інвестиційної діяльності. Ця

задача вирішується для підприємств, що здійснюють багатогалузеву

господарську діяльність;

• визначення регіональної направленості інвестиційної діяльності. Така

задача вирішується підприємствами з регіональною диверсифікацією

діяльності. Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності

підприємства у відповідності із стратегією його економічного розвитку

дозволяє визначити пріоритетні ЦІЛІ 1 задачі ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ по окремих

етапах майбутнього періоду.

82. Форми реального інвестування.

Реальні інвестиції здійснюються підприємствами в різноманітних формах, основними з яких є

1. Придбання цілісних майнових комплексів.

2. Нове будівництво.

3. Реконструкція.

4. Модернізація.

5. Відновлення окремих видів устаткування.

6. Інноваційне інвестування в нематеріальні активи.

7. Інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів.

Політика управління реальними інвестиціями являє собою частина загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує підготовку, оцінку і реалізацію найбільш ефективних реальних інвестиційних проектів.

Процес формування політики управління реальними інвестиціями підприємства здійснюється в розрізі наступних основних етапів.

1. Аналіз стану реального інвестування в попередньому періоді.

2. Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді.

3. Визначення форм реального інвестування.

4. Підготовка бізнес-планів реальних інвестиційних проектів.

5. Оцінка ефективності окремих реальних інвестиційних проектів.

6. формування портфеля реальних інвестицій.

7. Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і інвестиційних програм.