42. Масштаб цін та система показників, що визначають ціну продукції.

Поряд із вказаними факторами формування ринкового попиту на продукцію підп-ва, обсяги її реалізації безпосередньо залежать і від цінової політики, оскільки ціни на продукцію є важливим чинником формування ринкового попиту.

Цінова політика суб’єкта госп-ня – невід’ємний елемент моделі упр-ня його прибутком, що визначає особливості формування доходів такого підп-ва. Загалом під ціновою політикою суб’єкта госп-ня необхідно розуміти процедуру обґрунтування масштабу цін на його продукцію та критерії застосування щодо конкретних категорій покупців. Відповідно, цінова політика може виконувати такі функції: 1)масштаб цін використовується як індикатор для фін планування, зокрема планування грош потоків підп-ва для розрахунку планового бюджету грош потоків та планування ліквідності; 2)формування конкурентної позиції підп-ва на ринку його продукції; 3)сприяння скороченню терміну інкасації дебіторської заборгованості.

Важливим елементом цінової політики підп-ва в моделі упр-ня прибутком є визначення ціни продукції суб’єкта госп-ня. Для потреб упр-ня прибутком використовують сукупність показників, що характеризують та визначають абсолютну величину ціни продукції суб’єкта госп-ня, у тому числі: 1)СВ одиниці продукції: а)величина умовно-змінних витрат на одиницю продукції; б)величина умовно-постійних витрат на одиницю продукції; 2)прибуток на одиницю продукції; 3)ціна виробника одиниці продукції; 4)відпускна ціна одиниці продукції.

Ціна виробника продукції підп-ва є показником, на основі якого визначається грош потік, кошти від якого нараховують у повне розпорядження суб’єкта госп-ня. Величина цих коштів визначається множенням ціни виробника одиниці продукції на обсяг реалізації у натуральному виразі. За рахунок такого грош потоку підп-во покриває витрати, пов’язані з виготовленням і реалізацією продукції, та формує прибуток: P`=C+I де P` - ціна виробника одиниці продукції підп-ва; C – СВ одиниці продукції підп-ва; I – прибуток підп-ва з одиниці продукції

43. Основні завдання політики управління витратами.

Система управління витратами спрямована на

вирішення наступних завдань:

 здійснення контролю за ходом господарської

діяльності підприємства;

 виявлення тенденцій змін рівня, обсягу та структури

витрат на обсяг виробництва та одиницю продукції;

 збір, аналіз інформації про витрати;

 нормування, планування витрат у розрізі

елементів, виробничих підрозділів і видів продукції;

 пошуку резервів економії ресурсів і

оптимізації витрат.

Система управління витратами – це сукупність

взаємопов’язаних елементів, методів і механізмів, що діють в межах функціональних обов’язків і утворюють певну цілісність,за допомогою яких узагальнюються процеси постачання,використання ресурсів, вирішуються чітко поставлені цілі, реалізуються тактичні і стратегічні плани.

Система управління витратами є специфічною і

характеризується певними ознаками:

 цілеспрямованістю – оптимізація рівня витрат на виробництво, реалізацію продукції та забезпечення одержання доходу;

 складністю – наявність значної кількості підсистем;

 гнучкістю – пристосування до змін впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища;

 керованістю – можливість змін у функціональній системі в залежності від потреб виробництва.

Необхідність удосконалення механізму управління витратами обумовлена такими факторами:  посиленням конкуренції на ринках матеріалів і сировини;

 зміною і нестабільністю цін на ресурси виробництва;

 визначення технічних способів виміру, збору, аналізу та підготовки інформації для оцінки, планування та прийняття управлінських рішень щодо оптимізації витрат.