34. Склад вхідних та вихідних грошових потоків від операційної діяльності.

Операційна діяльність суб’єкта господарювання відповідно до національних П(С)БО являє собою основну діяльність підприємства, а також будь-які інші види діяльності, які не можуть бути віднесені до інвестиційної або фінансової діяльності.

Операційний Cash-flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюються в результаті операційної діяльності, тобто частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру. Цей показник можна розглядати як критерій оцінки внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Достатній розмір операційного Cash-flow створює сприятливі передумови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел. Наявність операційного Cash-flow характеризує здатність підприємства:

а) фінансувати інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел;

б) погашати фінансову заборгованість;

в) виплачувати дивіденди.

Вхідні грошові потоки від операційної діяльності:

1. Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг

2. Аванси, отримані від покупців

3. Погашення дебіторської заборгованості

4. Надходження від погашення бартеру

Вихідні потоки від операційної діяльності:

1. Оплата рахунків постачальників і підрядників

2. Виплата заробітної плати

3. Відрахування до бюджету та позабюджетних фондів

4. Оплата процентів за кредит

Оскільки операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку, то вона повинна бути і головним джерелом грошових коштів.

Величина операційного грошового потоку є основою для розрахунку як чистого грошового потоку суб»єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для потреб управління грошовими потоками.

28.Оптимізація грошових потоків: її суть, мета, об’єкти

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

•забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків; • забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

• забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства. Основними об'єктами оптимізації виступають: • позитивний грошовий потік;

• негативний грошовий потік;

• залишок грошових активів;

• чистий грошовий потік.

Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансо-ваності обсягів позитивних і негативного їхніх видів. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки. Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності — короткострокової або довгострокової. Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання „Системы прискорення — уповільнення платіжного обороту". Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат. Прискорення залучення коштів у короткостро-ковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;

• забезпечення часткової або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим попитом на ринку;

• скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;

• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості — обліку векселів, факторингу, форфейтинга;

• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.). Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів (механізм дії флоута був розглянутий раніше); • збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;

• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг); • реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові. Слід зазначити, що „Система прискорення — уповільнення платіжного обороту\", вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді. Ріст обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуть за рахунок наступних заходів:

• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу; • додаткової емісії акцій;

• залучення довгострокових фінансових кредитів; • продажу частини (або всього обсягу)

фінансових інструментів інвестування; • продажу (або здачі в оренду) невикористо-вуваних видів основних засобів.

Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;

• відмовлення від фінансового інвестування; • зниження суми постійних витрат підприємства. Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства зв'язані з забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані: • збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;

• прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації; • здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства; • активне формування портфеля фінансових інвестицій; • дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів. У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхньої збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи — вирівнювання і синхронізація. Вирівнювання грошових потоків спрямовано на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у визначеній мері сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимизируя паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою среднеквадратического відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися. Синхронізація грошових потоків заснована на ковариации позитивних і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення „+1\". Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів: • зниження суми постійних витрат; • зниження рівня перемінних витрат; • здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;

• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;

• використання методу прискореної амортизації основних засобів;

• скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством ематеріальних активів;

• продажу невикористовуваних видів основних засобів і нематеріальних активів;

• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій. Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.