- •1. Особливості предмета й об'єкта соціології як науки.
- •2. Структура соціологічної системи знань, функції соціології.
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими соціо-гуманітарними науками.
- •4. Методи, категорії, закони соціології.
- •Основні категорії та поняття соціології
- •5. Значення соціології для розв'язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у Стародавньому світі.
- •8. Погляди на суспільство в епоху Середньовіччя.
- •9. Соціальні теорії Відродження.
- •10. Розвиток соціального знання у Новий час.
- •11. Роль о. Конта у становленні соціології як науки.
- •12. Соціологічна теорія г. Спенсера.
- •13. Соціологічна теорія е. Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку. М. Вебер.
- •15. Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку.
- •16. Формальна соціологія г. Зиммеля.
- •17. Інтегральна соціологія п.Сорокіна.
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології.
- •20. Розвиток соціологічних теорій в Україні.
- •21. Формування соціально-політичної думки в Україні у XIX-XX ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства.
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової соціальної системи.
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація.
- •25. Соціальна група як суб'єкт суспільного життя. Види соціальних груп.
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу.
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи.
- •29. Теорія соціальної стратифікації.
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація.
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства.
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вертикальна мобільність
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація.
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •35. Програма соціологічного дослідження.
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції.
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження.
- •38. Види соціологічного дослідження.
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань.
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми.
- •41. Економіка— соціальне утворення у суспільстві, категорії соціології економіки.
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту.
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення.
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту.
- •46. Види, суб'єкти та функції соціального конфлікту.
- •47. Особистість як предмет соціологічного вивчення.
- •Соціологічні теорії особистості
- •48. Поняття та структура особистості.
- •49. Соціальна типологія та структура особистості.
- •50. Соціальний статус особистості.
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи.
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки.
- •54. Соціальні функції політики.
- •55. Сім'я як соціальний інститут, поняття сім'ї, її функції.
- •56. Система освіти, її соціальні функції.
- •57. Соціологія праці та управління (предмет, основні проблеми, категорії).
- •Регулятивна - Оперативне управління, господарською діяльністю.
- •58. Соціологія молоді (предмет, основні проблеми, категорії).
- •59. Соціальні функції релігії.
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури.
11. Роль о. Конта у становленні соціології як науки.
О.Конт родоначальник соціології
Огюст Конт (1798-1857) - французький філософ, соціолог, чий внесок у науку не обмежений введенням терміна "соціологія". Основна Ідея його вчення - відокремлення "науки" від "метафізики" і "теології".
Заслуга О. Конта полягає насамперед в тому, що він обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства, виділення соціології в якості самостійної науки, базування цієї науки на спостереженні та експерименті, пізнання законів суспільного розвитку і практичного використання досягнень науки в цілях здійснення соціальних реформ на благо суспільства. Конт вважав, що соціологія є наукою особливою, яка відповідає новому соціальному порядку в індустріальній Європі — наукою, яка повинна використовувати прийоми спостереження, експерименту і порівняння.
О. Конт запропонував свою класифікацію наук. Він розмістив їх у відповідності з:
• історією їх виникнення,
• розвитку і залежності одна від одної,
• ускладненням їх предмету,
• зростанням складності явищ, які вони вивчають.
За логікою О. Конта, наступною сходинкою має бути окрема наука про найбільш складний життєвий організм — суспільство. Так у цій класифікації з'являється спочатку "соціальна фізика", якій пізніше Конт дає назву "соціологія".
Основні ідеї теорії О. Конта:
Позитивізм О. Конта: позитивні (наукові знання, що засновані на спостереженні і експерименті «доступні нашому розуму і корисні для нас», безперервно мають поліпшувати умови індивідуального і коллективного існування.
Закони, що обгрунтовують появу соціології як науки:
Закон про 3 послідовні стадії інтелектуального розвитку людин (теологічний- людина пояснює всі явища на основі релігійних уявлень, метафізичний – людина відновлюється від апеляції до понадприродного і намагається все пояснити за допомогою абстрактних сутностей, причин та інших філософських абстракцій, позитивістський або науковий – людина не оперує абстрактними сутностями,відмовляється від розкриття причин явищ і обмежується спостереженням за явищами і фінансуваннямпостійних зв’язків).
Закон про розподіл праці і кооперацію (1-й фактор – поява соціальних і професійних групп зумовлюють збільшення різноманітності в суспільстві та півищення матеріального становища людей, що також призводить до однобічної професіоналізації,яка веде до того, що соціальне почуття не тільки об’єднує людей одніжї професії, але й змушують вороже ставитися до іншої професії, 2-й фактор – сприяє становленню почуття солідарності,і згоди між людьми як в одній професійній групі,так і між групами, щоб знищити егоїстичну мораль).
О.Конт зазначив, що соціології як науці про суспільство притаманні такі риси:
видозмінений вплив законів зазначених наук;
можливість урахування причини і наслідків міжособистісних взаємодій;
удосконалення розуміння міжособистісних відносин як наслідків впливу попередніх поколінь на наступні.
Соціологічна теорія О. Конта:
Соціальна статика ( вивчення умов і законів функціонування суспільної системи (розглядаються соціальні інститути).
Соціальна динаміка (розглядає сутність теорії суспільного прогрессу, вираішальним фактором якого є духовний, розумовий розвиток людини.
Основний зміст соціологічних поглядів О. Конта:
При вивченні соціального життя не слід покладатися на здогадки, а обпиратися на спостереження,порівняльні методи,єдиним джерелом знань є емпіричні дані.
Вивчення соціальних явищ не може бути абсолютним, а завжди є відносним, в залежності від нашої організації і нашого становища в соціальній сфері.
Наука «соціологія» повинна давати відповідь не лише на питання,що існує, але й на питання як відбувається явище, вміти передбачати і розв’язати проблеми, що виникають.
Все існуюче існує лише в тій мірі, в якій це буде доведене наукою; це можливо лише у тому випадку, якщо будуть вивчатися реальні факти суспільного життя.
Існує взаємозв’язок соціальних елементів, частин і підрозділів суспільства (людей, груп, спільнот та ін..).
