- •1. Особливості предмета й об'єкта соціології як науки.
- •2. Структура соціологічної системи знань, функції соціології.
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими соціо-гуманітарними науками.
- •4. Методи, категорії, закони соціології.
- •Основні категорії та поняття соціології
- •5. Значення соціології для розв'язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у Стародавньому світі.
- •8. Погляди на суспільство в епоху Середньовіччя.
- •9. Соціальні теорії Відродження.
- •10. Розвиток соціального знання у Новий час.
- •11. Роль о. Конта у становленні соціології як науки.
- •12. Соціологічна теорія г. Спенсера.
- •13. Соціологічна теорія е. Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку. М. Вебер.
- •15. Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку.
- •16. Формальна соціологія г. Зиммеля.
- •17. Інтегральна соціологія п.Сорокіна.
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології.
- •20. Розвиток соціологічних теорій в Україні.
- •21. Формування соціально-політичної думки в Україні у XIX-XX ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства.
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової соціальної системи.
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація.
- •25. Соціальна група як суб'єкт суспільного життя. Види соціальних груп.
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу.
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи.
- •29. Теорія соціальної стратифікації.
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація.
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства.
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вертикальна мобільність
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація.
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •35. Програма соціологічного дослідження.
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції.
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження.
- •38. Види соціологічного дослідження.
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань.
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми.
- •41. Економіка— соціальне утворення у суспільстві, категорії соціології економіки.
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту.
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення.
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту.
- •46. Види, суб'єкти та функції соціального конфлікту.
- •47. Особистість як предмет соціологічного вивчення.
- •Соціологічні теорії особистості
- •48. Поняття та структура особистості.
- •49. Соціальна типологія та структура особистості.
- •50. Соціальний статус особистості.
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи.
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії.
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки.
- •54. Соціальні функції політики.
- •55. Сім'я як соціальний інститут, поняття сім'ї, її функції.
- •56. Система освіти, її соціальні функції.
- •57. Соціологія праці та управління (предмет, основні проблеми, категорії).
- •Регулятивна - Оперативне управління, господарською діяльністю.
- •58. Соціологія молоді (предмет, основні проблеми, категорії).
- •59. Соціальні функції релігії.
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури.
35. Програма соціологічного дослідження.
Програма – основний документ соціологічного дослідження:
Методологічний розділ:
- формулювання проблеми, теми, мети,завдань.
Різні суперечливі ситуації, які висуває перед нами саме життя, прийнято називати соціальною проблемою.
Наукова проблема - стан знання про незнання певних кількісних і якісних змін, тенденцій розвитку та інших характеристик досліджуваного соціального явища або процесу.
Важливо уникати небезпеки постановки уявних проблем, тобто проблем, або не відображають реальної соціальної ситуації, або давно вирішених.
Слід побоюватися і іншої крайності-висування проблем занадто широкого плану.
Мета полягає у вирішенні поставленої наукової проблеми.
Необхідна постановка такої мети, реалізація якої вимагає надійних даних, що дозволяють виявити шляхи і засоби вирішення найбільш важливих, вузлових на поточний момент проблем, перевірити і встановити практичну віддачу і цінність форм і методів управління суспільним процесом чи явищем.
Вивчати кілька проблем в рамках одного дослідження недоцільно: це ускладнює інструментарій дослідження, робить його громіздким, може знизити якість зібраної інформації; втрачається оперативність дослідження, що призводить до старіння даних, втрати їх актуальності, а часом і сенсу дослідження в цілому.
- визначення об’єкта та предмета соціологічного дослідження.
Об`єкт соціологічного дослідження - спільність людей, їх діяльність, організована за допомогою соціальних інститутів, і умови, в яких ця діяльність здійснюється, або інше явище або процес.
Об`єктом соціологічного дослідження в широкому сенсі виступають усі носії суспільної проблеми, вирішення якої визначено метою даного дослідження.
Причини виникнення проблеми можуть лежати і за межами об`єкта дослідження.
Це веде до розширення його масштабів, щоб можна було підійти до її витоків.
Предмет соціологічного дослідження - це центральне питання проблеми. Предмет дослідження включає в себе ті сторони та властивості об`єкта, які в найбільш повному вигляді характеризують досліджувану проблему.
Предмет соціологічного дослідження - концентрований вираз взаємозв`язку проблеми та об`єкта дослідження.
Наприклад, при дослідженні такої проблеми як міграційні процеси.
Об`єктом дослідження є населення різних територіальних одиниць: республіки, області, району, населеного пункту.
Предметом є міграція - переміщення людей з одного місця проживання в інше.
- інтерпретація основних понять.
Логічний аналіз основних понять
передбачає здійснення логічного структурування основних понять, які займають чільне місце у визначенні предмета соціологічного дослідження.
Логічний аналіз передбачає інтерпретацію і операціоналізації основних понять.
Інтерпретація - точне, всебічне пояснення їх змісту і структури.
Операціоналізація - визначення співвідношення елементів і властивостей конкретного явища, послідовне вивчення яких дає можливість скласти чітке уявлення про нього.
Характер аналізу основних понять має безпосередній вплив на логіку підготовки інструментарію збору соціологічної інформації.
- формулювання робочих гіпотез.
Реалізація дослідницької мети базується на певній послідовності кроків, прийомів, методів.
Набір цих методів, загальна спрямованість дослідження може бути задана при формулюванні гіпотез.
Гіпотеза - це наукове припущення, що дає пояснення будь-яких фактів, явищ і процесів, яке треба підтвердити або спростувати.
Гіпотези сприяють збільшенню значимості дослідження, підказують правильний вибір об`єкта дослідження і методів збору соціологічної інформації.
2. Методичний розділ:
- визначення досліджуваної сукупності (вибірка).
Після уточнення об`єкта дослідження вирішується питання про кількість і характер тієї сукупності людей, які повинні бути охоплені дослідженням.
Генеральна сукупність - сукупність всіх можливих соціальних об`єктів, які підлягають вивченню в межах програми соціологічного дослідження
Опитування всіх людей, що складають об`єкт дослідження (а це можуть бути тисячі, десятки або сотні тисяч людей), був би нераціональний.
Це подовжило би час його проведення, а значить, затягнуло б терміни отримання потрібної інформації, потребувало значних фінансових витрат, та й саме дослідження виявилося б досить громіздким.
Тому більшість соціологічних досліджень має не суцільний, а вибірковий характер.
По досить суворим правилам відбирається певна кількість людей, що відображають за соціально-демографічними та іншими ознаками структуру досліджуваного об`єкта.
Ця операція носить назву вибірка.
Вибірка або вибіркова сукупність - частина об`єктів генеральної сукупності, відібрана за допомогою спеціальних прийомів для отримання інформації про всю сукупність у цілому.
Від правильності її здійснення величезною мірою залежать якість і достовірність соціологічної інформації.
У проекті вибірки вказуються принципи виділення з об`єкта тієї сукупності, в якій, власне, і буде проведено опитування, обгрунтовується техніка його проведення, позначаються підходи до визначення достовірності отриманої інформації.
- характеристика методів добору первиної інформації.
- послідовність застосування інструментарію для добору інформації.
- логічна схема обробки даних.
