52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії.

Джерелом активності людини с її потреби - внутрішній психологічний стан людини, відчуття нестачі чогось. Цей стан регулює активність, стимулює діяльність, спрямовану на здобуття того, чого не вистачає. Задовольняючи власні потреби, людина створює нові умови, які обумовлюють виникнення нових потреб.

Отже, потреби є засобом розгортання діяльності людини. Потреби людини утворюють систему, що має ієрархічну будову. Американського соціального психолога А. Маслоу вважають засновником ієрархічної теорії потреб. Він відокремив такі потреби:

- потреби в їжі, воді, одежі, повітрі, теплі, сексі тощо;

- потреби у захисті від фізичної і психологічної небезпеки;

- потреби відчувати причетність до подій (соціальні);

- потреби поваги з боку оьочення (начальників, підлеглих), визнання, самоповаги;

- потреби у реалізації своїх можливостей (самовираження).

Потреби людини бувають неусвідомленими (їх називають потягами) та усвідомленими,

У процесі усвідомлення потреб у людини формується інтерес до діяльності, який трансформується у мотив з врахуванням ціннісних орієнтацій особистості.

Інтерес - це конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямованої на задоволення цієї потреби.

Типи інтересів:

1) інтерес – ставлення;

2) інтерес – дія – практичне виявлення інтересу шляхом участі людини у певному виді д-ті;

3) інтерес – установка – сформоване при довготривалій дії спрямоване ставлення;

4) інтерес – орієнтація – виділення одного інтересу як головного із ряду інших.

Найвищою потребою людини є потреба у самовираженні, у реалізації її потенціалу.

Для самовираження особистості характерне наступне:

'активне сприйняття дійсності, здатність добре у ній орієнтуватися;

' сприйняття людей такими, якими вони є;

'безпосередність у вчинках та спонтанність у вираженні своїх думок і почуттів;

'концентрація уваги на тому, що відбувається назовні, а не у внутрішньому світі,

'почуття гумору:

'розвинуті творчі здібності;

'неприйняття умовностей, але без демонстративного їх ігнорування;

'оомінуюча стурбованість благополуччям інших людей, а не власним;

'спроможність глибоко розуміти життя, дивитись на нього "відкритими очима", оцінювати події об'єктивно;

'вміння налагоджувати з оточенням оптимальні стосунки.

Цінності особистості - це відносно стійке та соціально обумовлене ставлення особистості до об'єктів духовного та матеріального світу, уявлення людини про найбільш значущі, важливі цілі життя та діяльності, з також засоби їх досягнення.

Ціннісні орієнтації - соціальні цінності які спрямовують діяльність та І :иіаіьну поведінку в особистості і поділяються нею.

Спрямованість особистостей В. Хмелько):

ідейно-політична - різні сторони суб'єктивного ставлення людини

соціально-культурна - становлення до праці інших видів неполітичної діяльності, їхніх безпосередніх умов, сім 'ї, до інших малочисельних соціальних груп;

моральна - включає моральні орієнтації, яків відображають суб'єктивне, особистісне ставлення людини до інших людей і самої себе;