5. Значення соціології для розв'язання соціально-економіч­них і політичних проблем модернізації українського суспільства.

6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки.

Соціологія виникає в кінці 30-х - початку 40-х років XIX ст. У соціальній сфері це був час крайньої нестабільності. За часів рішучих і швидких змін у людей виникає потреба в узагальнюючої теорії, здатної прогнозувати, куди рухається людство, на які орієнтири можна, розраховувати на своє місце і свою роль в цьому процесі. К. Маркс і Ф. Енгельс починали свою теоретичну і практичну діяльність у той же час і за тих же обставин. Вони, слідуючи раціоналістичної традиції, сформульованої в німецькій філософії, і спираючись на свій досвід участі в революційному русі, запропонували вирішити цю проблему на основі концепції наукового соціалізму, серцевиною якої є теорія соціалістичної революції. О. Конт і інші «батьки-засновники соціології» - Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, М. Вебер - запропонували реформістський шлях розвитку суспільства. Основоположники соціології були прихильниками стабільного порядку. В умовах революційного підйому вони думали не над тим, як розпалити пожежу громадянської війни, а навпаки, як подолати кризу в Європі, встановити злагоду і солідарність між різними соціальними групами. Соціологія таки розглядалася ними як інструмента пізнання в суспільстві та вироблення рекомендацій щодо його реформування. Методичною ж основою реформізму, з їхньої точки зору, є «позитивний метод».  Особливо активно емпіричні соціальні дослідження в Європі почали розвиватися на початку XIX століття під впливом певних соціальних процесів. Інтенсивний розвиток капіталізму на початку XIX століття вело до швидкого зростання міст - урбанізації життя населення. Наслідком цього була різка соціальна диференціація населення, зростання кількості бідних, збільшення злочинності, наростання соціальної нестабільності. У той же час прискорено формується «середній шар» і буржуазна прошарок, завжди виступають за порядок і стабільність, зміцнюється інститут громадської думки, зростає число різного роду громадських рухів, які виступають за соціальні реформи, Таким чином, з одного боку, чітко проявилися «соціальні хвороби суспільства », з іншого боку - об'єктивно дозріли ті сили, які були зацікавлені в їх лікуванні і могли виступати в якості замовників соціологічних досліджень, здатних запропонувати« ліки »від цих« хвороб ».  Поштовхом до дослідження соціальних питань послужив розвиток виробництва. Використовуючи природні ресурси, розширюючи таким шляхом сферу виробництва, люди зіткнулися обмеженістю цих ресурсів, в результаті чого єдиним способом збільшення продуктивності стало раціональне використання робочої сили. Якщо на початку XIX ст. виробники служили доповненням до ресурсів і механізмів і тільки механізми треба було винаходити і вдосконалювати, то в середині століття стало очевидним, що складною технікою можуть керувати лише грамотні, зацікавлені у своїй діяльності люди. Ускладнення всіх сфер життєдіяльності людей поставило проблеми здійснення взаємодії між ними, управління цими взаємодіями та створення соціального порядку в суспільстві. Коли ці проблеми були усвідомлені і поставлені, виникли передумови формування та розвитку науки, що вивчає асоціації людей, їх поведінку в цих асоціаціях, а також взаємодії між людьми і результати таких взаємодій. 

Термін соціологія вперше запропонував і використав у 1824 р. у своїх листах О. Конт. Але широковідомий цей термін став після публікації четвертого тому « Курсу позитивної філософії»(1838) О. Конта. Заслуга вченого полягає насамперед у тому, що він обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства, виділення соціології яу самосійної науки, яка ґрунтується на спостереженні та експерименті, пізнанні законів суспільного розвитку і практичному використанні досягнень науки для здійснення соціальних реформ на благо суспільства. Конт вважав, що соціологія є наукою особливою, яка відповідає новому соціальному порядку в індустріальній Європі, наукою яка повинна використовувати прийоми «спостереження, експерименту, порівняння.

За логікою О. Конта, наступною сходинкою має бути окрема наука про більш складний життєвий організм - суспільство.

Отже, Конт став не лише засновником нової науки, але й справжнього соціального підходу до аналізу соціальних явищ і процесів.