3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими соціо-гуманітарними науками.

Роль теоретичної соціології:

1. Виконує світоглядну і методологічну роль у поясненні історії, філософії, політології, правознавства, соціальної психології та інших наук.

2. Розглядає проблеми даних наук в соціальному контексті, виявляє роль явищ, які вивчаються ними в суспільстві, в історичному процесі.

Роль спеціальних соціологічних теорій:

1. Розкриває соціальні аспекти трудової, політичної і іншої діяльності людей.

2. Досліджує умови їх соціального (міського, сільського, інші), сімейного і особистісного побуту.

3. Відображають можливості соціального самоствердження особистості (груп) в системі суспільних відносин.

4. Обгрунтовані висновки, зроблені на рівні спеціальних соціологічних теорій, мають важливе значення для інших суспільних і гуманітарних наук.

Роль конкретних соціальних досліджень:

1. Дозволяють отримати оперативні дані про процеси суспільного життя, а також для вияву відношення людей до цих процесів.

2. Забезпечують всебічний розгляд різноманітних явищ суспільного життя, розкриття їх місця і ролі в соціальній системі суспільства в цілому.

3. Техніка і методика конкретних соціальних досліджень, методи обробки їх результатів, що розробляє соціологія, застосовуються багатьма науками.

4. Методи, категорії, закони соціології.

Закони прикладної соціології:

1. які відбивають розвиток компонентів соціальної структури суспільства;

2. що діють на рівні соціальних інститутів;

3. що діють на рівні соціальних систем і соціальних підсистем.

Метод у соціології - це засіб будування і обґрунтування соціологічного знання, сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.

Метод соціології – правила соціального пізнання, технологічний принцип вивчення об’єкта чий ого предметних галузей.:

Вимоги та особливості:

1. науковий метод повинен відповідати природі об’єкта, що вивчається;

2. підхід до будь-якого соціального явища як до елемента суспільства і через сааме суспільство, розгляд його як частини функціонуючої соціальної системи.

3. Метод структурно – фунціонального аналізу.

4. Метод системного аналізу.

5. Порівняльно – історичний метод.

6. Методи збору та аналізу соціологічної інформації.

Основні категорії та поняття соціології

(відображають універсальні особливості соціальної дійсності, загальні законо­мірності розвитку соціальних явищ, які становлять об*єкт науки)

Соціальне – це сукупністьпевних рис та особливостей суспільних відносин, що фурмуються в процсі спільної діяльності індивідів чи спільнот, за певних умов і виявляються в їхніх стосунках, ставлення до свого місця в суспільстві.явищ і процесів суспільного життя.

Соціальна спільнота – реально існуюча сукупність індивідів, придатна для емпіричної фіксації,яка характеризується відносною цілісністю і здатністю виступати як самостійний творчий суб’єкт історичної і соціальної дії.

Соціальний зв’язок – це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб’єктів від інших, їх взаємовідносини, які об’єднуються людей у певні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування.

Соціальні відносини – це устлена система зв’язків між окремими людьми й соціальними спільнотами, які беруть неоднакову участь в еономічному, політичному й духовному життя,маютьр ізний соціальний стан спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання.

Соціальна система – складноорганізоване, цілісне утворення, основними елементами якого є люди, їх зв’язки та взаємовідносини,а також соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми та цінності,що надають функціонуванню системи впорядкованого характеру.

Соціальна дія – форма або спосіб розв’язання соціальних проблем і суперечностей. Основою яких є зіткнення інтересів основних соціальних сил супільства.

Соціальні взаємодії - це взаємозумовлені соціальні дії, за яких дії одного суб’єкта є одночасно причиною і наслідком відповідних дій інших суб’єктів.

Соціальне явище – це будь – який вияв відносин чи взаємодії людей або окрема подія чи випадок.

Соціальний факт – одинична суспільно значуща подія або певна сукупність одноріних подій, типових для тієї чи іншої суспільної сфери життя або характрних для певних соціальних процесів.

Соціальна група - це сукупність людей, які взаємодіють певним чином на основі взаємних очікувань.

Соціальні рухи – різні форми колективної дії, спрямовані на соціальну рерганізацію; функціонують неформально,хоч деякі з них можуть згодом інституалізуватися.

Соціальний процес – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем.

Соціальні закони мають такі основні ознаки:

• Закон може діяти лише за певних умов;

• За цих умов закон діє завжди і всюди без будь-яких винятків;

• Умови, за яких діє закон, реалізується не повністю, а частково.

Соціальний закон – відносно сталі і систематично відновлювальні відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними групами, а також між суспільством і соціальною організацією.

Соціальні закони не створюються свідомо членами суспільства або групами, як наприклад, культурні норми або правові закони. З соціальними законами люди стикаються постійно. Вони підпорядковуються їх дії або намагаються їх уникнути, пристосувати свою поведінку до них чи протестувати проти них .

Соціальні закони діють у всіх сферах людської діяльності і можуть різнитися за сферою свого розповсюдження. Існують закони , дія яких розповсюджена на малу групу, не певну соціальну страту, соціальну верству або клас та на суспільство в цілому. Отже, у сфері дії соціальних

Законів може знаходитись суспільство в цілому або ж його частина.

Залежно від часу дії соціологи виділяють соціальні закони безперервної дії ( норми права, етичні та моральні принципи) і закони – тенденції, які діють у певний проміжок часу. За масштабом реалізації соціальні закони поділяють на загальні - вони діють в усіх суспільних системах ( наприклад, закон товарно-грошоаих відносин) і специфічні – їх дія обмежена однією чи кількома суспільними системами ( наприклад, закон пов’язаний з переходом від одного типу суспільства до іншого).

Категорії

Як і всі інші науки, соціологія має свою систему категорій. Під ними розуміють найбільш загалні поняття, які віддзеркалюють суттєві сторони її предмета, розкривають механізм прояву законів і закономірностей, які нею вивчаються. Понятійно-категоріальний апарат соціології охоплює:

• Загальнонаукові соціальні категорії (суспільство,соціум, соціальна система тощо.)

• Безпосередні соціальні категорії (соц. інститут, соц. організація, норми,

• Категорії спеціалізованих і галузевих соціальних дисциплін ( економ. соціологія, соціологія політики)

Соціальна практика останніх років виділяє дві групи соціальних категорій:

• Категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як особистість, соціалізація, соціальна група, соціальна спільнота, соціальний клас, та ін..

• Категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни, особливості його розвитку. Серед них такі категорії як соціальний процес, соціальна зміна, соціальна трансформація, соціальний рух, соціальна мобільність, та ін..

До категорій соціології належать також «соціальне відтворення», соціальна адаптація, соціальна диференціація, соціальне відхилення, та інші.