33. Соціальні процеси, їх класифікація.

Соціальний процес — послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем.

Соціальний процес проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Соціальна система не може існувати без процесу, що призводить до певних змін. Процеси відбуваються на різних рівнях соціальної системи: окремого індивіда, соціальної групи, організації, суспільства. Найважливішими ознаками соціальних процесів є їх загальність та зв'язок із суб'єктом, який здійснює процес. Функціонування й розвиток суспільства відбуваються в різних формах соціальних процесів.

Можна здійснити класифікацію соціальних процесів за певними критеріями. Зокрема, за формами розвитку соціальні процеси поділяють на такі види:

• спрямовані (передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі). Вони є передбачуваними або явними. Наприклад, процес глобалізації, процес реформування економіки, створення єдиного європейського суспільства.

• не спрямовані (мають випадковий, хаотичний характер). Наприклад, емоційні сімейні конфлікти, мобілізації в соціальних рухах.

• зворотні (процеси, які викликають у системі певні зміни). Ці зміни можуть бути й радикальними, що може призвести до повернення у попередній стан. Наприклад, посилення девіантної поведінки людей в період економічної кризи. Водночас слід пам'ятати проте, що повернення до попереднього стану не означає повну ідентичність системи: відновлюються лише основні структурні елементи, а другорядні можуть змінюватись назавжди.

• незворотні (відображають зміни, які не можна повернути). Наприклад, старіння людини, урбанізація населення.

• висхідні (передбачають розвиток системи, якщо цей розвиток істотний, то його ототожнюють з прогресом).

• низхідні (викликають негативні дисфункціональні зміни у системі, стан регресу).

• лінійні (поступові безперервні висхідні або низхідні зміни в системі).

• циклічні (періодичне повторення певних фаз розвитку системи). Наприклад, вибори та перевибори президента або парламенту. Такі процеси можна розглядати також як кругові.

• спіральні (являють собою висхідний або низхідний циклічний рух).

За ступенем загальності розрізняють:

• соціетальні процеси (глибокі процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін);

• загальні (функціонування таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти);

• особливі (адаптація, урбанізація).

За характером змін: еволюційні та революційні процеси. За спрямованістю: прогресивні та реакційні процеси. За змістом змін:

• співробітництво;

• суперництво;

• конкуренція;

• конфлікт;

• пристосування.

34. Соціальний статус та соціальна роль особистості.

Соціальний статус - це становище індивіда або групи людей у системі соціальних зв’язків і відносин що обумовлюються її приналежністю до певної соціальної спільноти та визначає сукупність її прав та обов’язків

Два види статусу:

• приписний (наприклад стать, національність)

• здобутий (освіта, кваліфікація, посада)

Соціальні ролі - це певні способи дій, поведінки індивіда або групи, які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються залежно від соціального статусу.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ ЗА Т. ПАРСОНСОМ:

1. Емоційність- одна роль вимагає емоційної стриманості, інша — цілковитої розкутості.

2. Спосіб одержання- одні притаманні особистості органічно, інші виборюються.

3. Масштаб- одні ролі сформульовані і суворо обмежені, а інші нечіткі й розмиті.

4. Міра формалізації- дія згідно з жорстко встановленими правилами і приписами або довільна дія

5. Характер

і скерування мотивів- орієнтовані на особистий прибуток або на загальне благо .

Санкція – засіб регулювання спільнотою поведінки своїх членів з метою стимулювання бажаної поведінки і припинення небажаної, для забезпечення впорядкованості, внутрішньої згуртованості і безперервності суспільного життя.

Соціальна типологія особистості

• ідеальний (в якому знаходить вияв вимога соціального іде­алу того чи іншого суспільства);

• нормативний (тобто сукупність властивостей особистості, формування яких об'єктивно необхідне для розвитку певного суспільства);

• реально існуючий, або, за висловом В. Ядова, модальний (тобто переважаючий тип особистості на тому чи іншому етапі розвитку суспільства, який може суттєво відрізнятися від норма­тивного і, тим більше, ідеального типу).

Р. Дарендорф розрізняв чотири типи особистості: • людина-працююча (особистість, що створює суспільнокорисні блага, наприклад, селянин, воїн, політик та ін.);

• людина-споживач (особистість, сформована масовим спожи­ванням);

• людина-універсальна (особистість, здатна займатися різними видами діяльності);

• людина-тоталітарна (особистість, що залежить від тоталіта­рної держави).

Інтерес – це конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямована на задоволення цієї потреби.

Девіантна поведінка – це поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів.

Основні види девіантної поведінки (за Р. Мертоном):

• конформізм - повніе прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення;

• інноваційна людина визнає цілі суспільства, але намагається реалізувати їх новими, нетрадиційними способами (рекет, крадіжки, зловживання тощо);

• ритуалізм - людина не визнає суспільні цілі та цінності, однак дотримується прийнятих "правил гри ", діє відповідно до суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей;

• ескейпізм (ретритизм) відхід, втеча людини від соціальної дійсності, людина не визнає ні цілі, ні засоби їх досягнення (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін.) ;

• бунт, заколот - відкидаючи суспільні цінності, цілі та засоби їх реалізації, людина активно їм протидіє, прагне замінити їх новими (тероризм, радикалізм та ін.) ;

Девіантна поведінка у широкому розумінні це будь-які дії, які не відповідають соціальним нормам і стереотипам даного суспільства.

Позитивна девіація: > самопожертвування, > надпрацездатність, >героїзм.

Негативна девіація: >тероризмікрадіжки,> суїцид,>цинізм та ін.

У вузькому розумінні девіантна поведінка - усякі негативні і несхвалювальні відхилення від соціальних норм.