Тема. Планування навчальної діяльності.

Вираз «поставити ціль» означає те, що її слід усвідомити, сформулювати. Постановку чи формулювання цілей називають у психології цілепокладанням. Цілепокладання – важливий ком­понент планування діяльності. До функцій цілепокладання в управлінні діяльністю можна віднести: надання сенсу людській активності; установку пріоритетів; планування і проектування, економію витрат; мобілізацію, активізацію; позитивне емоційне підкріплення; концентрацію зусиль, організацію, узгодження; кон­троль. Розкриємо їх детальніше, за можливості пояснюючи вияв кожної функції на прикладі.

Надання сенсу людській активності. Часто ми живемо, діє­мо, не усвідомлюючи смислу свого існування. Однак за раптових негативних змін у житті (втрата близької людини, зміна обста­вин, погіршення умов життя) ми розгублюємося, впадаємо в депресію. Цікаво, що аналогічна реакція можлива і за позитивних змін (вступ до університету, отримання престижної роботи, одруження з коханою людиною). Психологи пояснюють цей факт втратою життєвих цілей.

Установка пріоритетів. Інколи ми діємо внаслідок певних обставин, виконуємо поставлені кимось завдання, відповідаємо на чийсь вплив. Однак висування власних цілей дає можли­вість переглянути свої повсякденні дії в плані їх доцільності, важливості для реалізації основних, пріоритетних цілей.

Планування і проектування, економія витрат. Відповідно ми можемо побу­дувати попередній проект досягнення майбутнього результату, що включає план дій, бачення оптимальних форм і методів їх здійснення, необхідні засоби й умови, і лише потім почати діяти. Тим самим ми значно економимо сили і час, а отже, досягаємо бажаних результатів із більшою ефективністю.

Мобілізація, активізація. У західних практичних посібниках з різних сфер життя (наприклад: «Як стати багатим», «Як стати щасливим», «Як перестати турбуватися і почати жити» тощо) першою і основною умовою будь-якого життєвого успіху найчастіше визначається постановка життєвої мети; деякими західними дослідниками помічено, що інколи просто достатньо добре уявити бажаний об­раз, щоб далі гарантовано його досягти.

Позитивне емоційне підкріплення. Постановка певної мети виконує і певну енергетичну функцію. Коли ми робимо значний крок до досягання мети – ми відчуваємо задоволення, отримає­мо позитивне емоційне підкріплення, наші сили нібито подвою­ються, з'являється натхнення діяти й далі. Саме цим можна пояс­нити помічений психологами факт, що людина, яка займається улюбленою справою, дуже рідко впадає у депресію.

Концентрація зусиль, організація, узгодження. Постановка чіткої цілі дає змогу зосередити увагу на основному й підкорити цьому будь-яку іншу діяльність.

Контроль. Процес зіставлення реального і бажаного процесу і результату діяльності називають контролем.

Отже, мета є основою реалізації всіх функцій управління спільною діяльністю – планування, мотивація, організація, контроль.

Щоб ціль виконувала всі названі вище функції, слід навчитись правильно її формулювати. Процес правильної постановки цілі досить важкий. У менеджменті цьому питанню приділяють бага­то уваги. Передусім слід знати принципи цілепокладання – критерії, яким має відповідати якісне формулювання цілі. Розглянемо особливості формулювання цілей:

• конкретність – формулювання цілі має бути чітким і зрозумілим для того, кому вона призначена, не виклика­ти додаткових запитань, мати чітку практичну спрямованість;

• вимірність (інструментальність, діагностичність) – відображує вимогу вказування норм припустимого ре­зультату, що дає змогу оцінити міру його досягання і підібрати відповідний інструмент діагностування;

• досяжність цілі відображає очевидність шляху її реалізації;

• реалістичність вказує на загальну можливість її реалізації з урахуванням наявних можливостей суб'єкта, умов і за­собів;

• термін реалізації означає обов'язкове пла­нування необхідного часу досягання поставлених цілей.