Визначте, хто мав право голосу в народних зборах Афін та Спарти: всі присутні, всі чоловіки, всі озброєні або... .

Чим відрізнявся статус спартанки від статусу афінянки? Чим це пояснюється?

Порівняйте судовий процес у Афінах та Стародавньому Єгипті. Які органи влади в Афінах виконували судові функції? А в Єгипті?

Доповніть речення:

Афінський громадянин запропонував конфіскувати землі у аристократів та розподілити ї між бідними. Як би ви відповіли цьому громадянину, опинись ви на місці Солона?

Плутарх писав про Солона: «Багаті поважали його за багатство, бідні – за чесність». Як Солону вдавалося сполучати ці дві якості? Чи Плутарх лукавив?

Греки знали, що в багатьох сусідніх державах влада належала одній людині та передавалась у спадок. У одних це викликало жах, у других надію: може, так краще? Хто з афінян і чому так думав?

Коли одного мудреця запитали, що незвичного він бачив на світі, той відповів: «Тирана в старості». Чому він так сказав?

Аристотель, роздумуючи про успіхи давньогрецьких тиранів, писав: «Тиран в очах своїх підданих повинен бути не тираном, але домоправителем і царем, не узурпатором, але опікуном; тиран повинен вести скромний образ життя, не дозволяти собі зайвого, знатних притягати на свою сторону своїм обходженням, а біль­шістю керувати за допомогою своїх демагогічних прийомів». Чи підтверджує ці слова історія тиранії в Давній Греції та діяння окремих історичних осіб?

Відомо, що громадянин в Давніх Афінах, будучи присяжним, за кожне засідання в суді отримував 2 оболи, воїн заробляв 5 або 6 оболів на день, каменяр – 6 оболів на день, а вчитель в афінській школі – 40 драхм на місяць. Також відомо, що афінська родина в середньому витрачала на їжу 3-4 оболи на день, а ціни були такі: хліб для однієї родини на день – 3 оболи, свиня – 3 драхми, баран – 10 драхм, предмети розкоші – 100 драхм, раб – від 130 до 350 драхм. Оцініть рівень життя афінського громадянина з економічної та соціально-етичної точок зору, якщо відомо, що 1 драхма дорівнювалась 6 оболам.

Відомо, що в Греції до рабів ставились більш людяно, ніж в інших країнах. Грекам не була притаманна жорстокість, в них не було звичаю нівечити своїх рабів та полонених. Не було в Греції і жорстоких страт на кшталт здирання шкіри, розп’яття. Чому саме греки попередили в цих питаннях гуманістичні традиції нового часу?

Сіссітія для спартанців була не просто спільною трапезою, але й спільнотою з 15—20 чоловік. Якщо хоча б один член цієї спільноти був проти прийняття в неї новачка, останньому відмовляли. Той, хто запізнювався на обід, залишався вдома, бо к обіду треба було приходити вчасно. Заборонялось приходити ситим. Строго стежили за тим, щоб ніхто не залишав свою пор­цію недоїденою: це був знак того, що людина вважає спільний стіл недостатньо добрим для себе. Хлопчикам, що приходили на трапезу, сіссіти говорили: «За ці двері не повинно вийти жодне промовлене тут слово». Які традиції спартанців живі до сих пір?

На основі аналізу документів з хрестоматії та практикуму з історії давнього світу складіть схеми управління державою в Афінах та Спарті. Поясніть розбіжності між цими схемами.

Зробіть схему політичного та соціального устрою афінського суспільства у VIII-VII ст. до н.е.

Спираючись на документи з хрестоматії, зробіть схему суспільного та державного устрою Спартанської держави.

Висловіть свою думку з приводу того, яку державу – Афінську чи Спартанську – можна вважати більш демократичною.

Напишіть короткий твір «Спартанський спосіб життя».

Складіть порівняльну таблицю «Суспільний та державний устрій Афін та Спарти»

Складіть порівняльну таблицю «Система управління в Афінах на різних етапах історії»