Тема № 12. Середньовічна держава та право Росії.

1. Як складалася централізована державна система управління в XV – на початку XVI ст. в Росії?

2. Визначте економічний та політичний зміст поняття «централізація».

3. В чому полягали особливості процесу централізації в Росії?

4. Що таке кормління? Чому вони були скасовані?

5. Визначте своє ставлення до тези «Опричнина – це форсована централізація без достатніх економічних та соціальних передумов».

6. Чи можна опричників порівняти з середньовічним духовно-рицарським орденом? Чому опричники носили чернечий одяг?

7. Підберіть відповідні порівняння з історії західноєвропейських країн періоду середньовіччя до таких російських органів влади, як Земських собор, земські та губні ізби.

8. Проаналізуйте з юридичної та політичної точки зору Судебники 1497 та 1550 рр.

9. Що в Судебниках 1497 та 1550 рр. розумілося під злочином?

10. Кого у Росії називали «лихою людиною»?

11. Що нового внесло Соборне уложення 1649 р. в судове право?

12. Чи є синонімами в російському розумінні поняття «самодержавство» та «абсолютизм»?

13. Проаналізуйте Указ про єдиноспадкування 1714 р. та Табель про ранги 1711 р. Якій меті служило прийняття цих документів?

14. Чи можна Петра І вважати наступником Івана Грозного в проведенні реформ? Свою точку зору доведіть.

15. Розкрийте сутність та наслідки головних реформ Петра І в соціальній сфері.

16. Порівняйте політичну систему Росії до і після реформ Петра І. Чи можливі були інші варіанти розвитку державних інститутів в Росії?

17. Порівняйте відносини з церквою російського та західноєвропейського абсолютизму.

18. Чим система каральних органів часів Івана Грозного відрізнялась від такої в петровські часи?

19. Які зміни у відносинах держави і церкви відбулися за часів Івана Грозного та Петра І?

20. В якому юридичному документі сп’яніння вперше було віднесено до обтяжуючих обставин?

21. Джайлс Флетчер, англійський дипломат, що відвідав Москву в 1588-1589 рр., залишив цікаві свідчення про Росію того часу: «Правління у них суто тиранічне: всі дії клоняться на користь одного царя, та зверх того самим явним і варварським образом. Обидва класи, і дворяни, і простолюд, у відношенні до свого майна суть ні що інше, як хранителі царських прибутків, тому що все нажите ними рано чи пізно переходить в царські сундуки». Чому у Флетчера дворяни та простолюд стоять в одному ряду? Чи відповідало це дійсності?

22. За виготовлення фальшивих грошей в Соборному уложенні 1649 р. передбачалась смертна кара: в горло винуватцю вливали розплавлений метал. Чому фальшивомонетників карали так жорстоко?

23. Порівняйте наступні положення „Хабеас корпус акту” 1679 р. та Соборного уложення 1649 р.:

„... ніяка особа або особи, звільнені або відпущені... не можуть бути коли-небудь відтоді заарештовані за той же злочин...інакше як за законним приписом або ж за наказом того суду, до якого вони будуть зобов’язані приписом явитися...”;

„... за селян своїх відповідають дворяни та діти боярські у всіх справах, крім татьби та розбою, та смертних вбивств”; „за дії скопом та заколотом” проти поміщиків та влади, за замах на життя господаря приписується стратити винуватих „смертю без всякої пощади”.

Які висновки про ставлення до людини, її особистих прав в Росії можна зробити по цьому порівнянню?

24. Великі земельні володіння на Русі складалися по-різному. Один шлях полягав в тому, що князь жалував боярам землі для збирання дані і ті поступово залишались у фактичних їх господарів. Пізніше стали давати землі за службу. Одна людина нерідко мала і ті, і інші володіння. Що було спільного і чим відрізнялись шляхи формування земельних володінь в Росії та Західній Європі? Як ці тенденції впливали на розвиток країн в цілому?

25. При Петрі 1 було введено особливу присягу для сенаторів та всіх державних службовців. Ті, хто приносив її, зобов’язувались: „Ревно виконувати, по-перше, вірність своєму государю та державі, друге, право та правий суд між народом, так і в справі державній; третє, в збиранні скарбниці та людей та протчего всього, що государя мого та держави інтереси потребують...” Про що свідчить введення подібної присяги? Як змінювався характер влади та відношення до неї в Петровську епоху?

26. В 1717 р. Петро І створив так звані майорські розшукові канцелярії. Історик Я. Гордін пише, що ці канцелярії «ніяк не входили до загальної апаратної системи... Це була саме паралельна система, що замикалася тільки на самого царя... Розшукова канцелярія гвардії майора могла сама заарештовувати, вести слідство, катувати і навіть виносити вирок. При цьому цар постійно контролював діяльність канцелярій, отримував від них доповідні донесення», Для чого потрібно було Петру протиставляти гвардію створеному ним же бюрократичному апарату? Які завдання повинні були вирішувати ці надзвичайні органи?

27. Л.М. Толстой говорив про період петровських реформ: „Весь стрижень російського життя сидить тут”. Прокоментуйте висловлювання письменника.