Тема 8. Проблеми притягнення до юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Земельне правопорушення становить винну протиправну дію або бездіяльність, що перешкоджає реалізації земельних прав і законних інтересів власників землі та землекористувачів, порушує встановлений державою земельний устрій і порядок управління земельним фондом, і суперечить вимогам раціонального використання та ефективної охорони земельних ресурсів як національного багатства країни. Земельні правопорушення є негативними соціальними явищами, оскільки зазіхають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечувати раціональне використання й ефективну охорону земель, захист прав і законних інтересів осіб, які використовують земельні ділянки. Причинами правопорушень у галузі земельного законодавства є розбіжності між правовими вимогами та реальними інтересами, недоліки та прогалини у правовому регулюванні земельних відносин, відсутність належного обліку кількості та якості земельних ресурсів, контролю за станом використання земельного фонду, недостатня поінформованість населення в земельному законодавстві тощо. Суб’єктами земельних порушень можуть бути як окремі громадяни та посадові особи, так і працівники підприємств, установ і організацій. Правопорушниками можуть і державні органи, які незаконно розпоряджаються земельними ділянками або допускають інші порушення норм земельного права. Суб’єктами земельних правопорушень можуть бути фізичні чи юридичні особи, які не є учасниками земельних відносин (будівельні підприємства, установи зв’язку). Кримінально-правові та адміністративно-правові порушення земельного законодавства можуть відбуватися в процесі набуття та реалізації земельних прав, здійснення управлінських функцій щодо земельного фонду країни, використання земельних ділянок для господарської діяльності, охорони навколишнього природного середовища тощо. Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення, для якої притаманні наступні ознаки: обмеженість підстав виникнення, винятково особистий характер її застосування; особливий порядок притягнення особи до цього виду відповідальності. На думку Б.В. Єрофеєва, усі склади злочинів, пов’язані із земельними відносинами, можуть бути поділені на дві групи: спеціальні, об’єктами яких виступають безпосередньо земельні відносини, і загальні, об’єктами яких, поряд з іншими суспільними відносинами, можуть бути і земельні відносини. Цивільно-правовій відповідальності за земельні правопорушення притаманні певні особливості, обумовлені специфікою предмета правового регулювання. Такими особливостями є: майновий характер застосовуваних заходів до правопорушника; настання несприятливих, невигідних для 73 правопорушника майнових наслідків; компенсаційна природа цивільно- правової відповідальності, розмір якої має відповідати розміру понесених потерпілим збитків тощо. Таким чином, цивільно-правова відповідальність становить форму державного примусу, що полягає у майновому стягненні на користь потерпілого і настанні для правопорушника невигідних майнових наслідків з метою відновлення порушеної сфери майнових відносин. Дисциплінарна відповідальність становить застосування до учасників трудових відносин підприємств та їх посадових осіб, винних у здійсненні дисциплінарних проступків, заходів особистого впливу у вигляді накладення дисциплінарних стягнень.