Контрольні запитання:

1. Що називається хімічним зв’язком? Назвіть його типи.

2. Дайте характеристику ковалентному полярному зв’язку на прикладі Н₂S.

3. Дайте характеристику ковалентному неполярному зв’язку на прикладі F₂.

4. Дайте характеристику йонному зв’язку на прикладі NaBr.

5. Дайте характеристику металічному зв’язку.

6. Як впливає тип хімічного зв’язку на властивості речовин?

Література:

1. Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 8 – 9 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 94-97.

2. Стахеєв О.Ю. Хімія. Узагальнюючі схеми і таблиці. – Тернопіль.: «Богдан», 1998. – с. 6.

3. Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. І, Гл. 3, §§ 18-24, с. 27-34.

Тема 1.7. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну

План

1. Положення теорії електролітичної дисоціації.*

2. Поняття про реакції йонного обміну.**

3. Умови перебігу реакцій йонного обміну:

3.1. Реакції з виділенням газу.**

3.2. Реакції з випаденням осаду.**

3.3. Реакції з утворенням слабкого електроліту**

1. Електроліти – речовини, водні розчини або розплави яких проводять електричний струм. Приклади: розчини молей, кислот і лугів

Теорія електролітичної дисоціації (Арреніус):

1. Дисоціація електролітів відбувається під дією полярних молекул розчинника

2. Дисоціюючи молекули розпадаються на катіони та аніони.

3. Дисоціація – оборотний процес.

4. Дисоціація багатоосновних кислот і багатоосновних основ відбувається ступінчасто.

Приклад: HCl ↔ H⁺ + Cl^-

Кислоти – складні речовини, під час дисоціації яких у водних розчинах утворюються катіони Гідрогену.

Основи - складні речовини, під час дисоціації яких у водних розчинах утворюються гідроксид-йони.

Середні солі – складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють на катіони металів та аніони кислотних залишків.

Лише частина електроліту дисоціює в розчині на йони і тому Арреніус ввів поняття ступеня дисоціації.

Ступінь дисоціації – відношення числа молекул електроліту, що розпалися в розчині на йони, до загального числа його молекул в розчині.

2. Оскільки електроліти в розчинах розпадаються на йони, то і реакції електролітів повинні відбуватися між йонами.

Реакції йонного обміну – це реакції обміну в розчині за участю йонів.

Приклад: реакції між розчинами FeCl₃ i KOH; Pb(NO₃)₂ i H₂SO₄

Для реакцій йонного обміну складають 3 рівняння реакцій: молекулярне, повне йонне і скорочене йонне.

Приклад:

1) записати рівняння реакції в молекулярному вигляді: FeCl₃ + 3NaOH → Fe(OH)₃↓ + 3NaCl

2) переписати це рівняння, зобразивши речовини, що добре дисоціюють, у вигляді йонів, а ті, що виходять зі сфери реакції, - у вигляді молекул:

Fe³⁺ + 3Cl^- + 3Na⁺ +3OH^- → Fe(OH)₃↓ + 3Na⁺ +3Cl^-

Це йонне рівняння реакції.

3) виключити з обох частин йонного рівняння однакові іони, тобто іони, які не беруть участі в реакції (вони підкреслені): Fe³⁺ + 3Cl^- + 3Na⁺ +3OH^- → Fe(OH)₃↓ + 3Na⁺ +3Cl^-

4) записати рівняння в скороченому вигляді: Fe³⁺ +3OH^- → Fe(OH)₃↓

3. Умови, за яких реакції йонного обміну відбуваються до кінця:

1. виділення газу;

2. випадення осаду;

3. утворення слабкого електроліту

3.1. Реакції з виділенням газу

Приклад:

K₂CO₃ + H₂SO₄ → K₂SO₄ + CO₂↑ + H₂O

2K⁺ + CO₃^2- + 2H⁺ + SO₄^2- → 2K⁺ + SO₄^2- + CO₂↑ + H₂O

CO₃^2- + 2H⁺ → CO₂↑ + H₂O

3.2. Реакції з утворенням осаду

Приклад:

BaCl₂ + H₂SO₄ → BaSO₄↓ + 2HCl

Ba²⁺ + 2Cl^- + 2H⁺ + SO₄^2- → BaSO₄↓ + 2H⁺ + 2Cl^-

Ba²⁺ + SO₄^2- → BaSO₄↓

3.3. Реакції з утворенням слабкого електроліту (води)

Приклад:

2NaOH + H₂SO₄ → Na₂SO₄↓ + 2H₂O

2Na⁺ + 2OH^- + 2H⁺ + SO₄^2- → 2Na⁺+ SO₄^2- + 2H₂O

OH^- + H⁺ → H₂O