Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

Російсько-український словник ділової мови

прилучити, -ся; -ся к мнению большинства – пристава́ти на ду́мку біл́ ьшости, приє́днуватися до ду́мки біл́ ьшости.

Приставной (о кресле) – приставний. Пристань – пристань.

Приступать, -пить (приниматься за чтолибо) – бра́тися, взятися до чо́го, (роз)почина́ти, (роз)поча́ти що, захо́джуватися, заходитися ко́ло чо́го; п. к исполнению – почина́ти вико́нувати; п. к сдаче дел – почина́ти передава́ти спра́ви; . к составлению (сметы) – починати уклада́ти; п. ко взысканию – почина́ти стяга́ти (справляти); приступая к чему – почина́ючи що.

Присуждать, -судить – прису́джувати, присудити; п. к чему – прису́джувати до чо́го, на що.

Присутственный (о месте, о дне) – урядо́вий.

Присутствие – 1) прису́тність (-ности); в его -вии – при ньо́му, коли він був (при то́му); в -вии инспектора – коли був (при то́му) інспе́ктор, з прису́тнім інспе́ктором; при вашем -вии – при Вас, коли Ви (при то́му) були, з Ва́ми прису́тнім; -вие всех обязательно – всі неодмін́ но повинні бу́ти при то́му (бу́ти прису́тні);функционирование2) ( учреждения) – урядува́ння; во время -вия – під час урядува́ння; 3)зал( заседаний) – ра́дна за́ля, ра́дна (- ної).

Присутствовать – бу́ти (при то́му),бу́ти прису́тніми; я на этом заседании не -вал – я на цих збо́рах не був.

Присутствующий – прису́тній.

Присущий (об энергии, настойчивости) – властивий, притама́нний. Присчитывать, -читать – прирахо́вувати, прирахува́ти, цриліч́ увати, прилічити. Присылать, -слать – присила́ти, присла́ти, надсила́ти, надісла́ти.

Присылка – 1) (предмет) – прислане, присилка; 2) (действие) – присила́ння, присла́ння, надсила́ння, надісла́ння; просьба о -ке чего – проха́ння присла́ти що.

Присяга – присяга; нарушить -гу – злама́ти присягу; приводить к -ге кого – прийма́ти, прийняти чию присягу; принесение -ги – зло́ження присяги.

Присягать, -гнуть – присяга́ти, присягну́ти, заприсягну́ти, склада́ти, скла́сти, зложити присягу.

Присяжный – присяжний (-ного); суд присяжных – суд присяжних. Притекать, -течь – приплива́ти, приплинути.

Приток – приплив (-ву) на́плив (-ву);п(-к реки) – до́плив (-ву); п. денег – приплив гро́шей; п. новых средств – приплив (на́плив) нових за́собів.

Приторговывать, -говать – приторго́вувати, приторгува́ти. Притязание – домага́ння, прете́нсія.

Приурочивать, -чить (к определ. месту) – пристосо́вувати, пристосува́ти;к (определ. времени) – відно́сити, відне́сти; п. к 1 Мая – відне́сти на 1 Тра́вня.

Приход – 1) (прибытие) – прихід́ (-хо́ду), прибуття; 2)бух( ., поступления) – прибу́ток (-тку); в приход записать – записа́ти на прибу́ток, заприбуткува́ти.

Приходить, прийти – 1) прихо́дити, прийти, надхо́дити, надійти, прибува́ти, прибу́ти; . в упадок – занепада́ти, занепа́сти; . к соглашению – дохо́дити, дійти зго́ди, прихо́дити, прийти до зго́ди; 2)о( времени) – настава́ти, наста́ти; 3)о (мысли) – спада́ти, спа́сти (на ду́мку); п. к заключению – робити, зробити висновок.

Приходиться, -тись – 1) дово́дитися, довестися; -тся отсрочить платеж – дово́диться відкла́сти, відтермінува́ти виплату; 2)причитаться( кому) – припада́ти, припа́сти, випада́ти, випасти на ко́го, кому́; на вашу долю -дится – Вам припада́є; 3)-(ться в пору) – прихо́дитися, прийтися, пасува́ти.

Приходный (об ордере, книге, статье) – прибутко́вий.

Приходовать, заприходовать – записувати на прибу́ток, заприбутко́вувати, заприбуткува́ти.

Приходящий (о лицах) – приходящий (Г) (Секц.), прихо́жий, відвідува́ч (-ча́);о посылках,( бумагах) – оде́ржуваний, вступний.

Прихожая – передпо́кій (-кою).

Прицениваться, -ниться – прицін́ юватися, прицінятися, прицінитися. Причастие, причастность (к чему) – приче́тність до чо́го. Причастный (о соучаснике) – приче́тний до чо́го.

Причем – 1) а) (к тому же) – і, та ще й, і крім то́го; б)а,( же) – а, же; неуплатившие в срок подвергаются принудительному взысканию, причем за каждый просроченный день насчитывается пеня – з тих, що не сплатили своєча́сно, стяга́ють примусо́во і (та ще й)

170

Російсько-український словник ділової мови

за ко́жен день по те́рміні нарахо́вують штраф; наш представитель исполнял возложенное на него поручение, причем соответствующие учреждения охотно оказывали ему содействие – наш відпору́чниквико́нував да́ні йому дору́чення, а відповід́ ні устано́ви охо́че допомага́ли йому́;при2)обозначении( одновременности действия) – і тоді,́ тоді́ ж і, разо́м; вскореі открывается кампания, причем подлежащие органы должны развить максимум своей деятельности – незаба́ром почина́ється кампа́нія і тоді́ відповід́ ні о́ргани повинні щонайбіл́ ьше розгорну́ти свою діяльність; на собрании обсуждают и принимают наказ для депутатов, причем намечают и

кандидатов – на збо́рі обмірко́вують і прийма́ють нака́з депутата́м, ра́зом і кандида́тів наміча́ють; 3)однако( ) – проте́, але́; рекомендованный вами работник явился и приступил к работе, причем надлежащие документы им не представлены –

рекомендо́ваний від вас робітник прибу́в і поча́в працюва́ти, проте́ (але́) потріб́ них доку́ме́нтів він не пода́в; когда4) ( «причем» служит лишь формальной связью между предложениями, в таком случае в укр. тексте не бывает специального слова, соответствующего русск. «причем»): к учрежденческим органам относится ревизионная комиссия, причем организация ее происходит в общем порядке – до

устано́вських о́рганів нале́жить ревізій́ на комісія́ ; її організу́ють зага́льним порядком. Причина – причина; п. неуважительная – неважлива (неслу́шна) причина; п.

основательная, уважительная – важлива (слу́шна) причина; п. побудительная –

спонукна́ причина; п. подлинная – спра́вжня причина; без ведомой -ны – не зна́ти з яко́ї причини, без явної (очевидної) причини; без особых п-н – без особливих причин; быть -ной чего – (с)причинятися, (с)причинитися до чо́го, спричиняти, спричинити що; выставлять -ну – подава́ти, пода́ти причину; имеются особые причины к тому – на те є особливі причини; оказаться -ной чего – ста́тися за причину чого́, до́ чо́го; побудительные -ны бывшие у Н – причини, що спонука́ли Н; по каким-нибудь -нам –

че́рез якіс́ ь причини, з якихось причин, че́рез щось; по какой -не – з яко́ї причини, че́рез що; по многим -нам – з багатьо́х причин; по неуважительным -нам – з неважливих (неслу́шних) причин; по основательным, уважительным -нам – з важливих (слу́шних)

причин; по -нам отдаленности – че́рез дале́кість, че́рез відда́лення, че́рез те, що дале́ко, бо дале́ко; по -не чего – че́рез що; послужить -ной – ста́тися за причину, спричинитися до чо́го; по этой -не – че́рез це, з ціє́ї причини; устранить -ну – видаляти, видалити причину.

Причинять, -нить – заподію́ вати, заподія́ ти, учиняти, учинити, робити, зробити, завдава́ти, завда́ти; п. неприятности – чинити прикрості; п. ущерб в здоровье – шко́дити, пошко́дити чиє́му здоро́в’ю, здоро́в’я позба́вити кого́сь.

Причислять, -лить – 1) зачисляти, зачислити, заліч́ увати, залічити; 2)присоединять( ) – прилуча́ти, прилучити.

Причитать, -честь – приліч́ увати, приліч́ ити, доліч́ увати, доліч́ ити. Причитаться – нале́жати, нале́жатися, припада́ти, припа́с; -таетси я на мою долю –

припада́є на ме́не.

Приют – приту́лок (-лку); п. детский – дитячий приту́лок.

Проба – 1) (испытание) – про́ба, спро́ба, спиток (-тку); взять на пробу – узяти на про́бу, на спиток; делать пробу – зніма́ти про́бу, робити про́бу, випробо́вувати, випробувати; 2) (образец) – зразо́к (-зка́), про́ба; шеница ниже пробы – пшениця гір́ ша від зразка́ (про́би); товар не подходит под пробу – крам не відповіда́є зразко́ві (про́бі); на3) (

золоте, серебре) – про́ба.

Пробел – прога́лина; пополнять -лы – запо́внювати, запо́внити прога́лини. Пробиватель (отверстий в бумагах) – пробива́ч (-ча́).

Пробирер, пробирщик, -щица – проба́р (-ря); проба́рниця. Пробирный (о клейме, уставе) – проба́рний.

Пробировать – ста́вити про́бу,сов. – поста́вити про́бу, пробува́ти. Проблема – пробле́ма.

Пробный (о порции) – про́бний, спро́бний, на спро́бу;служащий( в качестве образца, о товаре) – зразко́вий.

Пробовать, попробовать – 1) (пытаться) – про́бувати, попро́бувати, спро́бувати; 2) (испытывать) – випробо́вувати, випро́бувати, випробува́ти, опитувати, бра́ти, взяти на спиток (на спро́бу).

Проверка (длительн. действ.) – перевіряння, перевір́ (-ру); п. по существу – перевіряння зміс́ ту, перевір́ зміс́ ту, ґрунто́вне перевіряння, ґрунто́вний перевір́; . сплошная – по́спільне перевіряння, по́спільний перевір́; . часов – звіряння годинника; по -ке

171

Російсько-український словник ділової мови

оказалось – коли перевір́ или, виявилось; перевір́ ивши, виявили;производить -ку кассы – перевіряти ка́су, прова́дити пере́вірку ка́си.

Проверочный (о подсчете) – перевір́ чий, перевір́ ний.

Проверять, -рить – перевіряти, перевірити; п. часы – вивіряти, вивірити годинника; (оперять) – звіряти, звір́ ити годинника.

Провес (недовес) – недовага́, недова́жка, непо́вна вага́. Провешивать, -весить – недова́жувати, недова́жити. Провиант – провіянт (-ту), харч (-чу, -чі).

Провизия – провіз́ ія, харч (-чу, -чі). Провизор – провіз́ ор (-ра).

Провиниться – провинити чим, завинити чим. Провинция – провін́ ція; в -ции – на провін́ ції.

Провод – 1) (техн.) – про́від (-воду), дріт (дро́ту); 2)бухг( .) – за́пис (-су); п. бухгалтерский – бухгальте́рський за́пис; . по счетам – за́пис на раху́нки.

Проводить, -вести – 1) (кого, цчто, куда) – прово́дити, провести; 2)заводить( ) – запрова́джувати, запрова́дити; . реформу – запрова́джувати, запрова́дити рефо́рму; 3) (бухг.) – записувати, записа́ти; п. по балансу – записувати, записа́ти до балянсу; п. по книгам – записувати, записа́ти по книжках; п. по счету – записувати, записа́ти на раху́нок; 4)выполнять( ) – прова́дити, робити, зробити; п. кампанию – прова́дити (робити) кампа́нію; п. ревизию – прова́дити (робити) ревіз́ ію; 5)время( ) – перебува́ти, перебу́ти; -водить отпуск – використо́вувати відпу́стку.

Проводка – 1) про́від (-воду), прове́дення; 2)п.(бухгалтерская) – (бухгальтерський) за́пис; (действ.) – (бух.) записування; п. показательная – (бух.) показо́вий (бухгальтерський) запис; (действ.) – показове́ бух( .) записування.

Проводник – провідник (-ка́), провода́р (-ря).

Провоз, провозка – провіз́ (-возу), переве́зення, перевіз́ (-во́зу).

Провозглашать, провозгласить кого что – проголо́шувати, проголосити кого, що;что( )

– виголо́шувати, виголосити що. Провозить, -везти – прово́зити, провезти.

Провозной (о плане, свидетельстве) – провізний, перевозо́вий. Проволочка – відкла́д (-ду) (Г), проволо́ка (Г);времени( ) – га́яння. Прогонный (о деньгах) – подоро́жній.

Прогоны – подоро́жні гро́ші, подоро́жнє; -ны выдавать кому – да́ти кому́ подоро́жні гро́ші (подоро́жнє).

Программа – програ́ма.

Прогрессивность (обложения) – проґресій́ ність (-ности).

Прогрессивный (о налоге) – проґресивний (о хозяйстве) – поступо́вий, проґресивний. Прогрессировать – поступува́ти, поступа́ти напере́д у чо́му, проґресува́ти в чо́му. Прогрессия – проґре́сія.

Прогул – прогу́л (-лу), прогу́ли (-лів). Прогульный (о дне) – утра́чений, прогу́ляний.

Продавать, -дать, -ся – продава́ти, прода́ти, -;сяп. в розницу – продава́ти на ро́здріб; п. все – спро́дувати, спрода́ти все, спро́дуватися, спрода́тися; . все имущество – випро́дуватися, випродатися; п. выгодно – вигідно (з зиском) продава́ти; п. оптом – продава́ти на гурт; п. распивочно и на вынос – продава́ти розпивно та на винос; п. с публичного торга – продава́ти з прилюдного то́ргу (з торгів́ ), ліцитува́ти; п. с убытком – продава́ти втра́тно; -ется мебель – продають ме́блі, (є) ме́бліна про́даж.

Продавец, -вщица – продаве́ць (-вця), продава́чка.

Продажа – про́даж (-жу);длит( . дейст.) – продава́ння; п. в кредит – про́даж на́бір (на бо́рг); п. мелочная – дрібний про́даж; п. обратная – відпро́даж (-жу); п. оптовая – гуртовий про́даж, про́даж на гурт; п. питейная – про́даж напо́їв; . поведерная – про́даж від́ рами, на від́ ;рап. публичная – прилюдний про́даж, про́даж із торгів́; п. распивочная – про́даж розпивний; п. розничная – роздрібний про́даж, про́даж на ро́здріб; п. ручная – про́даж з рук; п. с аукциона – про́даж з прилюдного то́ргу, ліцитува́ння; п. с рассрочкой платежа – про́даж на виплат (ра́тами); в -же имеется – в (на) про́дажу ;єдля -жи имеется – на про́даж ;єпоступать в -жу – іти у про́даж; потерять на -же – утра́тити на про́дажу; при несостоявшейся -же – якщо про́даж не відбува́ється (не відбу́вся, не відбу́деться); с публичной -жи – з торгів́ , з прилюдного про́дажу.

Продажный (о товаре) – прода́жній.

Продлять, -лить, -ся (удлинять) – продо́вжувати, продо́вжити, подо́вжувати, подовжити,

172

Російсько-український словник ділової мови

здовжува́ти, здовжити, -ся; -лить срок – продо́вжити речене́ць (час).

Продовольственный (об отделе) – харчовий.

Продовольствие (продукты) – харчі́ (-чів́ );продовольствование( ) – харчува́ння.

Продовольствовать кого (кормить) – харчува́ти;снабжать,( довольствовать) – обмисляти, обмислити кого чим (Г), постача́ти, поста́чити кому що.

Продолжать – 1) (п. что-либо делать) – робити що да́лі, прова́дити що да́лі; п. говорить –

говорити (каза́ти) да́лі; продолжайте говорить – кажіт́ ь да́лі; продолжайте заниматься своим делом – працюйте да́лі, робіт́ ь да́лі своє́;діл́продолжайте работать – працюйте да́лі; дебаты будем продолжать на следующем собрании – на насту́пному збо́рі прова́дитимемо деба́ти да́лі (дебатува́тимемо да́лі, бу́демо прово́дити деба́ти да́лі); 2)

продолжать, -лжить (удлинять, удлинить) – см. Продлять, -лить.

Продолжаться – тягтися, трива́ти; переписка продолжается – листува́ння трива́є да́лі; совещание продолжалось 5 часов – нара́да трива́ла (тягла́ся) 5 годин.

Продолжение – 1) да́льша частина, да́лі;действие( ) – прова́дження да́лі; -ние дискуссии состоится на следующем собрании – на насту́пному збо́рі відбува́тиметься (прова́дитиметься) диску́сія да́лі; -ние следует – да́лі бу́де; это -ние того-же доклада – це прова́джена да́лі та са́ма до́повідь, це да́льша частина тіє́ї са́мої до́повіді;удлинение2) ( )

– продо́вжування, продо́вження, подо́вжування, подо́вження, здо́вжування, здо́вження; 3) (течение времени) – про́тяг (-гу); в -ние – про́тягом; в -ние лета – че́рез (усе́) літ́ о, про́тягом (усього́) літ́ а, все літ́; в -оние трех дней – про́тягом трьох день, (че́рез) три дні, у три дні.

Продолжительность – трива́лість (-лости), до́вгість (-гости);долговременность( ) – довгоча́сність (-ности); п. рабочего дня – трива́лість робо́чого дня.

Продолжительный – (о собрании, заседании) до́вгий;долговременный,( об отсутствии)

– довгоча́сний.

Продукт – 1) – проду́кт (-ту); -ты молочные – моло́чні проду́кти, набіл́ (-;лу)-ты пищевые, съестные – харчові́ проду́кти, ха́рч (-чум.–р.); харч (-чі – ж.р.); п. производства – проду́кт виробництва, виріб (-робу); получать продукти в свежем виде – дістава́ти свіж́ і проду́кти; сберечь скоропортящиеся -ты – зберіга́ти скорогнилі (нетривкі,́ що ско́ро псуються) проду́кти; 2)результат( ) – на́слідок (-дку); п. исследованный – вислід (-ду); 3) (достижение) – здобу́ток (-тку).

Продуктивность – продуктивність (-ности), вида́тність (-ности);плодотворность( ) – плід́ ність (-ности); повышение пр-сти – збіл́ ьшення продуктивности.

Продуктивный (о работе) – продуктивний, вида́тний;плодотворный,( о деятельности) – плід́ ний, продуктивний.

Продукция – проду́кція.

Продуцент, -тка – виро́бник (-ка), виро́бниця, витво́рець (-рця), витво́рниця, продуце́нт (- та), продуце́нтка.

Продумывать, -мать – проду́мувати, проду́мати, обмірко́вувати, обміркува́ти. Проезд – проїз́д (-ду), пере́їзд (-ду).

Проект – проє́кт (-ту).

Проектировать – проєктува́ти,сов. – запроєктува́ти. Проживать где-л. – жити, прожива́ти, перебува́ти, пробува́ти. Прожитие – прожиття, прожиток (-тку).

Прожиточный (о минимуме) – прожитко́вий. Проигрыш – про́гра (Г); быть в -ше – програ́ти.

Проигрышный (о билете) – програвний; (убыточный, о предприятии) – утра́тний.

Произведение – 1) (изделие) – виріб (-робу); (создание) – витвір (-вору); 2) (литературное, художественное) – твір (-тво́ру); п. искусства – мисте́цький твір; п. печати, печатное –

друко́ваний твір.

Производитель, -ница – 1) (продуцент) – виро́бник (-ка), виро́бниця, витво́рець (-рця), витво́рниця, продуце́нт (-та), продуце́нтка; п2). работ( ) – викона́вець (-вця).

Производительность – продукцій́ ність (-ности), виро́бність(-ности); (продуктивность) – продуктивність (-ности), вида́тність (-ности); п. машины – продукцій́ ність машини; п. труда – продуктивність, вда́тність пра́ці.

Производительный (создающий ценность, о силах) – продукцій́ ний, витво́рчий, виробничий, виро́бний;дающий( продукт, продуктивный, о работе) – продуктивний, вида́тний;целесообразный,( о затратах) – продуктивний, доціл́ ьний.

Производить, -вести – 1) (создавать ценности ) – продукува́ти, випродукувати, витво́рювати, витворити; 2)вырабатывать,( изготовлять) – виробляти, виробити; 3)

173

Російсько-український словник ділової мови

п. охотничий – мисливство, лове́цтво, стріле́цтво; п. рыбный – риба́льство; заниматься отхожим промыслом – ходити на заробіт́ ки; занимающийся отхожим промыслом –

174

Російсько-український словник ділової мови

заробітчанин.

Промышленник – промисло́вець (-вця).

Промышленность – промисло́вість (-вости); п. деревообрабатывающая – деревообро́бна промисло́вість; п. домашняя – ха́тня промисло́вість; . добывающая – добувна́ промисло́вість; п. обрабатывающая – обробна́ промисло́вість.

Промышленный (о предприятии) – промисло́вий.

Проникать, -кнуть – просяга́ти, просягну́ти, прохо́дити, пройти.

Пропагандировать – пропаґува́ти.

Пропагандист, -тка – пропаґандист (-ста), пропаґандистка, пропаґа́тор (-ра), пропаґа́торка.

Пропадать, пропасть – пропада́ти, пропа́сти; . без вести – піти (зникнути) в бе́звість. Пропажа (исчезнувшее) – зникле, пропа́ле;исчезновение( ) – зникнення, ще́знення, про́пад

(-ду); нашлась пропажа – знайшло́ся пропа́ле; обнаружена -жа документов – виявлено, що зникли (пропа́ли, ще́зли) доку́менти; произошла -жа документов – зникли, пропа́ли, ще́зли доку́менти; случилась -жа – ста́лося ще́знення.

Прописка (в книгу) – впис (-су), за́пис (-су);действие( ) – записування, записа́ння, вписування, вписа́ння.

Прописывать, -сать, -ся (в книге) – записувати, записа́ти, вписувати, вписа́ти, -ся (в книзі).

Пропозиция – вне́сення, пропозиція. Пропорциональный (об обложении) – пропорцій́ ний.

Пропуск – 1) (разрешение на вход) – пере́пустка; 2)в( книге, письме) – про́пуск (-ку), про́пустка, прога́лина; 3)срока( ) – про́пуск (-ку), про́пустка, пере́пуск (-ску); действ4) ( .) – пропуска́ння, перепуска́ння.

Пропускать, -стить – 1) (кого, что, куда) – пуска́ти, пропуска́ти, пропустити, перепуска́ти, перепустити; 2) (читая) – пропуска́ти, пропустити, мина́ти, проминути, обмина́ти, обмину́ти; 3)о( пропуске срока) – пропуска́ти, пропустити, перепуска́ти, перепустити.

Пропускной (о способности) – перепускний, пропускний.

Прорабатывать, -ботать – розробляти, розро́блювати, розробити, опрацьо́вувати, опрацюва́ти.

Просветительный – освіт́ ній; культурно-просветительный – культу́рно-освіт́ ній.

Просвещение (образование) – освіт́ ;апо народному -нию работать – працюва́ти в ца́рині (на ниві) наро́дньої освіт́ и, працюва́ти в наро́дній освіт́ і.

Проситель, -ница – прохач (-ча́), проха́чка.

Просительный (о письме) – з проха́нням, проха́льний; -ным тоном – то́ном прохача́, то́ном, як у прохача́.

Просить, попросить – проха́ти, попроха́ти, просити, попросити; . извинения – проха́ти вибачити, перепро́шувати, перепросити; п. настойчиво – ду́же просити; п. у кого совета – просити чиє́ї пора́ди; просят не курить – про́сять не палити; просят не шуметь – про́сять не гомоніт́ и.

Проследить – прослідити, просте́жити;выследить( ) – вислідити. Проследовать (проехать) – проїх́ати; (пройти) – пройти.

Просматривать, -реть – перегляда́ти, переглянути, передивлятися, передивитися (в чо́му).

Просмотр – 1) – про́гляд (-ду); 2)осмотр( ) – пере́гляд (-ду), ро́згляд (-ду). Проспект – проспе́кт (-ту).

Просрочивать, -чить – перепуска́ти, перепустити, пропуска́ти, пропустити те́рмін; п. вексель – перепуска́ти те́рмін ве́кселя; п. платеж – перепуска́ти те́рмін платити.

Просрочка – пере́пуск те́рміну.

Простой (сущ.) – перестій́ (-стою); п. вагонов – пере́стій ваго́нів.

Пространный (подробный, о докладе) – докла́дний.

Пространство – про́сторінь (-роні).

Проступок – провина.

Просчет – по́милка в раху́нку, прораху́нок (-нку).

Просчитывать, -тать – помилятися, помилитися рахува́вши, прорахо́вувати, прорахува́ти, проліч́ увати, пролічити.

Просчитываться, -таться – помилитись рахува́вши, не дорахо́вувати, не дорахува́ти, не доліч́ увати, не долічити.

Просьба – проха́ння; по чьей -бе (исполнить) – на чиє́сь проха́ння, за проха́нням (від ко́го); оставить -бу без удовлетворения – не задовольнити проха́ння; уступить усиленной -бе

175

Російсько-український словник ділової мови

– ува́жити на велике проха́ння.

Протеже – протеже́, протеґо́ванець (-нця), протеґо́ваний (від ко́го). Протежировать – протеґува́ти.

Протекционизм – протекціоніз́ м (-зму).

Протекция – проте́кція; получить по -ции – діста́ти через проте́кцію; составить -цию – зробити проте́кцію.

Протест – проте́ст (-сту);действ( .) – протестува́ння; п. векселя – протестува́ння ве́кселя; протест по принятым постановлениям – проте́ст на ухва́лені постано́ви; заявлять п. –

заявити (підне́сти) проте́ст; подавать п. – подава́ти, пода́ти проте́ст; предъявлять к -ту вексель – подава́ти, пода́ти ве́ксель до проте́сту, протестува́ти, опротестува́ти ве́ксель; учинять -ст – учиняти, учинити проте́ст.

Протестовать – 1) (против чего) – протестува́ти, запротестува́ти; 2)п.(вексель) – протестува́ти, опротестува́ти.

Противный чему (о мнении, несогласный) – супере́чний чому́ (і з чим); (противоположный) – протиле́жний, противний.

Противодействовать – проти чинити, перешкоджа́ти;оказывать( сопротивление) – о́пір чинити.

Противозаконный (о требовании) – протизако́нний, протипра́вний. Противопожарный (о мерах) – протипоже́жний. Противополагать, -пожить – протиставляти, протиста́вити. Противоположный (о мнении) – протиле́жний.

Противоречивый (о суждениях) – супере́чний із чим, розбіж́ ний із чим. Противоречие кому, чему – противе́нство, супере́чність (-ности), з ким, з чим;

(расхождение) – розбіж́ ність (-ности) з ким, з чим; -чия классовые – клясові́ противенства, супере́чності; в виду -чия – зважа́ючи на супере́чність; в -ие (с законом) – всупере́ч із зако́ном, зако́нові; сглаживать -чие – зала́годжувати, зала́годити, вирів́ нювати, вирівняти (противе́нство).

Противоречить кому, чему – пере́чити, супере́чити кому, чому;расходиться( в чем) – розбіга́тися, розмина́тися чим.

Противоставлять, -вить – протиставляти, протиста́вити.

Противостоять, -стать – става́ти, ста́ти про́ти, опира́тися, опе́ртися чому́. Протокол – протоко́л (-лу); вносить в п. – вписувати, вписа́ти до протоко́лу,

протоколюва́ти, запротоколюва́ти; составлять п. – уклада́ти, укла́сти, писа́ти, написа́ти протоко́л.

Протоколировать, запротоколировать – протоколюва́ти, запротоколюва́ти.

Протокольный (о постановлении) – протоко́льний.

Проторговывать, проторговать (терять в торговле) – проторго́вувати, проторгува́ти, утрача́ти, утра́тити на торгів́ лі.

Проторжка – утра́та на торгів́ лі, прото́ржя.

Профессиональный (о билете, союзе) – професій́ ний.

Профессия – профе́сія; п. свободная – віл́ ьна профе́сія.

Профессор – профе́сор (-ра); п. заслуженный – заслу́жений профе́сор; . экстраординарный – екстраордина́рний профе́сор.

Профессорский (об окладе) – профе́сорський. Профессура – професу́ра.

Проход – прохід́ (-хо́ду);действ( .) – прохо́дження; п. воспрещен – прохо́дити заборо́нено; свободный для прохода – прохідний; сквозной п. закрыт – на́скрізний прохід́ закрито.

Проходить, пройти – 1) (что, через что) – прохо́дити, пройти, перехо́дити, перейти; 2) (службу, стаж) – відбува́ти, відбу́ти; 3)курс( учения) – прохо́дити, пройти; 4)о( времени)

– мина́ти, мину́ти; 5)(происходить) – відбува́тися, відбу́тися; проходить безболезненно – відбува́тися норма́льно (без перешко́д).

Проходная – подоро́жня, подоро́жня по́свідка. Проходной (о дворе) – прохідний, на́скрізний.

Процент – відсо́ток (-тку), проце́нт (-ту); п. валовой – огу́льний (гуртовий) проце́нт; . договоренный – умо́влений відсо́ток (проце́нт); . законный – зако́нний відсо́ток (проце́нт); -ты недоимочные – відсо́тки з зале́глости (на зале́глість); -ты по займу (по ссуде) – проце́нти за по́зику; . ростовщический – лихва; п. ссудный – проце́нт за по́зичку, позичко́вий проце́нт; . учетный – дисконто́вий проце́нт; дающий -ты – проценто́вий; наращение -тов – нароста́ння проце́нтів (відсо́тків); отдавать деньги на -ты – віддава́ти гро́ші на ріст, на проце́нт; платить причитающиеся -ты – платити нале́жні відсо́тки.

176

Російсько-український словник ділової мови

Процентировать – відсоткува́ти, процентува́ти.

Процентный (о надбавке) – відсотко́вий, проценто́вий, проце́нтний.

Процесс – 1) – проце́с (-су); в -ссе производства (процесс) – в проце́сі виробництва; 2) (юридич.) – проце́с, спра́ва; . бракоразводный – шлюборозлу́чний проце́с; . гражданский

– цивіл́ ьний проце́с; . судебный – судо́вий проце́с, судо́ва́ спра́ва;тяжба( ) – по́зов; п. уголовный – криміна́льний проце́с; . в суде заведен – по́зов у суді́ зало́жено (вчинено); вести с кем-либо п. – позива́тися, ма́ти суд (проце́с), судитися з ким?; возбуждать, возбудить процесс – заклада́ти, заложити по́зов.

Процессия – проце́сія, по́хід (-хо́ду); п. похоронная – похоро́нний (жалібний) по́хід; . траурная – жалібний по́хід.

Процессуальный (о кодексе) – процесо́вий, процесуа́льний. Прочет (бухгал.) – по́милка в раху́нку.

Прочет (книги) – чита́ння, прочита́ння.

Прочий (в выражениях): и прочее – то́що, і таке інше; при прочих равных условиях – при ін́ ших одна́кових умо́вах; прочие (остальные) – ре́шта, ін́ ші.

Прочитывать, -тать – прочитувати, прочита́ти;публично( ) – відчитувати, відчита́ти, прочитувати, прочита́ти.

Прочный (о положении) – трива́лий; (крепкий) міцний.

Прошение – проха́ння; вследствие -ния – зважа́ючи на проха́ння; по -нию (постановить)

– на проха́ння.

Прошествие (в выражении): по прошествии – як мине́, як мину́ло. Прошивать, -шить – прошива́ти, прошити.

Прошнуровывать, -ровать – прошнуро́вувати, прошнурува́ти. Проэкзаменовывать, -новать – іспитува́ти, проіспитува́ти. Проявление – про́яв (-ву), вияв (-ву), виявлення.

Проявлять, проявить – виявляти, виявити; п. небрежное отношение к делу – виявляти, виявити себе́ недба́лим у спра́ві, недба́ло ста́витися, поста́витися до спра́ви.

Прямой (непосредственный, о доказательстве, налоге) – безпосере́дній.

Прятать, спрятать, -ся – хова́ти, схова́тися;на( время) – перехо́вувати, перехова́ти, -ся. Псевдоним – прибране ім’я, псевдо́нім (-му).

Психофизический (об исследовании) – психофізичний. Публика – публіќ а (-ки); много -ни – бага́то люду, велелюддя.

Публикационный (о листе) – публікацій́ ний, оповіс́ ник, оголо́сний.

Публикация – оповіщ́ ення, оголо́шення, публіка́ція; -ции текущие – пото́чні оповіщ́ ення; подлежит -ции – тре́ба (нале́жить) опублікува́ти.

Публиковать, опубликовать – оповіща́ти, оголо́шувати, оголосити, опубліко́вува́ти, опублікува́ти.

Публичный (о диспуте) – прилюдний, привселюдний, публіч́ ний.

Пункт – 1) (артикул) – пункт (-кту); первый п. договора – пе́рший пункт до́гово́ру; 2) (место) – пункт (-кту), міс́ це; п. конечный – кінце́вий пункт; п. наблюдательный – спостере́жний пункт; п.обменный – обмін́ ний пункт; п. перевязочный – перев’язний пункт; п. переговорный – переговір́ ний пункт; п. передаточный – переда́тний пункт; п. питательный – харчовий пункт; п. призывной – призо́вний пункт; п. прокатный –

випозичний пункт, позича́льня (Н); п. распределительный – розподіл́ ьчий пункт; п. сборний – збір́ ний пункт, пункт (до) збира́тися; п. свалочный – смітник (-ка́), сміт́ ничище.

Пунктир – пунктир (-ра), крапча́к (-ка́), точко́вання. Пунктуация – пунктуа́ція, розділо́ві зна́ки.

Пускаться, пуститься во что – бра́тися, взятися чого́, іти, піти на що, захо́дити, зайти в що; п. в рассуждения – захо́дити, зайти в міркува́ння, почина́ти, поча́ти міркува́ти; -ться в рискованное предприятие – а) бра́тися, взятися (непе́вного) ризико́ваного підприє́мства, ризико́ваної справи; піти на ризико́вані (непе́вні) підприє́мства.

Пустовать – пустува́ти;о( земле) – ваканшова́ти, вакува́ти. Путаница – плутанина, плу́танка.

Путевая (ж.-д.) – подоро́жниця. Путевка – виряд (-ду), подоро́жниця.

Путеводитель (книга) – провідник (-ка), подоро́жник (-ка); п. по Киеву – провідник по Києву.

Путевой (об издержках) – подоро́жній, доро́жній.

Путешествие – по́дорож.

Путь – 1) – шлях (-ху), доро́га, путьж( . р.); п. железнодорожный – залізнича ко́лія,

177

Російсько-український словник ділової мови

178

Російсько-український словник ділової мови

Рабочий (существ.) – робітник (-ка́), робітниця;рабочие( ) – робітництво, робітники; р. водопроводный – водогін́ ник (-ка); р. горнозаводский – гірник (-ка́); р. сезонный – сезо́нний робітник, робітник; на сезон́ ; р. судовый– робітник на судні́; интересы -чих – інтере́си робітництва, робітничі, робітницькі інтере́си.

Рабочий (прилаг.) – 1) (относящийся к работе, об одежде, времени, книге, комнате) – робіт́ ний, робо́чий;работающий,( о силе, руках, о скоте) – робо́чий; 2)относящийся( к рабочему, о доме, квартале, клубе) – робітничий.

Равенство – рів́ ність (-ности).

Равно – 1) за́рівно; все равно – одна́ково, все одно́; ровно как – так са́ме, а так са́ме; 2) (равняется) – дорів́ нює, стано́вить (стіл́ ьки).

Равновесный (о предмете) – одна́кової ваги, рівноваго́вий. Равнодействующая – вислідна́ (-но́ї).

Равнозначущий (о величине) – рівнозна́чний. Равномерный (о распределении) – рівномір́ ний, рів́ ний.

Равноправие, равноправность – рівнопра́вність (-ностн), рів́ ні права́.

Равноправный (об участвующем в чём-л.) – рівнопра́вний.

Равносильный (о доводах) – рівносильний, рівнова́жний. Равность – рів́ ність (-ности).

Равноценный (одинаковой ценности, о помещении) – рівнова́ртий, рівноцін́ ний; (одинаковой цены) – в одній́ ціні,́ одноцін́ ний.

Равный (одинаковый, о мере) – рів́ ний, одна́ковий;равняющийся( ) – рів́ ний, що дорів́ нює. Равнять, сравнять – 1) рівняти, зрівняти, вирів́ нювати, вирівняти; 2)делать( сравнение) –

рівняти, порів́ нювати, порівняти. Равняться чему – дорів́ нювати чому́.

Радио – ра́діо; сноситься по радио – зсила́тися ра́діом, че́рез ра́діо. Радиопередача – радіопереда́ча.

Радиоприемник – радіоприйма́ч (-ча).

Разассигновывать, -новать – розасиґно́вувати, розасиґнува́ти.

Разбивать, -бить – розбива́ти, розбити;на( группы) – поділяти, поділити на гру́пи, групува́ти, згрупо́вувати, погрупува́ти; . лагерь – та́бором става́ти, ста́ти, ота́борюватися, ота́боритися.

Разбиратель, -ница (дела) – розгляда́ч (-ча́), розгляда́чка.

Разбирательство – ро́згляд (-ду), розгляда́ння; . примирительное – мирова́ (єдна́льна) розпра́ва, ро́зсуд на замирення, єдна́льний ро́зсуд; . судебное – ро́згляд спра́ви в суді,́ судовий ро́згляд, ро́зсуд спра́ви.

Разбирать, разобрать – 1) (на части) – розбира́ти, розібра́ти; 2)по( сортам) – сортува́ти, посортува́ти, розбира́ти, розібра́ти, розклада́ти, розкла́сти на сорти;бумагах( ) – розклада́ти, розкла́сти, упорядко́вувати, упорядкува́ти;дело3) () – розгляда́ти, розглянути; р. хорошо дело – до́бре зва́жувати, зва́жити спра́ву; . дело в суде – розгляда́ти спра́ву в суді,́ розсу́джувати спра́ву; дело разбирается судом – спра́ву розсу́джують, розгляда́ють у суді,́ спра́ву розгляда́є суд;понимать4) ( ) – розбира́ти, розібра́ти, розуміт́ и, зрозуміт́ и; раскупать5) ( ) – розбира́ти, розібра́ти, розкупо́вувати, розкупити, порозкупо́вувати; 6)произведение,( книгу, доклад) – аналізува́ти, проаналізува́ти, розбира́ти, розібра́ти, розклада́ти, розкла́сти;почерк7) ( ) – чита́ти, прочита́ти, розбира́ти, розібра́ти.

Разбираться, разобраться в чем – розуміт́ ися на чо́му, дава́ти, да́ти собі́ ра́ду з чим. Разбор – 1) розбір́ (-бо́ру), вибір (-бору);действ( .) – розбира́ння; без -ра – не перебира́ючи, не розбира́ючи; с -ром – перебира́ючи, розбира́ючи;дела( ) – розгляд (-ду), розгляда́ння; к

-ру дела вызывать – виклика́ти на ро́згляд спра́ви; начать дело -ром – поча́ти розгляда́ти спра́ву;по( сортам) – сортува́ння, розклада́ння на сорти;бумаг( ) – упорядко́вування; первого -ра – пе́ршого со́рту;спрос( ) – по́пит (-ту), по́куп (-пу) (Г); товар имеет большой - бор – на крам великий по́пит.

Разборка – 1) розбира́ння, розібра́ння, розбір́ (-бо́ру);сортирование( ) – сортува́ння, розклада́ння на сорти.

Разборчиво (четко) – розбір́ но, вира́зно.

Разборчивость – 1) (четкость) – розбір́ ність (-ности), читкість (-кости); р. печати – читкий друк; с полной -стью написано – цілко́м розбір́ но (читко) написано; 2)р.(в средствах) – розва́жніє́ть (-ности).

Разборчивый – 1) (четкий, о почерке) – розбірний, читкий; 2) (осторожный, о лице) – розва́жливий, розва́жний, оба́чний на що:переборчивый( ) – перебір́ ливий (Г).

179