Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

.pdf
Скачиваний:
4
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
1.56 Mб
Скачать

Російсько-український словник ділової мови

Клеенка – цера́та.

Клеймить, поклеймить (товар) – таврува́ти, потаврува́ти, клейнува́ти, прклейнува́ти, штампува́ти, поштампува́ти.

Клеймильщик, -щица – таврува́ч (-ча́), таврува́чка.

Клеймо – тавро́, клейно́; . пробирное – проба́рний карб (-бу), проба́рне тавро́; к. фабричное – фабричне клейно́.

Клиент – кліє́нт (-та). Клиентура – клієнте́ля. Клиника – клін́ іка.

Клинический (о лечении) – клініч́ ний. Кличка – на́звище.

Клонить, склонить, -ся – хилити, схиляти, схилити, -ся; действия, клонящиеся ко вреду – вчинки, що ма́ють пошко́дити; дело клонится к тому – до то́го йде́ться; к чему клонится

– до чо́го йде́ться, на що поверта́є.

Клочок – шмато́к (-тка);бумаги( ) – кла́поть (-птя), кла́птик (-ка).

Клуб – клюб (-бу); к. рабочий – робітничий клюб; в клубах – в клюбах, по клюбах. Ключ – ключ (-ча́);источник( ) – джерело́.

Ключник, -ница – ключа́р (-ра́), ключа́рка, ключниця, шафа́р (-ря), шафа́рка. Клякса – ляпка, клякса.

Клятва – присяга; к. ложная – кривоприсяга; давать -ву – присяга́тися, присягну́тися. Клятвенно – під присягою, присяга́ючись.

Клятвопреступление – кривоприсяжство, злама́ння присяги. Клятвопреступник, -ница – кривоприсяжник (-ка), кривоприсяжниця. Кляуза – клявза, обмо́ва.

Книга – книга, книжка; к. адресная – адресо́ва книга, книга на адре́си, адре́сник (-;ка). актов гражданского состояния – книга для а́ктів цивіл́ ьного (громадянського) ста́ну; к. вспомогательная – книга допоміж́ на́; к. входящая – вписова́ книга; к. долговая – книга довгова́, книга довгів́; к. домовая – домова́ книга; к. жалоб – книга на ска́рги; к. заборная

– набірна́ книжка; к. записная – нота́тник (-ка), записна́ книжка, книжка на нота́т; ки. зачетная – іспито́ва книжка; к. инвентарная – інвента́рна книга; к. конторская – книга конто́рська; к. материальная – книга матеріялів; к. метрическая – книга ме́трик; к. настольная – підру́чна книга; к. окладная – опла́тна книга; к. памятная – пам’ятко́ва книжка; к. параллельная – книга парале́льна, рівнобіж́ на; к. паспортная – па́спортна книжка; -ги первопечатные – першодру́ки; к. по учету – книга на о́блік, для о́бліку; . подворная – домо́ва книга; н. подержанная – де́ржана книжка; к. подручная – підру́чна книжка; к. приходная – прибутко́ва книга, книга прибу́тків; . приходо-расходная – книга прибутко́вовибутко́ва, книга на прибу́тки та вибу́тки; . рабочая – робіт́ на книга; к. разносная – розносна́ книга; к. рассыльная – розсильна́, розносна́ книга; . расходная – книга на вибу́тки, вибутко́ва книга; . расчетная – розрахунко́ва книга, книжка на розраху́нки; к. сберегательная – щаднича книжка; к. сборов – книга опла́т; к. срочная (сроков) – книга терміно́ва, книга те́рмінів; к. счетная – книга на раху́нки; к. талонная – книжка з тало́нами, тало́нна книжка; . товарная – товаро́ва, крамо́ва книга; . частнаяподавательская – книга прива́тного подавача́; к. чековая – че́кова книжка; к. членская – уча́сницька, чле́нська книжка; вести книги – прова́дити (ве́сти) книжки; вносить в книгу

– вписувати до книги, зано́сити в книгу, заво́дити до книги; заводить книги – заво́дити, завести книги, запрова́джувати, запрова́дити книги; по книге значится – в книзі записано.

Книговодство – кигово́дство.

Книгоиздательство – видавництво.

Книгопечатание – друкува́ння, друка́рство. Книгопечатник – друка́р (-ря).

Книгопечатня – друка́рня.

Книгопродавец, книготорговец – книга́р (-ря).

Книготорговля (занятие) – книга́рство;магазин( ) – книга́рня.

Книгохранилище – книгосхо́вище;библиотека( ) – книгозбір́ ня; -ный шкаф – ша́фа на книжки.

Кнопка – пришпилька; (электрическая) – ґу́дзик (-кг).

Кодекс – ко́декс (-ксу); к. гражданский – цивіл́ ьний ко́декс; . земельный – земе́льний ко́декс; к. процессуальный – процесо́вий ко́декс; . трудовой – трудовий ко́декс; к. уголовный – криміна́льний ко́декс.

70

Російсько-український словник ділової мови

Кодификатор – кодифіка́тор (-ра). Кодификация – кодифіка́ція. Кодифицировать – кодифікува́ти.

Кожевенник (вообще) – шкіряник (-ка́);на( дуб. зав.) – чинба́р (-ря). Койка – ліж́ ко.

Колбасная (-ное заведение) – ковба́сня.

Колбасник, -ница – ковба́сник (-ця), ковба́сниця.

Колебание – 1) (о цене, курсе) – хита́ння; к. вексельного курса – хита́ння векеле́вого ку́рсу; 2) (нерешительность) – вага́ння.

Колебаться – 1) (о ценах) – хита́тися; 2)быть( в нерешительности) – вага́тися.

Колея – ко́лія; к. железнодорожная – залізнича ко́лія; войти в свою колею – піти своє́ю ко́лією.

Количественно (в количественном отношении) – кіл́ ькістю, кіл́ ькісно;в (отношении поддающегося исчислению количества) – число́м, на число́.

Количество (о массе, чего) – кіл́ ькість (-кости);о( поддающемся исчсилению количестве)

– число́; к. потребное – потріб́ на кіл́ ькість, скіл́ ьки тре́ба; в большом -ве случаев – у багатьо́х випа́дках; -стве – кіл́ ькістю, число́м; в достаточном -ве имеется что – с до́сить чого́, довіл́ ьно на;щов недостаточном -ве имеется что – о́бмаль, чого́, не до́сить чого́; давать в достаточном -ве что – дава́ти, да́ти чого́ до́сить; давать в ограниченном

-ве – обме́женою мір́ ою дава́ти; при таком -ве – з тако́ю кіл́ ькістю, з таким число́м; при таком ничтожном -ве чего – коли (так) зана́дто ма́ло чого́, з тако́ю зана́дто мало́ю кількістю; товар в огромном -ве – величе́зна кіл́ кість това́ру, кра́; иметьу порядочное -во чего – ма́ти чима́ло чого́; иметь потребное -во чего – ма́ти скіл́ ьки тре́ба чого́.

Коллегиальный (об учреждении) – колеґіяльний. Коллегия – коле́ґія.

Коллектив – колектив (-ву), грома́да. Коллективный (о труде) – колективний, гуртовий. Коллекция – збір́ ка, коле́кція.

Колокольчик – дзвіно́к (-ика), дзво́нк (-ка). Колонизация – колоніза́ція.

Колонист – колоніс́ т (-ста). Колония – коло́нія.

Колонка – стовпе́ць (-пця), про́діл (-лу);в (газете) – шпа́льта. Колотильник (в ломбарде) – вибива́ч (-ча́).

Команда – 1) (приказание) – кома́нда; по команде – за кома́ндою, з кома́нди; 2)отряд( ) – кома́нда; к. пожарная – поже́жна, вогнева́ сторо́жа.

Командир – командир (-ра), старшина.

Командировать – відряджа́ти, відряджувавати, відрядити кого́.

Командировка – відрядження, від́ ряд (-ду); в -ке – у від́ ряді; он поехал по -ке – він поїхав як відряджений; по служебной -ке – як службо́во відряджений.

Командировочный (о деньгах) – відрядний.

Командование – кома́ндування; под -нием – під кома́ндуванням. Командовать – кома́ндувати.

Командующий – 1) (сущ.) – кома́ндувач (-ча); 2)прилаг( .) – кома́ндний, владу́щий, владу́чий.

Комбинат – комбіна́т (-ту).

Комбинация – 1) комбіна́ція; 2)сочетание( ) – сполу́чення.

Комбинировать, скомбинировать – 1) комбінува́ти, скомбінува́ти; 2) – сполуча́ти, сполучити, поє́днувати, поєдна́ти.

Комендант – коменда́нт (-та). Комиссар – коміса́р (-ра).

Комиссариат – комісаріят (-ту); к. внешних сношений – комісаріят закордо́нних справ; к. директивный – директивний комісаріят; к. здравоохранения – комісаріят охоро́ни здоро́в’я; к. народного образования (просвещения) – комісаріят наро́дньої освіт́; ик. народный – наро́дній комісаріят; к. объединенный – об’є́днаний комісаріят; к. по внутренним делам – комісаріят вну́трішніх справ; к. по военным делам – комісаріят військо́вих справ; к. по морским делам – комісаріяат морських справ; к. почты и телеграфа – комісаріят по́шти й телегра́фу; к. путей сообщения – комісаріят шляхів́; к. рабоче-крестьянской инспекции – комісаріа́т робітничо-селянської інспе́кції; . самостоятельный – самостій́ ний комісарія́; кт. торговли – комісарія́ т торгів́ ;лік. труда

71

Російсько-український словник ділової мови

комісаріят пра́ці; к. финансов – комісаріят фіна́нсів; к. юстиции – комісаріят юстиції; во всех -тах – в усіх́ комісаріятах, по всіх комісаріятах; приказ по -ту – на́ка́з комісаріятові; служить по -ту – працюва́ти в комісаріяті.

Комиссионер – комісіоне́р (-ра), фа́ктор (-ра); держать -ра – ма́ти комісіоне́ра; состоять -ром – бу́ти за комісіоне́ра.

Комиссионерство – комісіоне́рство, посере́дництво; плата за -ство – комісій́ не, комісо́ве. Комиссионный (о вознаграждении) – комісій́ ний, комісо́вий; -нные – комісій́ не, комісо́ве. Комиссия – 1) (учреждение) – коміс́ ія; к. ведомственная – зарядо́ва коміс́ ;іяк.

землеустроительная – землевпорядна коміс́ ія, коміс́ ія на землевпорядження; к. конфликтная – конфліќ тна коміс́ ;іяк. лавочная – крамнична коміс́ ія; к. междуведомственная – межизарядо́ва коміс́ ;іяк. наблюдательная – коміс́ ія для на́гляду; к. особая – окре́ма коміс́ ;іяк. оценочная – цінува́льна коміс́ ;іяк. по охране труда – коміс́ ія на охоро́ну пра́ці; к. по рационализации – коміс́ ія (в спра́ві) раціоналіза́ції; к. предметная

– предмето́ва коміс́ ;іяк. приемная, приемочная – прийма́льна коміс́ ія, комісія на прийма́ння; к. ревизионная – ревізій́ на коміс́ ;іяк. ручательная – пору́чна коміс́ ;іяк. следственная – слід́ ча комісія; к. согласительная – (по)єдна́льна коміс́ ;іярассмотреть в расширенной -сии – розглянути в ширшій (поширеній) коміс́ ії; 2)посредничество( ) – коміс́ ія, ко́міс (-су); брать на -сию – бра́ти на коміс́ ;іюотдавать на -сию – дава́ти, да́ти на коміс́ ію; плата за -сию – комісо́ве.

Комитент – коміте́нт (-та), дору́чник (-ка),о (женщ.) – дору́чниця.

Комитет – коміте́т (-ту); к. действия – коміте́т чину; к. исполнительный – викона́вчий коміте́т; к. крестьянской бедноты – коміте́т незамо́жних селян; к. местный – місце́вий коміте́т; к. раскладочный – розкла́дчий коміте́т; . по оказанию помощи – коміте́т на допомо́гу; к. центральный исполнительный – центра́льний викона́вчий коміте́т; член -та

– коміте́тник (-ка).

Комментарий – комента́р (-ря), пояснення. Комментатор – комента́тор (-ра).

Комментировать – коментува́ти,сов. – скоментува́ти, пояснювати, поясняти,сов. – пояснити.

Коммерсант – комерса́нт (-та). Коммерция – коме́рція.

Коммерческий (о переписке) – комерцій́ ний.

Коммивояжер – комівояже́р (-ра); в качестве коммивояжера (служить) – за комівояже́ра.

Коммуна – кому́на.

Коммунальный (о хозяйстве) – комуна́льний. Коммуникация – комуніка́ція, сполу́чення. Коммунист, -стка – комуніс́ т (-ста), комуніс́ тка. Коммутатор – комута́тор (-ра), сполу́чник (-ка).

Комната – світлиця, по́кій (-ко́ю), кімна́та; . сборная – збір́ ня (-ні); к. меблированная – мебльо́вана світлиця; к. для ожидания – чека́льня, дожида́льня; к. служительская – служницька кімна́та; к. совещательная – нара́дча (-ої), нара́дча світлиця (кімна́та), кімна́та для нара́д; квартира из 4-х комнат – квартира на чотири поко́ї.

Комнатонаниматель – найма́ч поко́ю;сдающий( комнату в наем) – (ви)найма́ч поко́ю. Компактный (об изложении) – компа́ктний;сжатый( ) – стислий.

Компания – компа́нія;торгово( -промышленная) – товариство, спіл́ ка, компа́нія; . акционерная – акцій́ не товариство; вступить, войти в -нию – ста́ти, приста́ти в спіл́ ку, до спіл́ ки; в -нии делать – спіл́ кою, в спіл́ ці робити.

Компаньон (-нка) – спіл́ ьник (-ка), спіл́ ьниця, компаньйо́н (-ка), компаньйо́нка; принимать -ном в дело – прийма́ти, прийняти за компаньйо́на в підприє́мство.

Компенсация – компенса́та, компенса́ція;за( вред) – відшкодува́ння.

Компенсировать – компенсува́ти,сов. – укомпенсува́ти;за( вред) – відшкодо́вувати,сов. – відшкодува́ти.

Компетентность – компете́нтність (-ности);осведомленность( ) – обіз́ наність (-ности). Компетентный (о лице) – компете́нтний;осведомленный( ) – обіз́ наний, знаючий. Компетенция – компете́нція;осведомленность( ) – обіз́ наність (-ности); это в моей -ции

це в моїй́ компете́нції, це до ме́не нале́жить. Компилировать – компілюва́ти,сов. – скомпілюва́ти. Компиляция – компіляція.

Комплект – компле́кту (-ту);комплект( инструментов) – справилля.

72

Російсько-український словник ділової мови

Комплектовать – комплектува́ти. Компостир – тавровиця.

Компостировать (билеты) – таврува́ти,сов. – затаврува́ти. Компрометировать – компромітува́ти,сов. – скомпромітува́ти.

Компромисс – компроміс́ (-су), уго́да, по́ступка; идти на -мисс – іти на компроміс́ , іти на по́ступки; пойти по линии -са – піти на компроміс́ .

Компромиссный (о решении) – компромісо́вий. Конвенция – конве́нція, уго́да.

Конверсия – конве́рсія, замін́ а.

Конверт – кове́рта; запечатывать в конверт – заковерто́вувати, заковертува́ти. Конвоир – конвоїр (-ра).

Конвоировать – конвоюва́ти, супрово́дити під сторо́жею. Конвой – конво́й (-во́ю); к. почетный – по́чет (-чету).

Конвойный – конво́йний (-ного); с -ми – з конво́єм, з конво́йними. Конгресс – конґре́с (-су).

Кондитер – цуке́рник (-ка).

Кондитерская – цуке́рня.

Кондиционный (о началах) – кондицій́ ний.

Кондиция – 1) кондиція, умо́ва; 2)частные( уроки) – прива́тні ле́кції. Кондуит – кондуїт (-ту).

Кондуитный (о журнале) – кондуїтний; (стат., о списке) – контро́льний. Кондуктор – конду́ктор (-ра).

Конец – кіне́ць (-нця), край (кра́ю); в конце – в кінці, кіне́ць (чого́), наприкінці́; в конец, до конца – украй, до кра́ю, до оста́нку, до ре́шти; до щен́ ту; в конце (месяца) – наприкінці,́ з кінце́м; в конце концов – кіне́ць-кінце́м; в самом конце – на самий кіне́ць, на самкіне́ць, аж наприкінці́; к концу (года) – на кіне́ць, пе́ред кінце́м; на худой конец – в гір́ шому ра́зі; положить конец чему (волоките) – припинити що, покла́сти край чому́; под конец чего (работы) – пе́ред кінце́м чого, закін́ чуючи;щоприводить к концу – (до) кра́ю, (до) кінця дово́дити, дове́сти; приходить к концу – дохо́дити кра́ю (кінця).

Конечный (о станции) – кінце́вий;последний,( об этапе) – оста́нній;окончательный,( об итоге) – остато́чний; в -ном итоге (в конце концов) – кіне́цькінце́м, наприкінці́ всьо́го.

Конкретизировать – конкретизува́ти; сов. – сконкретизува́ти. Конкретный (о предложении) – конкре́тний, пе́вно визначений, пе́вний. Конкурент, -тка – конкуре́нт (-та), конкуре́нтка.

Конкуренция – конкуре́нція. Конкурировать – конкурува́ти.

Конкурс – ко́нкурс (-су) на що; поступить куда по -рсу – вступити за ко́нкурсом; прием по -рсу – прийма́ння за ко́нкурсом, з ко́нкурсу.

Конкурсный (об экзамене) – ко́нкурсний, конкурсо́вий. Конница – кінно́та.

Коннозаводство – конярство.

Консерватор (должность в музее) – консерва́тор (-ра). Консерватория – консервато́рія.

Консервация – консерва́ція.

Консилиум – консиліюм (-му), ліќ арська нара́да. Конспект – конспе́кт (-ту).

Конспективный (об изложении, обзоре) – конспективний.

Конспектировать – конспектува́ти,сов. – сконспектува́ти;записывать( конспективно) – законспекто́вувати; сов. – законспектува́ти.

Констатировать – констатува́ти,сов. – сконстатува́ти. Конституция – конститу́ція.

Конструктировать – конструктува́ти,сов. – сконструктува́ти, конструюва́ти,сов. – сконструюва́ти.

Конструкция – констру́кція.

Консул – ко́нсул (-ла); к. генеральный – генера́льний ко́нсул. Консульство – ко́нсульство.

Консультант – консульта́нт (-та), пора́дник (-ка).

Консультация – консульта́ція, пора́да; давать -цию – консультува́ти, дава́ти пора́ди. Консультировать – консультува́ти, дава́ти пора́ди.

Контакт – конта́кт (-ту); быть в -те – бу́ти в конта́кті (контактува́ти).

73

Російсько-український словник ділової мови

Контактировать, сконтактировать – пого́джувати, пого́дити, контактува́ти, сконтактува́ти.

Контингент – континґе́нт (-ту). Конто – ко́нто, раху́нок (-нку). Контокоррент – контокоре́нт.

Контокорренто – ко́нтокоре́нто.

Контора – конто́ра; к. меняльная – міняльна конто́ра, міняльня; к. посредническая – посере́дницька конто́ра; . справочная – довідко́ва конто́ра; . погребальная, похоронная – похоро́нна конто́ра; . транспортная – транспорто́ва конто́ра.

Конторка – конто́рка, бюрко.

Конторщик, -щица – конто́рник (-ка), конто́рниця.

Контрабанда – 1) (предметы) – контраба́нда; 2)занятие( ) – пачка́рство, контраба́нда; заниматься -дой – пачкарюва́ти.

Контрабандист, -стка – пачка́р (-ря), пачка́рка, контрабандист, контрабандистка. Контрабандный (о товаре) – пачка́рський, контраба́ндний.

Контрагент – контраґе́нт (-та). Контрагенство – контраґе́нтство.

Контракт – контра́кт (-ту); заключать контракт – бра́ти, взяти контра́кт; по -ту – за контра́ктом, з контра́кту.

Контрактный (о договоре) – контракто́вий. Контрамарка – контрама́рка. Контрассигновка – контрасиґна́та.

Контрассигновывать, -новать – контрасиґно́вувати, контрасиґнува́ти. Контрибуция – контрибу́ція, о́куп (-пу).

Контролер – контроле́р (-ра);о( женщ.) – контроле́рка. Контролерский (об обязанности) – контроле́рський. Контролировать – контролюва́ти.

Контроль – контро́ль (-лю), перевір́ (-ру); к. взаимный – обопіл́ ьний контро́ль; . предварительный – попе́редній контроль; к. сплошной – повний (поспіл́ ьний) контро́ль; под -лем – під контро́лем, під до́глядом.

Контрольный (о листке) – контро́льний. Конференция – конфере́нція. Конфетчик – цуке́рник (-ка), цуке́рниця.

Конфиденциально – тає́мно, конфідецій́ но. Конфискация – конфіска́ція, конфіска́та. Конфисковать – конфіскува́ти,сов. – сконфіскува́ти. Конфликт – конфліќ т (-ту), сутичка.

Комиссия по разбору -тов – конфлікто́ва коміс́ ія. Конфликтировать – конфліктува́ти.

Концентрировать – концентрува́ти,сов. – сконцентрува́ти, зосере́джувати,сов. – зосере́дити.

Концерт – конце́рт (-ту). Концертировать – концертува́ти. Концессионер – концесіоне́р (-ра).

Концессионный (об условии) – концесій́ ний. Концессия – конце́сія.

Конъюнктура – коньюнкту́ра; к. рыночная – ринкова коньюнкту́ра. Кооператив – кооператив (-ву).

Кооператор – коопера́тор (-ра),о( женщ.) – коопера́торка. Кооперация – коопера́ція.

Кооперировать – кооперува́ти,сов. – скооперува́ти. Кооптация – коопта́ція.

Кооптировать – кооптува́ти,сов. – закооптува́ти. Копилка – щадничка.

Копирка (бумага) – пере́бивка.

Копировальщик, -щица, копировщик, -щица – копіїст (-та), копіїстка.

Копировать, скопировать – копіюва́ти, скопіюва́ти. Копить, скопить – збива́ти, збити, склада́ти, скла́сти.

Копия – ко́пія; к. рукописи – ко́пія (з) ру́ко́пису; . точная – то́чна, досто́тна ко́пія; бумага в копии – ко́пія (з) папе́ра; -копии – в ко́пії; в виде копии – як ко́пію; снять точную копию

74

Російсько-український словник ділової мови

с документа – досто́тно списа́ти ко́пію з доку́мента; снятие копии – скопіюва́ння, зняття

ко́пії.

 

 

 

 

 

 

 

Коренной (о вопросе) – ґрунто́вний.

 

 

 

 

 

 

Корешок (переплета) – спинка, коріне́ць (-нця); к. ордера – спинка о́рдера, ордеро́вий

коріне́ць.

 

 

 

 

 

) – харчува́ти,

Кормить, прокормить – годува́ти, прогодува́ти;продовольствовать(

прохарчува́ти.

 

 

 

 

 

 

 

Корпорация – корпора́ція.

 

 

 

 

 

 

Корпус – ко́рпус (-су).

 

 

 

 

 

 

Корректировать – кореґува́ти, поправляти, пра́вити.

 

 

 

 

Корректный (об обращении) – че́мний, коре́ктний.

 

 

 

 

Корректор – коре́ктор (-ра), поправляч (-ча́).

 

 

 

 

 

Корректорская

– коре́кторська.

 

 

 

 

 

 

Корректура – коре́кта, пра́вня (Н).

 

 

 

 

 

 

Корректурный

(о листе) – коре́ктовий.

 

 

 

 

 

Корреспондент

– дописувач (-ча), кореспонде́нт (-та); к. научный – науко́вий

 

кореспонде́нт.

 

 

 

. к корреспонденту, об

Корреспондентский (о материале) – кореспонде́нтський;относ(

отделе) – дописувацький.

 

 

 

 

 

) –

Корреспонденция – 1) (в газете) – до́пис (-су), кореспонде́нція; 2)переписка(

листува́ння, кореспонде́нція, листи; к. вскрытая – перлюстро́вана кореспонде́нція; .

заказная – реєстро́вана кореспонде́нція; . секретная – тає́мне листува́ння; к. спешная

нега́йна кореспонде́нція; . переходящая – перехідна́ кореспонде́нція; . простая

звича́йна кореспонде́нція; вести -цию – листува́тися, прова́дити листува́ння,

кореспонде́нцію.

 

 

 

 

 

 

Корреспондировать – 1) дописувати (кому́); 2) – листува́тися (з ким).

 

Корридор – коридо́р (-ру).

 

 

 

 

 

 

Корысть (польза) – ко́ристь (-сти).

 

 

 

 

 

 

Косвенный (о налоге) – посере́дній;о( виновнике) – побіч́ ний.

 

 

 

 

Котировать – квотува́ти.

 

 

 

 

 

 

Котировка – квотува́ння.

 

 

 

 

 

 

Котировочный

– квотува́льний, котирува́льний.

 

 

 

 

Котировщик – квотува́льник (-ка), квотува́ч (-ча́).

 

 

 

 

Кофейня – кав’ярня, кафе́.

 

 

 

 

 

 

Кража – крадіж́

(-дежу́), крадіж́ ка.

 

 

 

 

 

 

Крайне – ко́нче, доко́нче.

 

 

 

 

 

 

Крайне необходимо – (до)ко́нче потріб́ но, (до)ко́нче тре́ба.

 

 

 

 

Крайний (о мерах, сроке) – кра́йній, оста́нній; (пункте) кінце́вий, коне́чний;

(чрезмерный) – надмір́ ний;предельный(

) – граничний.

 

) – коне́чність (-ности);

Крайность (чрезмерность) – надмір́ ність (-ности);неминуемость(

(нужда) – скру́та, злидні; в крайности – при коне́чній потре́бі; -ность заставила – скру́та

приму́сила.

 

 

 

 

 

 

 

Красильня – фарбів́ ня.

 

 

 

 

 

 

Красноармеец – червоноарміє́ць (-ій́ ця).

воровством) – кра́сти, злодіячити.

Красть, украсть – кра́сти, укра́сти;заниматься(

Краткий (о докладе) – коро́ткий, стислий, недо́вгий; я буду краток – скажу́ ко́ротко.

Кратковременность – короткоча́сність (-ности), малий час, малочасо́вість (-вости).

Кратковременный (об отпуске) – недовгоча́сний, недо́вгий, малочасо́вий, короткоча́сний,

на малий час.

 

 

 

 

 

 

 

Краткосрочный (о кредите, отпуске) – на малий час, малочасо́вий; на корот́ кий

реченец́ ;ь(о курсах) – короткоча́сний.

 

 

 

 

 

 

Краткость – коро́ткість (-ости); к. времени – малий час, недо́вгий час; к. доклада

коро́ткість до́повіді; виду -сти имеющегося у меня времени – (че́рез те) що я ма́ю ма́ло

ча́су, ма́ючи ма́ло ча́су.

 

 

 

 

 

 

Кредит – 1) (бухг. и фин.) – кредит (-ту); к. взаимный – взає́мний кредит; к.

 

восстановительный – відбудо́вчий кредит, кредит навідбудува́ння; к. краткосрочный

кредит на малий час; к. мелкий – дрібний кредит; к. мелколавочный – кредит на дрібний

крам; к. по сметам – кредит із кошто́рисів, кредит на підста́ві кошто́рисів; .

 

сверхсметный

– (по)надкошто́рисний кредит; к. условный – умо́вний кредит;

 

восстановлять кредит – поновляти, поновити кредит; отказывать в -те – відмовляти в

75

Російсько-український словник ділової мови

кредиті; открывать кредит – відкрива́ти, відкрити кредит; отпускать -ты – дава́ти, да́ти кредити; располагать -том – ма́ти кредит; 2)долг)( в выражениях: брать в кредит

бра́ти, взяти на́бір, на борг, на вір́отпускать; в к-т – дава́ти, да́ти на́бір, на вір́ у, боргува́ти, поборгу́вати; 3)доверие( ) – кредит (-ту), вір́ ;ак. личный – особистий кредит; подрывать чей кредит – хита́ти, похитну́ти чий кредит, вір́ у до ко́го.

Кредитив – кредитива, вір́ че. Кредитный (об операциях) – кредито́вий.

Кредитование – кредитува́ння; к. долгосрочное – кредитува́ння на до́вгий час; к. мелколавочное – кредитува́ння дрібним кра́мом, на дрібний крам.

Кредитовать – кредитува́ти;о( лавочном кредите) – на́бір дава́ти кому́, кредитува́ти. Кредитоваться – кредитува́тися;о( лавочном кредите) – на́бір (на вір́ у) бра́ти,

кредитува́тися. Кредитор – кредито́р (-ра).

Кредитоспособность – кредитозда́тність (-ности); к. вексельная – ве́ксельна кредитозда́тність.

Крематориум – кремато́рій (-рія).

Крепость – 1) міц́ ність (-ности);прочность( ) – тривкість (-кости); 2) (укрепление) – форте́ця, твердиня; 3)закладная( -сть) – заставний лист, заставна́;купчая( -сть) – ку́пчий за́пис (-су), ку́пчий лист (-та), ку́пча; совершать купчую крепость – уклада́ти, укла́сти (робити, зробити) ку́пчий за́пис (ку́пчу); о4)вине,( спирте) – міц́ ність (-ности).

Крестьянин, -нка – селянин (-на), селянка; (мн.) – селяни.

Крестьянство – селянство.

Кривосудие – непра́вий суд, кривдний суд, кривосу́д (-ду).

Кризис – криза; (стеснение) – скру́та; к. денежный – криза грошова́, скру́та грошова́, скру́та на гро́ші; к. жилищный – житлова́ криза; к. топлива – па́ливна криза, криза на па́ливо; к. экономический – економіч́ на криза; смягчение -са – зме́ншення кризи.

Криминалист – криміналіс́ т (-ста).

Критерий – крите́рій (-рія); служить -рием – бу́ти за крите́рій. Критик – критик (-ка).

Критика – критика; ниже всякой -ки – не ва́рте жа́дної критики; подвергать -ке – піддава́ти, підда́ти критиці.

Критиковать – критикува́ти.

Критический – 1) (о статье) – критичний; 2) (о положении) – скру́тний.

Круг – круг (-гу); (окружность круга) – ко́ло;в( см. объем) – о́бсяг (-гу); к. деятельности

о́бсяг діяльности; к. знаний – о́бсяг знання; к. общества – товариство; -ги партийные

партій́ ні ко́ла; -ги руководящие – мірода́йні ко́ла; в круг обязанностей входит – до обов’язків нале́жить; в своем кругу – по́між своїх, у свойо́му гу́рті.

Кругозор – круговид (-ду), кругогляд (-ду); с широким -ром – широ́кого по́гляду. Кругооборот – кругооборо́т (-ту); к. бумаги – кругооборо́т папе́ра; нормаль -та – норма́ль

кругооборо́ту. Кругообращение – кругобіѓ (-гу).

Кружка – 1) ку́холь (-хля); 2)для( денег) – карна́вка. Кружок – гурто́к (-ка).

Кружки устраивать – заклада́ти гуртки.

Крупный (о печати) – великий, буйний; (о предприятии) – великий; (об ученом) – видатний; (о разговоре) – го́стрий.

Крушение (планов) – загибель (-белі); (поезда) – розбиття; потерпеть -ние (о поезде) – розбитися.

Куб – куб (-ба); (дров) – стіс (сто́су). Кубатура – кубату́ра; по -ре – кубату́рою.

Кубический (об измерении) – кубіч́ ний, ку́бовий. Кулак (мироед) – глита́й (-тая).

Кулинария – куліна́рство.

Культ – культ (-ту); служитель культа – служитель ку́льту. Культивировать – культивува́ти, плека́ти.

Культурный – культу́рний.

Купе – купе́; ехать в отдельном купе – їхати в окре́мому купе́, окре́мим купе́. Купець – купе́ць (-пця).

Купля – купів́ ля; купля на наличные деньги – купів́ ля за готів́ ;кукупля-продажа в кредит с рассрочкой платежа – купів́ ля-про́даж на виплат.

76

Російсько-український словник ділової мови

Купон – купо́н (-на), від́ тинок (-нку); . отрезной – відрізний купо́н. Купчая (крепость) – ку́пча (-чої), ку́пчий лист.

Купюра – купюра.

Курение (табака) – курін́ ня, па́лення; -ние запрещается – курити, палити заборо́нено.

Курилка (комната для курения) – курильня.

Курить – курити, палити.

Курящий – куре́ць (-рця); вагон для -щих – ваго́н для курців́ . Курорт – куро́рт (-рту).

Курортный – куро́ртний (-ного).

Курс – 1) (денег, ценностей) – курс (-су); к. биржевой – курс біржовий; к. дня – курс де́нний; курс бумаг пал – курс папе́рів упа́в; курс идет в гору – курс іде́ вго́ру; падение, понижение курса – спада́ння (спад) ку́рсу; по курсу дня – за чинним ку́рсом, за ку́рсом де́нним; потерять на курсе – утра́тити на ку́рсі; устанавливать курс – установляти (визнача́ти) курс; 2)направление( ) – на́прямок (-мку), курс (-су); к. государственной политики – на́прямок держа́вної політ́ ики; держать курс на что – прямува́ти до чо́го; 3) (наук) – курс (-су); к. трехлетний – навча́ння триріч́ не.

Курсив – письмів́ ка, курсив (-ву).

Курсировать – курсува́ти, ходити, обіга́ти; вагоны курсируют по всем улицам – ваго́ни обіга́ють усі ву́лиці (всіма́ ву́лицями); пароход курсирует между Киевом и Черкассами

паропла́в хо́дить від Києва до Черка́с. Курсовой – курсовий (-вого).

Курсы – ку́рси (-сів); к. кроя и шитья – краве́цькі ку́рси; . по бухгалтерии – бухга́льтерські ку́рси; . по политграмоте – ку́рси політгра́моти (політзнання); к. счетоводные – ку́рси рахівництва.

Куртаж – курта́ж (-жу́), факторо́ве (-вого). Куртажные – курта́жне (-ного), факторо́ве (-вого).

Курьер – кур’єр (-ра), послане́ць (-нця); к. дипломатический – дипломатичний кур’є́р; к. специальный – спеціяльний (нарочитий) кур’є́р; передавать через -ра – передава́ти кур’є́ром; позвать, окликнуть курьера – покликати кур’є́ра, гукну́ти на кур’є́ра.

Курьерский (о поезде) – кур’є́рський; на -ских (следовать) – кур’є́рськими.

Кустарничество – доморо́бство.

Кустарный (об изделии) – доморо́бний, саморобіт́ ній, ха́тній,домо́вий. Кустарь – доморо́б (-ба).

Кустарь-одиночка – одноро́ба, доморо́б (-ба), одина́к (-ка), одинець (-нця). Кухарка – кух(ов)а́рка.

Кучер – ху́рман (-на).

Куш (большая сумма денег) – ку́па гро́шей. Кюветка (для разноски бумаг) – обго́ртка.

Лабаз (мучной) – шпихлір́ (-ра́), бороше́нна комо́ра.

Лабазник (торговец мукой) – бороше́нник (-ка), борошняник (-ка);хозяин( лабаза) – вла́сник шпихліра́, шпихлір́ ник (-ка).

Лаборант – лябора́нт (-та). Лаборатория – ляборато́рія, робіт́ ня.

Лавировать – маневрува́ти;увертываться( ) – викру́чуватися, викрутитися; л. в трудных вопросах – ра́ду собі́ дава́ти із складними спра́вами, в складних спра́вах.

Лавка – крамниця; л. книжная – книга́рня; л. мелочная – крамниця дрібно́го про́дажу; л. меняльная – міняльня; л. мясная – різниці (-ниць); л. овощная – крамниця з горо́диною, крамниця горо́дини; л. семенная – крамниця насін́ ня, насінне́ва крамниця; л. съестная – харчова́ крамниця; открыть лавку – закла́сти, заложити крамницю.

Лавочник, -ница – кра́мар (-ря), кра́марка. Лавочный (о комиссии) – крамничний. Лагерник – та́борник (-ка).

Лагерный (о сборах, о времени) – таборо́вий.

Лагерь – та́бор (-ра), кіш (-коша́); место -ря – та́борище; стать, расположиться -рем – та́бором, коше́м оташува́тися, ста́ти, ота́боритися.

Ладиться, наладиться – нала́годжуватися; дело ладится – спра́ва нала́годжується. Лаж – ляж (-жу).

Лажный – ляжовий. Лазарет – шпита́ль (-лю).

Лазаретный – шпита́льний, шпитале́вий;сущ( .) – шпита́льний (-ого).

77

Російсько-український словник ділової мови

Лампа – лямпа; л. настольная – лямпа на стіл, настіл́ ьна лямпа. Ламповщик (зажигающнй лампы) – лямпівник (-ка́).

Ларь, ларек – рунду́к (-ка́). Легализация – леґаліза́ція, узако́нення.

Легализировать – леґалізува́ти,сов. – злеґалізува́ти, узако́нювати, узаконяти,сов. – узако́нити.

Легальный (о поступке) – леґа́льний, зако́нний. Легковесный – легкий на вагу́;несолидный( ) – легкова́жний.

Легковоспламеняющийся (о веществе) – займистий.

Легкоисправимый (о повреждении) – (ле́гко)попра́вний, легконапра́вний. Легкореализуемый – що ле́гко зреалізува́ти, легкозреалізо́вуваний. Ледоход – кригопла́в (-ву).

Лекарство – лікарюва́ння.

Лекарство от чего, против чего – ліќ и (-ків) на що.

Лекарь, -рка – ліќ ар (-ря), ліќ арка; быть лекарем – лікарюва́ти. Лектор – ле́ктор (-ра);женщ( .) – ле́кторка.

Лекторская – лекто́рія.

Лекция – ле́кція; л. по (бухгалтерии) – ле́кція (з бухгальте́рії).

Лента (к пишущ. машинке, телеграфная) – стьо́жка, стріч́ ка.

Лес заповедный – непорушний ліс (Секц.), ліс-непору́шенець (Н). Лесник (лесной сторож) – побере́жник (-ка).

Лесничество – лісництво.

Лесничий – лісничий (-чого). Лесовладелец – лісовла́сник (-ка). Лесовод – лісівник (-ка́). Лесоводство – лісівництво. Лесовщик – лісник (-ка́).

Лесозаготовительный (о сезоне) – лісозагото́вчий, лісозагото́вний. Лесозаготовка – заготів́ ля ліс́ у, лісозаготів́ ля.

Лесоистребление – нищення ліс́ у.

Лесосхранительный (о комитете) – лісоохоро́нчий. Лесопорубка – по́руб ліс́ у.

Лесопромышленник – лісопромисло́вець (-вця). Лесопромышленность – лісова́ промисло́вість (-вости). Лесоразработки – розро́блення ліс́ у, лісорозро́блення. Лесосека – ділянка ліс́ у.

Лесоуправление – за́ряд (-ду) лісовий. Лесорубочный (о сезоне) – лісору́бний.

Лесница (переносная) – драбина; (неподвижная) – схо́ди (-дів).

Лета – 1) (годы) – літа́, ро́ки; 2)возраст( ) – вік (-ку); в зрелых летах – літ́ нього віку, літ́ ній; в совершенных летах – у по́вних літа́х; одних лет – одно́го віќ; упреклонные лета

похилий вік; средних лет – сере́днього віќ у. Летопись – літо́пис (-су)м( . р.).

Летоисчисление – літочислення.

Летчик – літу́н (-на́). Лечебница – ліка́рня. Лечебный – лікува́льний.

Лечение – лікува́ння;о( ранах) – го́їння; заниматься -нием – лікарюва́ти.

Лечить – 1) лікува́ти;раны( ) – го́їти; 2)заниматься( врачебной практикой) – лікарюва́ти. Лечиться – лікува́тися.

Лжедонос – неправдивий виказ (доно́с), на́клеп (-пу). Лжесвидетель – кривосвід́ ок (-дка). Лжесвидетельство – кривосвід́ чення.

Лжесвидетельствовать – кривосвід́ чити, неправдиво свід́ чити. Либретто – лібре́тто.

Лидер – лід́ ер (-ра), проводир (-ря). Ликвидант – ліквіда́нт (-та). Ликвидат – ліквіда́т (-та).

Ликвидатор – ліквіда́тор (-ра);о( женщ.) – ліквіда́торка. Ликвидационный (в периоде) – ліквідацій́ ний; -нные – ліквідацій́ не.

78

Російсько-український словник ділової мови

Ликвидация – ліквіда́ція;действ( .) – ліквідува́ння; л. окончательная – остато́чна ліквіда́ція; л. полная – по́вна ліквіда́ція; . частная – частко́ва ліквіда́ція; случае -ции учреждения – якщо устано́ву ліквідува́тимуть (зліквіду́ють); подлежащий -ции – ліквід́ ний; работа по -ции неграмотности – робо́та в спра́ві ліквіда́ції неписьме́нности.

Ликвидировать – ліквідува́ти,сов. – зліквідува́ти. Ликвидность – ліквід́ ність (-ности).

Ликвидный (о материале) – ліквід́ ний. Лимит – ліміт́ (-ту).

Линеить, разлинеить – лініюва́ти, лінії́ ти, полініюва́ти, полінії́ ти.

Линейка – 1) ліній́ ка; 2)линия( ) – лін́ ія; бумага в две линейки – папір́ у дві лін́ ії. Линия – 1) лін́ ія;черта( ) – риска; л. обозначенная пунктиром – лін́ ія крапка́ми; л.

пограничная – прикордо́нна лін́ ;іяработать по профессиональной линии – працюва́ти в професій́ ній лін́ ії; 2)войска( ) – ряд (-ду), ла́ва; 3)жел( . дороги) – ко́лія; 4)направление( ) – лін́ ія; л. твердая – непохитна лін́ ія.

Линовальщик – лініюва́ч (-ча́). Линовать – лініюва́ти, лінії́ ти.

Лист – лист (-ста́);бумаги( ) – а́ркуш (-шу); л. вводный – уво́дний лист; л. заглавный – титу́льна сторін́ ;кал. исполнительный – викона́вчий лист; л. окладной – податко́вий, окладний лист; л. опросный – опитний, запитний блянок; л. печатный – а́ркуш дру́ку, друко́ваний а́ркуш; л. подписной – підписний лист; л. похвальный – похва́льний лист; книга в 5 листов – книга на 5 а́ркушів; по исполнительному листу – стяга́ти на підста́ві викона́вчого листа́.

Листок – ка́ртка; л. больничный – ка́ртка хво́рого; л. контрольный – контро́льна ка́ртка; л. счетный – рахунко́ва ка́ртка.

Литера – літ́ ера.

Литератор – літера́тор (-ра), письме́нник (-ка);о (женщ.) – літера́торка, письме́нниця. Литература – література, письме́нство; л. изящная – кра́сне письменство.

Литограф – літо́граф (-фа). Литографировать – літографува́ти. Литография – літогра́фія. Литографский – літогра́фський. Литр – літр (-ра).

Лифт – ліфт (-ту).

Лихвенный (о проценте) – лихва́рський. Лихоимец – хаба́рник (-ка). Лихоимство – хаба́рництво.

Лицевой (о стороне) – пра́вий, лице́вий;о (счете) – іменний.

Лицо – 1) (личность) – осо́ба; л. авторитетное – авторите́тна (пова́жна) осо́ба; л. действующее – дійова́ осо́ба; л. должностное – урядо́ва особа, урядо́вець (-вця); л. заинтересованное (в деле) – особа, що має інте́рес, заінтересо́вана осо́ба; л. неподсудное

а) непрису́дна осо́ба; б)несостоящее( или же несостоявшее под судом) – непідсу́дна осо́ба; л. официальное – офіцій́ на осо́ба; л. подозреваемое – підо́зрена осо́ба; л. подозрительное – непе́вна осо́ба, підозре́нна осо́ба; л. подотчетное – підзвіт́ на осо́ба; л. подставное – підставна́ осо́ба; л. постороннее – сторо́ння осо́ба; л. подсудное – а) прису́дна осо́ба; б)состоящее( или же бывшее под судом) – підсу́дня осо́ба; л. сведущее

знаюча (досвід́ чена) осо́ба; л. третье – тре́тя осо́ба;в (договоре) – тре́тя сторона́; л. физическое – фізична осо́ба; л. частное – прива́тна осо́ба; л. юридическое – юридична осо́ба; в лице его – в ньо́му, в його́ осо́бі; будем иметь в лице его хорошего работника

ма́тимемо в ньо́му га́рного робітника́, він бу́де для нас га́рний робітник; посторонним лицам вход воспрещен – сторо́ннім (осо́бам) вхо́дити не віл́ ьно (заборо́нено);быть2) на лицо: а) (об одушевл.) – бу́ти прису́тнім, бу́ти на́віч;о б)неодушевл( .) – бу́ти на́віч, бу́ти; полагать налицо – уважа́ти, що є; 3)чего( -либо) – лице́, пра́вий бік, верх (-ху);фасад( ) – пе́ред (-ду), фаса́д (-ду); на лицо – на лице́, спе́реду; показать товар лицом – показа́ти крам лице́м; 4)поличное( ) – речові́ до́кази.

Личность – 1) осо́ба; л. значительная – (ви)значна́ осо́ба; л. неизвестная – невідо́ма, незна́на осо́ба; вопросы для определения -сти – пита́ння, щоб вияснити осо́бу; 2) (индивидуальность) – особистість (-стости).

Лично – особисто, сам, особо́во, персона́льно; знать кого лично – персона́льно (особисто) зна́ти кого́; он явился лично – він прибу́в особисто, він прибу́в сам.

Личный (свойственный, принадлежащий или относящ. к данной личности, напр., о

79