Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

Російсько-український словник ділової мови

240

Російсько-український словник ділової мови

черный – чо́рний вхід; с парадного хода – з ґа́нку, ґа́нком, чіл́ ьним хо́дом. Ходатай, -ница – стара́нець (-нця), стара́ниця, засту́пник (-ка), засту́пниця; х. по делам –

повір́ ений, адвока́т (-та).

Ходатайство (просьба) – проха́ння;ходатайствование( ) – засту́пництво, клопота́ння; х. перед судом – засту́пництво в суді́; х. частное – окре́ме проха́ння; возбуждать -во – проха́ти, попроха́ти, пору́шувати клопота́ння; вследствие -ва – зважа́ючи на проха́ння; входить с -вом – вдава́тися із проха́нням; по -ву (освобождать) – на проха́ння; путем -ва

(достичь) – клопота́нням, клопота́вши; ходатайство не удовлетворено (оставлено без удовлетворения) – проха́ння не задовольнили.

Ходатайствовать – просити за ко́го, заступа́тися за ко́го, стара́тися за ким, клопота́тися за ко́го.

Ходить, пойти – 1) (за кем, за чем) – ходити, піти по ко́го, по що; х. за врачем – ходити по ліќ аря; х. по судам – тяга́тися по суда́х, позива́тися по суда́х;в 2)услужение( ) – по на́ймах ходити, найма́тися, найнятися.

Ходкий (о товаре) – збутний, попитний. Ходок – хода́к (-ка́).

Хожалый (существ.) – послане́ць (-нця).

Хожалый (прилаг., о деньгах) – ужитний, на пе́ршу потре́бу.

Хождение – 1) (по делам) – стара́ння за чим, у чім, ходін́ ня; х. по делу – стара́ння в спра́ві; иметь -ние по делу – стара́тися в спра́ві, ходити в спра́ві; х2). монеты( ) – о́біг (-гу); иметь -ние (о монете, процентных бумагах, кредитных билетах) – ходити, оберта́тись, ма́ти о́біг; процентные бумаги имеют большое -ние – є великий по́пит на % папе́ри.

Хозяин, хозяйка – госпо́дар (-ря), господиня, господа́рка, хазяїн (-на), хазяйка; . малоимущий – незамо́жний госпо́дар, незамо́жник (-;ка)хозяйка домашняя – дома́шня госпо́дарка, господиня; хозяйка наемная – на́ймана госпо́дарка.

Хозяйничать – 1) – господарюва́ти, хазяїнува́ти; 2)распоряжаться( ) – порядкува́ти. Хозяйственник – господа́рник (-ка).

Хозяйственность – господа́рність (-ности), хазяїновитість (-тости).

Хозяйственный – 1) (относящийся к хозяйству, как отрасли деятельности, о расчете, деятельности) – господа́рчий; 2)относящ( . к хозяйству, как к единице, о налоге) – господа́рський; 3)о( человеке, умеющем вести -во) – господа́рний, господа́рливий, хазяїновитий, хазяйливий.

Хозяйство – господа́рство, хазяйство;дом( ) – госпо́да; х. государственное – господа́рство держа́вне; х. домашнее – господа́рство ха́тнє; . коллективное – колективне господа́рство; х. коммунальное – господа́рство комуна́льне; х. маломощное – малосиле господа́рство; х.

хуторское – хутірне́, хутірське́ господа́рст; вестио -во – господарюва́ти, пра́вити господа́рством; разорительное ведение -ства – руїн́ницьке господарюва́ння.

Холодильник – 1) (аппарат) – холодник (-ка́); 2)заведение( ) – холодильня. Холодный (о доме) – холо́дний;о( постройке) – надвір́ ній;об( оружии) – січний. Холостой (о мужчине) – нежона́тий, неодру́жений.

Хор – хор (-ру).

Хорист, -ка – хорист (-ста), хористка.

Хоронить, похоронить – хова́ти, похова́ти.

Хранение – 1) (имущества) – схов (-ву), схоро́на, хоро́нення;охрана( ) – охоро́на, схоро́нення; х. багажа – схов, хоро́нення вантажу́; х. вкладов – схоро́на вкла́док; на -нии – на схо́ві; на -ние давать – на схоро́ну, на схов, до схо́ву, до схо́ванки дава́ти; плата за -ние грузов – складове́ (-во́го), пла́та за схоро́ну; секретное место для хранения – потайна́ схо́ванка; . арестованного имущества – охоро́на заарешто́ваного майна́; 3) (укрывательство краденого или вора) – перехо́вування, переде́ржування.

Хранилище – схо́вище, схо́ванка; . библиотечное – книгосхо́вище; х. зерновое – зерносхо́вище.

Хранить – хоронити, ма́ти на схо́ві, берегти, зберегти. Хранитель – охоро́нець (-нця).

Хроника – хро́ніка. Хроникер – хроніке́р (-ра).

Хронический (о запаздывании) – хроніч́ ний;о( болезни) – затяжний, хроніч́ ний. Хронологический (о порядке) – хронологіч́ ний.

Хронометраж – хронометра́ж (-жу).

Художественный – мисте́цький, худо́жній Художник, -ница – 1)искуссник( ) – мисте́ць (- тця), мите́ць (-тця), худо́жник (-ка), худо́жниця; живописец2) ( ) – мальовник (-ка),

241

Російсько-український словник ділової мови

мальовниця, маляр (-ра́), малярка. Хулиган – бешке́тник (-ка), хуліґа́н (-на). Хулиганить – бешкетува́ти, хуліга́нити. Хулиганство – бешке́тництво, хуліґа́нство. Хутор – ху́тір (-тора).

Хуторянин, -ка – хуторянин (-на), хуторянка.

Цвет – ко́лір (-льору), ба́рва; ц. защитный – захисний ко́лір. Цветной (о карандаше) – кольоро́вий.

Цветовод – квітника́р (-ря). квіттяр (-ра́).

Цветоводство – квітництво.

Цветочница (продавщица цветов) – квіттярка, квітка́рка. Целевой (о сборе) – цільовий.

Целесообразность – доціл́ ьність (-ности).

Целесообразный (об употреблении) – доціл́ ьний; считать более -ным – вважа́ти за доцільніш́ е.

Целковый – карбо́ванець (-нця).

Целость – ціл́ ість (-лости); в -сти (сохранившийся) – ціл́ ий; в -сти доставить продукты –

приста́вити проду́кти ціл́ ими.

Цель – мета́, ціль;намерение( ) – на́мір (-ру); в целях получения – щоб оде́ржати; в] целях предотвращения чего – щоб запобіѓ ти чому́, щоб не ста́лося чого́; в целях пресечения чего – щоб покла́сти край чому́; для (указанной) цели – на зазна́чену мету́; для этой цели

– на це, для цьо́го; достичь цели – досягти мети, досягти мету́, дійти мети; иметь цель – ма́ти за мету́, на меті́; преследовать цель – іти до мети, ма́ти за ціль, ма́ти на меті́; с целью предоставления возможности – щоб да́ти змо́гу; с какой целью? – для чо́го?; с определенной целью – з пе́вним на́міром; ставить себе целью – ста́вити собі́ за мету́; употреблять для (другой) цели – вжива́ти на (ін́ шу) потре́бу.

Цельность – суціл́ ьніс́ ть (-ности).

Цена – 1) ціна́; ц. аукционная – авкцій́ на ціна́; . без запроса – (ціна́) без то́ргу, ціна́ без запра́ви; ц. действительная – спра́вжня (правдива) ціна́; . наемная (на землю) – оре́ндна ціна́, наймова́, по чім найма́ють; ц. нарицательная – на́звана ціна́; . низкая – мала́ ціна́; ц. ничтожная – зо́всім мала́, мізе́рна ціна́; . номинальная – номіна́льна ціна́, імено́вана ціна́; ц. окончательная, решительная – оста́ння, (остато́чна, кра́йня) ціна́; . оптовая – гуртова́ ціна́; . отпускная – видавна́ ціна́; . подписная – передпла́та, передпла́тна ціна́;

ц. подходящая – прийнятна́ ціна́, поцін́; ноц. покупная – купна́, купіве́льна ціна́, ціна́ (щоб) купити; ц. предельная – кра́йня ціна́; . продажная – ціна́ прода́жна, ціна́ прода́ти; ц. рыночная – ринко́ва ціна́, база́рна ціна́, торго́ва ціна́, ціна́ на; цринку. справочная – торго́ва ціна́, довідко́ва ціна́; . сходная – прийнятна́, до́бра ціна́, по́цінь; ц(Н). твердая (определенная) – ста́ла ціна́;устойчивая( ) – станівка́ ціна́; . текущая – пото́чна ціна́; . торговая – ціна́, ринко́ва, ціна́ торго́ва, ціна́ торгове́льна; ц. уступочная – спускна́, відбавна́ ціна́; цены колеблющиеся – хитливі, хиткі́ цін́; и-ны падающие – спадні́ цін́; и быть в цене – бу́ти в ціні,́ ма́ти (до́бру ціну́); взвинчивать цену – наганяти, нагна́ти ціну́; вздувать, нагонять цену – набива́ти, наганяти ціну́; выручать цену – взяти свою ціну́, верну́ти свою ціну́ (свої́гро́ші); держаться в цене – не спада́ти з ціни, бу́ти в ціні́;

держаться цены – держа́ти цін́; уопределять, назначать цену – склада́ти, покла́сти ціну́, визнача́ти ціну́, познача́ти ціну́, зробити, скла́сти; ошибитьсяціну́ в цене – процінува́ти, помилитися на ціні́; падать в цене – спада́ти з ціни, па́дати на ціні́; падающие цены – спадні́ цін́; падение цен – па́дання, спада́ння цін; по цене (подходящий) – поцін́ ний; по

доступным ценам – поцін́ но; по какой цене? – почім́ ? за яку́ ціну́?, в якій́ ціні?́ , яка́; ціна́?

по неподходящей цене (купить) – непоцін́ но; по низкой цене (продать) – за малу́ ціну́; по подходящей цене (купить) – поцін́ но; по средним оптовым ценам – відповід́ но до пересіч́ них гуртових цін; повышать, поднимать цену – збіл́ ьшувати, збільшити ціну́; повышение в цене – доро́жчання, подоро́жчання; повышение, поднятие цен – збіл́ ьшення цін́; поднимается цена – росте́ ціна́; подниматься в цене – в гро́ші йти, доро́гшати, доро́жчати; поднять в цене – здорожити що; понижать, понизить цену – зме́ншити ціну́; при цене по... – з ціно́ю по...; раскладывать цены (на товар) – значити ціну́, цінува́ти; сбавлять, сбавить цену – спуска́ти, спустити ціну́; смотря по цене – як до ціни; снижать, снизить цены – зме́ншувати, зме́ншити цін́сойтись; в цене – пого́дитися на ціні́; список цен (прейскурант) – цін́ ник (-ка); справляться о цене – розпитувати про ціну́, допитуватися ціни; цены падают – цін́ и па́дають, спада́ють; стоимость2) ( ) – ва́ртість (- тости); ц. заготовительная – собіва́ртість (-тости); своя цена – своя ціна́, собіва́ртість (-

242

Російсько-український словник ділової мови

тости); 3) (значение, вес) – вага́; большой цены дело – спра́ва ду́же важлива, спра́ва великої ваги; придавать делу чрезвычайно большую цену – надава́ти спра́ві на́дто великої ваги.

Ценз – ценз (-зу); ц. возрастный – ценз літ, віковий ценз; ц. образовательный – освіт́ ній ценз.

Цензор – це́нзор (-ра).

Цензура – цензу́ра;действ( .) – цензурува́нння, цензу́ра; дозволенный -рою – цензуро́ваний, дозво́лений від цензу́ри.

Ценитель, -ница (вещей) – оцін́ ник (-ка), цінува́ч (-ча́), цін́ ува́чка, цінува́льник (-ка), цінува́льниця.

Ценить, оценить – 1) (вещи) – цінити, цінува́ти, оцінува́ти, поцінити що, склада́ти, скла́сти ціну́ чому́; 2)человека( ) – цінити, оцінити кого́, дорожити ким.

Ценность – 1) – цін́ ність (-ности); ц. невещная – цін́ ність неречова́; ц. объявленная – пока́зана цін́ ність; -сти переходные – перехідні́ цін́ ності; представлять большую -ность – бу́ти ду́же цін́ ним, становити велику цін́ ість;стоимость2) ( ) – ва́ртість (-тости), кошто́вність (-ности); 3)ценная( вещь) – кошто́вна річ; ценности – а) кошто́вні ре́чі, б) цін́ ні папе́ри, цін́ ності.

Ценный – 1) (о бумаге, о мнении, о вещах) – цін́ ний, кошто́вний; 2)о (почтовых отправлениях с обозначенной ценой) – оціно́ваний.

Ценовщик, -щица – цінува́ч (-ча́), цінува́чка, цінува́льник (-ка), цінува́льниця. Центр – осере́док (-дку), центр (-тру); ц. города – середміс́ тя; ц. тяжести – осере́док ваги;

бумага из центра – папір́ (лист) із це́нтру. Централизация – централіза́ція, зосере́дження.

Централизовать – централізува́ти,сов. – зцентралізува́ти, зосере́джувати,сов. – зосере́дити.

Центральный (об обстоятельстве, районе) – центра́льний, осередко́вий. Цепь товаропроводящая – товаропровід́ ний ланцюг (-га́).

Цех – цех (-ху); ц. ремесленный – ремісницький цех. Цеховой (о помещении) – цеховий.

Цивильный (о праве) – цивіл́ ьний. Цикл – цикл (-лу).

Цикловой (о комиссии) – цикловий. Цирк – цирк (-ку). Циркулировать – циркулюва́ти.

Циркуляр – обіж́ ник (-ка), обіж́ ний лист (-ста́); согласно -ра – згід́ но з обіж́ ником.

Циркулярне – обіж́ но.

Циркулярный (о письме) – обіж́ ний. Цитата – цита́та, по́дані слова́. Цитировать – цитува́ти, подава́ти, чиї́слова́.

Цифра – цифра; (обозначение, число) – число́; ц. круглая, округленная – заокру́глене число́; ц. относительная – релятивне число́; ц. произвольная – довіл́ ьна цифра; -ры гадательные – здо́гадні числа; -ры контрольные – контро́льні числа; -ры суммовые – сумо́ві́ цифри.

Цифровой (о данных) – цифровий. Цирюльня – гол’ярня, цилюрня. Чайная – ча́йна (-ної).

Час (мера времени) – година; ч. академический – академіч́ на година; ч. рабочий – робіт́ на, робо́ча година;в( учрежден.) – урядо́ва година; -сы неприсутственные – неурядо́ві години; -сы приемные – години на прийма́ння, години прийма́ти; -сы служебные, присутственные – урядо́ві години, години (на) урядува́ння; без пяти минут шесть часов

– за п’ять (хвилин) шо́ста; без четверти пять – за чверть п’ята; в дневные часы (приходить) – уде́нь; в час, два, три (и т. д.) – о пе́ршій дру́гій, тре́тій і т. д. годині, в пе́ршій, дру́гій, тре́тій і т. д. годині, в пе́ршу, дру́гу, тре́тю і т. д. ;годинув 24 часа – в 24 години, про́тягом 24 годин; в пол пятого (часа) – (о) пів на п’яту; в четверть пятого – (о) чверть на п’яту; впродолжение, втечение часа – (че́рез) годину, ціл́ у годину; двадцать минут третьего – два́дцять (хвилин) на тре́тю; за час сделать – в годину зробити; который час? – ко́тра година?; по часам платить – від години (погодинно платити); по часам работать – від години працюва́ти, погодинно працюва́ти; по целым часам ожидать – чека́ти ціл́ ими годинами; половина второго – пів на дру́гу; ровно в 5 часов –

то́чно (рів́ но) о п’ятій годині; с часу на час – з години на годину, щогодини; семь часов –

243

Російсько-український словник ділової мови

сім годин, сьо́ма година; час-от-часу – щораз, деда́лі; через час – за годину; четверть девятого – чверть на дев’яту.

Часовой (на посту) – вартовий (-во́го), вартовик (-ка), вартівни́к (-ка́).

Часовой (прил.) – 1) (о времени) – годинний; 2) (об относящейся к часам принадлежности) – годиннико́вий.

Часовщик – годинника́р (-ря).

Частичный (о разрешении вопроса) – частко́вий, частинний. Частник – прива́тник (-ка).

Частно – прива́тно.

Частновладельческий (об имуществе) – приватновла́сницький.

Частнопрактикующий (врач) – прива́тний.

Частность – дета́ль (-лю)м( . р.) – подро́биця; в -сти – зокре́ма, зосіб́ на.

Частный – 1) (неофициальный, о заведении, о лицах) – прива́тний; 2)отдельный,( о вопросе, жалобе, случае) – окре́мий, побіч́ ний; 3)составляющий( часть, об итоге) – частко́вий.

Часть – частина, часть (-сти); (доля) ча́стка, па́йка; ч. воинская– військова́ частина; ч. нотариальная – нотаріят (-ту); ч. основные – головні́ частини; ч. пожарная – поже́жна частина; ч. составная – складова́ частина; ч. ударная – уда́рна частина; ч. учебная – навча́льна частина; частью – поча́сти, частиною; большей частью, по большей части – здебіл́ ьшого, найбіл́ ьш, перева́жно; быть знатоком по части чего – зна́тися на чо́му; из причитающейся мне части – з нале́жної мені́ ча́стки; остальная часть – ре́шта; платить частями, по частям – платити частинами, платити ра́тами; по судебной части (служить) – в суді́; по части торговли он... – в торгів́ лі він.., щодо торгів́ лі, то він;...по

-ти этого – про це, на це, в цій спра́ві; работающая часть членов профсоюза – робіт́ на (заробляща) частина профспілча́н; уплатить остальную часть – заплатити ре́шту; уплатить по -тям – заплатити частинами, ра́тами; это по нашей -ти – це на́ша спра́ва, це до нас нале́житься, це на́ша компете́нція.

Часы – 1) (механизм) – годинник (-ка), дзиґарі́ (-рів); ч. башенные – дзиґарі́ вежові́; ч. карманные – кишенько́вий годинник; ч. стенные – (на)стін́ ний годинник; иметь точные часы – ма́ти вір́ ного годинника; часы вперед – годинник пока́зує впере́д, годинник поспіша́є; часы отстают – годинник спіз́ нюється, запіз́ нюється, відстає́; часы уходят, часы спешат – годинник поспіша́є; 2)в( выражении): на часах (стоять) – на ва́рті.

Чек – чек (-ка); ч. ордерный – о́рдерний чек; ч. переводный – переказо́вий чек; ч. платежный – платіж́ ний, опла́тний чек; . погашенный чек – тамо́ваний; ч. просроченный

– зада́внений чек; ч. на пред явителя – чек на подавця, оказо́вий чек. Чеканить (монету) – бити, вибива́ти, карбува́ти.

Чеканный (о монете) – битий, вибитий, карбо́ваний. Чековый (о книжке) – че́ковий.

Человек (в выражениях): ч. деловой – ділова́ людина; ч. понимающий дело – тяму́ща в спра́ві людина; ч. нужный – потріб́ на людина; ч. полезный – корисна людина; ч. стоющий

– ва́рта людина; найти подходящего -ка – знайти відповід́ ну людину. Червонец – черво́нець (-нця).

Черед (очередь) – черга́. Чередоваться – чергува́тися. Чернила – чорнило.

Чернильница – калама́р (-ря), чорнилиця. Чернильный (о карандаше) – атраменто́вий.

Черновик, -вая – чорне́тка; приложено в -ке – до́дано чорне́ткою. Чернорабочий – чорноро́б (-ба).

Черта – 1) риса; (черточка) – риска; в общих чертах – зага́льними рисами, зага́льно; 2) (полоса) – сму́га; 3)граница( ) – межа́; ч. городская – міська́ межа́; ч. городского поселения

– терито́рія міс́ та, міська́ терито́рія; ч. пограничная – кордо́нна межа́, кордо́н (-;ну)в черте города, оседлости – в ме́жах міс́ та, осіл́ ости.

Чертеж – рису́нок (-нка).

Чертежник, -ница – рисо́вник (-ка), рисува́льник (-ка).

Чертежный (о принадлежности) – рисо́вний.

Чертить, начертить – рисува́ти, нарисува́ти.

Чествование – шанува́ння, вшанува́ння (кого́); состоится -ние – бу́дуть шанува́ти. Чествовать – шанува́ти, ушанува́ти, пошанува́ти.

Честный (о работнике) – че́сний.

244

Російсько-український словник ділової мови

245

Російсько-український словник ділової мови

го́лосно; читается с трудом – ва́жко (в)чита́ти, прочита́ти; доклад читался 5 часов – до́повідь читано 5 годин; 2)читать( лекции, преподавать) – виклада́ти, викласти, чита́ти.

Член: (о лице, участвующем в чем-либо) – уча́сник (-ка), член (-на);о( женщине) – уча́сниця, членкиня, чле́нка; . академии наук – акаде́мік (-ка); ч. артели – артіл́ ьник (- ка); ч. артели трудовой – трудартіл́ ьник (Н);о( женщ.) – трудартіл́ ьниця; ч. братства – бра́тчик (-ка); ч. горсовета – член місько́ї ра́ди, міський ра́дник (-;ка)ч. действительный

– спра́вжній член; ч. клуба – клуб’янин (-на) (Н); (о женщ.) – клуб’янка; ч. коллектива – уча́сник (член) колективу, колективник (-ка) (Н);о( женщ.) – колективниця (Н); ч. коммунистической партии – член комуністичної па́ртії, партіє́ ць-комуніс́ рт,. п(.) – партій́ ця-комуніс́ ;тач.кооператива – пайовик кооперативу, кооперативник (-ка) (Н); (о женщ.) – кооперативниця (Н); ч. корреспондент – уча́сник-кореспонде́нт; ч. кружка – уча́сник гуртка́, гуртянин (-на);о (женщ) – гуртянка; ч. непременный – неодмін́ ний уча́сник; ч. общества (гражданин) – громадянин (-на); (о женщ.) – громадянка; ч. паевого общества, товарищества – пайовик (-ка́);о( женщ.) – пайовичка; ч. партии –

партіє́ць (-ій́ ця), партій́ ник (-ка);о женщ( ) – партій́ ниця; ч. подпольной организации – підпіл́ ьник (-ка) (Н);о( женщ.) – підпіл́ ьниця (Н); ч. пожизненный – довіч́ ний уча́сник; . постоянный – постій́ ний уча́сник; . почетный – поче́сний уча́сник; . правления – виділо́вий; ч. президиума – уча́сник президії; ч. секретариата – уча́сник секретаріяту; ч. совета – ра́дник (-ка); ч.-соревнователь – уча́сник-співстара́нник, співстара́нець (Н);о ( женщ.) – уча́сниця (членкиня)-співстара́нниця (Н); ч. сотрудник – уча́сник-співробіт́ ник; (о женщ.) – співробіт́ ниця;членкиня – співробіт́ ниця; ч. союза – спілча́нин (-на);о( женщине) – спілча́нка; ч. староста – ста́роста; ч. товарищества – спіл́ ьник, това́риш, уча́сник товариства; ч. цеха портняжного – краве́ць-цеховикр(. п. – кравця-цеховика́);о( женщ.) кравчиня-цеховичка.

Членский (о книжке) – уча́сницький, чле́нський. Членство – уча́сництво, чле́нство.

Чрезвычайный (о мерах, налоге, собрании) – надзвича́йний.

Чрезмерный (о требовании) – надмір́ ний.

Чтение – чита́ння; ч. беглое – швидке́ чита́ння; . вторичное, второе – чита́ння вдру́ге, дру́ге чита́ння; . первое – чита́ння впе́рше, пе́рше чита́ння.

Чтец, чтица – чита́льник (-ка), чита́льниця, чите́ць (-тця), читиця. Чтить, почтить – шанува́ти, ушанува́ти.

Чувствовать, почувствовать – почува́ти, почу́ти, відчува́ти, відчу́ти; . себя виновным – відчува́ти, що винен, почува́ти свою провину; ч. себя обязанным кому – почува́ти свій обов’язок, почува́тися до обов’язку перед ким; ч. себя хорошо, плохо – ма́тися, почува́ти себе́ до́бре, зле.

Чужестранец – чужозе́мець (-мця), чужозе́мка, чужинець (-нця), чужинка.

Шаблон – шабльо́н (-ну), мо́дло; по -ну: а) (сделать вещь) – за шабльо́ном; б)шаблонне( ) – шабльоно́во.

Шаблонный (о примере, о мерке) – шабльоно́вий, мо́дловий.

Шаг – ступін́ ь (-пеня), крок (-кро́ку);поступок( ) – учинок (-нку); на каждом шагу: а) (в

пространстве) – скрізь і всюди; б) (во времени) – щора́зу; предпринять дальнейшие шаги

– ужити да́льших за́ходів. Шайка – ба́нда, згра́я.

Шалаш (ямарочный) – ятка.

Шанс – шанс (-су). Шантажировать – шантажува́ти.

Шапирографист, -ка – шапірографіс́ т (-ста), шапірографіс́ тка.

Шар (в избирательной урне) – ку́лька, га́лька; выбирать -ми кого – кулька́ми обира́ти кого, гальки кидати (кла́сти) на ко́го.

Шаткий (о положении) – непе́вний, хиткий. Шахта – ша́хта, копа́льня.

Шахтер – шахта́р (-ря). Швейцар – швайца́р (-ра).

Шеренга – шере́г (-гу), ла́ва; ставить в -гу – ста́вити в ла́ву, шерегува́ти. Шереховатость (изложения) – шерша́вість (-вости).

Шерстобойня – шапова́льня.

Шествие – по́хід (-хо́ду); ш. погребальное – похоро́нний по́хід; ш. торжественное – урочистий по́хід; ш. триумфальное – тріюмфа́льний по́хід.

Шеф – шеф (-фа).

246

Російсько-український словник ділової мови

Шефский (об обязанности) – ше́фський. Шефство – ше́фство.

Ширина – ширина́; в -ну, -ною – завширшки, уширшки, ушир.

Ширить, расширить (деятельность, предприятие и т. д.) – ширити, поширяти, поширити (діяльність, підприє́мство).

Шифр – шифр (-ру).

Шифровальщик – шифро́вник (-ка), шифрівник (-ка́). Шифрованный (о телеграмме) – шифро́ваний. Шифровать – шифрува́ти.

Шкала – ска́ля.

Шкаф – ша́фа, ша́хва; ш. вертикального хранения бумаг – ша́фа сторчово́го перехо́вування папе́рів, ша́фа (щоб) сторч держа́ти папе́ри; ш. книжный – ша́фа на книжки; ш.

несгораемый – вогнетрива́ла ша́фа; в шкафах – в шафа́х, по шафа́х.

Школа – шко́ла; ш. сельско-хозяйственная – шко́ла сільсько́го господа́рства; школапередвижка – переїзна́ шко́ла; ш. показательная – показо́ва (зразко́ва) шко́ла; . пчеловодства – шко́ла пасічництва; ш. ремесленная – реміснича шко́ла; в -лу ходить – до шко́ли ходити; определять в -лу – віддава́ти, відда́ти до шко́ли.

Школьник, -ница – школяр (-ра́), школярка. Школьники (соб.) – школярство, школярі.́

Школьный (о возрасте, здании) – шкільний.

Шнуровать, прошнуровать – шнурува́ти, прошнурува́ти. Шорный (о ряде) – лима́рний.

Шоссе – соша́, сошовий шлях, гостинець (-нця)гал( .).

Шоффер – шофе́р (-ра); быть -ром – бу́ти за шофе́ра, шоферува́ти. Шпион, -ка – шпигу́н (-на́), шпигу́нка, шпіо́н (-на), шпіо́нка. Шпионаж – шпигу́нство, шпіона́ж (-жу).

Шрифт (типогр.) – шрифт (-ту); ш. жирный – шрифт гру́бий; ш. печатный – шрифт друка́рський; ш. убористый – шрифт тісний.

Штаб – штаб (-бу); ш. главный – генера́льний, головний штаб. Штамп – штамп (-пу).

Штамповать – штампува́ти.

Штат – штат (-ту); ш. существующий – тепе́рішній штат; в штате (состоящий) – шта́тний; за -том – поза шта́том; -ты разбухли – шта́ти розрослися; по -ту – у шта́ті; по -ту не положено – у шта́ті нема́; сверх -та – пове́рх шта́ту, над штат, над шта́том; сокращать штаты – зву́жувати, звузити, зме́ншувати, зменшити шта́ти; назначить с зачислением в штат – призначити, зачисливши в штат; уволить по сокращению штатов – звільнити, бо зме́ншено штат.

Штатный (о должности) – шта́тний. Штатский (об одежде) – цивіл́ ьний. Штемпелевать – штампува́ти.

Штемпель – штамп (-мпу); ш. погасительный – тамівний (Н) штамп.

Штраф – штраф (-у); ш. денежный – штраф грошо́вий, ка́ра грошова́; подвергнуть денежному -фу – накла́сти грошову́ ка́ру; подвергнуться денежному -фу – підпа́сти ка́рі грошовій́ , бу́ти оштрафо́ваним; сложить с кого штраф – скасува́ти кому́ штраф.

Штрафной (о журнале) – штрафовий.

Штрафовать, оштрафовать – штрафува́ти, оштрафува́ти;деньгами( ) – наклада́ти, накла́сти грошову́ ка́ру (на ко́го), штрафува́ти, оштрафува́ти гріш́ ми.

Штриховать, заштриховать – штрихува́ти, заштрихува́ти. Штудировать – вивча́ти, студіюва́ти.

Штука (изделия) – шту́ка;полотна( ) – сувій́ (-во́ю). Эвакуационный (об отделе) – евакуацій́ ний. Эвакуация – евакуа́ція.

Эвакуировать – евакуува́ти.

Эквивалент – еквівале́нт (-ту), рівнова́ртник (-ка). Эквивалентный – еквівале́нтний, рівнова́ртий.

Экзамен – іс́ пит (-ту); э. письменный – іс́ пит на письмі,́ письмо́вий іс́; питэ. по истории – іс́ пит з істо́рії; э. приемный – вступний іс́ пит; э. устный – іс́ пит з уст, у́сний іс́ пит; держать -мен – склада́ти іс́ пит.

Экзаменатор – іспитува́ч (-ча́), іспито́вець (-вця);о женщ( .) – іспитува́чка, іспито́вниця.

Экзаменационный (о работе) – іспито́вий.

247

Російсько-український словник ділової мови

Экзаменовать – іспитува́ти з чо́го. Экзаменующийся – іспито́ванець (-нця) (Н).

Экземпляр – примір́ ник (-ка); -ры разрозненные – поріз́ нені примір́ ники; в одном -ре – в одно́му примір́ нику, одним примір́ ником.

Экипаж (на корабле) – екіпа́ж (-жу), кома́нда на судні.́ Экипировать – 1) (одеть) – зодягти; 2) (снарядить судно) – риштува́ти, обришто́вувати,

обриштува́ти.

Экипировка – 1) зо́дяг (-гу);действ( .) – зодяга́ння, зодягнення; 2)снаряжение( судна) – обришто́вання;действ( .) – обришто́вування, обриштува́ння.

Эконом, -ка – еконо́м (-ма), еконо́мка.

Экономить, сэкономить – еконо́мити, зеконо́мити, ощаджа́ти, оща́джувати, заоща́дити. Экономический (о кризисе) – економіч́ ний.

Экономия – еконо́мія;бережливость( ) – оща́дність (-ности), еконо́мність (-ности), оща́да; режим -мии – режим оща́дности.

Экономность – оща́дність (-ности), еконо́мність (-ности). Экономный (о расходовании) – оща́дний, еконо́мний. Экскурсант – екскурса́нт (-та).

Экскурсионный (о бюро) – екскурсій́ ний. Экскурсия – екску́рсія.

Экспедитор – експедитор (-ра), розсила́ч (-ча́), посила́ч (-ча́). Экспедиторский (об обязанностях) – експедиторський. Экспедиционный (о конторе) – експедицій́ ний, розсильний.

Экспедиция – 1) (экспедицион. отдел) – експедиція, розсильний від́ діл, розсильна частина; 2) (воен.) – експедиція; снаряжать, отправлять -цию – виряджа́ти, вирядити експедицію.

Эксперимент – експериме́нт (-ту), до́слід (-ду), спро́ба.

Экспериментальный (о школе, методе) – експеримента́льний, до́слід ний, спро́бний. Эксперт (по чему) – експе́рт на що.

Экспертиза – експертиза.

Эксплоататор – визискувач (-ча), визискувачка, експлуата́тор (-ра), експлуата́торка. Эксплоатационный (об отделе) – експлуатацій́ ний.

Эксплоатация – 1) (человека) – експлуата́ція, визиск (-ску);действ( .) – експлуатува́ння, визискування; 2) (природных богатств) – експлуата́ція, розро́блювання, розро́блення, використо́вування, використання.

Эксплоатировать – 1) (человека) – визискувати, експлуатува́ти; 2)природн( . богатства) – експлуатува́ти, розробляти, використо́вувати.

Экспонат – експона́т (-та), виставне́. Экспонент – експоне́нт (-та), виста́вник (-ка). Экспонировать – експонува́ти, виставляти. Экспорт – експо́рт (-ту), вивіз (-возу). Экспортер – експорте́р (-ра), вивіз́ ник (-ка). Экспортировать – експортува́ти, виво́зити.

Экспортный (о товаре) – експорто́вий, вивозо́вий.

Экстерн – ексте́рн (-на); -ном держать – іспитува́тися як ексте́рн. Экстраординарный (о случае, расходе) – екстраордина́рний, надзвича́йний.

Экстренный (о деле) – нага́льний, нега́йний;внеочередной,( о заседании, о поезде) – позачерго́вий, е́кстрений, спеціяльний.

Элеватор – елева́тор (-ра).

Электричество – еле́ктрика.

Электрификация – електрифіка́ція.

Элементарный (о познаниях) – елемента́рний;начальный( ) – початко́вий. Эмигрант, -ка – еміґра́нт (-та), еміґра́нтка.

Эмиграция – еміґра́ція; в -ции находиться – на еміґра́ції перебува́ти. Эмигрировать – еміґрува́ти; сов. – земіґрува́ти.

Эмиссар – еміса́р (-ра). Эмиссионный (о банке) – емісій́ ний. Эмиссия – еміс́ ія.

Энергичный (о работнике, о мерах) – енерґій́ ний.

Эпидемический (о заболеваниях) – по́шесний, епідеміч́ ний. Эпидемия – по́шесть (-сти), епіде́мія.

248

Російсько-український словник ділової мови

Эпизодический (о лекции) – епізодичний, разовий; (о случае) – окре́мий, епізодичний. Эскадра – еска́дра.

Эскадрилья – ескадрилья, мала́ еска́дра. Эстафета – естафе́та.

Этаж – по́верх (-ху); э. подвальный – підмур’я (Н); дом в три этажа, трехэтажный –

будинок на три по́верхи.

Этап – ета́п (-пу); э. конечный – оста́нній ета́п; о -пу – ета́пом. Этапный (о пункте, лице) – ета́пний.

Эшелон – ешельо́н (-ну). Юбилей – ювіле́й (-ле́ю). Юбилейный (о годе) – ювіле́йний. Юбиляр – ювілят (-та).

Юридический (о лице) – юридичний, правничий. Юрисдикция – юрисдикція.

Юрисконсульт – юриско́нсульт (-та), правопорядник (-ка). Юриспруденция – правозна́вство, юриспруде́нція. Юрист – юрист (-ста), правник (-ка́).

Юстиция – юстиція.

Ябеда – 1) на́клеп (-пу); 2)ябедник( ) – накле́пник (-ка).

Ябедник, -ца – накле́пник (-ка), накле́пниця, шепотинник (-ка), шепотинниця. Ябедничать, наябедничать – клепа́ти, наклепа́ти, робити, зробити на́клеп. Ябедничество – накле́пництво, на́шепти (-тів).

Явитель, -ница – пока́зник (-ка), пода́ве́ць (-вця). Явившийся – прибу́лий.

Явка – 1) (прибытие) – прибуття, о́каз (-зу) (Н); я. в суд – прибуття до су́ду, прибуття на суд, о́каз пе́ред суд; я. личная – особисте прибуття, о́каз особистий; необходима личная

-ка – тре́ба оказа́тися (прийти) особисто; явка всех членов президиума обязательна – а) бу́ти всім уча́сникам президії неодмін́ но; б) повинні прибу́ти всі уча́сники президії неодмін́ но; 2)предъявление( ) – по́каз (-зу), пода́ння; вка документов производится от 10 до 2 часов дня – доку́менти подають з 10 до 2 години дня.

Явление – 1) явище, з’явище; я. недопустимое – недозволе́нне явище; я. родственное – спорід́ нене явище; я. рядовое – звича́йне явище; 2)театр( .) – ява.

Являть, явить (предъявлять) – пока́зувати, показа́ти, подава́ти, пода́ти. Являться, явиться – 1) являтися, явитися, з’являтися, з’явитися, прихо́дити, прийти,

прибува́ти, прибу́ти; являться за деньгами – прихо́дити по гро́ші; являться лично – самому́ прихо́дити, з’являтися особисто; являться на службу, на работу – прихо́дити на поса́ду, на робо́ту, на пра́цю; являться на суд – становитися на суд, става́ти на суд, става́ти перед судо́м, ста́витися до су́ду; являться по начальству – являтися нача́льству; вас просят явиться – вас про́сять прибу́ти;прийти)( ; 2) (кем, чем) – бу́ти ким, за ко́го, бу́ти чим, пра́вити за що;составлять( что) – становити що, бу́ти чим, става́ти, ста́ти; являться причиной чего – бу́ти, ста́ти за причину, спричинятися, спричинитися до чо́го; являться ручательством – бу́ти запору́кою; является – є, стано́вить; должно явиться доказательством – ма́є бу́ти за до́від (як до́від); явилась надобность – зайшла́ потре́ба; является невозможным исполнить – не мо́жна виконати, неможливим стає́ виконати; он является представителем предприятия – він є відпору́чник (він за відпоручника́) підприє́мства; это является материалом для... – це стано́вить (є) матеріял до...; это является результатом – це (є) на́слідок.

Явный (о небрежности, ошибке) – явний, видимий; (явствующий) – видний.

Явочный (о порядке) – без до́зволу, оказо́вий (Н).

Явствовать – бу́ти видним, виплива́ти з чо́го, вихо́дити з ;чо́гоэто явствует из протокола – це видно з протоко́лу.

Язык (речь) – мо́ва; я. государственный – держа́вна мо́ва; я. господствующий, преобладающий – перева́жна мо́ва, мо́ва біл́ ьшости; я. оффициальный – урядо́ва мо́ва; я. преподавания – викладо́ва мо́ва; я. родной – рід́ на мо́ва; я. юридический – правнича (юридична) мо́ва; владеть каким-либо -ком – ору́дувати яко́ю мо́вою, уміт́ и говорити або́ писа́ти яко́ю мо́вою; изъясняться на понятном -ке – говорити зрозуміл́ ою мо́вою; овладеть -ком – опанува́ти мо́ву.

Яма выгребная – яма на сміття, вигрібник (-ка). Ямщик (извозчик) – візник (-ка́).

Январь – січ́ ень (-чня).

249