Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

Російсько-український словник ділової мови

мотивах) – особистий; (персональный, напр., о пенсии) – особо́вий, персона́льний. Лишаться, -шиться – утрача́ти, утра́тити, збува́тися, збу́тися ;чого́л. доверия у кого –

утрача́ти, утра́тити чию довір́; лу. речи – утрача́ти мо́ву; л. силы – знесилюватися, знесилитися, знемагатися, знемогтися; л. ума – позбавлятися, позба́витися ро́зуму, божево́літи, збожево́літи; . чувств – зомліва́ти, зомліт́ и, неприто́мніти,сов. – знеприто́мніти.

Лишек – лишка, лишок (-шку).

Лишение – 1) (потеря) – втра́та;недостаток,( нужда) – неста́тки (-ків), злидні (-днів); терпеть -ния – зазнавати злиднів; 2) (действ.) – позба́влення, позба́ва (Н); л. свободы – позба́влення во́лі, ув’язнення кого́; подвергать лишению прав – позбавляти, позба́вити прав.

Ловля – 1) (в)ло́ви (-вів); 2)промысел):( зверинная ловля – лове́цтво; рыбная ловля –

риба́льство, риболо́вля.

Лодка (спасательная) – рятунко́вий чо́вен.

Лодочник (мастер) – чове́нник (-ка), човна́р (-ря);перевозчик( ) – перевіз́ ник (-ка); (дающий лодки на прокат) – човновий (-во́го).

Ложный (о доносе) – неправдивий; (о тревоге) – фалшивий.

Лозунг – га́сло, льо́зунґ (-ґу); лозунг выставлять – викида́ти, викинути га́сло. Локализация – льокаліза́ція.

Локализировать – льокалізува́ти; сов. – зльокалізува́ти. Локаут – льока́вт (-вту).

Лом (материалов) – ла́мань (-ні); л. разный – усяка ла́мань; л. золота и серебра – ла́мане зо́лото і сріб́ ло.

Ломать, сломать – лама́ти, злама́ти;о (постройке) – розкида́ти, розкидати. Ломбард – льомба́рд (-ду), заста́вня (Н).

Ломбардный (о квитанции) – льомба́рдний. Ломка (льда) – лама́ння.

Ломовик (ломовой извозчик) – биндюжник (-ка). Лотерея – льотерія́ , гра на ща́стя.

Лото – льото́.

Лотерея-аллегри – льотері́-але́ґрі. Лотерейный (о билете) – льотерій́ ний. Лоцман – ло́цман (-на).

Льгота – піл́ ьга; л. налоговая – податко́ва піл́ ьга; л. по промысловому налогу – піл́ ьга в промисло́вому пода́тку; л. по семейному положению – піл́ ьга че́рез родинний стан; л. при уплате налогов – пільга платнико́ві пода́тків, пільга, коли спла́чуються пода́тки; давать льготу кому – дава́ти, да́ти піл́ ьгу кому́, пільгува́ти, попільгува́ти; лица,кого́

пользующиеся льготой – осо́би, що ма́ють піл́ ьгу, пільговики; пользоваться, иметь -ту –

ма́ти піл́ ьгу, пільгува́тися. Льготный (о сроке) – пільговий.

Любитель, -ница (в какой-н. области, в противоположность специалисту) – дилета́нт (- та), дилета́нтка;об( актере) – ама́тор (-ра), ама́торка.

Мавзолей – надгро́бок (-бка), мавзоле́й (-ею).

Магазин – 1) магазин (-ну), крамниця; м. антикварный – антиква́рня; м. готового платья

– крамниця гото́вого вбра́ння; м. книжный – книга́рня; м. мебельный – магазин ме́блів; м. меховой – магазин ху́тра, хутровий магазин; м. обойный – магазин шпале́р; м. оптовой продажи, оптовый – гуртовий магазин; м. парфюмерный – парфуме́рня, парфуме́рна крамниця; м. писчебумажный – паперо́ва крамниця; м. пищевой – харчова́ крамниця; м. посудный – по́судна крамниця; м. продуктовый – харчова́, продукто́ва крамниця; . розничной продажи – роздрібна́ крамниця; м. с подсобным помещением для хранения товара – крамниця з комо́рою; м. складочный – склад (-ду); м. скобяной – заліз́ на крамниця; м. стекольный – магазин скла́; м. универсальный – універса́льний магазин (крамниця); м. хлебный, зерновой – шпихлір́ (-ра́); м. цветочный – крамниця квіття, квітка́рня, квіттярня; м. ювелирний – юбіле́рня; 2)склад( ) – магазин (-ну), склад (-ду).

Магазинер – магазинер (-ра).

Магазинщик, -щица – магазинник (-ка), магазинниця. Магистраль – маґістра́ль, маґістра́ля.

Май – траве́нь (-вня).

Майский (о торжествах) – травне́вий.

Маклер – ма́клер (-ра); м. биржевой – біржовий ма́клер; м. торговый – торгове́льний

80

Російсько-український словник ділової мови

ма́клер.

Маклерство – маклерува́ння; заниматься -ством – маклерува́ти.

Маклерствовать – маклерува́ти.

Максимальный (о требованиях) – максима́льний, найбіл́ ьший. Максимум – найбіл́ ьше (-ого), ма́ксимум (-му).

Малодоходный (о предприятии) – малодобутко́вий, з малим добу́тком. Малозаселенный, малонаселеннный (о местности) – малозалюднений, малозасе́лений. Малоземелье – малоземе́лля.

Малоземельный (о хозяйстве) – малоземе́льний. Малоимущий (о части населения) – незамо́жний.

Малолетний (о правонарушителе) – малоліт́ ній.

Малолеток – малоліт́ ок (-тка). Малолетство – малоліт́ тя.

Маломощный, маломочный (о предприятии) – малосилий, кво́лий;малоимущий( ) – незамо́жний.

Малонаселенность – малозасе́леність (-ности), мала́ залюдненість (-ности), мала́ засе́леність (-ности).

Малоприбыльность – малозиско́вність (-ности), малий зиск (-ку). Малоприбыльный (о предприятии) – малозиско́вний.

Малосостоятельный – незамо́жний. Малоупотребительный (о приеме) – маловживаний.

Малоценный (о вещи) – малоцін́ ний.

Малочисленность – нечисле́нність (-ности), мале́, невелике число́.

Мандат – манда́т (-ту), припору́чення; поехать по -ту учреждения – поїхати з манда́том від устано́ви.

Маневр – мане́р (-вру). Маневры – мане́ври (-врів). Маневрировать – маневрува́ти.

Манифестация – маніфеста́ція;действ( .) – маніфестува́ння.

Манкировать чем – недба́ло ста́витися до чо́го, не́хтувати чим,; мщо. своими обязанностями – не́хтувати своїми обов’язками, свої обов’язки.

Мануфактура – мануфакту́ра.

Мануфактурист – мануфакту́рник (-ка), мануфактурист (-ста). Мануфактурный (о товаре) – мануфакту́рний.

Марка – ма́рка; м. гербовая – ге́рбова ма́рка; . погашенная – тамо́вана ма́рка; . почтовая – пошто́ва ма́рка; . рублевая – ма́рка на карбо́ванець; м. товарная – крамо́ва ма́рка, крамо́вий знак; м. фабричная – фабрична ма́рка, фабричний знак.

Маркер – зна́чник (-ка). Маркировать – маркува́ти, значити.

Маркировщик – значій́ (-ія), марківник (-ка́). Марочный (о системе) – ма́рочний, ма́рковий. Март – бе́резень (-зня).

Маршрут – маршру́т (-ту).

Маскировать, -ся – маскува́ти,сов. – замаскува́ти, личкува́ти,сов. – заличкува́ти (-ся).

Маслобойня (где выгнет. постное масло) – олій́ ниця, олій́ ня;где( изготовл. коровье масло) – маслоро́бня.

Маслодел – маслоро́б (-ба). Маслоделие – маслоро́бство.

Масса – 1) (вещество) – ма́са; 2)множество( ) – сила, ма́са; в общей массе – зага́льною ма́сою; в общей массе случаев – у зага́льній ма́сі випа́дків.

Мастер, -рица – 1) ма́йстер (-стра), майстриня; м. главный – головний ма́йстер; м. старший – ста́рший ма́йстер; . молочный – молоча́р (-ря); 2)искусный( в чем-нибудь человек) – мите́ць (-тця) на що, дільник (-ка́).

Мастеровой – майстровий (-во́го).

Мастерская – майсте́рня; м. главная – головна́ майсте́рня; . граверная – рито́вня; м. белошвейная – шва́цька майсте́рня; . бочарная – бонда́рня; м. жестяная – бляха́рня; м. зеркальная – люстрів́ ня; м. кондитерская – цуке́рня; м. красильная – фарбів́ ня; м. кузнечная – ку́зня; м. мебельная – меблярня; м. меховая – кушнір́ ня; м. модельная –

моделярня; м. паяльная – лютува́льня; м. переплетная – опра́вня, паліту́рня, паліту́рна майсте́рня; м. портняжная – краве́чня, краве́цька майсте́рня; . сапожная – ше́вня,

81

Російсько-український словник ділової мови

Меновщик, -ца – міняльник (-ка), міняльниця. Меновщина – міняння, мінянина, міньба́. Меньшинство – ме́ншість (-шости).

82

Російсько-український словник ділової мови

Меняло – міняйло (-ла).

Меняльный (о конторе) – міняльний. Менять – міняти.

Мера – 1) (единица измерения) – мір́ ;ам-ы высоты – мір́ и вишини; м-ы длины – мір́ и довжини; м-ы жидких тел – мір́ и рідини, мір́ и на рідину́; м-ы метрические – метричні міри; м-ы сыпучих тел – мір́ и сипко́го, мір́ и на сипке́; м-ы ширины – мір́ и ширини; в большей, меньшей мере – біл́ ьшою, ме́ншою мір́ ;оюв достаточной мере – а) нале́жною (вистачно́ю) мір́ ою; б)дос́ ить, дос́ ить доб́ ре; в меру, по мере брать– бра́ти до мір́ и, за мір́ ою; в меру того, по мере того – в мір́ у то́го; в полной мере – цілко́м; в равной мере –

одна́ково, одна́ковою мір́ ою, за́рі; внотой или иной мере – так чи іна́кше; выдавать мерою – видавцем видава́ти, до мір́ и дава́ти, (за) мір́ ою дава́ти; высшая мера наказания – найвища ка́ра; испытывать меру терпения – терпе́ць випробо́вувати; мерами принуждения – примусом; по крайней мере, по меньшей мере – щонайме́нше, принайме́нше, прина́ймні; по мере надобности – до потре́би, як до потре́б; по мере получения – в мір́ у то́го, як оде́ржувано; як оде́ржуємо, як оде́ржуватимемо;по мере сил, возможности – по змо́зі, в міру змо́ги, що змо́га, як змо́га; переступать всякую меру – перехо́дити всяку мір́ у, перебира́ти мір́ у, бра́тися над усяку; превышатьміру меру терпения – вихо́дити за ме́жі терпін́; няпродавать на меру – продава́ти мір́ ою; 2) (средство, мероприятие) – спо́сіб (-собу), за́сіб (-собу), за́ходи (-дів); м-ы борьбы – спо́соби боро́тися, за́ходи до боротьби; м-ы законодательные – правода́вчі, законода́вчі за́ходи; м- ы исправительные – напра́вні за́ходи; м-ы обеспечения – спо́соби забезпе́чити; м-ы

понудительные – спонукні́ за́ходи; м-ы поощрительные – за́ходи (щоб) заохо́тити, за́ходи на заохо́чування; м-ы практические – практичні за́ходи; м-ы превентивные – запобіж́ ні (превентивні) за́ходи; м-ы предупредительные – запобіж́ ні за́ходи; м-ы пресечения – препинні за́ходи, за́ходи (щоб) перепинити що, покла́сти край, чо; му́-ы регулятивные – правильні, реґулятивні, реґуляцій́ ні за́ходи; м-ы социального обеспечения – спо́соби соціяльного за́хисту; м-ы по охране здоровья – за́ходи (в спра́ві) охоро́ни здоро́в’я; изыскивать меры – добира́ти, добра́ти спо́собу; прибегать к мерам – вдава́тися, вда́тися до за́ходів; употреблять принудительные меры взыскания – вжива́ти захо́дів, щоб примусом стягну́ти, вжива́ти примусо́вих за́ходів до стяга́ння; употреблять решительные меры – вжива́ти, вжити твердих за́ходів.

Мерило – мірило; служить -лом – бу́ти за мірило, пра́вити за мірило. Марить, измерить – мір́ яти, зміряти, виміряти, виміряти.

Марка – мір́ ка, мір́; снимать мерку – бра́ти мір́ у (мір́ ку).

Мероприятие – за́ходи (-дів); м-я решительные – тверді́ за́ходи; проведение в жизнь этих

-тий дает нам возможность – ці за́ходи, запрова́джені в життя, даду́ть нам змо́гу; коли ці за́ходи бу́дуть запрова́джені в життя, ми ма́тимемо змо́гу.

Мертвець – мрець (мерця), мертвяк (-ка́). Мертвецкая – трупа́рня.

Мертворожденный – мертвонаро́джений (-ного);о( деле) – ме́ртвий. Мертвый (о часе) – ме́ртвий.

Мерщик – мір́ щик (-ка), мір́ чий (-чого). Местечко – місте́чко.

Местком – місцевко́м (-му). Местность – місце́вість (-вости).

Местный (об осмотре, комитете, о властях) – місце́вий;об( обитателе) – туте́шній, та́мошній.

Место – 1) міс́ це; м. дворовое – дво́рище; м. для лежания – міс́ це лежа́ти; м. для поселения

– се́лище, се́льбище; м. для сидения, сидячее – міс́ це сидіт́; им. жесткое (в вагоне) – тверде́ міс́ ;цем. назначения кого – призна́чене кому́ міс́; цем. новозаселенное – новосе́лиця; м. общее, выражение (в речи) – зага́льник (-ка); м. отхожее – вихо́док (-дку), відхо́док (-дку); м. платежа – міс́ це виплати; м. постоянного жительства – міс́ це (постій́ ного) прожива́ння; м. председательское – міс́ це (для) голови; м. присутственное – урядо́ва устано́ва; м. проезда – проїзд (-ду), пере́їзд (-ду); -ста развлечения – місця розва́ги; м. сохранное – схо́ванка, безпе́чне міс́; цем. спальное – міс́ це (щоб) спа́ти; места судебные (о здании) – судовий будинок; (об учреждении) – судо́ві́ устано́ви, суди; м. торговое – міс́ це торго́ве; м. усадебное – садиба, ґрунт (-нту), міс́ це під садибу, садибне міс́ це; м. хранения – схо́ванка; в места не столь отдаленные (сослать) – в не ду́же дале́кі міс́ ця; в подлежащих местах (искать) – в нале́жних місцях; местами – де́-не-де, місцями, поде́куди; не к месту – не до ре́чі; занимать место – займа́тиміс́ це; иметь

83

Російсько-український словник ділової мови

место (быть) – бу́ти; на видном месте вывесить – вивісити на видно́ті; на месте постоянного жительства Н. не оказалось – на міс́ ці, де Н. постій́ но прожива́є, його́ не знайшли; определить Н. место постоянного жительства в г. Киеве – призна́чити Н. постій́ но прожива́ти в м. Києві; освобождать место – звільняти, звільнити міс́ це; отправлять по месту назначения – посила́ти (надсила́ти) до призна́ченого міс́; поця

местам (кое-где) – місцями; по местам (разослать) – на місця; по всем местам – скрізь, всюди; по месту жительства, рождения: а) (на вопрос «куда?») – в (на) міс́ це прожива́ння, наро́дження; б)на( вопрос – где) – в міс́ ці, на міс́ ці прожива́ння, наро́дження; с указанием места нахождения – зазнача́ючи, зазна́чивши, де вони; этоє имело место (происходило) – це відбува́лося;случилось,( было) – тра́пилося, ста́лося, було́; 2) (должность) – поса́да; м. секретарское – секрета́рство, секрета́рська поса́да; м. штатное – шта́тна поса́да; занимать место – ма́ти поса́ду, бу́ти на у́ряді; занимать видное место – бу́ти на визначній́ поса́ді; занять место (должность) – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ді; искать места – шука́ти поса́ди; лишиться места – втра́тити поса́ду; освобождать место – звільняти, звільнити поса́ду; отчислять от места – звільняти, звільнити з поса́ди; получать место – дістава́ти, діста́ти поса́ду; поступать на место –

дістава́ти, діста́ти поса́ду, става́ти, ста́ти на поса́; предуоставлять место – дава́ти, да́ти поса́ду; хлопотать о месте – клопота́тися за поса́ду, шука́ти собі́ поса́ди;вещах3) ( ) – паку́нок (-нка); сдано на хранение три места багажа – зда́но до схо́ву три паку́нки багажу́.

Местожительство – домів́ ка;постоянное( ) – осіл́ ість (-лости).

Местонахождение (о лице) – міс́ це пробува́ння; (предмете) – міс́ це; м. документа – міс́ це, де є доку́мент; по -нию: а) (куда) – в міс́ це (на міс́ це) пробува́ння; гдеб) () – в міс́ ці пробува́ння.

Местоположение – місце́вість (-вости).

Местопребывание – міс́ це пробува́ння;постоянное( ) – осіл́ ість (-лости); по -нию Н.: а) (куда) – у міс́ це, де Н. пробува́є (пробува́в, пробува́тиме);гдеб))(– у міс́ ці, де Н. пробува́є (пробува́в, пробува́тиме).

Месяц – міс́ яць (-ця); в позапрошлом -це – передоста́ннього міс́ яця; в текущем -це – цього́ міс́ яця; за истекший месяц (отчет) – за мину́лий міс́ яць; каждый месяц (получать) – щоміс́ яця.

Месячный (об отпуске) – 1) міс́ ячний;помесячный,( о жалованьи) – поміс́ ячний; 2) (ежемесячный, об отчетности) – щоміс́ ячний.

Металл – мета́ль (-лю), мета́л (-лу); м. благородный, драгоценный – доброро́дний, кошто́вний, дорогоцін́ ний мета́ль; -лы цветные – кольоро́ві мета́лі[и].

Металлообрабатывающий (о промышленности) – метальообро́бний.

Металлопромышленность – мета́льопромисло́вість (-вости), мета́льоіндустрія. Метеорологический (о станции) – метеорологіч́ ний.

Метка – знак, за́значка,фабричная( ) – тавро́, клейно́;действие( ) – значін́ ня, познача́ння, таврува́ння, клейнува́ння; м. нарезная – карб (-бу); м. товарная – крамо́ве тавро́ (клейно́).

Метод – ме́тод (-ду); м. выборочный – ме́тод витягів.

Метр – метр (-ра); в (квадратных) метрах – (квадрато́вими) ме́трами. Метранпаж – верста́льник (-ка), метранпа́ж (-жа), головний склада́ч (-ча́). Метрика – ме́трика.

Метрический (о записи) – метричний. Механизировать – механізува́ти.

Механик – меха́нік (-ка); м. старший – головний меха́нік.

Мешать, помешать – 1) (быть помехой) – перешкоджа́ти, перешко́дити, заваджа́ти, зава́дити; 2)перемешивать( ) – міша́ти, зміша́ти.

Мешаться, вмешаться (в дело, в разговор и т. п.) – втруча́тися, втрутитися, встрява́ти, встряти.

Мешечник, -ница – торба́р (-ря), торба́рка. Мещанин, -нка – міщанин (-на), міща́нка. Мзда (взятка) – хаба́р (-ря).

Милицейский – 1) (прил., о районе) – міліцій́ ний; 2)существ( .) – міліціоне́р (-ра). Милиционер, -рка – міліціоне́р (-ра), міліціоне́рка.

Милиционный (о системе) – міліцій́ ний.

Милиция – міліц́ ія; м. сыскная – розшукна́ міліц́ ія, міліц́ ія для ро́зшуку. Миллиард – міліярд (-да).

Миллион – мільйо́н (-на), міліо́н (-на).

84

Російсько-український словник ділової мови

Миллионер – мільйоне́р (-ра), міліоне́р (-ра).

Милосердие – милосе́рдя; брат -дия – брат-жалібник; сестра -дия – сестра́-жалібниця. Милость – ла́ска; -сти просим – про́симо, будь ла́ска; сделайте -сть – будь ла́ска. Миля – миля; плата от мили – пла́та від милі, мильове́.

Минимальный (о требовании) – мініма́льний, найме́нший.

Минимум – мін́ імум (-му), найме́нше; прожиточный -мум – мін́ імум на прожиття, прожитко́вий мін́ імум.

Министерство – міністе́рство.

Министр – мініс́ тр (-тра), мініс́ тер (-тра).

Минование (в выражениях): по -нии надобности – коли мине́ потре́ба, як не тре́ба бу́де; по -нии опасности – як мину́ла, як мине́ небезпе́ка, коли вже не було́, коли вже не бу́де небезпе́ки.

Минута (времени) – хвилина; без двадцати минут 8 часов – за два́дцять хвилин во́сьма година; в настоящую минуту – ціє́ї хвилини; в решительную минуту – в хвилину кризи, у вирішну́ (переломо́ву, кризо́ву) хвилину; десять минут 9-го (часа) – де́сять хвилин на дев’яту (годину).

Минутный (о замешательстве) – хвилинний, хвиле́вий,о( стрелке) – хвилинний. Мир – 1) мир (-ру); (мирные отношения) – зго́да, (з)ла́года; заключать мир – уклада́ти,

укла́сти мир, замир’ювати, замирити, замиритися; покончить дело миром – кінчити спра́ву миром, змиритися, поладна́ти спра́ву; вселенная2) ( ) – світ (-ту), все́світ (-ту); 3) (деревенская община) – (сільська́) грома́да.

Мириться, помириться – миритися, помиритися, прихо́дити, прийти до зго́ди. Мировой (сущ.) – мировий (-о́го).

Миссия – міс́ ія, дору́чення, завда́н; няа него возложена миссия – йому́ дору́чено, він ма́є завда́ння, дору́чення, міс́ ію.

Митинг – міт́ инґ (-ґу), віч́ е. Митинговый (о речи) – мітинго́вий.

Мнение – ду́мка, га́дка, по́гляд (-;ду)м. общепринятое – ду́мка загалу́, ду́мка всіх, (скрізь, всюди) засво́єна ду́мка; . общественное – грома́дська ду́мка; . особое – окре́ма ду́мка; быть иного мнения – ма́ти ін́ шу ду́мку; высказывать свое мнение – висло́влювати (подава́ти) свою ду́мку; мы остаемся при своем мнении – ми й нада́лі так ду́маємо, на́ша ду́мка лиша́ється та са́ма; обмениваться, обменяться мнениями – обра́джуватися, обра́дитися, порозумів́ атися, порозуміт́ ися про що, спільно́ обмірко́вувати, обміркува́ти що; оставаться при особом мнении – лиша́тися з окре́мою ду́мкою; по моему мнению –

на мою ду́мку, як на ме́не, як я гада́ю; по общему мнению – на ду́мку всіх, на ду́мку загалу́; поддерживать мнение – підтримувати ду́мку;новыми( аргументами) – підпира́ти ду́мку; придерживаться такого мнения – доде́ржувати тако́ї ду́мки; разделять чье-л.

мнение, соглашаться с чьим-л. мнением – пристава́ти, приста́ти на чию ду́мку, прийма́ти, прийняти чию ду́мку.

Мнимоумерший – завме́рлий (-лого), нібивме́рлий (-лого).

Мнимый (притворный, о больном) – уда́ваний;ложный,( о сделке) – неправдивий, неспра́вжній.

Многобрачие – многошлюб’я. Многобрачный – многошлюбний. Многоженец – многоже́нець (-нця). Многоженство – многоже́нство.

Многоземельный (о хозяйстве) – багатоземе́льний. Многозначный (о числе) – многоцифро́вий.

Многократность – багаторазо́вість (-вости), кількаразо́вість (-вости); несмотря на -ность напоминания – дарма́ що бага́то раз нага́дувано.

Многократный (о напоминании) – багаторазо́вий, кількаразо́вий. Многолетний (об опыте) – довгоріч́ ний, довголіт́ ній. Многолюдный (о собрании) – велелюдний, людний.

Многомужие – многому́зтво. Многооплатный – великоопла́тний.

Многосемейный – великосіме́йний, з великою родиною (сем’єю). Многотомный – на бага́то томів́ , багатото́мовий.

Многоуважаемый (при обращении к почтенному лицу, собранию) – високопова́жний, вельмишано́вний.

Многоценный – (велико)кошто́вний, великоцін́ ний, багатоцін́ ний.

85

Російсько-український словник ділової мови

Многочисленность – числе́нність (-ности). Мобилизационный (о плане) – мобілізацій́ ний. Мобилизация – мобіліза́ція (кого́, чого́). Мобилизовать – мобілізува́ти,сов. – змобілізува́ти. Моделировать – моделюва́ти.

Модель – моде́лі (-лі), зразо́к (-ка́). Модус – мо́дус (-су), спо́сіб (-собу).

Мойка – миття, прання; отдать в мойку – да́ти випрати. Молодеж учащаяся – шкільна́ мо́лодь.

Молочная – молоча́рня.

Молочник, -ница – моло́чник (-ка), моло́чниця.

Молчание – мовча́ння, мо́вчанка; обходить -нием – замо́вчувати, замо́вчати що.

Момент – моме́нт (-ту); м. благоприятный – слу́шний моме́нт; -ты отрицательные в работе – недо́бре (неґативне) в робо́ті; м. решительный – вирішний (Н), (кризовий) моме́нт; м. текущий – тепе́рішній моме́нт; в настоящий момент – тепе́р, в цей моме́нт.

Монета – моне́та; м.звонкая – дзвінка́ (метале́ва) моне́та; .золотая – золота́ моне́та; м.медная – мід́ на моне́та; . мелкая – дрібна́ моне́та; . находящаяся в обращении –

обіго́ва моне́та; . разменная – розмін́ на моне́та, дрібні́ гро́ші; м. серебрянная – сріб́ на моне́та; м. ходячая – приймана моне́та;находящаяся( в обращении) – обіго́ва моне́та; в мо-те – моне́тою.

Монетчик – моне́тник (-ка). Монография – моногра́фія. Монометаллизм – монометаліз́ м (-зму).

Монометалический (о денежном обращении) – однометале́вий. Монополизировать – монополізува́ти,сов. – змонополізува́ти. Монополист – монополіс́ т (-ста).

Монополия – монопо́лія; м. винная – горіл́ чана монопо́лія, монопо́лія на вино́; м. карточная – монопо́лія на ка́рти; м. правительственная – урядо́ва монопо́лія.

Мораториум – морато́рій (-рію).

Мореплавание, мореходство – морепла́вство, морепла́вання, мореплавба́. Морзист – морзист (-ста).

Мостить (досками) – мостити, стелити; (камнем) – брукува́ти.

Мостовая – мостинець (-нця); м. каменная – мостинець кам’яний, брук (-ку), бруків́ ка.

Мостовое, мостовщина – мостове́ (-во́го).

Мотив (основание) – мотив (-ву); по мотивам личного характера, по личным мотивам – з особистих мотивів, причин.

Мотивировать – мотивува́ти,сов. – умотивува́ти, подава́ти, пода́ти мотиви (причини). Мотивировка – мотиви, умотивува́ння;действ( .) – мотивува́ння.

Мотовство – марнотра́тство. Мотоциклет – мотоцикле́т (-та).

Мотоцикл(ет)ист – мотоциклетист (-ста), мотоцикліс́ т (-ста). Мошенник, -ница – шахра́й (-ая), шахра́йка. Мошенничать – шахраюва́ти.

Мощность – поту́жність (-ности), міць (мо́ці). Мощный (о предприятии) – поту́жний, міцний, ду́жий. Муж (супруг) – чоловіќ (-ка), муж (-жа), дружина.

Муж и жена – чоловіќ і жін́ ка, подру́жжя. Музей – музе́й (-зе́ю).

Музейник – музе́йник (-ка). Музейный (о вещи) – музе́йний. Музыкальный (о магазине) – музичний. Музыкант – музика, музика́нт (-та). Муниципальный – муніципа́льний.

Мусор – сміття; (щебневый) – груз (-зу); место, куда сбрасывают мусор – смітник (-ка). Мусорщик, -щица – сміттяр (-ра́), сміттярка.

Мучник (торговец мукой) – бороше́нник (-ка). Мучной (о складе) – борошняний. Муштровать – муштрува́ти.

Муштровка – му́штра;действ( .) – муштрува́ння. Мыловар – милова́р (-ра).

86

Російсько-український словник ділової мови

Мыловарение – милова́рство. Мыслить – ду́мати.

Мысль – ду́мка, га́дка; м. руководящая – провідна́ ду́мка; наводить на мысль кого – дава́ти кому́ на ро́зум; придти на мысль – на ду́мку спа́сти.

Мясник – різник (-ка́); -ком быть – різникува́ти. Мясницкий (о ряде) – різницький.

Мясной (о рынке) – м’ясний.

На: на вид – з вигляду; на глаз – на око; на днях – цими днями; на запас – про запа́с; на предмет получения – щоб оде́ржати; на разработке (торфа) – на добува́нні; на хранение

– до схо́ву.

Набавка – наба́вка, на́кидка;действ( .) – набавляння, наба́влення. Набавлять, -вить – набавляти, наба́вити, накидати, накинути.

Набат – дзвін на спо́лох, дзвін на ґвалт; бить в набат – бити (дзвонити) на спо́лох. Набело – на́чисто.

Набивать, -бить – набива́ти, набити;о( цене) – наганяти, нагна́ти.

Набирать, -брать – набира́ти, набра́ти, понабира́ти; . в долг – бра́ти на́бір; . книгу (в типографии) – склада́ти, скла́сти, набира́ти, набра́ти книгу.

Наблюдатель, -ница – 1) (наблюдающий какоелибо явление) – спостере́жник, спостере́жниця; 2)надзиратель( ) – наглядач, наглядачка; 3) (находящийся на наблюдательном пункте) – дозо́рець (-рця).

Наблюдательный – 1) (о человеке) – спостере́жливий; 2)о( совете, комиссии) – наглядчий; 3) (о пункте) – дозо́рчий.

Наблюдать – 1) (рассматривать явление) – спостеріга́ти; в городе наблюдаются заболевания – заува́жено (поміч́ ено), що в міс́ ті захорува́ння;надзирать,2) ( следить за кем) – сте́жити за ким; 3)присматривать( за кем, за чем) – нагляда́ти, пильнува́ти, догляда́ти кого́, чого́.

Наблюдение – 1) спостере́ження;действ( .) – спостеріга́ння; н. непосредственное – безпосере́днє спостере́ження; по -ниям – як спостере́жено, за спостере́женнями; по моим -ниям – як я спостеріѓ , спостеріга́ю, за моїм́и спостере́женнями; 2)надзор,( присмотр) – до́гляд (-ду), на́гляд (-ду);действ( .) – нагляда́ння, догляда́ння; . агентурное

– агенту́рний нагляд; возлагать обязанность -ния – поклада́ти обов’язок догляда́ти; под - нием – під до́глядом.

Набор – 1) набір́ (-бо́ру);действ( .) – набира́ння; н. рекрутский – бра́нка, рекру́тчина, набір́ (-бо́ру), рекру́тський набір́ ; ассортимент2) ( ) – набір́ , асортиме́нт (-ту) кра́му;комплект( )

– компле́т (-ту);инструментов( ) – справилля; 3) (типографский) – скла́дене (Н), склад (- ду); (действ.) – склада́ння.

Наборка – набір́ (-бо́ру);действ( .) – набира́ння,шрифта( ) – склада́ння, набира́ння.

Наборный (состоящий из частей) – збірний, штуко́ваний;относящийся( к типографск. набору) – склада́льний.

Наборщик (в типограф.) – склада́ч (-ча́).

Набрасывать, -росить (делать набросок) – накре́слювати, накре́слити, робити, зробити на́черк.

Набросок – на́черк (-ку); н. черновой – чорне́тка, на́черк на́чорно. Наверстывать, -тать – надолу́жувати, надолу́жити. Навигационный (о времени) – навіґа́ція, плавбовий.

Навигация – навіґа́ція, плавба́; открыть -цию – (роз)поча́ти навіґа́цію (плавбу́). Наводить, -вести – наво́дити, навести; н. справку – до́відку бра́ти, взяти, довід́ уватися,

довід́ атися.

Наводнение – по́відь (-воді), залива;в( рудниках) – зато́плення. Навык – навичка, впра́ва; приобретать навык – набува́ти навички.

Навязывать, -зать кому что – накида́ти, накинути кому́ що; н. кому свои товары – накида́ти, накинути кому́ свій крам.

Нагоняй – нагін́ ка.

Награбленный (о вещах) – грабо́ваний.

Награда – нагоро́да; в награду – у нагоро́ду; в виде -ды – як нагоро́да; получать награду – дістава́ти (ма́ти) нагоро́ду; представлять к награде – подава́ти, пода́ти до нагоро́ди.

Наградные – нагоро́да гріш́ ми.

Награждать, -радить – нагороджа́ти, нагоро́джувати,нагородити, винагородити. Награждение – нагоро́да, винагоро́да;действ( .) – нагоро́джування, нагоро́дження,

винагородження.

87

Російсько-український словник ділової мови

Нагромождать, -моздить – нагрома́джувати, нагрома́дити, накопичувати, накопичити. Нагружать, -рузить – 1) (грузить) – ванта́жити, нава́нтажувати, наванта́жити; 2)

(работой) – а) дава́ти робо́ту; б)обременять( работой) – обтяжувати, обтяжити. Нагружаться работой – набира́ти, набра́ти робо́ти, обтяжувати, обтяжити себе́ робо́тою. Нагрузка – 1) (груз) – ванта́ж (-жу); ванта́га, наванта́ження; действ2) ( .) –

наванта́жування, ванта́ження, наванта́ження; о3)нагрузке( работой) – обтяження; дать работу в порядке -ки – да́ти пра́цю як наванта́ження; работать в порядке -ки –

працюва́ти з наванта́ження; 4)плата( за сверхурочную нагрузку работой) – приплат (-ту). Нагрузчик – наванта́жувач (-ча), наванта́жник (-ка).

Надбавка – на́ба́вка, на́кидка, на́цінка;действ( .) – набавляння, наба́влення, накида́ння, накинення; н. процентная – відсо́ткова на́ба́вка.

Надбавлять, -вить – набавляти, наба́вити, накида́ти, накинути.

Надбавочный – наба́вний.

Наддавать (на торгах) – набавляти, наба́вити. Наддача – наба́вка;действ( .) – набавляння, наба́влення.

Надежда (в выражениях): в надежде на что – сподіва́ючись чого́; в надежде на свои силы

– поклада́ючись на свою силу; быть в -де – ма́ти надію́ , сподіва́ти; ся-дой на скорое окончание дела – сподіва́ючись (з надіє́ ю), що спра́ва ско́ро скінчиться.

Надежный (о долге) – пе́вний, надій́ ний. Надел – на́діл (-лу).

Надельный (об участке земли) – наділ́ ьний.

Наделять, -лить (давать земельный надел) – наділяти, наділити кого́ (земле́ю), наріз́ увати, наріз́ ати землі́ кому́.

Надзиратель, -ница – наглядач (-ча), наглядачка, доглядач (-ча), доглядачка, дозо́рець (- рця), дозо́риця; н. тюремный – дозо́рець в’язниці.

Надзирательский (об обязанностях) – нагляда́цький, догляда́цький, дозо́рницький.

Надзирательство – наглядництво.

Надзирать – нагляда́ти, догляда́ти.

Надзор – на́гляд (-ду), до́гляд (-ду); н. бдительный – пильний на́гляд, невсипу́щий на́гляд; н. негласный – неявний на́гляд; н. неослабный – пильний на́гляд; н. прокурорский –

прокуро́рський на́гляд; . санитарный – саніта́рний на́гляд, до́гляд; отдать кого кому под надзор – відда́ти кого́ кому́ під до́гляд; состоящий под -ром – піддо́глядний.

Надлежать – нале́жати; -жит: а) (исполнить) – слід, тре́ба, повинно, нале́жить; б) (причитается) – нале́жить.

Надлежащий (о подписи) – нале́жний,соответствующий,( об образе действия) – відповід́ ний;удобный,( подходящий, о времени) – слу́шний.

Надобность – потре́ба; в случае -сти – як бу́де потре́ба, коли тре́ба; по встретившейся -сти (просить) – вважа́ючи на потре́бу, ма́ючи потре́бу; мере -сти – в мір́ у потре́би; по

миновании -сти – коли мину́ла, коли мине́ потре́ба, коли вже не було́, коли вже не бу́де потре́би; при -сти – коли була́, бу́де потре́ба; смотря по -сти – скіл́ ьки тре́ба, як до потре́би, вважа́ючи на потре́бу.

Надписание – на́пис (-су);действ( .) – надписування, надписа́ння. Надписатель – надписувач (-ча); (на векселе) – джира́нт (-нта).

Надписывать, надписать – надписувати, надписа́ти; н. вексель – ста́вити свій під́ пис на ве́кселі, дава́ти своє́ джиро на ве́кселі.

Надпись – на́пис (-су); н. безоборотная – беззворо́тний на́пис; . бланковая – блянковий на́пис, джиро; н. доверительная – вір́ чий на́пис; . заглавная – титу́льний на́пис; . исполнительная – викона́вчий на́пис; . на векселе – на́пис, джиро; н. передаточная –

відступний на́пис;на( договоре) – на́пис про переда́чу догово́ру; н. погасительная – тамівний на́пис; н. поручительная – поручний, запоручний на́пис; н. препоручительная – доручний на́пис; н. промежуточная – проміжний на́пис; н. разрешительная – дозвіл́ ьчий, дозвіл́ ьний на́пис.

Надсматривать – нагляда́ти, догляда́ти. Надсмотр – до́гляд (-ду), на́гляд (-ду).

Надсмотрщик, -щица – доглядач (-ча), доглядачка, наглядач (-ча), наглядачка, дозо́рець (-рця), дозо́риця.

Надстройка – надбудо́ва, надбудува́ння;действ( .) – надбудо́вування, надбудува́ння.

Надувательство – ошука́нство.

Надувать, надуть – ошу́кувати, ошука́ти.

«Наездник» (наколка на верхний край карточки) – на́шпилька.

88

Російсько-український словник ділової мови

Наем – 1) (личный) – на́йми (-мів);действ( .) – найма́ння; н. рабочей силы – найма́ння робо́чої сили; в наем – у на́йми; в наем брать – найма́ти, бра́ти в на́йми; служить по найму – у на́ймах бу́ти (працюва́ти); на́ймах служити; 2) (имущественный) – винаймлення, найма́ння; брать в наем (имущество) – винайма́ти, найма́ти в ко́го; отдавать в наем – найма́ти кому́ квартиру; отдается в наем квартира – найма́ють квартиру, віддають під на́йми; плата за наем – винайманщина, найманщина; наемник, -ца

– найма́нець (-нця), найма́нка;батрак( ) – на́ймит (-та), на́ймичка.

Наемнический (о подозрении, батрацкий) – на́ймитський.

Наемный (о рабочей силе, нанимаемый) – на́йманий;относящийся( к найму) – наймовий.

Наемщик, -щица – найма́ч (-ча́), найма́чка.

Нажива – нажива, зиск (-ску); с целью -вы – для наживи, для зиску. Наживать, -жить – набува́ти, набу́ти, нажити, надба́ти; . долг – завинува́тити,

завинува́титися.

Наживаться, -житься на чем (богатеть, разбогатеть) – розжива́тися, розжитися на чо́му.

Нажим – на́тиск (-ску);действ( .) – натиска́ння. Нажимать, -жать – натискувати, натиснути.

Название – на́зва; без -ния – без на́зви, безіме́нний; носить -ние – зва́тися, ма́ти на́зву; по -нию, под -нием – з на́звою, що зве́ться.

Назидание – нау́ка, напоу́млення.

Назначать, -чить – 1) (на должность) – признача́ти, призна́чити, настано́влювати, настановляти, настановити, наставляти, наста́вити (за ко́го, на ко́го); н. в командировку – призна́чити на відрядження, до від́ ряду; н. курьером – призна́чити на (за) кур’єра; н. на ревизию – призна́чити на ревіз́ ;іюон назначен ревизором – його призна́чено на (за) ревізо́ра; товарищ Н. назначается на должность (в приказах) – това́риша Н.призна́чити на поса́ду; говорят, что товарищ Н. назначается на должность – ка́жуть, що това́риша Н. признача́ють на поса́ду; 2)определять,( установлять) – визнача́ти, визначити, признача́ти, призна́чити, поклада́ти, покла́сти; н. срок – визнача́ти, визначити речене́ць (те́рмін); н. цену – визнача́ти, визначити, поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти ціну́.

Назначенец – призначе́нець (-нця).

Назначение – 1) (на должность) – призна́чення, настано́влення, настано́ва; . сметное – кошто́рисне призна́чення, призна́чення в кошто́рисі; в порядке -ния (отправиться куда)

– за призначе́нням, як призна́чений; должность по -нию – поса́да з призна́чення; -ние на должность – призна́чення (настано́ва) на поса́ду; оставаться без -ния – лишитися непризна́ченим; по месту -ния – на призна́чене міс́ ;цепо -нию служить – з призна́чення працюва́ти (на у́ряді); получить -ние – діста́ти призна́чення; при -нии – признача́ючи, коли признача́ють, коли признача́ли, коли признача́тимуть; производить - ние – признача́ти, настановляти; 2)определение( ) – визначення; н. срока – визначення реченця (те́рміну); при -нии срока – визнача́ючи речене́ць (те́рмін), коли визнача́ють речене́ць (те́рмін); 3)цель( ) – призна́чення; н. кредитов – призна́чення кредитів; станция -ния – ста́нція призна́чення; отправить по -нию – відісла́ти куди призна́чено.

Наизусть – напа́м’ять;по( памяти) – з па́м’яті; заучить -сть – завчити напа́м’ять; читать -сть – чита́ти з па́м’яті.

Наименование – назва; (действ.) – (на)йменува́ння. Наименовать – назва́ти, найменува́ти. Найденыш – знайденя.

Наймы – на́йми (-мів); ходить по наймам – наймитува́ти. Наказ – нака́з (-зу); согласно нака́за– згід́ но з нака́зом.

Наказание – ка́ра;действ( .) – кара́ння, покара́ння; в -ние – за ка́ру, як ка́ру; высшая мера

-ния – найвища ка́ра; достойный, заслуживающий -ния – кари гід́ ний; неподлежащий наказанию – нека́рний; нести, отбывать -ние – відбува́ти, відбу́ти ка́ру, дістава́ти, діста́ти ка́ру; нести незаслуженное наказание – безневинно кара́тися; под страхом -ния

– під загро́зою ка́ри; подвергаемый -нию – ка́раний, ка́ранець (-нця); подвергнутый -нию

– пока́раний; подлежащий -нию – (о лице) повинний ка́рі, кого́ тре́ба (нале́жить) покара́ти;о( поступке) – що за ньо́го тре́ба покара́ти; ка́рний; подлежит-нию – підляга́є ка́рі.

Наказной (о пункте наказа) – наказний (-но́го). Наказуемость – ка́рність (-ности). Наказывать, -зать – кара́ти, покара́ти. Накануне – напередо́дні, упередде́нь.

89