Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

Російсько-український словник ділової мови

Избирать, -брать – обира́ти, обра́ти, вибира́ти, вибрати; . кого, кем – обира́ти кого́ (за), на ко́го; и. кого-либо подачей голосов – обира́ти, обра́ти голосува́нням кого́; и. на должность – обира́ти на у́ряд (на поса́ду); и. надлежащий путь к работе – знайти нале́жний спо́сіб працюва́ти.

Избрание – обра́ння.

Избранник, -ница – обра́нець (-нця), обра́нка, вибра́нець (-нця), вибра́нка.

Избранный (о представителе) – о́браний, вибраний;отборный,( об экземпляре) – добір́ ний.

Избыток – надлишок (-шку), лишок (-шку), на́дмір (-ру). зайвина́; -ке – здо́біль, на́дто бага́то; -ок рабочих рук – за́йві робітники; с -ком – з на́длишком, на́дмір.

Избыточный (о запасе) – здо́більний (Н).

Известие – віс́ ть(сти), (з)віс́ тка; и. ответное – від́ вість (-сти), від́ повість (-сти) (Н).

Известность – 1) (в выражениях); привесть в -ность – вияснити, з’ясува́ти; ставить кого в -ность о чем – повідомляти кого́ про що, подава́ти (кому́), від́ ати ;(що)с приведением в - сть – вияснивши, з’ясува́вши; 2)слава( ) – сла́ва; пользоваться -ностью – бу́ти відо́мою (зна́ною, славнозвіс́ ною) людиною; приобрести -ность – ста́ти відо́мим (зна́ним), усла́витися, зажити сла́ви.

Известный – 1) (о факте), відо́мий, звіс́ ний, зна́ний; определенный,2) ( о величине) – пе́вний.

Извещать, -вестить кого – сповіща́ти, сповістити, повідомляти, повідо́мити кого́, дава́ти, да́ти зна́ти кому́.

Извещение – оповіщ́ ення, опо́віс тка, повідо́млення про що;действ( .) – оповіща́ння, повідомляння; без -ния – безоповід́ но, не сповістивши; по -нии – сповістивши; по -нию явиться – на оповіщ́ ення (за оповіще́нням, з оповіщ́ ення) прийти.

Извинение – 1) (перед кем) – перепро́шення,действ( .) – перепро́шування, перепро́шення кого́; 2)кого( ) – проба́чення, вибачення;действ( .) – пробача́ння, проба́чення, вибача́ння, вибачення кому́; просить -ния – перепро́шувати, просити вибачити; служить -нием – става́ти, ста́ти за виправдання, випра́вдувати, виправдати.

Извлекаемость – видобу́тність (-ности).

Извлекать, -влечь – видобува́ти, видобути, витяга́ти, витягти, вийма́ти, вийняти, вибира́ти, вибрати; и. деньги (из предприятия) – вибира́ти, вибрати гро́ші; и. доход – ма́ти добу́ток з чо́го; и. выгоду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористуватися з чо́го; и. пользу из чего – використо́вувати, використати що, ма́ти ко́ристь з чо́го.

Извлечение – 1) (из протокола, книги) – витяг (-гу), випис (-су), виписка; путем -ний – витягом, на витяг; 2) (изымание) – вибира́ння; и. шаров из урны – вибира́ння ку́льок із у́рни; 3)извлечение доходов, пользы из чего – використо́вування, використання чо́го; в целях из-ния прибыли – щоб ма́ти зиск.

Извоз – фурма́нка;занятие( ) – фурува́ння фурма́нство; и. конный ломовой – возова́, кін́ на фурма́нка, биндюжне фурува́ння; и. легковой конный – візникува́ння.Заниматься -зом – фурува́ти, фурманува́ти.

Извозный (о промысле) – фурма́нський.

Извозчик – візник (-ка́); и. ломовой – биндюжник, возовий фу́рман; и. легковой – легковик (-ка); и. одноконный – однокін́ ний візник; и. пароконный – двокін́ ний(парокін́ ний) візник.

Извозчичий (о свидетельстве) – візницький.

Извращать, -вратить (факты) – перекру́чувати, перекрутити.

Изготавливать, -товлять, -товить (производить) – виро́блювати, виробляти, виробити; (приготовлять) – готува́ти, зготува́ти, виготовляти, виготовити.

Изготовитель – виро́блювач (-ча), виготува́ч (-ча́).

Изготовление (изделие) – 1) виріб (-робу), ро́бливо, виро́блювання, вироблення, виріб (- робу); 2) (действие) – виготовляння, виготовлення, вигото́ва.

Издавать, -дать – видава́ти, видати; и. иждивением кого – видава́ти чиїм ко́штом. Издание – 1) вида́ння; и. годовое – річ́ ник (-ка́); и. ежемесячное – (що)міс́ ячник (-ка); и.

еженедельное – (що)тижне́вик (-ка); и. периодическое – часо́пис (-су), періодичне вида́ння; и. повременное, периодическое – часо́пис (-су), періодичне вида́ння; . погодное

– річ́ ник (-ка); 2)действие( ) – видава́ння, вида́ння. Издатель, -ница – видаве́ць (-вця), видавниця.

Издательский – 1) (о деятельности, плане) – видавничий; (принадл. издательству, о магазине) – видавницький; 2) (свойств. издателю) – видаве́цький.

Издательство – видавництво.

Изделие – виріб (-робу); (выработка) – виріб (-робу), ро́бливо; -лия кондитерские – цуке́рні

60

Російсько-український словник ділової мови

вироби, цукерко́ві вироби; -лия кустарные – дома́шні, домо́ві, ха́тні вироби, саморо́бка;

-лия машинного призводства – машино́ві вироби; -лия необандероленные –

незабандеро́лені вироби; -лия фабричные – фабричні вироби; домашнего -лия – доморо́бний, саморо́бний, свого́ ро́блива.

Издольный (о работе) – закладний, відрядний, від шту́ки, від робо́ти. Издельщик – закла́дник (-ка), відрядний (-ного).

Издерживать, -жать, -ся – тра́тити, потра́тити, -ся, витра́чувати, витрача́ти, витратити, -ся.

Издержки – витра́ти; и. накладные – накладні́ витра́ти; . по ремонту – витра́ти на ремо́нт; ч. производства – витра́ти на виробництво; и. путевые – витра́ти на доро́гу, подоро́жні витрати; и. судебные – витра́ти на судівнидтво, судо́ві витра́ти; возлагать -ки – поклада́ти витра́ти; нести -ки – робити витра́ти, спла́чувати витра́ти.

Изживать, -жить что (выводить из обихода) – позбува́тися, позбу́тися чого́, вибавляти, вибавити що; это необходимо изжить – тре́ба позбу́тися цього.

Излагать, -ложить (дело) – виклада́ти, викласти;мнение( ) – висло́влювати, висловити; (содержание) навод́ ити, навести, перека́зувати, переказа́ти; и. в следующей редакции–

викласти так; изложите в письменной форме – пода́йте на письмі.́ Излечение – лікува́ння, вилікування;ра́ны( ) – го́їння, вигоєння. Излиневать – полініюва́ти, полінії́ ти.

Излишек (остаток) – лишок (-шку), (излишнее) – зайвина́; и. при отдаче – переда́ток (- тку); с -ком – на́длишком.

Излишество – надмір́ ність (-ности);неумер( .пользование чем) – надужива́ння чого. Излишне – за́йве, за́йва річ;сверх( меры) – над мір́ ;уи. говорить о том, что – за́йва річ

говорити про те, що; (нема) що вже й говорити про те, що; и. поступивший – над мір́ у надій́ шлий, за́йво надій́ шл; ий. разглагольствовать – на́дто бага́то говорити.

Излишний (о расходе) – за́йвий;сверх( меры о требовании) – надмір́ ний.

Изложение – 1) виклад (-ду); и. безукоризненное – виклад бездога́нний; 2)действ( .) – виклада́ння;мысли( ) – висло́влювання;содержание( ) – перека́зування, пере́каз (-зу); и. обстоятельств дела – виклада́ння, перека́зування нале́жного до спра́ви.

Изложенный – викладений (словами) – висловлений; -ное в докладе – по́дане, з’ясо́ване в до́повіді; об -ном сообщается – про зазна́чене повідомляємо(сповіща́ємо).

Изменение – змін́ а, одмін́; аи. существенное – ґрунто́вна одмін́; абез -ния чего – без змін́ и чого́, не зміняючи чого́; во -ние чего (приказа) – зміняючи що, на змін́ у чого́, щоб змінити що; вносить -ние во что – змінити що, запрова́джувати змін́ у до чо́го; впредь до -ния настоящего пункта – нада́лі до змін́ и цього́ пу́нкту, по́ки буде змін́ ений цей; пункт неподлежащий -нию – незмін́ ний; подвергаться -ниям – зазнава́ти, зазна́ти змін, (з)мінятися, змін́ юватися, змінитися.

Изменять, -нить, -ся – 1) (з)міняти, змін́ ювати, змінити; и. своему слову – лама́ти, злама́ти своє сло́во, не доде́ржувати, не доде́ржати свого́ ;сло́ва-ся к лучшему – на кра́ще йти, кра́щати; 2)кому( ) – зра́джувати, зра́дити кого́.

Измерение – вимір (-ру); (действ.) мір́ яння, виміряння. Измеривать, -рять, -рить – мір́ яти, змір́ яти, вимір́ яти, виміряти. Измеритель – вимір́ ник (-ка).

Измерительный (о приборе) – вимір́ чий.

Измышлять, измыслить – вига́дувати, вигадати. Изнасиловать – зґвалтува́ти.

Изнашиваться, -носиться (о машинах, механизмах) – зно́шуватися, зноситися, ужитко́вуватися, зужитися, спрацьо́вуватися, спрацюва́тися.

Износ (в выражении) «до -су» – до зно́су.

Изношенность – зно́шеність (-ности), зужитко́ваність (-ности). Изнурительный (о болезни, работе) – висна́жливий.

Изобилие чего – рясно́таСекц( .), рясо́та́Секц( .), бага́то чого; «в -лии» – здо́біль, бага́то, рясно.

Изобиловать чем – бу́ти бага́тим на що, рясніт́ и чим (на що); книга изобилует опечатками – книга рясніє́ друка́рськими по́милками.

Изобличать, -чить что – викрива́ти, викрити що;кого( в чем) – дока́зувати на ко́го що. Изобличение чего – викриття; (кого) – до́каз на ко́го;действ( .) – викрива́ння, викриття

чого́; дока́зування на ко́го.

Изобретатель, -ница – винахід́ ник (-ка), винахід́ ниця. Изобретать, -ресть – винахо́дити, винайти.

61

Російсько-український словник ділової мови

62

Російсько-український словник ділової мови

Инвентаризовать – інвентаризува́ти.

Инвентарный (об описи) – інвента́рний;в( сельском хозяйстве) – ремане́нтний, інвента́рний.

Инвентарь – інвента́р (-рю);сельск( .-хоз.) – ремане́нт (-ту), інвента́р (-рю); и. живой – живий ремане́нт, худо́ба; и. мертвый – ме́ртвий ремане́нт, неживий ремане́нт; списать -тарь, пришедший в негодность – викреслити із списку інвента́р, що (став) неприда́тний.

Индекс – ін́ декс (-ксу), пока́зник (-ка); и. бюджетный – бюджето́вий ін́ декс; и. групповой – груповий ін́ декс; и. мемориальный – меморіяльний ін́ декс.

Индивидуальный (о карточке) – індивідуа́льний, особо́вий;об( опыте) – особистий. Индикатор – індика́тор (-ра), пока́зник (-ка); и. предметный – індика́тор предмето́вий. Индосамент – індосаме́нт (-нту).

Индоссант – індоса́нт (-та). Индосат – індоса́т (-та). Инженер – інжене́р (-ра).

Инициатива – ініціятива, почин (-ну); по -ве (возбудить дело) – з ініціятиви, з почину. Инициатор – ініціятор (-ра), почина́ч (-ча́).

Инкассатор – інкаса́тор (-ра).

Инкассировать – інкасува́ти.

Инкассо – інка́со.

Инкриминировать – інкримінува́ти, привиняти,сов. – привинити, сов. – приінкримінува́ти, заінкримінува́ти.

Иногородец – з ін́ шого міс́ та, іноміс́ тець (-стця) (Н). Иногородний (о кореспонденте) – іноміс́ ький, з ін́ шою міс́ та. Иной в выражении: «по иному» – іна́кше, на іна́кше.

Иностранец – чужозе́мець (-мця), чужозе́мка, чужинець (-нця), чужинка. Иностранный (об обычае) – чужозе́мний;о( валюте) – закордо́нний;о( языке) – чужий. Инспектировать – інспектува́ти.

Инспектор – інспе́ктор (-ра). Инспекция – інспе́кція.

Инстанция – інста́нція; и. кассационная – касацій́ на інста́нція; в подлежащие -ции (передать): а) (в надлежащие) – до нале́жних інста́нцій; б)в (подчиненные) – до підле́глих, підпорядко́ваних інста́нцій; по -циям (проходить) – інста́нціями, через інста́нції.

Институт – інститу́т (-ту).

Инструктаж – інструкта́ж (-жу); на́від (-воду).

Инструктировать – інструктува́ти,сов. – поінструктува́ти, на́від дава́ти,сов. – на́від да́ти. Инструктор (для чего) – інстру́ктор (-ра) чого, навід́ ник (-ка) (Н); и. по кооперации –

інстру́ктор коопера́ції.

Инструкция – інстру́кція; и. по чему – інстру́кція до чо́го, на що; и. по составлению смет

– інстру́кція (як) склада́ти кошто́риси, інстру́кція на склада́ння кошто́рисів; давать, дать и-и – інструктува́ти, поінструктува́ти, дава́ти, да́ти інстру́кції.

Инструмент – струме́нт (-ту);музыкальный( ) – інструме́нт (-та); набор -тов – справилля. Инструментальщик – струмента́р (-ря).

Инструментщик – доглядач інструме́нтів, інструме́нтник (-ка). Интендант – інтенда́нт (-та).

Интендантство – інтенда́нтство.

Интенсивный (о работе) – інтенсивний, напру́жений. Интервьюировать кого – ма́ти інтерв’ю з ким.

Интерес – 1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спіл́ ьний;общественный( ) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си;в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в

-сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать

-сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си; 2)любопытство( ) – ціка́вість (-вости); 3)интересность( ) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва; 4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).

Интересующийся чем – ціка́вий чого́, до чо́го;заинтересованный( ) – заціка́влений у чо́му.

Инфекционный (о болезни) – інфекцій́ ний, зара́зливий. Информационный (об отделе) – інформацій́ ний, повідо́мний.

63

Російсько-український словник ділової мови

Информация – інформа́ція;действ( .) – інфомува́ння, поінформува́ння, повідомляння, повідо́млення кого́;ознакомление( с чем) – обізнава́ння, обіз́ нання з чим.

Инцидент – інциде́нт (-ту), випа́док (-ку); и. ликвидирован – інциде́нт зліквідо́вано (зліквідо́ваний).

Ипподром (гипподром) – гіподро́м (-му), біго́вище. Иррегулярный (о частях) – іреґулярний, непостій́ ний, неста́лий.

Иск – по́зов, по́з(о)ву; и. встречный – супротивний по́зов; и. первоначальный – початко́вий по́зов; возбуждать, возбудить иск – розпочина́ти, розпоча́ти по́зов; выступить с иском против кого – позива́ти кого́, виступа́ти з по́зовом на, про́ти; предъявлять,ко́го предъявить иск (к кому) – позива́ти, по́зов заклада́ти, заложити на ког; по́делу по иску гражданина Н. – в спра́ві по́з(о)ву громадянина;Нподдерживать иск – підпира́ти, підтримувати по́зов.

Искажать, -казить – 1) (факты, слова) – перекру́чувати, перекрутити;текст( ) – нів́ ечити, понів́ ечити; 2)образ( ) – спотво́рювати, спотво́рити.

Искаженность (фактов) – перекру́ченість (-ности), спотво́реність (-ности).

Искать – 1) шука́ти; и. предлога – шука́ти чим вимовитись;в( смысле искать повода) – шука́ти за́чіпки (приключки); . работы – напитувати робо́ти; ищут сторожа – пита́ють сто́рожа; 2)искать( в суде) – позива́тися, судо́м пра́вити.

Исключать, -чить, -ся – вилуча́ти, вилучити, -ся; и. из обихода – виво́дити з ужитку; и. из списка – виписувати кого́, що, вилуча́ти із списку; . со счета – вилуча́ти, викида́ти з раху́нку.

Исключая – опріч́ , окрім́ , вилуча́ючи; не исключая – не вилуча́ючи. Исключение – вийняток (-тку); (действ.) – вилуча́ння, вилучення; в виде -ния – як

вийняток, виїмко́во; -ния допускаются – вийнятки можливі, мо́жна робити вийнятки; и. из службы – позба́влення поса́ди; за -нием – (о)крім́ , опріч́; составлять -ние – бу́ти вийнятком, бути за вийняток, становити вийняток; подлежит -нию – тре́ба, нале́жить вилучити.

Исключительно – 1) (только) – тіл́ ьки;с( именем существ.) – самий, самий тіл́ ьки; говорить -но по делу – говорити тіл́ ьки в спра́ві; говорить -но деловым языком –

говорити тіл́ ьки ділово́ю мово́ю; принимать -но безработных – прийма́ти самих (тіл́ ьки) безробіт́ них; 2)исключая( ) – не долуча́ючи, вилучно; по 20 число -но – по двадцяте, не долуча́ючи його́; по двадцяте вилучно, до двадцятого вилучно.

Исключительный (особенный) – вийнятко́вий, особливий. Исковой (о давности) – позовний.

Искомый (о числе, величине) – шу́каний, відшу́куваний.

Искоренять, -нить (злоупотребления) – викоріняти, викорін́ ювати, викоренити. Искупать, -пить (вину) – поку́тувати, споку́тувати.

Искуссный (об изделии) – майсте́рний. Искуссность – майсте́рність (-ности).

Искусственный (о тоне) – шту́чний, ро́блений; (минеральн. воде) – ро́блений. Искусство – 1) (изящн. искус.) – мисте́цтво; 2)умение( ) – уміл́ ість (-лости). Исписывать, -сать – списувати, списа́ти;испачкать( писанием) – пописа́ти.

Исполнение – викона́ння;длит( . действие) вико́нування;и. предварительное (решения) – попере́днє викона́ння; бумага находится в стадии -ния – папір́ са́ме вико́нують; в добросовестном -нии будьте уверены – що со́вісно виконаємо, бу́дьте пе́вні; порядке

-ния – вико́нуючи, викона́льним порядком; во -ние сего – вико́нуючи це, щоб виконати це; для -ния – щоб виконати, на викона́ння; к -нию – виконати, на викона́ння; к неуклонному -нию – неодмін́ но виконати; к сведению и -нию – до від́ ома й (на) викона́ння; находиться в стадии -ния – бу́ти в ста́дії викона́ння; об -нии донести – виконати, повідо́мити, про викона́ння повідо́мити; по -нии – виконавши, коли був виконаний, коли бу́де виконаний; подлежащий -нию – що, тре́ба (нале́жить) виконати; подлежит -нию – тре́ба виконати; предлагаю к неуклонному -нию – пропону́ю неодмін́ но (непохитно) виконати; приведение в -ние – викона́ння; при -нии нами служебных обязанностей – вико́нуючи службо́ві обо́в’язки, коли ми вико́нували службо́ві обо́в’язки; пр водить -ние – вико́нувати, виконати; принимать заказы на дальнейшее -ние – бра́ти замо́влення, щоб пізніш́ е (по́тім) виконати; приостанавливать -ние – припиняти, припинити викона́ння; -нием этого окажете мне услугу – виконавши це, зро́бите мені́ по́слугу.

Исполнено – виконано, зро́блено; и. будет – а) бу́де зро́блено, зро́биться; об)спектакле( )

– виставлене бу́де.

Исполнитель, -ница – викона́вець (-вця), викона́виця; . судебный – судовий викона́вець,

64

Російсько-український словник ділової мови

судовикона́вець (-вця).

Исполнительный – 1) (о листе) – викона́вчий; 2)о( сотруднике) – акура́тний, рете́льний. Исполнять, -нить – (обязанности) вико́нувати, виконати, робити, зробити;слово( ) –

доде́ржувати, доде́ржати, спра́вджувати, справдити; . волю, желание – учинити во́лю, вволити во́лю, бажа́ння; и. должность – а) заступа́ти поса́ду; б)замещать( кого по должности) – заступа́ти кого́ на поса́ді, уряд справува́ти за кого.

Исполняться, -ниться – 1) вико́нуватися, виконатися, робитися, зробитися; 2) (сбываться) – спра́вджува́тися, справдитися; 3)о (времени) – вихо́дити, вийти, кінча́тися, скінчитися; исполнился год – вийшов рік.

Исполу, с исполу (с половины) – з половини.

Использовать – використо́вувати; сов. – використати. Исправительный (об учреждении) – напра́вний, попра́вчий.

Исправление – 1) (исправленное, напр., в документе место) – по́правка, попра́влення; (действ.) – поправляння, попра́влення, попра́ва; местами встречаются -ния – поде́куди трапляються по́правки; -ния не допускаются – поправляти не мо́жна; 2)починка( ) – ла́годіння, напра́ва, пола́годження, ладнува́ння;и. 3)должности – справува́ння уряду, урядува́ння;за( кого) – заступа́ння кого́ на поса́ді, справува́ння уряду за ко́го.

Исправлять, -вить, -ся – 1) поправл’яти, попра́вити, -ся; 2)починять,( -ся) – ла́годити, пола́годити, направляти, напра́вити, -ся; 3)и. должность – уряд справува́ти, урядува́ти; (за кого) – заступа́ти кого́ на поса́ді, уряд справува́ти за ко́го.

Исправно (в исправности) – гара́зд, спра́вно;и.(работать, о человеке) акура́тно, рете́льно.

Исправность (инструмента) – спра́вність (-ности);служащего( ) – акура́тність (-ности), рете́льність (-ности); все в -сти – все гара́зд;о( предмете, машине) – все ціл́ е.

Исправный – 1) (о приборе, инструменте) – спра́вний; 2)о( человеке) – акура́тний, рете́льний.

Испрашивать, -просить – просити, допроситися чого, проха́ти чого, випрохати, виклопотати що.

Испробовать – 1) випробувати, спро́бувати; 2)испытать,( изведать) – зазна́ти. Испытание – 1) спро́ба, випроба;действ( .) – випробування; 2) (экзамен) – іс́ пит (-ту).

Испытательный (служащий для испытания, о приборе) – випробний; (экзаменационный, о комиссии) – іспито́вий.

Испытывать, -тать – 1) (проверять) – про́бувати, випробо́вувати, випробувати, бра́ти, взяти на спро́бу; 2)изведать( ) – зазнава́ти, зазна́ти чого́; ощущать3) ( ) – відчува́ти, відчу́ти.

Исследование – 1) (научное) – до́слід (-ду);научный( труд) – розпра́ва (Г), ро́звідка про що; 2) (действ.) – дослід́ жування, дослід́ ження, розвід́ ування; и. психофизическое – психофізичне дослід́ ження; по тщательном -нии, мы... – до́бре дослідивши, ми...

Исследователь, -ница – дослід́ ник (-ка), дослід́ ниця.

Исследовательский – 1) (о методе) дослід́ чий; 2)об( относящемся к исследованию приборе) – дослід́ ницький.

Исследывать, -довать – дослід́ жувати, дослідити, розвід́ увати, розвід́ ати. Иссякать, -кнуть – виче́рпуватися, вичерпатися, вихо́дити, вийти.

Истекать, -течь (о времени) – мина́ти, мину́ти, вихо́дити, вийти, кінча́тися, скінчитися; завтра истекает срок – за́втра те́рмін, за́втра вихо́дить речене́ць; истекает срок отпуска – кінча́ється відпу́стка; истекли все сроки – всі те́рміни мину́ли.

Истец, истица – позовник (-ка́), позовниця, позива́ч (-ча), позива́чка.

Истечение (в выражениях): до -ния срока – до те́рміну; поќ и вийде реченец́ ь; по-нии каждого месяца – щора́зу, коли мине́ міс́ ;яцьпо -нии некоторого времени – тро́хи зго́дом, коли мину́в (мине́) де́який; почас-нии срока – коли (як) вийде (мине́) речене́ць; коли вийде те́рмін.

Истолкователь – тлума́ч (-ча), товма́ч (-ча).

Истолковывать, -ковать – тлума́чити, витлумачити, товма́чити, витовмачити; -вывать в дурную сторону – зле розуміт́ и.

Истопник, -ница – гру́бник (-ка), гру́бниця.

Источник – джерело́; и. авторитетный – авторите́тне (пова́жне) джерело́; и. достоверный – (цілко́м) пе́вне (віригід́ не) джерело́; и. подлинный – автентичне джерело́; по достоверным -кам – з пе́вних джере́л;о (людях) – від пе́вних люде́й.

Истощать, -щить (средства) – виче́рпувати, вичерпати,силы,( почву) – висна́жувати, виснажити.

65

Російсько-український словник ділової мови

Истрачивать, -тить, -ся – витра́чувати, витратити, тра́тити, потра́титися. Истребитель – нищу́н (-на́), винищувач (-ча).

Истреблять, -бить – нищити, винищувати, винищити, вигубляти, вигубити, вибавляти, вибавити.

Истребование – вимо́га, виправлення, виправа; впредь до -ния – до вимо́ги, по́ки не пра́витимуть, поки не вимага́тимуть.

Истребовать – виправити; и. по суду – виправити судо́м.

Исход – кіне́ць (-нця); на -де (года, месяца) – наприкінці́; деньги на -де – кінча́ються гро́ші (дохо́дять краю).

Исходатайствование – виклопотання.

Исходатайствовать – виклопотати що, вистаратися.

Исходить – вихо́дити; это исходит из того положения – це ґрунту́ється (базу́ється) на то́му, це вихо́дить (іде́) з то́го пу́нкту.

Исходный (о пункте) – вихідни́й, виступний.

Исходящий (о бумаге) – вихідний, відсиланий; (о номере) – вихідний. Исчезать, исчезнуть – зника́ти, зникнути .

Исчерпывать, -пать – виче́рпувати, вичерпати; нами исчерпаны все средства воздействия – ми вжили (геть) усіх́ за́ходів, щоб вплинути; счерпывающе перечислить (условия) – (геть) усі́ чисто перелічити.

Исчисление – обчислення, обрахува́ння, обраху́нок (-нку);действие( ) – обчислювання, обчислення, обрахо́вування, обрахува́ння, вирахо́вування, вирахува́ння, виліч́ ування, вилічення; и. золотое – обчислення зо́лотом, на зо́лото; -ния сметные – кошто́рисні обчислення, обрахува́ння; и. червонное – червінце́ве обчислення; в золотом -нии – обчисляючи на зо́лото; не поддаваться -нию – не надава́тися до обрахува́ння; по -нии – обрахува́вши, коли був (бу́де) обрахо́ваний, були (бу́дуть) обрахо́вані; по предварительному -нию – за попере́днім обчисленням, обрахува́нням; при -нии – а) вирахо́вуючи, коли вирахо́вую (вирахо́вуєш); коли вирахов́ ував (вирахов́ ували); б) коли вирахов́ увати; работа по-нию (налога) – пра́ця над вирахо́вуванням.

Исчислять, -лить – обчисляти, обчислити, обрахо́вувати, обрахува́ти, вирахо́вувати, вирахувати.

Итак – о́тже;следовательно( ) – вихо́дить.

Итог – під́ сумок (-мку); и. конечный – остато́чний під́ сумок; и. общий – зага́льний під́ сумок; и. предварительный – попере́дній під́ сумок; и. частный – частко́вий під́ сумок; в итоге значится – в під́ сумку ;єв общем итоге – зага́льним під́ сумком, зага́льною су́мою; подведение итогов – підсумо́вування, підсумува́ння.

Итого, в итоге (для част. итога) – ра́зом;для( общего итога), а всього;́ в итоге полугодия – за все півріч́ чя; в конечном итоге – піс́ ля всьо́го, кіне́ць-кінце́м; подводить итог – підсумо́вувати, підсумува́ти, робити, зробити під́ сумок.

Итоговый (о подсчете) – підсумко́вий. Итожный (о цифре) – підсумко́вий. Ищейка – стежій́ ка, сліде́ць (-дця), до́йда. Июнь – че́рвень (-вня).

Июль – липень (-пня).

К (предл. с дат.пад.) – а) до (с род.пад.) на (с вин. пад.); б) (при отгл. существ.) – щоб (неопр. накл.); бумаги к делу – папе́ри до спра́ви; к сведению – до від́ ома; к сожалению – на жаль; к сроку – на те́рмін; меры к поднятию (производительности) – за́ходи, за́соби (щоб) збіл́ ьшити.

Кабальний (о договоре) – каба́льний. Кабинет – кабіне́т (-ту). Кавалерист – кінно́тник (-ка). Кавалерия – кінно́та.

Кадастр – када́стр (-етру), реє́стр (-ру). Кадр – ка́др (-дру).

Кадровый (о составе) – ка́дровий. Казарма – каса́рня.

Казарменный (о принадлежности) – касарне́вий.

Казаться – здава́тися; факты кажутся неправдоподобными – фа́кти видаються (здаються) неправдоподіб́ ними; фа́кти, здає́ться, неправдоподіб́ ні; здає́ться, що фа́кти неправдоподіб́ ні.

Казенный (о средствах) – скарбо́вий, держа́вний.

66

Російсько-український словник ділової мови

Карантин – каранте́на; находиться под -ном – відбува́ти каранте́ну. Карательный (о мерах) – ка́рний,об( органах) кара́льний.

Карать, покарать – кара́ти, покара́ти.

Караул – ва́рта, сторо́жа; к. строгий – пильна сторо́жа; брать, взять под караул – бра́ти, взяти під сторо́жу; вступать на караул – става́ти, ста́ти на сторо́жу; начальник -ла –

67

Російсько-український словник ділової мови

нача́льник сторо́жі; стоять на -ле – бу́ти на сторо́жі. Караулить – вартува́ти, стерегти.

Караулка – сторожів́ ня, вартів́ ня.

Караульный (прил.) – сторожовий; (сущ.) сто́рож (-жа), вартовий.

Карета – каре́та; к. скорой помощи – каре́та нега́йної допомо́ги, каре́та на нега́йну допомо́гу.

Карта – 1) ка́рта; -ты игральные – ка́рти до гри, гра́льні; поставлен на карту не только мой интерес, но и мой кредит – пова́жено не самим тіл́ ьки моїм́ інтере́сом, але й кредитом (Секц.); 2) (геогр.) – ма́па; к. топографическая – топографіч́ на ма́па.

Картежничество – картярство.

Картограмма – картогра́ма. Картон – текту́ра. Картотека – картоте́ка.

Карточка – ка́ртка; к. должностная – ка́ртка про поса́ду; к. наблюдательная – ка́ртка на спостере́ження, ка́ртка спостере́жень; к. по учету – ка́ртка для о́бліку (на о́блік), обліко́ва ка́ртка; к. почтовая – листів́ ка, пошто́ва ка́рт; к.арегистрационная – реєстрацій́ на ка́ртка; к. справочная и указательная – ка́ртка довідко́ва й указо́ва; . ссылочная – ка́ртка посила́ння (поклика́ння).

Карточный – 1) (о системе) – картко́вий; 2)об( игре) – картярський. Карцер – ка́рцер (-цера).

Касательно чего – про що.

Касательство – дотичність (-ности), стосу́нок (-нку);о( лице) – приче́тність (-ности), дочинення до чо́го; -во иметь к чему либо – бути дотичним до чо́го, стосува́тися, нале́жати до чо́го; (лице) – бу́ти приче́тним до чо́го, ма́ти дочинення до ;чо́гоя к этому не имею -ва – я до цьо́го неприче́тний.

Касаться, коснуться чего – 1) (вопроса, дела) – пору́шувати, пору́шити, зачіпа́ти, зачепити що; теперь коснемся следующего – тепе́р ска́жемо про таке́; соприкасаться,2) ( относиться к чему) – стосува́тися, нале́жати до чо́го; в прос касается (ассигнования) – спра́ва йде про...; что касается меня, то... – що(ж)до ме́не, то...; это дело меня не касается – ця спра́ва мене́ не обхо́дить; это касается его специальности – це́ нале́жить до його́ фа́ху.

Касса – ка́са; к. больничная – ка́са на лікува́ння, лікува́льна; . взаимного вспомоществования – ка́са на взає́мну допомо́гу; к. взаимопомощи – ка́са на взає́мну допомо́гу, ка́са на взаємодопомо́гу; к. вспомогательная: а) (дающая вспомоществование)

– ка́са на допомо́гу; б)дополнительная( ) – ка́са допоміжна́; к. для выплаты – ка́са виплати, платнича ка́са; к. несгораемая, огнеупорная – вогнетрива́ла ка́са; . сберегательная – щадниця, щаднича ка́са; к. ссудная – позичко́ва ка́са; . ссудосберегательная – позичко́во-щаднича ка́са; . страховая – убезпечна́ ка́са; поступили деньги в. кассу – гро́ші надійшли (вступили) до ка́си; поступления в кассу – надхо́дження до ка́си.

Кассационный (об инстанции) – касацій́ ний. Касация – каса́ція.

Касир, -рша – касир (-ра), касирка.

Кассировать, скассировать – касува́ти, скасува́ти, покасува́ти. Кассовый (об обороте) – ка́совий.

Каталог – ката́лог (-гу), реє́стр (-тру), список (-ку). Каталогизатор – каталогіза́тор (-ра). Каталогизация – каталогіза́ція.

Каталожная (комната) – катало́жня.

Категорически – категорично.

Категория – катего́рія; подвести под -рию – прилучити до катего́рії;о( лице) – залічити до катего́рії.

Кафедра – кате́дра; к. ораторская – кате́дра для промо́вця. Качественно (в качественном отношении) – якістю, на якість, якісно.

Качество – якість (-кости); (свойство) – властивість (-вости); к. высокое – висо́ка якість; в - ве докладчика – як доповід́ а́ч, за доповід́ ;ача́в -ве чего – як що; испытывать -во – випробо́вувати якість; материя хорошего -ва – добро́тний крам; повышение качества – поліп́ шення якости; по -ву – якістю, (як) на якість; товар -вом похуже – крам на якість гір́ ший.

Квадрат – квадра́т (-ту).

68

Російсько-український словник ділової мови

Квадратный (об измерении) – квадрато́вий. Квадратура – квадрату́ра.

Квалификация – кваліфіка́ція.

Квалифицировать – кваліфікува́ти,сов. – скваліфікува́ти; -вать, как упущение по службе

– визнати за службо́вий недо́гляд.

Квартал – 1) (города) – кварта́л (-лу); кв. рабочий – робітничий кварта́л; 2)четверть( года)

– чверть ро́ку, кварта́л; по -лам – кварта́лами, на кварта́ли, по кварта́лах; по -лам отчитываться – за (ко́жний) кварта́л звітува́ти.

Квартальный (о расположении) – кварта́льний;за( четверть года) – за чверть ро́ку, кварта́льний.

Квартира – 1) квартира, поме́шкання; к. совместная – спіл́ ьна квартира; к. стеснительная – невигідна квартира; агент по подысканию к-р – аґе́нт шука́ти (підшу́кувати) квартири; очистить -ру – звільнити квартиру (поме́шкання), уступитися з квартири (поме́шкання); 2)для( войск) – постій́ (-то́ю); предоставить -ры для войск – да́ти приміщ́ ення (вій́ ськові) під постій́ .

Квартирант, -тка – квартира́нт (-та), квартира́нтка, пожиле́ць (-льця), пожилиця, комір́ ник (-ка), комір́ ниця.

Квартирный (о плате) – квартирний, комір́ ний;о( воре) – квартирний; (о вопросе) – житловий.

Квартирование – 1) квартирува́ння, ме́шкання; 2)войск( ) – постій́ (-сто́ю). Квартировать – квартирува́ти, ме́шкати, ма́ти ме́шкання.

Квартировладелец (собственник квартиры) – вла́сник квартири, квартировла́сник (-ка). Квартиронаниматель, -ница – 1) (снимающий квартиру) – квартиронайма́ч (-ча́),

квартиронайма́чка; 2)сдающий( в наём квартиру) – квартиродержець (-жця), квартироде́ржиця.

Квартирохозяин – госпо́дар квартири. Квитанционный (о книге) – квітанцій́ ний, квитко́вий.

Квитанция – квіта́нція, квито́к (-тка); . багажная – бага́жний квит; к. зачетная – квіта́нція про зарахува́ння; к. о приеме вещей на хранение – пакунко́ва квіта́нція; . платежная – платіж́ на квіта́нція; . по платежу – квито́к на виплату; к. покупная – квито́к про купів́ лю; к. почтовая – пошто́вий квито́к, пошто́ва квіта́нція; . приемочная – квіта́нція про прийняття; к. продажная – квито́к про про́даж; по -ции значится – у квіта́нції (квитку́) записано; по -ции получить – на квіта́нцію оде́ржати.

Квитаться, поквитаться – квитува́тися, поквитува́тися.

Кворум – кво́рум (-му); за отсутствием -ма – (че́рез те) що нема́ (не було́, не бу́де) кво́руму; начать заседание при наличии -ма – поча́ти засід́ ання (ра́ду) з кво́румом (коли є кво́рум); при наличии -ма – заседание действительно – засід́ а́ння чинне, якщо́ є кво́рум.

Квота – кво́та, ча́стка; . налоговая – кво́та податко́ва. Кило – кіл́ о.

Киловат – кілова́т (-та). Килограмм – кілогра́м (-ма). Кинематограф – кінемато́граф (-фа). Кинофикация – кінофіка́ція.

Киоск – будка, ятка; к. книжный – ятка книжкова́. Кипа – па́ка; бумага в кипах – папір́ па́ками. Кипяток – окріп́ (-о́пу), вар (-ру) (Г).

Кладбище – кладо́вище. Кладовая – комо́ра.

Кладовщик – комір́ ний (-ного), комірничий (-чого). Кладь (груз) – ванта́ж (-жу́), вага́, покла́жа.

Класс – 1) кляса; 2) (общественный) – суспіл́ ьна кляса;слой( ) – суспіл́ ьна верства́; к. господствующий – владу́ща (владу́ча) кляса.

Классификация – клясифіка́ція;действ( .) – клясифікува́ння, клясува́ння. Классифицировать – клясифікува́ти.сов. – поклясифікува́ти, клясува́ти,сов. –

поклясува́ти.

Классовый (о тарифе) – клясовий.

Класть – кла́сти, покла́сти; . на счетах – кидати на рахівниці.

Клевета – обмо́ва, на́клеп (-пу); взводить клевету – обмовляти, обмо́вити. Клеветать на кого – обмовляти кого́.

Клеветник, -ница – обмо́вець (-вця), обмо́вник (-ка), обмо́вниця.

69