Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

Російсько-український словник ділової мови

неґативний; работа -льна – робо́та не задовольняє; робо́та незадовіл́ ьна. Неудовольствие кем, чем – невдово́лення, незадово́лення ко́го, з чо́го; высказывать -вие

по поводу чего – висло́влювати невдово́лення, незадово́лення з чо́го, з приводу чо́го. Неуказание – незазна́чення; за -нием точного адреса – (че́рез те), що не зазна́чено то́чно

адре́си, бо не зазна́чено то́чно адре́си.

Неуклонный (об исполнении) – непохитний, неу(в)хильний, неодмін́ ний. Неуместный (о замечании) – недоре́чний, недола́дній. Неумышленно – ненавмисне, без на́міру.

Неумышленный (о поступке) – невмисний, ненавмисний. Неуплата – неспла́та, неспла́чення.

Неупотребительный (о средстве) – невживаний.

Неуправка – невпо́рання, невпо́ранка; виду неуправки – що не впо́ралися, бо не впо́ралися.

Неурочный (о работе) – незага́даний, ненормо́ваний; (времени) – невизначений, ненормо́ваний;несоответствующий,( о времени) – невідповід́ ний, ненале́жний; (сверхурочный) – наднормо́вий.

Неустановленность – 1) невизначеність (-ности); н. срока – невизначеність те́рміну; 2) (недоказанность) – недове́деність (-ности); н. факта – недове́деність фа́кту.

Неустановленный – 1) (времени) – невизначений; 2) (недоказанный, о факте) – недове́дений.

Неустойка – 1) (неисполнение условия) – недоде́ржання; при -ке – якщо не доде́ржано, якщо не доде́ржать; 2)пеня( за неустойку) – недоде́ржка (Н); заплатить -ку – сплатити недоде́ржку.

Неустойчивый (о цене) – хиткий, неста́лий, нестанівкий. Неустранимый (о препятствии) – невідво́дний. Неустройство – невпорядко́ваність (-ности). Нефтепромышленник – нафтопромисло́вець (-вця). Нехозяйственность – негоспода́рність (-ности).

Нецелесообразно – недоціл́ ьно.

Неценный (о вещи) – некошто́вний.

Нечеткий (о почерке, печати) – нечиткий, невчитний; (невыразительный, о речи) – невира́зний.

Нечетный – непа́рний, нечіт́ ний. Неявившийся – неприбу́лий.

Неявка – нео́каз (-зу) (Н), неприбуття, неприхід́ (-хо́ду);непредъявление( ) – непо́каз (-зу), непода́ння, нео́каз (-зу); н. на работу – неста́ння, неприбуття на робо́ту; за -кою их – бо вони не з’явились, не оказа́лися; при -ке – якщо не прибува́ли, не прибува́ють, не прибу́дуть.

Неясный (об ответе) – невира́зний, неясний. Нижеизложенный – по́даний да́лі, нижчепо́даний. Нижеименованный – на́званий да́лі, нижчена́званий. Нижеозначенный – зазна́чений да́лі, нижчезазна́чений. Нижеподписавшийся – що підписа́вся да́лі, нижчепідписаний. Нижеприведенный – наве́дений да́лі, нижченаве́дений.

Нижеследующий – да́льший, по́даний да́лі, нижчепо́даний, наве́дений да́лі, нижченаве́дений.

Нижеупомянутый – зга́даний да́лі, нижчезга́даний. Низкопробный – малопро́бний, мало́ї про́би. Низкий (о намерении, поступке) – ниций, негід́ ний.

Ничтожный (о спросе, цене, потреблении) – зо́всім малий, мізе́рний. Нищенствовать – старцюва́ти, жебра́чити.

Нищий, -щая – жебра́к (-ка́), жебра́чка, ста́рець (-рця), старчиха. Новаторство – новинництво.

Новобранец – новобра́нець (-нця), ре́крут (-та).

Нововведение – новина́, новозапрова́джене;действ( .) – запрова́дження впе́рше; путем -ния – упе́рше запрова́джуючи.

Новогодие – новоріч́ чя.

Новозаселенный (о пункте) – новозасе́лений. Новоизбранный (о депутате) – новоо́браний, ново́го обра́ння. Новоизданный (о распоряжении) – нововиданий.

100

Російсько-український словник ділової мови

Новообразовавшийся (о селении) – новопоста́лий, новоутво́рений, що неда́вно утворився, неда́вно утво́рений.

Новооснованный (об учреждении) – новозасно́ваний, новозало́жений, неда́вно зало́жений.

Ножик (перочинный) – но́жик (-ка), цезо́рик (-ка), склада́нчик (-ка);разрезной( ) – різа́к (- ка́).

Ноль – нуль (-ля), зеро́. Номенклатура – номенкляту́ра.

Номенклатурный (о списке) – номенкляту́рний.

Номер – 1) число́ (40) ну́мер (-ра) (№); н. входящий – вступне́ число́, вступний ну́мер; . исходящий – вихідне́ число́, вихідний ну́мер; . по порядку – число́ (ну́мер) з ряду, чергове́ число́; н. по журналу – журна́льний ну́мер; . порядковый – рядове́, порядко́ве число́ (ну́мер); за № таким – число́ таке́, під таким число́м; подбирать по -рам – уклада́ти (склада́ти) за нумера́ми; 2)в (гостиннице) – но́мер (-ра), кімна́та; -ра для приезжающих – номера́ для приїжджих; 3)газеты( ) – число́, ну́мер (-ра).

Номерной, номерант – номерний (-но́го), номера́нт (-нта). Номеровать – нумерува́ти, числами познача́ти. Номеровщик – нумерува́льник (-ка).

Номинал – номіна́л (-лу); по -лу – за номіна́лом. Номинальный (о стоимости) – номіна́льний, імено́ваний.

Норма – но́рма; н. возрастная – но́рма літ, вікова́ но́рма; . выработки – но́рма виробу, виробляння; н. душевая – но́рма на ду́шу, поду́шна но́рма; . оценочная – цінува́льна, таксацій́ на но́рма; . предельная – гранична, кінце́ва но́рма; . средняя – пересіч́ на но́рма; -мы количественные – но́рми кіл́ ькости; входить в норму – става́ти, ста́ти на но́рмі;сделаться( нормой) – става́ти, ста́ти за но́рму; по норме – за но́рмою; вверх (свыше) нормы – по́над но́рму.

Нормализация – нормаліза́ція;действ( .) – нормалізува́ння. Нормальный (об окладе) – норма́льний.

Нормировать – нормува́ти,сов. – унормува́ти. Нормировщик – нормува́льник (ка)- . Носильщик – носильник (-ка), вагоно́ша.

Носитель – носій́ (-сія); н. фамилии – вла́сник пріз́ вища. Носить – носити; н. имя – зва́тися, ма́ти ім’я (на́зву). Нотариальный (о заявлении) – нотаріяльний, нота́рний. Нотариус – нота́р (-ря); профессия -са – нота́рство. Нотариат – нотаріят (-ту).

Нотация – нота́ція, вимо́ва; прочитать кому -цию – вимовити кому́, вичитати нота́цію кому́.

Ночной (о дежурстве, работе) – нічний.

Ноябрь – листопа́д (-да).

Нужда – 1) (потребность в чем) – потре́ба на що;крайняя( ) – скру́та на що; -ды повседневные – повсякде́нні (щоде́нні) потре́би; -ды текущие – пото́чні потре́би; без видимой нужды – без явної, очевидної потре́би; по крайней, неотложной нужде – з коне́чної (ко́нчої) потре́би; удовлетворение нужд – задово́льнення потре́б; 2)бедность,( состояние нужды) – нужда́, неста́ток (-тку), злидні (-нів).

Нуждаться – 1) (в чем-либо) – потребува́ти чого́; 2)терпеть( нужду) – бідува́ти, терпіт́ и злидні (неста́ток).

Нуждающийся – бід́ ний, убо́гий;в (чем) – що потребу́є чого́; предоставить работу, как более -муся – да́ти робо́ту, бо більш потребу́є.

Нужный (о расходе) – потріб́ ний; н. и даже необходимый – потріб́ ний і на́віть доко́нче потріб́ ний; находить -ным – вважа́ти за потріб́ не; очень -ный – ду́же потріб́ ний, пильний.

Нумератор – нумера́тор (-ра); -ром проставлять – значити нумера́тором. Нумерация – нумера́ція;действ( .) – нумерува́ння, числува́ння.

О, об, обо – 1) (с. предл. над.) – за, про (с вин. пад.); вопрос об утверждении – спра́ва про затве́рдження; донести о происшествии – сповістити за приго́ду; ходатайствовать о ком, о чем – клопота́тися за ко́го, за що; 2)с (качеств. прилаг. и числ.) – на (с вин.пад.), з (с твор. пад.); дом о трех этажах – будинок на три по́верхи.

Обандероливать, -лить – забандеро́лювати, забандеро́лити. Обанкручиваться, -рутиться – банкрутува́ти, збанкрутува́ти.

Обвертка (обложка) – обго́ртка, обкла́динка;обвертывание( ) – обгорта́ння.

101

Російсько-український словник ділової мови

Обверточный, оберточный (о бумаге) – обгортко́вий.

Обвертывать, -вернуть – обгорта́ти, обгорну́ти чим, угорта́ти, угорну́ти в що.

Обвес – 1) (обман в весе) – обва́жування, обва́женн-я; 2)ошибка( в весе) – по́милка на вазі;́ 3) (о недовешенном количестве чего) – недова́жка.

Обвешивать, обвесить кого – обва́жувати, обва́жити кого́. Обвешиваться, обвеситься – помилятися, помилитися ва́живши.

Обвинение – обвинува́чення, обвина;действ( .) – звинува́чення, обвинува́чування, обвинува́чення; о. встречное – супротивне обвинува́чення; брать назад обвинение – зріка́тися, зректися обвинува́чення; взводить -ние на кого – прикида́ти кому́ вину́, винува́тити, обвинува́чувати, обвинува́тити ког; во́збуждать -ние – почина́ти, поча́ти винува́чення; дело по -нию в чем – спра́ва про обвинува́чення за що (в чо́му); он судится по -нию в измене – його́ су́дять, обвинува́чуючи за зра́ду; предъявлять -ние – ста́вити, поста́вити обвинува́чення; признавать -ние – визнава́ти обвинува́чення; свидетели со стороны -ния – свід́ ки сторони винува́чення, свід́ ки з поводо́вої сторони.

Обвиненный – 1) (на кого взведено обвинение) – винува́чений, оска́ржений; 2) (осужденный) – засу́джений.

Обвинитель, -ница – обвино́вник (-ка), обвино́вниця; . частный – оска́ржник (-ка),о( женщ.) – оска́ржниця.

Обвинительный (о речи) – обвино́вний. Обвиняемый – винува́чений (-ного).

Обвинять, -нить кого в чем – винити, винува́тити, обвинува́тити кого́ за що (у чо́му); -нять напрасно – винува́тити безпідста́вно; н -нен за злоупотребления – його́

обвинува́тили у зловжива́ннях; суд -нил его – суд визнав йо́го за винного, суд обвинува́тив його́.

Обвиняться, -ниться – винитися, винува́титися, обвинува́титися. Обдирала – здирник (-ка), здирця; (взяточник) – хаба́рник (-ка). Обдирательство – здирство, здирництво,.здирщина; (действ.) – обдира́ння. Обдумывать, -мать – обмірко́вувати, обміркува́ти що.

Обед – обід́ (-ду); обед из двух, из трех блюд – обід́ на дві, на три стра́ви[і]; даются обеды – дають обід́ и.

Обеденный (о перерыве) – обід́ ній, на обід́ оставшийся; ( от обеда) – обід́ няшній. Обеднеть (о лице) – збідніт́ и, зубожіт́ и, зійти на злидні, звестися ніна́що;хозяйстве( ) –

підупа́сти, збідніт́ и, звестися ніна́що.

Обезвреживать, -редить – знешко́джувати, знешко́дити (СЖМ). Обезденежеть – витратитися з гро́шей, звестися з гро́шей.

Обезземеливать, -лить – збезземе́лювати, збезземе́лити, знеземе́лювати, знеземе́лити. Обезлюдеть – збезлюдіти.

Обезоруживать, -жить – знезбро́ювати, знезбро́їти, роззбро́ювати, роззбро́їти. Оберегатель – оберіга́ч (-ча́), охоро́нець (-нця), охоро́нник (-ка).

Оберегать, -речь – берегти, оберіга́ти, оберегти кого́, що, стерегти, устерегти кого́, чого́. Обеспечение – забезпе́чення, забезпе́ка; о. имущественное – забезпе́чення майно́м,

майно́ве забезпе́чення; о. социальное – соціяльне забезпе́чення; о. страховое – убезпечне́, убезпе́ччина (Н); в -ние – на забезпе́чення, щоб забезпе́чити, забезпе́чуючи; в целях -ния

– щоб забезпе́чити; давать в -ние – кла́сти, покла́сти, що на заста́ву; дать -ние – да́ти забезпе́чення, забезпе́чити; с -нием платы – забезпе́чуючи, забезпе́чивши плату, з забезпе́ченою пла́тою.

Обеспеченность – забезпе́ченість (-ности). Обеспечиватель, -ца – забезпе́чник (-ка), забезпе́чниця.

Обеспечивать, -чить кого чем или в чем – забезпе́чувати, безпе́чити, забезпе́чити кого́ чим, кому́ що.

Обеспечительный (о договоре) – забезпе́чний. Обесценивать, -нить – знецін́ ювати, знецінити.

Обещание – обіцянка, обіт́ ниця;обет( ) – заріќ (-ро́ку), обіт́ ниця; о. клятвенное – обіц́ янка під присягою, заприсяжена обіцянка; о. торжественное – урочиста обіт́ ниця; давать торжественное -ние – урочисто обіцятися; исполнить -ние – доде́ржати обіцянки.

Обещать, пообещать – обіцяти (-ся), пообіцяти (-ся). Обжалование – оска́рження; в случае -ния их – якщо їх оска́ржать. Обжаловать – оска́ржувати, оска́ржити.

Обзаведение, обзавод, обзаводка – 1) (оборудование) – за́від (-оду); 2)действ( .) – справляння, спра́влення, облашто́вування, облаштува́ння.

102

Російсько-український словник ділової мови

Обзаводить, -вести кого чем – справляти, спра́вити кого́ що, облашто́вувати, облаштува́ти кого́ чим.

Обзаводиться, -вестись чем – заво́дити, завести (собі)́ що, справляти, спра́вити (собі)́ що. Обзор – о́гляд (-ду);действ( .) – огляда́ння; о. беглый – побіж́ ний о́гляд; . конспективный –

конспективний о́гляд.

Обзорщик, -щица – оглядач (-ча), оглядачка. Обивать, обить (пороги) – оббива́ти, оббити.

Обида (несправедливость) – кривда, покривдження; (оскорбление) – обра́за; о. кровная –

тяжка́, обра́за; выносит -ду – терпіт́ и кривду; наносить, причинять -ду – а) чинити кривду, кривдити, скривдити, покривдити; б) обража́ти, обра́зити.

Обидчик, -чица – кривдник (-ка), кривдниця.

Обиженный – скривджений (-ного), покривджений (-ного); (оскорбленный) – обра́жений. Обилие чего (множество чего) – бага́тосила, велика кіл́ ькість, здо́біль чог; бо́льшое -лие

– ду́же бага́то.

Обильный (о материале) – доста́тній, що його́ бага́то є, рясний;об (урожае) – великий. Обирало[а] – здирник (-ка), здирниця, драпіж́ ник (-ка).

Обирать, обобрать кого – обдира́ти, обде́рти, обідра́ти кого́. Обитаемый (о заселенном доме) – засе́лений, залюднений. Обитатель, -ница – жите́ць (-тця), ме́шка́нець (-нця), ме́шка́нка.

Обиход (хозяйство и его принадлежности) – господа́рство;текущий( расход, потребность) – обіхід́ ка, обіхід́ ність (-ности);употребление( ) – ужиток (-тку); для домашнего -да – до ха́тнього господа́рства, для ха́тнього вжитку; для своего -да – на вла́сну обіхід́ ку, собі́ на обіхід́ ку, собі на вжиток; пустить в -ход – пустити до вжитку, запрова́дити в ужиток.

Облава – о́блав (-ву), обла́ва.

Облагать, -пожить – 1) (кого чем) – обклада́ти, об(і)кла́сти, обложити; . податью, налогом – оподатко́вувати, оподаткува́ти кого́, наклада́ти, накла́сти пода́ток на; о.ко́го пошлиной – наклада́ти мито на що; 2)окружать( ) – обляга́ти, облягти, ото́чувати, оточити, обступа́ти, обступити.

Обладание чем – посіда́ння чого́.

Обладатель, -ница – посіда́ч (-ча́), посіда́чка, волода́р (-ря), волода́рка. Обладать чем – посіда́ти що, володіт́ и чим; о. всеми правами – ма́ти всі права́; о.

полномочиями – ма́ти вповнова́ження. Областной (о потреблении) – крайовий, країнний.

Область – 1) край, країна; 2) (переносно) – по́ле, царина́, о́бсяг (-гу), га́лузь; (о-зі). влияния

– о́бсяг (по́ле) впливу; о. действия – по́ле дія́ ння (чину);о (законе, правилах) – сфе́ра (о́бсяг) чинности; о. применения – царина́ вжитку (застосува́ння); . распространения – те́рен поширений; в данной -сти – в цій га́лузі; в научной -сти – в ца́рині науко́вій; вне -сти – поза о́бсягом, поза сфе́рою.

Облегчать, -чить – поле́гшувати, полегшити, уле́гшувати, улегшити;давая( льготу) – пільгува́ти, попільгува́ти, попільжити.

Облегчение – поле́гшання,поле́гкість (-кости);льгота( ) – піл́ ьга; о. налогов – зме́ншення пода́тків, поле́гкість у пода́тках; . положения (больного) – поле́гшення ста́ну; больной получил -ние – хво́рому поле́гшало, ста́ло ле́гше; в целях -ния – щоб поле́гшити, на поле́гшення; замечается -ние налогов – укміч́ ено, що пода́тки поле́гшали; получить -ние

– дістава́ти, діста́ти поле́гкість (-кости).

Облекать, -лечь кого чем (властью, доверием) – надава́ти, нада́ти кому́ чого́. Облигационер – обліґаціоне́р (-ра), обліґацій́ ник (-ка).

Облигационный (о листе) – обліґацій́ ний. Облигация – обліґа́ція.

Обличать, -чить – 1) (показывать, обнаруживать) – виявляти, виявити, пока́зувати, показа́ти; 2)уличать,( изобличать) – дока́зувати, доказа́ти на ко́го, дово́дити, довести кому́ що, викрива́ти, викрити кого́,;що. кого во лжи, измене – дово́дити кому́ його́ брехню, зра́ду.

Обличаться, -читься – виявлятися, виявитися; виновный обличается всем ходом дела –

винува́тця вика́зує (виявляє) уве́сь хід спра́ви.

Обличатель, -ница – виявник (-ка), виявниця, викрива́ч (-ча́), викрива́чка, дока́зникка),(- дока́зниця.

Обличительный (о свидетельствовании) – виявничий, виявний, викривний. Обложение – 1) оподаткува́ння; о. косвенное – посере́днє оподаткува́ння; . подоходное –

103

Російсько-український словник ділової мови

104

утво́рювання, формува́ння, зформува́ння; . новых учреждений – утво́рення, формува́ння,

105

Російсько-український словник ділової мови

зформува́ння нових устано́в; 3)результат( процесса) – у́твір (-вору), витвір (-вору). Образованный – 1) (прил., о получившем образование) – освіч́ ений; 2)прич( .) – утво́рений,

зформо́ваний; вновь -ный – новоутво́рений.

Образовательный – 1) (о цензе) – освіт́ ній; 2)о( процессе) – тво́рчий, формува́льний. Образовывать, -зовать – 1) (давать образование) – освіч́ увати, освітити кого́, дава́ти,

да́ти освіт́ у (нау́ку) кому́;создавать2) ( ) – утво́рювати, творити, утворити; 3)составлять( )

– становити що, да́ти що; образует что – стано́вить що, є що; это образует большую сумму – це стано́вить (дає) велику су́му.

Образовываться, -зоваться из чего – утво́рюватися, утворитися, зформо́вуватися, зформува́тися, склада́тися, скла́стися;возникать( ) – постава́ти, поста́ти з чо́го.

Образцовый (об уставе) – зразко́вий, взірце́вий. Образчик – зразо́к (-зка́); для -ка – на зразо́к.

Обратно – наза́д; получать деньги -но – оде́ржувати гро́ші наза́д, оде́ржати гро́ші зворо́том.

Обратный (о действии) – зворо́тний;о( расписке) – поворо́тний. Обращаемость (денег, товаров) – обіга́ння, о́біг (-гу), оберта́ння;предметов( ) –

уживаність (-ности).

Обращать, -ратить – 1) (устремлять) – поверта́ти, поверну́ти, зверта́ти, зверну́ти; (направлять) – наверта́ти, наверну́ти; о. внимание – зверта́ти, зверну́ти ува́гу, заува́жувати, зауважа́ти, заува́жити; о. внимание кого на что – давити, пода́ти до ува́ги кому́ що, зверта́ти ува́гу чию на;щообратить иск (к кому-нибудь) – розпоча́ти по́зов про́ти ко́го, запозива́ти, запозва́ти кого́;употреблять2) ( на что) – поверта́ти, поверну́ти на що, оберта́ти, оберну́ти, ужива́ти, ужити на;що. в доход – поверта́ти, поверну́ти на прибу́ток; 3)превратить( во что) – перево́дити, переве́сти на що, поверта́ти, поверну́ти на що, у що; о. в деньги – перево́дити, перевести на гро́ші, поверта́ти, поверну́ти в гро́ші, згрошити (Г).

Обращаться, -ратиться – 1) (к кому, к чему) – вдава́тися, вда́тися до ко́го; . к кому по делу – вдава́тися до ко́го в спра́ві; о. с вопросом – вдава́тися запитуючи (з запита́нням); 2) (во что) – поверта́тися, поверну́тися на що;физ( .) – бра́тися, взятися чим; о. в развалины – поверта́тися в руїн́и, руїн́ою ста́ти; 3)с( кем) – пово́дитися, повестися, об(і)хо́дитися, обійтися; (с чем) – ходити ко́ло чо́го; . пренебрежительно (с кем) – поневіряти ким; 4) (о деньгах, товаре) – обіга́ти, оберта́тися, ходити; деньги -ются (на рынке) – гро́ші хо́дять; товар -ется (на рынке) – крам оберта́ється, хо́дить.

Обращение – 1) (к кому по делу) – вдава́ння до ко́го; 2)с (кем) – пово́дження, обхо́дження; (с чем) – хо́дження ко́ло чо́го; . вежливое – че́мне пово́дження; . грубое – нече́мне пово́дження; о. обходительное – обіхід́ ливе пово́дження; . унизительное – знева́жливе пово́дження; вменяется в обязанность вежливое обращение с посетителями –

ста́виться за обов’язок че́мно пово́дитися з одвід́ увача́ми; -нии (быть корректным) – в пово́дженні, поводячись, пово́дившись; 3)денег,( товаров) – о́біг (-гу), оберта́ння; . денежное – грошовий о́біг; о. капитала – оберта́ння капіта́лу; о. ценностей – оберта́ння цін́ нощів; вводить деньги в -ние – запрова́джувати гро́ші до о́бігу; изъять из -ния – вивести, вибрати з ужитку, з о́бігу; 4)во( что) – поверта́ння, оберта́ння в що, на що; с -нием в доход – поверта́ючи на добу́ток; 5)в (учение, секту) – наверта́ння, наве́рнення, кого́ (до ко́го, на що).

Обревизовывать, -зовать – ревізува́ти, обревізо́вувати, обревізува́ти кого́, що. Обрез (книги) – край, кра́ю, бе́рег (-га); в обрез – без лишку.

Обремененность – обтяженість (-ности), обтяження. Обременительный (о поручении) – обтяжливий, важкий, тяжкий. Обременять, -нить – обтяжа́ти, обтяжувати, обтяжити. Обрисовывать, -совать (положение) – змальо́вувати, змалюва́ти.

Обрывать, оборвать (разговор, смех) – урива́ти, увірва́ти, урва́ти (розмо́ву, сміх); о. кого в разговоре – урва́ти кому́ мо́ву.

Обрывок – уривок (-вка).

Обрывочный (о сведениях) – уривчастий, уриваний.

Обселять, -лить – обселяти, обселити, оса́джувати, осадити, залюднювати, залюднити що ким.

Обселяться, -литься – обселятися, обселитися. Обсерватория – обсервато́рія.

Обсервационный (о пункте) – обсервацій́ ний, на́глядний, спостере́жний.

Обследование – дослід́ жування, дослід́ ження, до́слід (-ду), обслід́ жування, обслід́ ження.

106

Російсько-український словник ділової мови

Обследователь, -ница – дослід́ ник (-ка), дослід́ ниця, обслід́ ник (-ка), обслід́ ниця.

Обследовательный (об аппарате) – дослід́ чий.

Обследывать, -довать – дослід́ жувати, дослідити, обслід́ жувати, обслідити що. Обслуживать, -жить – обслуго́вуватн, обслугува́ти кого́, що, кого́ в чо́му. Обставлять, -вить, -ся – обставляти, обста́вити, -ся.

Обстаивать, -стоять (защищать кого) – обстава́ти, обста́ти за ким, стояти за ко́го. Обстановка – обста́ва, обстано́ва;об( окружающем быте, строе) – ото́чення; о. внешняя –

ото́чення; о. домашняя – ха́тня обстано́ва, ха́тнє ото́чення; . неблагоприятная – несприятливі умо́ви, несприятливе ото́чення; . окружающая – ото́чення, околишні умо́ви; о. стеснительная – непридо́ба; при (иной) -вке – в (ін́ ших) обста́винах, умо́винах, в (ін́ шому) ото́ченні; снабженный -кой – обста́влений, з обстано́вою.

Обстоятельность – 1) докладність (-ности), ґрунто́вність (-ности); 2)положительность( ) – стате́чність (-ности).

Обстоятельный – 1) (об изложении) – докла́дний, ґрунто́вний; 2)о (человеке) – стате́чний. Обстоятельство – обста́вина;чаще( во мн. числе) – обста́вини, річ (-речі), факт (-у); -ва

дела – обста́вини спра́ви, фа́кти спра́ви, нале́жне до спра́ви; о. побочное – побіч́ на річ, побіч́ ність (-ности); -ва привходящие – побіч́ ні обста́вини; -ва случайные – випа́док (-дку), випадко́ва річ; -ва, сопровождающие дело – супровід́ ні в спра́ві обста́вини; -ва стесненные – скрутні́ обста́вини, скру́та; -ва уличающие – дока́зні обста́вини, виявні́ обста́вини; быть в стесненных -вах – у скру́ті бу́ти; вникать в -ва (дела) – зважа́ти на обста́вини; изложить все -ва дела – пода́ти всі фа́кти спра́ви; не случайным является и то -во – не випадко́ве (не випадко́ва річ) і те;...обнаруживаются новые -ва –

виявляються нові́ фа́кти; по личным (домашним, независящим, непредвиденным) -вам – з особистих (з ха́тніх, з незале́жних, з непередба́чених) обста́вин (причин), че́рез особисті (ха́тні, незале́жні, непередба́чені) обста́вини (причини); поправить -ва – поліп́ шити спра́ви; последнее -во указывает – це пока́зує, ця обста́вина пока́зує; препятствует одно -во – одна́ (така́) річ стоїт́ь на зава́ді (на перешко́ді); при благоприятных -вах, при благоприятном стечении о-в – за сприятливих обста́вин, за сприятливими обста́винами; при разных -вах – в різ́ них обста́винах, за різ́ ними обставина́ми; пр меняться к -вам –

пристосо́вуватися до обста́вин; сообразно -вам, смотря по -вам – відповід́ но до обста́вин, як до обста́вин, зважа́ючи на обста́вини; сообразоваться с -вами – зважа́ти на обста́вини; существенные -ва дела – посу́тнє в спра́ві; упомянуть некоторые -ва дела – згада́ти де́що (де́які фа́кти) із спра́ви.

Обстоять – бу́ти; все обстоит благополучно – усе́ гара́зд, усе́ до́бре; вс обстояло благополучно – все було́ гара́зд, до́бре; ло обстоит так – спра́ва така́, ета́п спра́ви такий; дело обстояло так – спра́ва була́ така́.

Обстраивать, -роить, -ся – оббудо́вувати, оббудува́ти, будува́ти, побудува́ти, -ся. Обсуживание, обсуждение – обмірко́вування, обміркува́ння; . всестороннее – всебіч́ не

обмірко́вування, обміркува́ння; . предварительное – попере́днє обмірко́вування, обміркува́ння; о. совместное – обра́да, спіл́ ьне обмірко́вува́ння, обміркува́ння; входить в - ние – почина́ти (захо́джуватися, бра́тися) обмірко́вувати; для -ния – на обміркува́ння, щоб обміркува́ти; неподлежащий -нию – необмірко́вний (Н); приниматься за -ние чего – почина́ти, поча́ти обмірко́вувати, бра́тися, взятися обмірко́вувати; подвергатьщо -нию – бра́ти, взяти на обміркува́ння.

Обсуживать, обсуждать, -судить – обмірко́вувати, обміркува́ти, зва́жувати, зважа́ти, зва́жити що; о. всесторонне – обмірко́вувати всебіч́ но (усіма́ сторона́ми).

Обсчитывать, -тать и обчесть – 1) (сосчитать) – обліч́ увати, облічити, -ся; 2)обмануть( при счете) – ошу́кувати, ошука́ти на раху́нках; скривдити кого́ на лічбі.́

Обсчитываться, -таться (ошибаться в счете) – помилятися, помилитися на раху́нках; (давать промах) – огу́люватися, огу́дитися.

Обувный (о магазине) – взуттьовий, взуттяний.

Обусловленный чем (зависящий) – зале́жний від чо́го; успех обусловлен хорошим началом – у́спіх зале́жить від га́рного поча́тку.

Обусловливать, -словить – 1) обмежува́ти, обме́жити умо́вою, зумо́влювати, зумо́вити, узале́жнювати, узале́жнити, ста́вити, поста́вити в зале́жність від чо́гдоговором; 2) ( ) – застеріга́ти, застерегти, вимовляти, вимовити; 3)собою( что) – станови́ти підста́ву, става́ти, ста́ти на підста́ву, спричинятися, спричинитися до чо́го.

Обусловливаться чем – зале́жати від чо́го, вихо́дити з чо́го. Обучать, -чить, -ся чему – навча́ти, навчити, -ся чого́.

Обход – 1) (осмотр) – обхід́ (-хо́ду); . докторский – ліќ арський обхід́; окончился

107

108

Російсько-український словник ділової мови

Объект – об’єкт (-ту); о. обложения – об’є́кт до оподаткува́ння.

Объем – о́бсяг (-гу), о́бшир (-ру);мат( .) – о́б’єм; в полном объеме – ціл́ им о́бсягом, в ціл́ о́му о́бсягу (-зі), на по́вний о́бсяг; увеличиваться в объеме – біл́ ьшати о́бсягом.

Объемистый (вместительный, о ящике) – укла́дистий, місткий. Объявитель, -ница – оповіс́ ник (-ка), оповіс́ ниця, об’явник (-ка), об’явниця. Объявка – о́повідь (-ді).

Объявление – оповіщ́ ення, оповіс́ тка, оголо́шення;заявление( ) – заява; (действ.) – оповіщ́ ування, оголо́шування; заявляння;о. газетное – оповіщ́ ення в газе́ті; о. страхователя – заява від убезпе́чувача; без -ния – без оповіс́ тки, не оповіща́ючи, не оповістивши.

Объявлять, -вить – оповіща́ти, оповістити, оголо́шувати, оголоша́ти, оголосити; (всенародно) – ознаймо́вувати, ознаймува́ти, ознаймити; . амнистию – ознаймо́вувати амне́стію; о. безвестно отсутствующих – визнава́ти, визнати за безвіс́ ного; . в печати – оголо́шувати, оголосити дру́ком; . во всеобщее сведение – оповіща́ти, подава́ти до вселюдного від́ ома; о. кому свои намерения, цель, мнение, волю – освід́ чувати кому́ свої за́міри, мету́, ду́мку, во́лю; . недействительным – унева́жнювати, унева́жнити, унедій́ снювати, унедій́ снити; о. о себе – оповіща́тися, оповіститися; о. приказ – оповіща́ти нака́з; о. себя кем, чем – об’являтися, об’явитися чим, назива́тися, назва́тися чим.

Объявляться, -виться – 1) (показываться) – об’являтися, об’явитися, знахо́дитися, знайтися; (заявиться) – оповіща́тися, оповіститися, зголо́шуватися, зголоситися куди, до ко́го; 2)быть( объявленным) – оповіща́тися, оголо́шуватися, оповіститися, оголоситися; настоящим -ться – цим оповіщає́мо, подаємо́ до від́ ома.

Объяснение чего или к чему – пояснення до чо́го;действ( .) – пояснювання, пояснення, з’ясо́вування, з’ясува́ння чого́;с кем( ) – розмо́ва з ким; о. по жалобе – пояснення до ска́рги; в -ние – на пояснення, щоб пояснити, пояснюючи; дать исчерпывающие -ния – да́ти по́вні пояснення; иметь с кем -ние – ма́ти з ким розмо́ву; принять -ние – прийняти пояснення, взяти на ува́гу пояснення.

Объяснительный (о тексте, записке) – пояснювальний, поясняльний, на пояснення. Объяснять, -нить – поясняти, пояснювати, пояснити, з’ясо́вувати, з’ясува́ти. Объясняться, -ниться – 1) з’ясо́вуватися, з’ясува́тися; 2)объясняться( с кем) –

порозуміва́тися, порозуміт́ ися з ким, виясняти, вияснити непорозумін́ ня;говорить( с кем)

– говорити, розмовляти; (иметь разговор с кем) – ма́ти розмо́ву з ким; о. жестами – порозуміва́тися на кивах, на мигах; о. на каком-либо языке – розмовляти (говорити) яко́ю мо́вою.

Обыватель – обива́тель (-ля), обива́телька, громадянин (-на), громадянка. Обыкновение – звича́й (-ча́ю); было -ние – пово́дилось, було́ заве́дено, був звичай; вошло в

-ние – повело́ся; нарушать -ние – лама́ти звича́й; по заведенному́-нию – заве́деним звича́єм; по -нию – звича́йно, звичне, як звича́йно; по своему -нию – своїм́ звича́єм; такое -ние – так веде́ться, пово́диться, такий звича́й; там это в большом -нии – там це ду́же звича́йне, там цього́ ду́же доде́ржують.

Обыск – 1) (для обнаружения украденного, запрещенного) – трус (-су); о. домовый – ха́тній трус, трус удо́ма; о. личный – особо́вий трус; о. повальный, поголовный – по́спільний трус; делать обыск у кого, подвергать кого обыску – трусити, потрусити кого́, трус робити кому́, в кого́; находить при -ке́– витру́шувати, витрусити; 2)при( браке) – за́пис (-су).

Обыскивать, -кать – трусити, потрусити, обшу́кувати, обшука́ти кого́, що. Обычай – звичай (-ча́ю); входить в обычай – става́ти, ста́ти за звичай; согласно

(торговому) обычаю – згід́ но з (торго́вими) звичаями.

Обычный (о явлении) – звича́йний, звичний;о( правовых отношениях) – звичає́вий. Обязанность – обов’язок (-зку), повинність (-ности); о. общественная – грома́дська

(громадянська) повинність; -сти по службе – урядо́ві обо́в’язки; круг -стей входит – до обо́в’язків нале́жить; вменять в -ность – зобов’язувати кого́, ста́вити заобо́в’язок, за повинність кому́; возлагать -ность – наклада́ти обо́в’язок; исполнять свои -сти – вико́нувати свої́обо́в’язки, пильнува́ти своїх обо́в’язків; круг -стей – о́бсяг обо́в’язків,обо́в’язки; нести (служебные) -сти – відбува́ти, вико́нувати (службо́ві) обо́в’язки; освобождать от -стей – звільняти, звільнити від обо́в’язків; по -сти – з повинности, з обо́в’язку; слагать -сти – скида́ти обо́в’язки; считать своею -стью – ма́ти за свій обо́в’язок, ма́ти собі́ за обо́в’язок, вважа́ти за повинність.

Обязанный – (з)обов’язаний, повинний; много обязан – ду́же вдячний; -ным быть кому чем – завдячувати кому́ що; чувствовать себя -ным – почува́тися до обо́в’язку; обязан – я повинен.

109