Ru-Uk Dictionary of Business Language (1930)

Російсько-український словник ділової мови

М.Дорошенко, М.Станиславський, В.Страшкевич

1930

Поширюється безкоштовно. Виготовлення додаткових копій вітається.

Останнє оновлення 20.03.2008

Російсько-український словник ділової мови

Абзац – усту́п (-пу), абза́ц (-цу).

Абонемент – абонеме́нт (-ту);предварит( . уплата денег) – передпла́та, абонеме́нт (-ту). Абонементный (о системе) – абонеме́нтний, абонементо́вий, передпла́тний. Абонент – абоне́нт (-та);предварит( . уплачивающий деньги) – передпла́тник (-ка); а.

действующий – чи́нний абоне́нт. Абонентский (о книжке) – абоне́нтський.

Абонировать что, -ться на что – абонува́ти що,сов. – заабонува́ти що;предвар( . уплачивая деньги) – передпла́чувати,сов. – передплатити.

Аваль – ава́ль (-лю), пору́ка на ве́кселі, співпід́ пис (-су).

Аванс – ава́нс (-су); а. по экспортным операциям – ава́нс на експо́ртні опера́ції; . целевой

– цільовий ава́нс; в виде -са – ава́нсом, як ава́нс.

Авансер – ава́нсник (-ка), авансе́р (-ра);взявший( аванс в счет зарплаты) – забірняк (-ка́)

(Г).

Авансировать – авансува́ти, дава́ти ава́нс.

Авантюрист, -тка – аванту́рник (-ка), аванту́рниця, пройдисвіт (-та), пройдисвітка. Авария – ава́рія; а. частичная – частко́ва ава́рія; потерпеть -рию (о лице) – зазна́ти

ава́рії;о( судне) – ста́тися ава́рії (судна́). Август – се́рпень (-пня).

Авиатор – авіятор (-ра), літу́н (-на́). Авиация – авіяція.

Авизо – авіз́ о;уведомление( ) – повідо́млення. Автобиография – саможиттє́пис (-су), автобіогра́фія.

Автограф – власно́пис (-су), власнору́чне письмо́, авто́граф (-фу). Автомат – автома́т (-та).

Автомобиль – автомобіл́ ь (-ля). Автономия – автоно́мія.

Автор – а́втор (-ра);о( женщине) – а́вторка; на правах -ра – (під) а́вторським пра́вом. Авторитет – авторите́т (-ту), пова́га; доверяться чьему-либо -ту – звірятися (вір́ ити) на чий

авторите́т (чию пова́гу); иметь -тет, пользоваться -том – ма́ти авторите́т, бути в пова́зі; ссылаться на чей -тет – здава́тися (по-клика́тися) на чий авторите́т (чию пова́гу).

Авторитетность – авторите́тність (-ности), пова́жність (-ности). Авторский (о праве) – а́вторський.

Агент – аґе́нт (-та); а. наружный – зо́кіл ьний аґе́нт. Агентство – аґе́нтство.

Агентура – аґенту́ра;занятие( ) – аґентува́ння; заниматься -рой – аґентува́ти. Агитировать – аґітува́ти.

Агроном – аґроно́м (-ма).

Адвокат – адвока́т (-та);судовый( ) – оборо́нець (-нця); а. подпольный – потайний (позаку́тній) дора́дник; быть -том – адвокатува́ти.

Адвокатура – адвокату́ра.

Административный (о распоряжении) – адміністративний. Администрационный (об отделе) – адміністрацій́ ний. Администратор – адміністра́тор (-ра).

Администрация – адміністра́ція. Администрировать – адмініструва́ти.

Адрес – 1) адре́са; а. сопроводительный – супровід́ на адре́са; по -су (доставить) – на адре́су; по нескольким -сам – на кіл́ ька адре́с; ообщить адрес – пода́ти адре́су; 2) (приветственное письмо) – віта́льний лист, адре́са; . поздравительный – віта́льна адре́са; 3)а.-календарь – адре́сник-календа́род( . п. – адре́сника-календаря).

Адресант, адресующий – адреса́нт (-нта), що адресу́є, адресів́ ник (-ка́).

Адресат – адреса́т (-та); за ненахождением адресата (возвратить) – що не (з)на́йдено, не знайшо́вши, бо не знайшли адреса́та.

Адресный (о книге) – адресо́вий.

Адресовать – 1) адресува́ти,сов. – заадресува́ти; письмо не может быть адресовано в... –

листа́ не мо́жна адресува́ти на...; направлять2) ( кого куда) – посила́ти, посла́ти. Адресоваться – 1) адресува́тися,сов. – заадресува́тися; 2)обращаться( к кому) –

удава́тися, уда́тися (до кого́). Адъюнкт – адьюнкт (-та).

Ажио – а́жіо.

Ажиотаж – ажіота́ж (-жу).

1

Російсько-український словник ділової мови

Академик – акаде́мік (-ка).

Аккордный (о системе) – акордо́вий, ако́рдний. Аккредитив – акредитив (-ву).

Аккредитивный (о листе, операции) – акредитивний, вір́ чий.

Аккредитировать, аккредитовать, -ся – акредитува́ти,сов. – заакредитува́ти, упова́жнювати,сов. – упова́жнити, -ся, уповнова́жувати, уповнова́жити.

Аккуратность – акура́тність (-ности);опрятность( ) – оха́йність (-ности), че́пурність (- ности); (исполнительность) – рете́льність (-ности).

Аккуратно – акура́тно;опрятно( ) – оха́йно, че́пурно.

Акт – 1) (деяние) – чин (-ну), акт (-ту), дія; 2) (документ) – акт (-ту), лист (-та́); а. бракоразводный – розлу́чний лист, акт на розлу́ку; а. домашний – дома́шній акт; а. досмотровый – оглядо́вий акт, акт на о́гляд; а. займа – акт на по́зику; а. заклада – акт на заста́ву; а. закрепительный – акт на закріп́ лення, закріпний акт; а. запродажный – акт на запро́даж; а. о смерти – акт про смерть; а. обвинительный – акт винува́чення, акт вини; а. передаточный – відступний акт; акты состояния – а́кти про стан; а́кти ста́ну; а. укрепительный – акт на утве́рдження, утве́рдний акт (Н);акт( . укрепл. в собствен.) – акт на увла́снення (Н), увласний акт; совершать акт – уклада́ти, укла́сти а́кт(а); 3) (празднования) – акт святкува́ння; 4)театральный( ) – дія́ , спра́ва.

Актер, актриса – акто́р (-ра), акто́рка. Актив – актив (-ву).

Активность – активність (-ности), діяльність (-ности). Активный – активний; (о лице) – діяльний, активний. Актуальный (о вопросе) – актуа́льний.

Акушер, -ка – акуше́р (-ра), акуше́рка.

Акушерство – акуше́рство;занятие( ) – акушерува́ння; заниматься -вом – акушерува́ти. Акцепт – акце́пт (-ту).

Акцептация – акцепта́ція; прийма́ння, прийняття ве́кселя (до платежу́);представлять к - ции – подава́ти, пода́ти на акцепта́цію.

Акцептовать (вексель) – акцептува́ти.

Акциз – акциз (-зу); взимать с чего-либо акциз – брати з чо́го акциз; облагать что-либо

-зом – наклада́ти на що акциз.

Акцизный (сущ.) – акцизник (-ка); (прил.) акцизний. Акционер – акціоне́р (-ра), акцій́ ник (-ка).

Акционерный (об обществе, банке) – акцій́ ний.

Акция – а́кція; а. погашенная – спла́чена а́кція; понижение акций – деше́вшання а́кцій. Алиментщик – аліме́нтник (-ка).

Алименты – аліме́нти (-тів).

Алфавит – абе́тка, альфабе́т (-ту); по -ту – за абе́ткою; список по -ту – абетко́ваний список. Алфавитный (о порядке) – абетко́вий, альфабе́тний, за абе́ткою (уло́жений). Амбулатория – амбулято́рія.

Амбулаторный (о лечении) – амбулято́рний. Аммортизационный (о капитале) – амортизацій́ ний. Аммортизация – амортиза́ція;документа,( долга) – унева́ження. Амнистировать – амнестува́ти.

Амнистия – амне́стія; даровать -тию – амнестува́ти. Амуниция – амуніц́ ія.

Анализ – аналіз́ а, ро́зслід (-ду). Анализировать – аналізува́ти.

Аналогический, аналогичный с чем (о фактах, предложениях) – аналогіч́ ний, подіб́ ний, схо́жий до чо́го.

Аналогия – анало́гія, подіб́ ність (-ности) до чо́го; п -гии с чем (заключать) – з анало́гії до чо́го, на яку́ подо́бу, аналогіч́ но (подіб́ но) до чо́го.

Анархия – 1) (безвластие) – ана́рхія, безуряддя; 2)беспорядок( ) – безла́ддя, бе́злад (-ду). Анатомический (о театре) – анатоміч́ ний.

Ангажемент – анґажеме́нт (-ту), запро́сини (-син).

Ангажировать – анґажува́ти,сов. – заанґажува́ти, запро́шувати,сов. – запросити. Анкета – анке́та, опитний листСекц( .); заполнять -ту – відповіда́ти, відповісти на анке́ту;

по -те значится – в анке́ті записано; по -те определить – визначити на підста́ві анке́ти. Анкетировать – анкетува́ти, опитувати анке́тою.

Анкетный (о листе) – анкето́вий, опитнийСекц( .).

2

Російсько-український словник ділової мови

Аннуитетный (о долге) – ануїте́тний.

Аннулировать – анулюва́ти,сов. – занулюва́ти; касува́ти;сов. – скасува́ти. Аннуляция – ануляція, скасува́ння.

Аноним – анонім́ (-му). Анонимность – анонім́ ність (-ности).

Анонимный (о письме, обществе) – анонім́ ний, безіме́нний. Анонс – ано́нс (-су), передвіс́ тка (Н).

Анонсировать – анонсува́ти, напере́д оповіща́ти. Антагонизм – антагоніз́ м (-му), противе́нство. Антикварий – антиква́р (-ра).

Антракт – антра́кт (-ту), пере́рва. Антрепренер – антрепрене́р (-ра).

Апеллировать – апелюва́ти, удава́тися, удатися до ко́го;юрид( .) – апелюва́ти, оска́ржувати, оска́ржити.

Апелляция – апеляція, оска́рженняСекц( .); по -ции (определить) – на апеляцію; подавать -цию – подава́ти, пода́ти, вно́сити, вне́сти апеляцію; подава́ти, пода́ти на пере́судСекц( .).

Аплодировать – плеска́ти (в доло́ні). Аплодисменты – о́плески (-ів), аплодисме́нти (-ів).

Аппарат – апара́т (-ту);техн( .) – апара́т, прилад (-ду); а. административный – адміністративний апара́т; а. взыскательный – апара́т (-ту) на стяга́ння, апара́т, щоб стяга́ти; а. заготовительный – загото́вчий апара́т; . закупочный – заку́пчий апара́т, апара́т, щоб закупо́вувати, закупа́ти; . налоговой, податной – податко́вий апара́т; . распространительный – апара́т (на) поширення, поширювати; а. регулирующий –

правильний (Н), реґулятивний, реґуляцій́ ний апара́т. Аппаратная (комната) – апара́тня.

Аппаратчик – апара́тник (-ка). Апрель – квіт́ ень (-тня). Апробация – апроба́ція, ухва́ла.

Апробировать – апробува́ти,ухва́лювати,сов. – ухвалити. Аптека – апте́ка.

Арбитраж – арбітра́ж (-жу).

Аргумент – арґуме́нт (-ту), довід (-воду); приводить -ты – подава́ти, пода́ти арґуме́нти. Аргументация – арґумента́ція.

Аргументировать – арґументува́ти.

Аренда – оре́нда;крупная( земельная) посе́сія;берущий в -ду – оренда́р (-ря); брать, взять в -ду – бра́ти, взяти в (на) оре́нду; держать в -де – орендува́ти, ма́ти в (на) оре́нді; отдавать, сдавать в -ду – віддава́ти, відда́ти в (на) оре́нду; сдающий в -ду – винайма́ч (- ча́).

Арендатор, -ша – оренда́р (-ря), оренда́рка;круп( .земельн.) – посе́сор (-ра), посе́сорка. Арендаторский (об обязанностях, правах) – оренда́рський, посе́сорський. Арендаторство – оренда́рство;крупноземельное( ) – посе́сорство.

Арендаторствовать – орендарюва́ти.

Арендный (о плате) – оре́ндний, посесій́ ний.

Арендование – 1) оре́нда;крупная( земельная) – посе́сія; а. исполу – оре́нда з половини; 2) (арендаторство) – оренда́рство;крупн( . земельн.) – посе́сорство.

Арендовать – 1) орендува́ти, бра́ти (найма́ти) у ко́го в оре́нду (посе́сію); 2) орендува́ти, держа́ти в (на) оре́нді (посе́сії).

Арест – аре́шт (-ту), ув’язнення, в’язнення; а. домашний – дома́шній аре́шт, аре́шт удо́ма; взять, посадить под арест – заарештува́ти, узяти під аре́шт, до аре́шту, ув’язнити кого́; наложить арест – накла́сти аре́шт; подвергаться -ту – підпада́ти аре́штові; снятие ареста с имущества – звіл́ ьнення майна́-під заборо́ни, скасува́ння заборо́ни на майно́.

Арестант – арешта́нт (-та), в’язень (-зня).

Арестантская (комната) – арешта́нтська, холо́дна (-ної). Арестный (о сроке) – аре́штний, в’язничний.

Арестовывать, -товать – арешто́вувати, арештува́ти, заарешто́вувати, заарештува́ти, бра́ти, забира́ти, забра́ти (взяти) під аре́шт (до аре́шту); . имущество – наклада́ти, накла́сти заборо́ну на майно́.

Арка – лук (-ка), а́рка; а. триумфальная – тріюмфа́льний лук, тріюмфа́льні воро́та. Арматура – армату́ра, ришту́нок (-нку).

3

Російсько-український словник ділової мови

Армеец – арміє́ ць (-ій́ ця).

Армейский (о части) – армій́ ський, військо́вий. Армия – а́рмія, вій́ сько; в армию уйти – до а́рмії піти. Арсенал (-ла, -лу) – арсена́л (-лу), збройниця. Арсеналец – арсена́лець (-льця), арсена́льник (-ка). Артель – артіл́ ;ьартелью – артіл́ лю.

Артельный (о товариществе) – артіл́ ьний. Артельщик, -щица – артіл́ ьник (-ка), артільниця. Артельщина – артіл́ ьщина, артіл́ ля. Артельщичий (о принадлежности) – артіл́ ьницький.

Артиллерист – гарма́тник (-ка), гарма́ш (-ша́), артилерист (-та). Артиллерия – 1) артиле́рія, гарма́тне вій́ сько; 2) гарма́ти, артиле́рія.

Артист, -ка (театр.) – артист (-та), артистка; народный а-т республики – наро́дний артист респу́бліки.

Архив – архів́ (-ву). Архивариус – архіва́р (-ра).

Архивный (о документе) – архів́ ний. Архитектор – архіте́ктор (-ра), архіте́кт (-та). Архитекторский (о надзоре) – архіте́кторський.

Архитектура – архітекту́ра;стиль( ) – архітекту́ра, будіве́льний стиль. Аршин – аршин (-на).

Аршинный (о размере) – аршино́вий, з аршин. Аспирант – аспіра́нт (-та).

Аспирантура – аспіранту́ра. Ассигнационный (о банке) – асиґнацій́ ний. Ассигнация – асиґна́ця.

Ассигнование – 1) асиґнува́ння; 2)действие( ) – асиґнува́ння, призна́чення, приділ́ ення гро́шей.

Ассигновка (документ) – асиґна́та;действие( ) – асиґнува́ння; по -ке (получать) – на асиґна́ту (на підста́ві асиґна́ти).

Ассигновочный – асиґно́вний;относящийся( к ассигновке) – асиґна́тний, асиґна́товий. Ассигновывать – асиґно́вувати, асиґнува́ти, признача́ти, призна́чити (приділяти,

приділити) гро́ші.

Ассигновщик – асиґно́вник (-ка), асиґнува́ч (-ча́). Ассистент, -ка – асисте́нт (-та), асисте́нтка. Ассортимент – асортиме́нт (-ту), до́бір (-бору).

Ассоциация (объединение людей) – асоціяція, спіл́ ка;лог( .) – асоціяція; член -ции – спіл́ ьник (-ка), спілча́нин (-на),о (женщ.) – спіл́ ьниця, спілча́нка.

Атмосфера (среды) – ото́чення, атмосфе́ра; . деловая – ділове́ ото́чення, ділова́ атмосфе́ра.

Аттестат – атеста́т (-ту); а. зрелости – мату́ра. Аттестация – атеста́ція;действ( .) – атестува́ння. Аттестовать кого, что – атестува́ти кого, що.

Аудиенция – авдіє́нція; дать кому -цию – прийняти кого́ на авдіє́нцію. Аудитория – авдито́рія.

Аукцион – торги (-ів), ліцита́ціягал( .), а́вкція (Н); продавать с -на – продава́ти з торгів́ , ліцитува́ти.

Аукционный (о продаже) – авкцій́ ний, ліцитацій́ ний. Афера – афе́ра.

Аферист, -ка – аферист (-та), аферистка.

Афиша – афіш́ ;арасклейщик афиш – афіш́ ник (-ка ).

Аффект – афе́кт (-ту), нестяма; в состоянии -та – в афе́кті,в нестямі, в ста́ні афе́кту. Аэронавигация – повітроплавба́.

Багаж – баґа́ж (-жу);дорожные( . вещи) – паку́нки (-ків), баґа́ж (-жу); б. ручной – ручний баґа́ж, ручні́ паку́нки; отправка -жа – випра́ва баґажу́; сдача -жа – здава́ння баґажу́; хранение -жа – перехо́вування (зберіга́ння) баґажу́.

Багажный – 1) (о квитанции) – баґа́жний, пакунко́вий; 2)о (служащем) – баґа́жний (- ного).

База – ба́за;в( переносном смысле) – ба́за, ґрунт (-ту); б. материальная – матеріяльна ба́за; б. центральная – центра́льна ба́за; . экономическая – економіч́ ний ґрунт,

4

Російсько-український словник ділової мови

економіч́ на ба́за.

Базар – база́р (-ру), торг (-гу). Базарный (о цене) – база́рний.

Базироваться – базува́тися, ґрунтува́тися на чо́му, спира́тися на що. Базис – (в переносном смысле) – ба́за, ґрунт (-ту), ба́за.

Базисный (о складе) – ба́зовий. Бакалейный (о торговле) – бакалій́ ний.

Бакалейщик, -ник, -щица – бакалій́ ник (-ка), бакалій́ ниця. Бакалея – бакалія́ .

Бактериологический (об исследовании) – бактеріологіч́ ний.

Баланс – бала́нс (-су); б. вступительный, входящий – балянс початко́вий, вступний; б. генеральный – зага́льний (генера́льний) балянс; . заключительный исходящий –

кінце́вий балянс; б. книжный – книжний балянс; б. начальный – початко́вий балянс; б. окончательный – кінце́внй балянс; б. пассивный – пасивний балянс; б. поверочный –

перевірний балянс; б. предварительный – попере́дній балянс; б. сводный – зве́дений балянс; в предыдущем -се – у передніш́ ому балянсі; по -су значится – на балянсі є; по -су принять – за балянсом прийняти; подводить б-с – збалянсо́вувати, збалянсува́ти, підбива́ти, підбити балянс.

Балансировать (счет) – балянсува́ти,сов. – збалянсува́ти. Балансоведение – балянсозна́вство.

Балансовый – балянсовий.

Балл – 1) зна́чка, бал (-лу); 2)при( голосовании) – го́лос (-су). Балласт – баляст (-ту); (лишнее) – за́йвина́.

Баллотировать кого – бальотува́ти кого, голосува́ти (ку́льками) на ко́го. Баллотироваться – бальотува́тися, голосува́тися (ку́льками). Баллотировка – бальотува́ння, голосува́ння (ку́льками).

Бандероль – бандеро́ля, пере́писка на що; клейка -ми чего – наліп́ лювання бандеро́лів на що.

Бандерольный (об отправлении) – бандеро́льний, під пере́паскою.

Банк – банк (-ку), ба́нок (-нку); б. государственный – держа́вний банк; б. учетно-ссудный – диско́нто-позичко́вий банк; банк открыт (от 10 до 4 часов) – банк відчинений; в банк (вкладывать деньги) – до ба́нку.

Банкет – бенке́т (-ту), у́чта. Банкир – банкір́ (-ра).

Банкирский (о доме) – банкір́ ський. Банкнот – банкно́та, банків́ ка. Банковый (о билете) – ба́нковий.

Банкрот – банкру́т (-та); б. злостный – зловмисний, підступний банкру́т; объявить себя -том – оголосити себе́ банкру́том.

Банкротиться, обанкротиться – банкрутува́ти, збанкрутува́ти. Банкротство – банкру́тство.

Банщик, -ца – лазник, лазе́нник, мийник (-ка) (Н), мийницяСекц( .). Баня – ла́зня, мийня (Н).

Барак – бара́к (-ку).

Бараночник, -ница – бубле́йник (-ка), бубле́йниця.

Барыш – бариш (-шу́), зиск (-ку); быть в -ше – ма́ти зиск; получить б-ш – ма́ти бариш, убаришува́ти.

Барышник, -ница – баришник (-ка), баришниця, баришів́ ник (-ка);лошадьми( ) – лівера́нт (-та); (волами) – воловик (-ка́).

Барышничать – баришува́ти чим. Барышничество – баришува́ння, баришництво.

Бастовать, забастовать – страйкува́ти,сов. – застрайкува́ти. Бастующий – страйка́р (-ря).

Батальон – батальйо́н (-ну).

Батальонный (о командире) – батальйо́нний, батальйо́новий. Батрак, -чка – на́ймит (-та), на́ймичка; б.-подросток – наймитча́. Батрацкий (о положении) – на́ймитський.

Батраческий (о жаловании) – на́ймитівський.

Батрачество – 1) (занятие) – на́йми (-мів); 2)в( собират. смысле) – на́ймити. Батрачить – наймитува́ти, бу́ти в на́ймах, по на́ймах ходити.

5

Російсько-український словник ділової мови

Бдительный (о надзоре) – невсипу́щий, пильний. Бега – бігові́ (пере)го́ни (-нів).

Беглец, беглянка – утіка́ч (-ча́), утіка́чка; сделаться -цом – піти в утікачі.́ Беглый – 1) (сущ.) – утіка́ч (-ча́), збігле́ць (-ця); прилаг2) ( .) збіѓ лий, уте́клий;

(поверхностный, об осмотре) – побіж́ ний;быстрый,( о чтении) – швидкий.

Бегство – уте́ча; обратиться в -во – кинутися навтьо́ки.

Бедность – бід́ ність (-ности), неста́тки (-ків);нищета( ) – злидні (-нів); впасть в -сть – збідніт́ и; жить в -сти – злиде́нно жити, в неста́тках жи́ти.

Бедняк – бідняк (-ка́), незамо́жник (-ка).

Беженец, -нка – утіка́вець (-ча́), утіка́виця;военно( -выселенный) – виселенець (-нця), виселенка.

Беженский (об имуществе) – утіка́цький, збігле́цький, виселенецький. Безакцизный (о продаже) – безакцизний.

Безапелляционный (о решении) – безапеляцій́ ний.

Безбилетный (о пассажире) – безбіле́тний, без квитка́; все -ные – всі, що без квитка́ (без біле́та), всі безбіле́тні.

Безбрачие – безшлюб’я.

Безбрачный (о мужчине) – безшлюбний, безже́нний,о( женщине) – безшлюбна, безму́жня.

Безвестно – без віс́ ти, бе́звісно, не зна́ти де, невідо́мо; -ноде отсутствующий – що невідо́мо, де є (перебуває), бе́звісний.

Безвестный (о безвестно отсутствующем) – бе́звісний.

Безвинность – безневинність (-ности), неповинність (-ности), безвинність (-ности). Безвинный (о пострадавшем без вины) – безневинний, без вини, неповинний. Безвластие – 1) (без власти) – безвла́ддя, безвла́да; 2)без( правительства) – безуряддя. Безвозбранно – безборо́нно, віл́ ьно.

Безвозбранный – незаборо́нений, віл́ ьний. Безвозвратный (о ссуде) – безповоро́тний.

Безвозмездный (об исполнении) – беззапла́тний, без відпла́ти.

Безвыгодность – безвигідність (-ности); (бесприбыльность) – незиско́вність (-ности). Безвыходность (положения) – безпора́дність (-ности).

Безвыходный (о положении) – безпора́дний, скрутний.

Безграмотный – 1) (неграмотный) негра́мотний;в( технике чтения и письме) – неписьме́нний; 2)невежественный( ) – безгра́мотний.

Бездействие, бездейственность – недія́ ння, нечинність (-ности); находиться в -вии (о предметах) – дармува́ти, не вжива́тися;о (лицах) – не працюва́ти, нічо́го не робити; (техн.) – не чинити, не працюва́ти, не дія́ ти.

Бездействовать – не працюва́ти, не дія́ ти;о (лицах) – нічо́го не робити, бу́ти нечинним, недійовим; завод -вует – виро́бня стоїть, ваку́є; комиссия -вует – коміс́ ія нічо́го не ро́бить; машина -вует – машина гуляє; рабочая сила -вует – робо́ча сила гуляє.

Безденежно – без гро́шей.

Безденежный (о долге) – безгроше́вий;о( векселе) – безгроше́вий, безвалютний. Безденежье – безгрошів́ ’я.

Бездетность – бездіт́ ність (-ности); в случае -сти – як нема́ діте́й. Бездефицитность – бездефіцитність (-ности).

Бездеятельность – недіяльність (-ности).

Бездеятельный – недіяльний.

Бездоимный, бездоимочный (о плательщике) – без недо́плат, безнедо́пла́тний, беззале́глий.

Бездоказательный (об утверждении) – бездо́відний, без до́водів. Бездолжностный – без поса́ди, безпоса́дний.

Бездоходность – недобу́тність (-ности), недобутко́вість (-вости);неприбыльность( ) – незиско́вність (-ности).

Бездоходный (об имуществе, предприятии) – недобутний; (неприбыльный) – незиско́вний.

Беззаконие – беззако́ння, беззако́нство, безсу́ддя. Беззаконничать – беззако́нствувати, беззако́нувати, лама́ти зако́н.

Беззаконность – 1) непра́вність (-ности), незако́нність (-ности); 2)беззаконие( ) – безпра́вство, беззако́ння, беззако́нство, безсу́ддя.

Беззаконный (противозаконный) – беззако́нний, непра́вний.

6

Російсько-український словник ділової мови

Беззаработный – без заріб́ ку, беззаріб́ ний (-ного).

Беззащитный – беззахисний, безоборо́нний, без оборо́ни; быть -ным – не ма́ти оборо́ни (за́хисту).

Безземелье – безземе́лля.

Безземельный (о крестьянине) – безземе́льний. Безлошадный (о крестьянине) – безкін́ ний, без коня. Безнадежный (о долге) – безнадій́ ний, пропа́щий. Безнадзорность – бездо́глядність (-ности).

Безнаказанный (о поступке) – безка́рний; оставаться -ным – залиша́тися непока́раним. Безначальственный – безурядний, без вла́ди.

Безнедоимочный (о плательщике) – без недо́плат, безнедо́пла́тний, беззале́глий.

Безоборотный – 1) (о векселе, надписи) – беззворо́тний; 2)о( неимеющем обращения капитале) – безоборо́тний, що не має оборо́ту.

Безоговорочно – 1) (бея оговорки) – без застере́ження; 2)не( возражая) – без запере́чення; -но исполнить – зробити без запере́чення (не запере́чуючи).

Безоговорочный – без застере́ження, незастере́жений.

Безопасность – безпе́ка, безпе́чність (-ности); б. личная – безпе́чність для осо́би. Безослабный (о надзоре) – пильний, неосла́бний.

Безосновательный (о решении) – безпідста́вний, без підста́ви. Безостановочно – невпинно, безупинно, не спиняючись. Безответственность – невідповіда́льність (-ности). Безответственный – невідповіда́льний, без відповіда́льности. Безотговорочно – без відмо́ви, не відмовляючись, невідмо́вно. Безотдаточный (о пособии) – безповоро́тний, без відда́чі. Безотказно – безвідмо́ви, не відмовляючись.

Безотказный (о ходатайстве) – безвідмо́вний, невідмо́вний. Безотлагательно – нега́йно, не відклада́ючи.

Безотлагательность, безотложность – нега́йність (-ности), невідкла́дність (-ности), пильність (-ности).

Безотлагательный (о деле) – нега́йний, невідкла́дний, пильний. Безотлучно – не відгоджа́ючись, невідго́дно, не відхо́дячи. Безотлучный (о пребывании) – невідго́дний, невідхід́ ний, невідсту́пний. Безотменно – невідмін́ но, ко́нче.

Безотменный – невідмін́ ний, нескасо́вний (Н).

Безотносительно – без ува́ги на що, не застосо́вуючи до чо́го, неспо́глядно (Н). Безотносительность – незастосо́ваність (-ности), незастосо́ваний (-ности) (Н). Безотносительный – незастосо́ваний до чо́го, неспо́глядний (Н).

Безотчетность – 1) (в деле) – беззвіт́ ність (-ности); 2)безсознательность( ) – несвідо́мість (-мости).

Безотчетный – 1) (о суммах) беззвіт́ ний;не( обязанный отчитываться) – невідповіда́льний; 2)бессознательный,( о поступке) – несвідо́мий.

Безочередный (о получении) – без черги, нечерговий. Безошибочность – непомилечність (-ности), непомильність (-ности). Безошибочный (о счете) – без по́милки, непомилечний, непомильний. Безработица – безробіт́ тя.

Безработный (сущ.) – безробіт́ ний (-ного). Безраздельный (о пользовании) – неподіл́ ьний.

Безрасчетный (о предприятии) – без розраху́нку, нерозрахунко́вий. Безрезультатный – без на́слідків, безрезульта́тний, даре́мний, ма́рний. Безубыточность – безутра́тність (-ности).

Безубыточный (о предприятии) – безутра́тний.

Безукоризненный (о работе) – бездога́нний, без ва́ди; совершенно -ный – цілко́м бездога́нний, без найме́ншої ва́ди.

Безупречность – бездога́нність (-ности). Безупречный (о поведении) – бездога́нний, без дога́ни.

Безурочный (о работе, оплате) – ненормо́ваний, ненормо́вий. Безусловный (о праве) – безумо́вний;бесспорный( ) – безпере́чний. Безуспешность – безуспіш́ ність (-ности), ма́рність (-ности). Безуспешный (о ходатайстве) – без у́спіху, безуспіш́ ний, ма́рний. Безустанный (о труде) – невто́мний.

7

Російсько-український словник ділової мови

Безучастие (безразличное отношение) – байду́жість (-жости). Безысходный (о положении) – безпора́дний.

Беловик (беловая) – чистовий (-во́го), чистова́ (-во́ї). Бенефис – бенефіс́ (-су).

Бенефициант, -ка – бенефіціянт (-та), бенефіціянтка. Бережливость – оща́дливість (-вости), оща́дність (-ности).

Беременная (сущ.) – вагітна́ (-но́ї); -ной быть – важко́ю ходити, бу́ти у вазі́; сделаться -ной – завагітніт́ и.

Беременность – вагіт́ ність (-ности).

Беречь – 1) берегти, глядіт́ и, пильнува́ти чого́; экономить2) ( ) – щадити, заоща́джувати, хова́ти що.

Берковец – бе́рковець (-вця). Бесконтрольность – безконтро́льність (-ности).

Бескорыстность, бескорыстие – некорисливість (-вости).

Бескорыстный – некорисливий. Беспартийность – безпартій́ ність (-ности). Беспартийный – безпартій́ ний.

Беспаспортный – безпа́шпортний, без па́шпорта. Беспатентный (о торговле) – безпате́нтний, без пате́нту. Бесперебойно – без пере́рв, без перешко́д. Беспеременно – без перемін́ и, безперемін́ но. Беспечатный – без печа́тки, безпеча́тний.

Бесплатно – безпла́тно, без пла́ти. Бесплатность – безпла́тність (-ности). Бесплатный (о билете) – безпла́тний, непла́тний.

Бесплодность – 1) неплід́ ність (-ности);земли( ) – неродючість (-чости); 2) (безрезультатность) – ма́рність (-ности), даре́мність (-ности).

Бесповоротный (о ссуде) – безповоро́тний. Беспокоить, побеспокоить – турбува́ти, потурбува́ти.

Бесполезный (о вещи) – некорисний, непожито́чний;ненужный,( о человеке) – непотріб́ ний;о( работе) – непотріб́ ний, ма́рний.

Беспорядок – 1) бе́злад (-ду),безла́ддя, не́лад (-ду), непорядок (-дку); бросить (дела) в -ке

– облишити (справи) невпорядко́ваними, не впорядкува́вши, у бе́зла́дді;беспорядки2) ( в стране) – ро́зрухи (-хів́ ), за́колоти.

Беспорядочный (о ведении дела) – безла́дний, без ладу́. Беспошлинно – без мита, безопла́тно.

Беспошлинный – віл́ ьний від опла́ти, безо́пла́тний;заграничном( товаре) – віл́ ьний від мита, безмитний.

Бесправие – безпра́в’я, безпра́вство. Бесправный (о положений) – безпра́вний. Беспрекословно – не пере́чачи, бе́зпереч.

Беспрепятственный (о доступе) – без перешко́ди, віл́ ьний. Беспрерывно – невпинно, безпереста́нно, без пере́ста́нку. Бесприбыльность – незиско́в(н)ість (-в(н)ости).

Бесприбыльный (об имуществе) – незиско́в(н)ий.

Беспризорность – безприту́льність (-ности);безнадзорность( ) – бездо́глядність (-ности). Беспризорный (о ребенке) – безприту́льний;безнадзорный( ) – бездо́глядний. Беспристрастный (о суде) – безсторо́нній.

Беспричастный – неприче́тний.

Беспроволочно – нега́йно.

Беспроволочный (о телеграфе) – бездрото́вий. Беспроигрышный (о лоттерее) – непрогравний, без про́гри. Беспроцентный (о ссуде) – безвідсотко́вий, безпроце́нтний. Бессемейный – безродинний, без сім’ї, без родини.

Бессистемность – 1) (отсутствие системы) – безсисте́мність (-ности), безпо́ладність (- ности) (Н); 2) (отсутствие порядка) – безла́дність (-ности).

Бессистемный – безсисте́мний, без систе́ми, безпо́ладний (Н), без по́ладуСекц( .). Бесследно – безслід́ но, без слід́ у.

Бессменно – незмін́ но, не зміняючись.

Бессметный – 1) безкошто́рисний; 2)бессчетный( ) – незліче́нний, незчисле́нний.

8

Російсько-український словник ділової мови

Бессодержательный (о докладе) – без зміс́ ту, незмісто́вний. Бесспорно – безпере́чно, безсупере́чно.

Бесспорность – безпере́чність (-ности), незапере́чність (-ности). Бесспорный (о праве) – безпере́чний.

Бессрочно – без реченця, без те́рміну.

Бессрочность – безреченце́вість (-вости), нетерміно́ваність, безтерміно́вість (-вости). Бессрочный – нетерміно́ваний, нетерміно́вий, без реченця, безріч́ ний.

Бестаможенный (о провозе) – безмитний.

Бестоварье – брак това́ру, кра́му, безтовар’я, безкрамів́ ’я. Бесфамильный – без пріз́ вища, безпріз́ вищний.

Бесхозяйный (не имеющий хозяина, об имуществе) – без госпо́даря, безгоспода́рний, безхазяйний.

Бесхозяйственность (в ведении дела) – негоспода́рність (-ности). Бесхозяйственный – 1) (о ведении дела) негоспода́рний, нехазяйський; 2)лишенный(

хозяина) – без госпо́даря.

Бесценный – 1) (о посылке без означенной цены) – без ціни; 2) (о вещи, не имеющей ценности) – безцін́ ний, безва́ртний; 3)имеющий( невысокую цену в настоящее время, о товаре) – не в ціні;́ 4)неоценимый,( об утрате) – неоціне́нний, неоцін́ ний.

Бесценок (в выражении) – бе́зцінь; за -нок – за бе́зцінь. Библиограф – бібліо́граф (-фа).

Библиография – бібліогра́фія. Библиотека – бібліоте́ка, книгозбір́ ня.

Библиотека-передвижка, передвижная – перевізна́, бібліоте́ка (книгозбір́ ня). Библиотекарский (об опыте, стаже) – бібліоте́карський.

Библиотекарь, -рша – бібліоте́кар (-ря), бібліоте́карка. Библиотечный (о шкафе) – бібліоте́чний, книгозбір́ ний.

Билет – квито́к (-тка), біле́т (-та); б. входной – квито́к на вхід, входити; б. банковый – банкно́та, банків́ ;каб. выигрышный – вигравний біле́т; б. катушечный – коточко́вий квито́к; б. казначейства – біле́т держа́вної скарбниці; . компостированный – закомпосто́ваний біле́т; . ломбардный – льомба́рдна (заставна́) ка́ртка; б. льготный – біле́т пільговий; б. лотерейный – льотерій́ ний біле́т; . отпускной – відпускний біле́т; б. пересадочный – пересідний (Н) біле́т; б. перонный – квито́к на перо́н, перо́нний квито́к; б. пригласительный – запро́шення, запро́сний квито́к; б. проигрышный – програвний біле́т; б. пропускной – перепускний біле́т, пере́пустка; б. увольнительный (в отпуск) – ка́ртка на відпу́стку, ка́ртка про звіл́ ьнення; б. ученический – ученицька, учнів́ ська ка́ртка; б. членский – чле́нська ка́ртка; вход по -там – вхо́дити з біле́тами.

Билетер – квитка́р (-ря), білете́р (-ра). Билетный (о кассе) – квитковий, біле́тний. Биллиард – більярд (-да).

Биллиардная – більярдна (-ної). Биография – життє́пис (-су), біогра́фія.

Биржа – бір́ жа; б. товарная – товаро́ва, крамо́ва бір́ ;жаб. торговая – торго́ва (торгове́льна) бір́ жа; б. труда – бір́ жа пра́ці; б. фондовая – фо́ндова бір́ жа.

Биржевик – біржовик (-ка́). Биржевой (о маклере) – біржовий.

Благовидный (о предлоге) – ніб́ и пова́жний.

Благоволить (в выражении): -лите прислать – пришліт́ ь, бу́дьте ласка́ві (будь ла́ска).

Благодарить, отблагодарить, поблагодарить кого – дякувати, подякувати, віддячити кому; -ря кому, чему – завдяки кому́, чому́;вследствие( чего) – через ко́го, що.

Благодарность – вдячність (-ности); (выражение -сти) – дякування, дяка, подяка; в знак -сти – на знак вдячности; принести -ность – скла́сти подяку, відда́ти подяку, подякувати.

Благонадежность – пе́вність (-ности).

Благонадежный – пе́вний.

Благоприобретенный (о вещи) (добром́ ) – набу́тий, на́дбаний, нажитий. Благоприятный (об ответе) – сприятливий; (о времени, случае) – слу́шний, щасливий,

до́брий, принагід́ ний;об( исходе) – щасливий.

Благоприятствовать – 1) (способствовать) – сприяти, допомага́ти; 2)хорошо( относиться к кому) – бу́ти ласка́вим (прихильним) до ко́го, сприяти кому́.

Благосклонно – прихильно, ласка́во. Благосостояние – добро́бут (-ту), доста́тки (-ків).

9