Орієнтуюча карта обстеження хворого

Завдання	Вказівки до виконання	Записи студента
1. Анамнез.	Коли захворів, дата. Симптоми продромального періоду. Коли з`явилися ангіна та екзантема, дата. Тривалість продромального періоду. Наявність ангіни, діарейного синдрому, уражень суглобів, серця, збільшення лімфовузлів.
2. Епіданамнез	Контакт із хворим у школі, дитячому садку, вдома. Чи була дитина щеплена, коли, скільки разів.
3. Обстеження хворого.	Важкість стану. Характеристика ангіни. Характеристика висипу при мононуклеозі: -Час появи висипу від початку захворювання. -Послідовність поширення елементів висипу по поверхні тіла. -Локалізація. -Кількість елементів (розмір, форма, колір). -Порядок зникнення. -Стан органів дихання та серцево-судинної системи. -Пальпація живота, печінки, селезінки (розміри). Пальпація слинних залоз, підшлункової залози. -Діурез та випорожнення. Наявність менінгеальних знаків. Наявність симптомів артриту. Наявність ускладнень(міокардит, нефрит, артрит, панкреатит).
4. Лабораторні та інструментальні дані	1.Гематологічні дані. 2.Серологічна діагностика (РПГА, РСК, РТГА, ІФА). 3.Бактеріологічні дослідження. 4.ЕКГ, УЗД, Р –графія ОГК та інше.
5.Диф.діагностика	Провести диф.діагноз між хворобами з екзантемами. Звернути увагу на етапність хвороби. Сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією.
6.Лікування	Призначити індивідуальне лікування хворому (враховувати наявність ускладнень).
7.Профілактика	Скласти план протиепідемічних заходів (по відношенню до хворого та контактних)

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: задачі, завдання, тес­ти тощо.

Тести:

1.У стаціонарі обстежується дитина 5 років з скаргами на фебрільну лихоманку, плямисто-папульозний висип, утруднене носове дихання, біло-жовті нальоти на піднебінних мигдаликах, збільшення всіх груп лімфовузлів, особливо задніх, збільшення печінки і селезінки. В аналізі крові - лейкемоїдна реакція моноцитарного типу. Для якого захворювання характерна дана симптоматика? А.Кір B. Дифтерія мигдаликів C. Інфекційний мононуклеоз Д. Скарлатина Е. Псевдотуберкульоз

2.Поступила дитина 7-ми років зі скаргами на гострий початок хвороби, фебрильну лихоманку, гугнявий голос, утруднене дихання, збільшення шийних лімфатичних лімфовузлів, легку іктеричність шкіри та склер. При огляді лікар виявив збільшення печінки і селезінки, помірну гіперемію слизової оболонки мигдаликів, дужок, задньої стінки глотки, жовті нальоти вихідні з лакун. Запідозрений інфекційний мононуклеоз. Що переважно уражається при інфекційному мононуклеозі? A. Шлунково-кишковий тракт B. Інтерстиціальна тканина C. Респіраторний тракт Д. Лімфоїдна тканина Е. Центральна нервова система

3.Дитину 5-ти років госпіталізовано на 4-й день хвороби. Лихоманить фебрильно, виражені симптоми інтоксикації, скаржиться на помірний біль у горлі при ковтанні, дихання носом храпяще, дихає ротом, голос гугнявий. На шкірі тулуба рожева дрібний макуло-папульозний висип, поліаденопатія, гепатоспленомегалія, ангіна. Які необхідні додаткові методи обстеження для уточнення діагнозу? A. Загальний аналіз крові, виявлення широкоплазмених лімфоцитів B. Визначення маркерів до вірусного гепатиту C. Посів із зіву і носа Corynebacterium diphteriae. Д. Посів крові на I. pseudotuberculosis Е. РГГА з антигеном коревим 4.Дитина 3-х років госпіталізована з діагнозом інфекційний мононуклеоз. Збудником захворювання є вірус сімейства герпесвірус. До якої системи тропний збудник? A. Лімфоїдно-ретикулярна система B. Дихальна система C. Залозисті органи Д. Травний тракт Е. Ендокрина система 5.Дитина 5-ти років поступила зі скаргами на високу t° тіла, біль у горлі при ковтанні, головний біль. При огляді - яскрава гіперемія слизової оболонки ротоглотки, в лакунах мигдаликів наліт жовтого кольору, набряку немає. Збільшені і болючі підщелепні лімфовузли. Які збудники, крім одного, можуть викликати розвиток ангіни: A. Стрептокок B. Дифтерійна паличка C. Аденовірус D. Вірус Епштейн-Барра E. Вірус краснухи

6.Для орхіту при епідпаротиті не типовим є:

А.Виникає у дітей раннього віку

В.З’являється на 6-8 добу від початку хвороби

С.Може не супроводжуватися ураженням слинних залоз

Д.Для лікування слід застосовувати як стероїдні так і нестероїдні протизапальні засоби

7.У хворих на епідпаротит на 5 добу від початку хвороби з’явились блювота, різкий біль у верхніх відділах живота, помилковим твердженням відносно цього хворого є:

А.Цей стан є проявом епідпаротиту

В.Необхідна інтенсивна терапія для лікування цього хворого

С.За підвищенням α-амілази не можливо встановити діагноз

Д.Хворим показано проведення екскреторної холецистографії

Е.Для встановлення діагнозу можливо проведення УЗ діагностики, томографії

8.У вогнищі епідпаротиту недоцільно:

А.Ізоляція хворого до зниження клінічних проявів хвороби, але не

В. Менш ніж 9 днів

С. Встановлення карантину в дитячих закладах з 11 по 21 день з

моменту останнього контакту

Д.Профілактичне введення інтерферону

9.До залозистой форми епідпаротиту відноситься:

А.Субмаксиліт

В. Орхіт

С.Панкреатит

Д.Мастит

Е.Всі відповіді вірні

10.При паротитному менінгіті для ліквору не типово:

А.Рідина прозора та опалесціює

В.Цитоз до 1 тис.

С.У лікворі переважають лімфоцити

Д.У лікворі переважають нейтрофіли

Е.Вміст білку зменшено

Задачі:

1.Дитина 4-х років поступила в клініку зі скаргами на підвищення температури тіла до 39С, болю в горлі, збільшення задньошийних лімфовузлів, висипання на тілі. Зі слів матері хворіє 5-й день. Захворювання почалося з утрудненого дихання носом, хропіння вночі, температури 37С. Призначено дільничним лікарем ампіцилін. Протягом наступних днів стан не поліпшувався, лихоманив до 37,5-38 °С. Вчора з'явилися болі в горлі, висип на тілі. При огляді: на шкірі тулуба, кінцівок макуло-папульозний висип, зів гіперемований, мигдалики збільшені, гіпертрофовані, в лакунах гнійні нальоти. Задньошийні, підщелепні лімфовузли 2х3 см, болючі. В інших групах лімфовузли 0,5х1см. Печінка +2 см, селезінка +1,5см

1. Поставте попередній діагноз. 2. Призначте додаткові лабораторні дослідження. 3. Проведіть диф.діагноз. 4. Призначте лікування дитині. 5. Проведіть протиепідемічні заходи в осередку

2. Дитина 7-ми років доставлена в лікарню з дитячого будинку з діагнозом кір. Хворіє 3-ій день. Температура 38С, обличчя бліде, пастозне. На шкірі тулуба, кінцівках макулопапульозний висип, який з'явився вчора. Задньошийні лімфовузли 3х2см, болючі, рухомі. В інших групах збільшені до 1х0,5 см. Відмічається гіперемія слизової оболонки ротоглотки, мигдалики гіпертрофовані. Печінка +3 см, селезінка +2см. Інших змін не виявлено. 1. Поставте передбачуваний діагноз. 2. Призначте план необхідних досліджень. 3. Проведіть диф.діагностику. 4. Призначте лікування дитині. 5. Проведіть протиепідемічні заходи в осередку

3. Дитина 5 років занедужала гостро, підвищилася температура тіла до 38,8ºС, з’явився головний біль, на другий день припухлість в області привушної залози ліворуч щильно –еластичної консистенції, помірна біль при пальпації. Було запідозрено інфекційне захворювання.

1.Яким дослідженням можна підтвердити етіологію хвороби на другий день? 2.Призначте план необхідних досліджень. 3. Проведіть диф.діагностику. 4. Призначте лікування дитині. 5. Проведіть протиепідемічні заходи в осередку

4. Костя 6 років відвідує дитячий садок. Вранці відмовився від їжі, скарги на припухлість у правій білявушній ділянці, температура 38˚С. Протягом 2 діб припухлість збільшилася. На 5 день хвороби підвищення температури до 39˚С, блювота, головний біль, біль у животі. При огляді стан дитини середньої важкості. Висипу немає, слизові оболонки розові, нашарувань на мигдаликах немає, Живіт м’який, болючий в епігастральній ділянці. Печінка +1 см нижче краю ребра, селезінка не збільшена. Позитивні менінгеальні симптоми.

1. Поставте передбачуваний діагноз. 2. Призначте план необхідних досліджень. 3. Проведіть диф.діагностику. 4. Призначте лікування дитині. 5. Проведіть протиепідемічні заходи в осередку

6.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орі­єн­туючі карти з організації самостійної роботи студентів з навчальною лі­те­ра­ту­рою, граф логічної структури заняття тощо.

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	Характеристика збудників інфекційного мононуклеозу, паротитної інфекції. Епідеміологія інфекції.	Характеристика збудника, його властивості, стійкість у довкіллі. Особливості епідеміології, джерело інфекції, сприйнятливість, шляхи поширення.
2	Патогенез та клінічні варіанти перебігу інфекції	Вхідні ворота, поширення в організмі, тропність. Класифікація клінічних форм хвороб. Клінічні симптоми типових та атипових форм. Ускладнення, патогенез розвитку, клінічні симптоми.
3	Лабораторні дані	Гематологічні данні, дослідження ферментів сечі, крові, аналіз ліквора, серологічна діагностика, ЕКГ,УЗІ, бактеріологічне та серологічне дослідження.
4	Диференціальний діагноз	Диф.діагностика з іншими захворюваннями, які супроводжуються синдромом екзантеми та ангіни. Диф.діагностика інфекційного мононуклеозу та паротитної інфекції.
5	Лікування	Дієта, режим, патогенетична, симптоматична, етіотропна терапія. Показання до госпіталізації. Умови організації стаціонару вдома. Лікування неускладнених і ускладнених варіантів хвороби. Лікування паротитної інфекції та інфекційного мононуклеозу.
6	Профілактика	Проведення протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції. Термін ізоляції хворих, умови ізоляції.

7.Література для викладача.

- Дитячі інфекційні хвороби (Клінічні лекції). Під. ред проф. С.О. Крамарева — Київ, “МОРІОН”. - 2003.- 480 с.

- Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

8. Література для студентів:

• навчальна основна ( національний підручник, посібники, видані кафедрою) за останні 5 років з позначенням сторінок:

• Інфекційні хвороби у дітей/Під ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. Підручник для студентів вищих медичних закладів 4 рівня акредитації та лікарів інтернів, К.: ВСВ Медицина, 2010.- 392 с.

• додаткова (наукова, методична):

• Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія», «дитячі інфекційні хвороби» та інш. МОЗ України. - Київ, 2005. - 414 с.

• Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

9. Індивідуальна робота добре встигаючих студентів з даної теми

(навести перелік завдань для цього виду діяльності):

- проаналізувати історію хвороби хворого на паротитну інфекцію з ускладненим перебігом (серозний менінгит);

-проаналізувати перебіг інфекційного мононуклеозу у дитини 1-го року життя, виявити особливості хвороби;

- скласти таблицю диф.діагностики дифтерії та інфекційного мононуклеозу.

10. Тема наступного заняття: «Організація стаціонару на дому хворим з дитячими респіраторними інфекціями».

Методичну розробку склав _______________________________/П.,І.,Б./

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття для викладачів

Навчальна дисципліна «______Дитячі інфекційні хвороби_________»

МОДУЛЬ №__ «____________________________________________»

(назва модуля)

Змістовий модуль №___ «____________________________________»

(назва змістового модуля)

Заняття №__5_ «Організація стаціонару на дому хворим з дитячими респіраторними інфекціями»

Курс ______6________Факультет _____медичний-педіатрія_______

Затверджено на методичній нараді

кафедри « »________ 20__р.

Протокол № ___.

Зав. кафедри: д.мед.н.,професор

_______________Харченко Ю.П.

Одеса – 20__р.

Модуль №__ «____________________________________________»

Змістовий модуль ___ «___________________________________________»

Тема практичного заняття № _5_: «Організація стаціонару на дому хворим з дитячими респіраторними інфекціями» - 2 год.

1. Актуальність теми:

Кожного року в Україні на інфекційні захворювання хворіють 550-800 тис. дітей без урахування грипу та ГРВІ.

До найбільш розповсюджених дитячих інфекцій, якими можуть хворіти діти з перших місяців життя відносять групу ГРВІ, вітряну віспу, краснуху, епідемічний паротит, скарлатину, гострі кишкові інфекції.

Знання лікарем загальної практики клініки початкового періоду інфекційних хвороб, питань ранньої діагностики, принципів лікування і профілактики мають велике прогностичне та епідеміологічне значення.

Своєчасність та якість надання медичної допомоги дітям з інфекційними захворюваннями також залежить від повноти застосування сучасних методів діагностики та лікування хворих. Більшість захворювань має легкий перебіг. З боку епідеміологічних положень госпіталізація цих хворих не є обов´язковою, тому значна частина дітей з гострими респіраторними інфекціями може лікуватися на дому. Саме тому лікар загальної практики повинен вміти організувати стаціонар на дому.

2. Цілі заняття:

2.1.Навчальні цілі ( з визначенням рівня засвоєння за Безпальком, що планується ви­ко­рис­тати):

-ознайомити студентів з особливостями етіології, епідеміології, патогенезу дитячих респіраторних інфекційних хвороб. I рівень

-студент повинен засвоїти клінічні варіанти перебігу дитячих респіраторних інфекційних хвороб; засвоїти методи лабораторної діагностики; засвоїти принципи профілактики та лікування; знати профілактику цих хвороб; знати принципи організації стаціонару на дому. II рівень

-надати студентам можливість оволодіти на­вичками проведення диференційної діагностики захворювань; навичками організації стаціонару на дому.

III рівень

-надати студентам вміння клінічно досліджувати атиповий перебіг захворювань та при виникненні ускладнень; вірішувати питання щодо госпіталізації хворих. IV рівень

2.2. Виховні цілі пов΄язані з:

• формуванням у майбутніх лікарів клінічного мислення, оволодінням загальними принципами діагностики, лікування та профілактики; принципами організації стаціонара на дому;

• актуальними аспектами деонтологічної, екологічної, правової, пси­хологічної, патріотичної, професійної відповідальності тощо.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

№ п.п.	Дисципліни	Знати	Вміти
1	2	3	4
1	Попередні дисципліни
	1. Нормальна анатомія	Будову шкіри. Анатомія та топографія залоз зовнішньої секреції. Будова лімфоідної системи, будова ССС, нервової системи, будова дихальної системи, ШКТ, сечовивідної системи	Вказати основні структурні елементи органів та систем органів
	2. Гістологія		Вказати клітинні елементи шкіри, лімфовузла, систем органів, які перелічено
	3. Мікробіологія	Знання про збудників вітряної віспи, скарлатини, краснухи, кору. Знати властивості вірусу паротитної інфекції, палички Борде-Жангу, вірусу Епштейна-Барра	Інтерпретація лабораторних досліджень: - бактеріологічних; -вірусологічних; -серологічних
	4. Пат. анатомія	Знати патологоанатомічні особливості запальних процесів у шкірі. Поняття про домінанту Ухтомського. Знати патологоанатомічні особливості запальних процесів у лімфоїдній системи, ССС, нервової системи, ШКТ, дихальній системі	Вміти оцінювати морфологічні зміни у шкірі при різних видах ураження, у лімфоідній тканині при різних видах ураження, у ССС, нервовій та інших системах.
	5. Педіатрія	Розділ пропедевтики дитячих хвороб. Особливості будови систем органів у дітей.	Вміти провести об`єктивне дослідження дитини за системами органів.
2.	Наступні дисципліни
	1. Отоларингологія	Захворювання з синдромом ангіни, екзантеми, полілімфаденопатії	Вміти проводити диференціальну діагностику.
3.	Внутрішньо предметна інтеграція.	Час появи ангіни від початку захворювання, наявність інтоксикаційного синдрому, синдрому екзантеми, полілімфоаденопатії, гепатолієнального синдрому. Наявність ускладнень: міокардит, нефрит, артрит, полінейропатії. Основні клінічні симптоми при паротиті, менінгіті, панкреатиті	Диференціальну діагностику захворювань із ураженням органів дихання. На підставі цього вміти проводити диференціальну діагностику захворювань. Вміти визначити показання (клінічні та епідеміологічні щодо госпіталізації дитини у стаціонар)

5. Зміст заняття (надається у вигляді структурно-логічної схеми змісту, тез, або тексту змісту у розгорнутому вигляді).

Діагноз кору виставляється на наявності у хворого поступового розвитку катарального синдрому і наростання його симптомів на тлі посилення синдрому інтоксикації, наявності кон'юнктивіту, екзантеми, плям Бєльського-Філатова, пізньої появи висипки (через 3-5 днів від початку), етапності її поширення на тлі максимально виражених катаральних явищ і симптомів інтоксикації. При наявності вірусологічної лабораторії діагноз підтверджується РГГА або РНГА з коровым антигеном і знаходженням антигену вірусу в мазках з носоглоткового слизу. Лікування хворих на кір здійснюється як в стаціонарі, так і в умовах «стаціонару на дому». Госпіталізації підлягають: 1.Діти першого року життя. 2.Хворі з тяжкими формами хвороби. 3.Хворі на кір, що протікає з ускладненнями і на тлі супутніх захворювань (діти з групи ризику, ослаблені, мають хронічні вогнища інфекції). 4.Хворі при відповідних епідемічних показаннях (закриті дитячі колективи, гуртожитки, комунальні квартири, багатодітні сім'ї тощо). Невідкладна терапія на догоспітальному етапі визначається тяжкістю клінічних проявів захворювання та його ускладнень. При розвитку у дитини корового стенозуючого ларинготрахеїту до приїзду швидкої допомоги необхідно використовувати парову інгаляцію, відволікаючу терапію (ножні гірчичні ванни, Т 38-39˚С, грілка до ніг). При наявності вдома інгалятора і ліків можна зробити інгаляцію протинабряковою сумішшю: адреналін 0,1%-1 мл, атропіну сульфат 0,1%-0,2 мл, димедрол 1% - 1мл, піпольфен 2,5% - 1мл, гідрокортизон 25 мг. На 1 інгаляцію беруть 2 мл суміші. Показані антигістамінні засоби. Рекомендується пиття гарячого молока із содою або боржомі, чаю, відхаркувальної мікстури. Догляд за хворим на кір без ускладнень складається з ряду заходів цілком здійсненних у домашніх умовах. Дитині призначається постільний режим протягом усього гарячкового періоду. Кімната повинна добре провітрюватися. Необхідно регулярно проводити звичайний туалет шкіри і слизових. Із-за світлобоязні слід оберігати хворого від яскравого світла в очі. Для полегшення дихання корисно підняти узголів'я ліжка, змінювати положення хворого (маленької дитини час від часу брати на руки у вертикальному положенні). Обов'язковий догляд за очима, носом, вухами. Годування хворого на кір важко із-за різкого зниження апетиту. Діти охоче їдять киселі, печене яблуко, сир, кефір, можна давати овочеві супи, пюре, каші, відварене м'ясо. Дуже важливо, щоб хворі багато пили (чай з лимоном, мінеральну воду, морс). Кір, який протікає без ускладнень, послаблює дитячий організм, але в більшості випадків протікає сприятливо. Раннє призначення антибіотиків доцільно наступним категоріям хворих: дітям віком до 3-х років з проявами важкої форми кору; дітям із супутніми гострими і хронічними захворюваннями; дітям, які часто і тривало хворіють. Терміни ізоляції хворих визначаються до 5-го дня від початку висипань при відсутності ускладнень і до 10-го дня при ускладненій кору з урахуванням загального стану дитини. Діагноз набутої краснухи виставляється на наявності у хворих малої вираженості або відсутності симптомів інтоксикації, легких катаральних явищ, одночасно в перший день захворювання з'являється і зникає безслідно висипом, збільшенням потиличних і задньошийних лімфовузлів. Діти з природженою краснухою лікуються в стаціонарі з включенням комплексу патогенетичних посиндромних заходів, які часто вимагають інтенсивної та реанімаційної терапії. Лікування набутої краснухи проводиться на дому. Госпіталізація здійснюється за епідпоказаннями. У період висипання рекомендується домашній режим. Кімната провітрюється. Проводиться звичайний туалет шкіри, полоскання горла розчином календули, евкаліпту і інш., вітамінотерапія. Рекомендується десенсибілізуючі засоби. Хворих ізолюють у домашніх умовах на 5 днів від моменту висипань. Дезінфекція не проводиться.

Вітряна віспа - джерелом інфекції являються хворі, починаючи з останніх 2 днів інкубаційного періоду і до 5 дня з моменту останніх висипань. Вірус леткий, тому інфекція передається в закритих приміщеннях на значні відстані. Сприйнятливість до вітряної віспи дуже висока (за винятком дітей перших трьох місяців життя), навіть при мінімальній тривалості контакту. Діти зазвичай лікуються вдома. Госпіталізації підлягають діти перших 2-х років життя з тяжкими та ускладненими формами захворювання та діти із закритих дитячих колективів, лікувальних установ, гуртожитків, піонерських таборів, незалежно від клінічного перебігу захворювання. При організації стаціонару вдома дитина відокремлюють в окрему кімнату. Лікувальні заходи спрямовані на гігієнічне утримання хворого з метою попередження приєднання вторинної інфекції. Елементи висипу на шкірі обробляються концентрованим 1-2% р-ром перманганату калію, водним розчином метиленової синьки. Хворого на вітряну віспу ізолюють удома до 5 дня з моменту появи останніх елементів висипки. Дітей раннього віку, які були у контакті з хворим на вітряну віспу або оперізуючий лишай, раніше не хворіли, роз'єднують з 11-го по 21 день з моменту контакту.

Герпетична інфекція - перебіг і тяжкість захворювання визначаються локалізацією процесу і реактивністю організму. Можливі латентні форми. Госпіталізація обов'язкова для хворих за клінічними показаннями, у випадку розвитку важких форм хвороби або при виникненні ускладнень у дітей раннього віку. Хворі оперізувальним герпесом госпіталізуються в стаціонар, незалежно від тяжкості захворювання. При ізоляції хворих в домашніх умовах елементи висипу на шкірі обробляють 1-2% розчином перманганату калію, водним розчином метиленової синьки. За показаннями призначають анальгетики. Показані вітаміни, фізіопроцедури на уражені ділянки шкіри. При афтозно-виразковому стоматиті показано полоскання рота відваром ромашки, шалфея, розчином фурациліну 1:5000 з подальшим змазуванням водним розчином метиленової синьки, маслом обліпихи, трояндовим варенням. При високій температурі і появі гнійних нальотів у порожнині рота призначають антибактеріальні препарати.

Скарлатина - відноситься до групи крапельно-повітряних інфекцій і характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною, висипаннями на шкірі, змінами язика і лущенням в періоді одужання. Лікування хворих на скарлатину здійснюється як в стаціонарі, так і в умовах поліклініки з організацією стаціонару на дому. Показаннями до госпіталізації є: важкі форми хвороби, ускладнений перебіг скарлатини, обтяжений преморбідний фон (вказівка на ревматизм, серцево-судинні захворювання, часто хворіючі діти з хронічними вогнищами інфекції), епидпоказання (діти з організованих дитячих колективів) або неблагоприємних соціально-побутових умов. Лікування скарлатини у домашніх умовах передбачає ізоляцію хворого в окремій кімнаті або за ширмою (при відсутності інших дітей в квартирі) з виділенням окремого посуду і предметів догляду, іграшок. Бажано, щоб догляд за хворим на скарлатину здійснювала лише одна людина, який поверх одягу одягав окремий халат і косинку. Незважаючи на легкість перебігу скарлатини в данний час, необхідно дотримання постільного режиму, але тільки в гострому періоді. Але ще 3-5 днів після його закінчення з поступовим розширенням його. Враховуючи зміни в ССС у цьому періоді, вони відомі під симптомокомплексом «скарлатинове серце». Їжа повинна відповідати віку і містити всі необхідні харчові інгредієнти, свіжі соки, ягоди. З метою прискорення дезінтоксикації призначають рясне питне: чай з лимоном, відвар шипшини, мінер. води. Медикаментозна терапія передбачає антибіотики навіть при легких формах хвороби, які сприяють швидкій санації організму хворого від збудника. При розвитку ускладнення призначається повторний курс антибіотиків з широким спектром дії. Призначають антигістамінні препарати. Лікування здійснюється при обов'язковому контролі: загальний аналіз крові та сечі, ЕКГ та інш. Ізоляція хворих на скарлатину триває протягом 10 днів з моменту захворювання. У дитячі дошкільні установи, перші класи школи реконвалесценти допускаються не раніше 22 днів від початку захворювання. Госпіталізація хворих інфекційним мононуклеозом проводиться за клінічними показниками: важкі форми з вираженою інтоксикацією, глибоким ураженням мигдаликів, значними змінами в крові. Термін ізоляції в стаціонарі визначається клінічним одужанням (2-3 тижні). На догоспітальному етапі проводять боротьбу з гіпертермією. В домашніх умовах терапія зводиться до організації правильного режиму і харчування, симптоматичної терапії. Постільний режим призначається до зникнення основних клінічних симптомів. Дієтотерапія включає ретельну механічну обробку їжі (особливо при тяжкій ангіні). Специфічна терапія відсутня. Антибіотики використовуються у дітей при наявності ангіни. Симптоматичне лікування - полоскання рота 2% содовим розчином, змазуванням губ, краплі в ніс, вітамінотерапія. Дезінфекція у вогнищі не проводиться. Лікування хворих кашлюком проводиться як в стаціонарі, так і на дому. Госпіталізації підлягають: діти 1-го року життя, хворі з тяжкими формами хвороби старше року, кашлюк, що протікає з ускладненнями і на тлі супутніх захворювань, при відповідних епідпоказаннях (будинок дитини, гуртожиток тощо). Лікування хворого в умовах стаціонару на дому включає обов'язкове максимальне перебування дитини на свіжому повітрі. Мати повинна постійно відволікати дитину цікавими іграми, відволікати від кашлю. Дієта при коклюші відповідає віку, рекомендується збільшити кількість годувань на 1-2 рази на добу, зменшити об'єм їжі на кожне годування. Патогенетичне і симптоматичне лікування включають аеротерапію (прогулянки і провітрювання приміщення), вітамінотерапія, десенсибілізуючі засоби, спазмолітичні препарати, аміназин для зменшення частоти і важкості нападів кашлю, відхаркувальні мікстури. При лікуванні вдома необхідна профілактика перехресного інфікування: обмежити спілкування хворого з оточуючими. Терміни ізоляції хворих до 20 днів з моменту появи судомного кашлю або 30 днів від початку захворювання з урахуванням загального стану дитини без контрольного бактеріологічного дослідження. Лікування епідпаротиту в більшості випадків проводять вдома. Госпіталізації підлягають хворі з панкреатитом і серозним менінгітом. В гострому періоді рекомендується постільний режим. Дієта повноцінна, яка відповідає віку, у перші 3-4 дні хвороби їжа рідка або напіврідка. Специфічних засобів лікування немає. Застосовують симптоматичну терапію: догляд за порожниною рота, сухе тепло на уражені слинні залози. При необхідності жарознижуючі. При розвитку орхіту застосовують суспензорій на 3-4 тижні, гормони 4-5 днів. Хворі ізолюються на 10 днів з початку проявів хвороби.

5. План та організаційна структура заняття.

№№ п.п	Основні етапи за­нят­тя, їх функції та зміст.	Навчальні цілі у рівнях засвоєння	Засоби нав­чання та кон­тролю.	Матеріали щодо мето­дичного за­­безпечення наочності за­няття, кон­тролю знань тих, хто навча­­єть­ся.	Термін ( у хвилинах або у %) від загального часу занят­тя.
1	2	3	4	5	6
1	Підготовчий етап.
	1.Визначення навчальних цілей. 2.Забезпечення позитивної мотивації. 3.Тестовий контроль вихідного рівня знань	1 1-2	Бесіда. Усне опитування	Журнал обліку присутності. Тести	2% 3%
2	Основний етап.
	2. Викладення матеріалу. План: 1).Поняття про паротитну інфекцію, кашлюк, кір, краснуху, скарлатину, інфекційний мононуклеоз. 2).Особливості обстеження хворого. 3).Диференційний діагноз захворювань 4).Порівняльна клінічна характеристика 5).Проведення курації, визначення схеми обстеження та лікування. Визначення показань щодо госпіталізації. Організація стаціонару на дому.	1- 2 3 3 3-4	Бесіда, опитування. Робота біля хворого у відділенні	Фотокартки різного висипу, ангін Наявність хворого, наявність історії хвороби, Р-грами ОГК, УЗД залоз	85%
3	Заключний етап. 1. Загальні висновки. Контроль рівня професійних вмінь та навичок 2. Відповідь на можливі запитання. 3.Завдання для самопідготовки студента. Завдання на наступне заняття.	4 1-2	Бесіда,опиту опиту. Рішення тестових завдань, типових та атипових клінічних ситуаційних завдань	Тести різного рівня, типові та атипові задачі Список літератури, тести, питання, завдання	5% 3% 2%

6. Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тес­ти.

Питання:

1.Особливості збудників кору, краснухи, скарлатини, вітряної віспи, інфекційного мононуклеозу, епідемічного паротиту, кашлюка та його властивості.

2.Епідеміологія кору, краснухі, скарлатини, вітряної віспи, інфекційного мононуклеозу, паротитної інфекції, кашлюка (джерело інфекції, шляхи передачі, сприйнятливість). Який матеріал відсилається в лабораторію для вірусологічного та серологічного дослідження.

3.Принципи бактеріологічних, вірусологічних досліджень, принципи серологічного дослідження

4.Особливості патогенезу, термін мінімального та максимального періодів інкубації.

5.Основні періоди хвороби, їх характеристика, тривалість.

6.Диференційний діагноз хвороб.

7.Результати лабораторних та інструментальних досліджень.

8.Класифікація кору, краснухі, вітряної віспи, скарлатини, інфекційного мононуклеозу, епідемічного паротиту, кашлюка за типом, важкістю та перебігом. Класифікація типових та атипових форм.

9.Особливості перебігу у дітей раннього віку. Клінічна симптоматика.

10.Ускладнення хвороб

11. Визначення показань щодо госпіталізації хворих, умови організації стаціонару на дому.

12.Профілактика кору, краснухі, вітряної віспи, скарлатини, інфекційного мононуклеозу, епідемічного паротиту, кашлюка.

Тести:

1.Яка форма епідпаротиту спостеригається переважно у дорослих:

А.субмаксиліт

В.паротит

С.панкреатит

Д.простатит *

Е.дакріоцистит

2.Вкажіть можливі варіанти ураження нервової системи при епідпаротиті:

А.серозний менінгіт

В.менінгоенцефаліт

С.полірадикулоневрит

Д.кохлеоневрит

Е.всі відповіді вірні *

3.Ураження яких органів не є типовим для епідпаротиту:

А.слинні залози

В.печінка *

С.підшлункова залоза

Д.яєчки

Е.яєчники

4.Для епідпаротиту послідовність залучення в патол. процес різних залоз і нервової системи може продовжуватися до:

А.нормалізації температури тіла

В.3 дня від початку хвороби

С.7-8 дня від початку хвороби *

Д.всі відповіді вірні

5. Дитина 7-ми років захворіла раптово: піднялась t° тіла, головний біль, біль в горлі при ковтанні, два рази блював. Через 3 години в пахових та пахвинних ділянках з'явилась мілка червона висипка на гіпермійованованому фоні. Слизова оболонка ротоглотки гіпермійована, сірі нальоти на мигдаликах, підщелепні лімфовузли збільшені та хворобливі.

Ваш діагноз?

A. Кір

B. Дифтерія

C. Інфекційний мононуклеоз

D. Ентеровірусна інфекція

E. Скарлатина

6.Дитина 12-ти років, перенесла 2,5 тижні тому скарлатину. Сьогодні піднялась t° тіла, з'явились болі у спині, в сечі - гематурія, протеінурія. Запідозрено гломерулонефрит.

Причина вірогідного ускладнення?

A. Токсичний фактор

B. Бактеріальний (стрептокок)

C. Имуний

D. Приєднання іншої інфекції

E. Токсико-інфекційний

7.Хворий 14-ти років потрапив у стаціонар на 5-ий день хвороби зі скаргами на іктерічність шкіри і слизових оболонок, скарлатиноподібну висипку, позитивні симптоми «рукавичок», «шкарпеток», «капюшона», частий рідкий стілець. Про яке захворювання можна подумати?

A. Вірусний гепатит А

B. Інфекційний мононуклеоз

C. Лептоспіроз Д. Туляремія

Е. Псевдотуберкульоз

8.Дитина 6-ти років скаржиться на підвищення температури тіла до 40°С, нудоту, болі в животі, суглобах (колінних, гомілковостопних). Хворіє 6 день. Об'єктивно при огляді - гіперемія обличчя, стоп, кистей. Помірна гіперемія слизової ротоглотки. У легенях дихання жорстке. Стілець 4 рази на добу. Які дослідження слід провести? A. Реакція Відаля B. РПГА з псевдотуберкульозними діагностикумами C. Ревмопроби Д. Загальний аналіз крові та сечі Е. Біохімічний аналіз крові

9. Макуло-папульозний висип на звичайному фоні шкіри, етапність його появлення, тенденція до злиття, етапний розвиток пігментації типові для:

A. Ентеровірусна інфекція

B. Скарлатина

С Кір

Д. Краснуха

Е. Псевдотуберкульоз

Відповідь-С.

10. Наявність пігментації протягом 1,5-2 тижнів після висипу є характерним для:

A. Скарлатина

B. Краснуха

C. Менінгококцемія

Д. Алергічний висип

Е. Кір

Відповідь - Е.

11. Афтозно-виразковий стоматит є типовим для первинних проявів якої інфекції?

А.Оперізуючий герпес

В.Цитомегаловірусна інфекція

С.Інфекційний мононуклеоз

Д.Звичайний герпес

Е.Вітряна віспа

Відповідь -Д.

12. При якому захворюванні мінімальний інкубаційний період становить 11 днів?

А.Оперізуючий герпес

В.Вітряна віспа

С.Звичайний герпес

Д.Цитомегаловірусна інфекція

Е.Інфекційний мононуклеоз

Відповідь – В.

13.До родини герпесвірусів відносять усі перелічені віруси за винятком:

А.Віруси звичайного герпесу 1 та 2 типу

В.Віруси герпеса тостера

С.Міксовіруси

Д.Віруси Епштейна-Барра

Е.Цитомегаловіруси

14. Дитина 7-ми років захворіла раптово: піднялась t° тіла, головний біль, біль в горлі при ковтанні, два рази блював. Через 3 години в пахових та пахвинних ділянках з'явилась мілка червона висипка на гіпермійованованому фоні. Слизова оболонка ротоглотки гіпермійована, сірі нальоти на мигдаликах, підщелепні лімфовузли збільшені та хворобливі.

Ваш діагноз?

A. Кір

B. Дифтерія

C. Інфекційний мононуклеоз

D. Ентеровірусна інфекція

E. Скарлатина

Задачі:

1. На 7-й день захворювання скарлатиною у дитини 3-х років відзначено знову підвищення температури до 38,5С, явища інтоксикації (млявість, зниження апетиту, одноразово блювання), біль у лівому вусі, збільшення і болючість підщелепних лімфовузлів. Висипки на шкірі немає, відзначається лущення на кінчиках пальців. З боку внутрішніх органів відхилень не виявлено. В аналізі крові: Л-16,4 г/л, зсув лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ-24 мм/год 1. Поставте розгорнутий клінічний діагноз, обґрунтуйте його. 2. З чим пов'язане погіршення стану дитини? 3. Призначте лікування дитині. 4. Коли дитину можна виписати зі стаціонару? 5. Коли дитину можна допустити в школу? 2. Дитина 4-х років поступила зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,2С, нападоподібні болі в животі, поява блювоти та рідкого рясного стільця 3 рази з домішками слизу. Захворіла вчора, напередодні їла салат зі свіжих овочів. При огляді: стан середньої тяжкості, млява, скаржиться на болі в м'язах, температура 38,8С. Обличчя гіперемійоване, набрякле. Набряклі пальці кистей, стоп, гіперемія кон'юнктиви, задньої стінки глотки. На шкірі грудей, живота, пахвових западинах, пахової області мілкоплямиста рясна висипка. В легенях везикулярне дихання, тахікардія, тони серця приглушені. Пальпація живота болюча в епігастральній, ілеоцекальній області, печінка + 0,5см нижче краю реберної дуги. Мочиться достатньо, стілець рідкуватий, 3 рази. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз з палочкоядерним зрушенням, прискорена ШОЕ, еозинофілія. 1. Поставте попередній діагноз 2. Складіть план обстеження дитини 3. З якими захворюваннями слід провести диф.діагностику? 4. Призначте лікування 5. Проведіть протиепідемічні заходи в осередку

3.Дитина К.,8 років захворіла на епідемічний паротит (залозиста форма). Температура тіла 38,8ºС, головний біль, зниження апетиту, значне збільшення білявушних залоз з двох сторін, більше справа.

1.Чи можливе лікування дитини вдома? Чому?

2. Які з перерахованих препаратів слід призначити дитині: пеніцилін, цепарин, антистафілококовий γ-глобулін, аспирин, зовіракс, полівітаміни, дімедрол, діакарб, сернокислу магнезію, сухе тепло на залози, протидифтерійну сироватку, протикоровий γ-глобулін.

Відповідь: можливо організувати стаціонар вдома. Слід призначити сухе тепло на залози, полівітаміни.

4. Дитина 3-х років, звернулася в клініку зі скаргами матері на підвищення температури тіла до 39С, «храпяще» дихання, біль в горлі у дитини. Хворіє 3-ій день. Спочатку з'явилося затруднене носове дихання, вночі з'явилося хропіння. Температура підвищилася вчора. При огляді: дихає ротом, дихання «храпяще». Збільшені передньошийні, задньошийні лімфовузли, 2х2см, еластичні, помірно болючі, в інших групах - 0,5х0,5 см. В зіві гіперемія, мигдалики набряклі з жовтуватими нальотом, який легко знімається. Печінка +3 см, селезінка +1 см. Інших змін немає. 1. Встановіть попередній діагноз. 2. Призначте додаткові лабораторні дослідження. 3. Проведіть диф.діагностику. 4. Призначте лікування. 5. Проведіть протиепідемічні заходи в осередку 6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: про­фе­сійні алгоритми, орієнтуючі карти для формування практичних вмінь та на­ви­чок, навчальні завдання.

1. Провести обстеження хворих на кір, краснуху, вітряну віспу, скарлатину, інфекційний мононуклеоз, паротитну інфекцію, кашлюк за загальними вимогами: скарги, анамнез, епідеміологічний анамнез, об'єктивний статус (характеристика ангіни, кашлю, збільшення слинних залоз).

2. Скласти план додаткового лабораторного та інструментального обстеження хворого.

3. Ознайомитися з лабораторними даними з історії хвороби.

4. Провести диф.діагностику з подібними захворюваннями.

5. Скласти план лікування. Принцип організації стаціонару на дому, показання, протипоказання.

6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.