Орієнтуюча карта обстеження хворого

Завдання	Вказівки до виконання	Записи студента
1. Анамнез.	Коли захворів, дата. Симптоми продромального періоду. Коли з`явилися ангіна та кашель, дата. Тривалість продромального періоду. Наявність ангіни, катарального синдрому, уражень суглобів, серця. Коли з´явилися приступи кашля
2. Епіданамнез	Контакт із хворим у школі, дитячому садку, вдома. Чи була дитина щеплена, коли, скільки разів.
3. Обстеження хворого.	Важкість стану. Характеристика ангіни. -Час появи симптомів від початку захворювання. -Послідовність розвитку симптомів -Локалізація процесу. -Кількість елементів (розмір, форма, колір). -Порядок зникнення. -Стан органів дихання та серцево-судинної системи. -Пальпація живота, печінки, селезінки (розміри). Пальпація слинних залоз, підшлункової залози. -Діурез та випорожнення. Наявність менінгеальних знаків. Наявність симптомів артриту. Наявність ускладнень(міокардит, нефрит, артрит).
4. Лабораторні та інструментальні дані	1.Гематологічні дані. 2.Серологічна діагностика (РПГА, РСК, РТГА, ІФА). 3.Бактеріологічні дослідження. 4.ЕКГ, УЗД, Р –графія ОГК та інше.
5.Диф.діагностика	Провести диф.діагноз між хворобами з екзантемами. Звернути увагу на етапність хвороби. Сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією.
6.Лікування	Призначити індивідуальне лікування хворому (враховувати наявність ускладнень). Скласти план надання невідкладної допомоги при крупі.
7.Профілактика	Скласти план протиепідемічних заходів (по відношенню до хворого та контактних)

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: задачі, завдання, тес­ти тощо.

Тести: 1.Дитину 10-ти років, госпіталізовано з діагнозом дифтерія мигдаликів, поширена форма. При огляді ротоглотки - застійна гіперемія слизової оболонки, мигдалики збільшені, поверхня суцільно покрита біло-сірими нальотами, що виходять за межі мигдаликів. Для утворення плівки мають значення всі фактори, крім: A. Поверхневий некроз тканини B. Підвищення проникності судин C. Ексудація фібриногену D. Вивільнення тромбокінази E. Гнійний розпад тканини

2.Дитині 2 роки. Скаржиться на хриплість голосу, задишку інспіраторного характеру. Хворіє протягом 3-х днів. Захворювання почалось з сухого кашлю і закладеності носу. Об”єктивно: загальний стан порушений, відмічається стридорозне дихання. Шкіра бліда. Температура тіла 37,3^оС. Піднебінні дужки гіперемовані, нальотів немає. Тони серця ритмічні. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. У змиві з носоглотки виявлений вірус парагрипу. Поставити діагноз

A Гострий стенозуючий ларинготрахеїт

B Епіглотит

C Стороннє тіло

D Дифтерія

E Ларингоспазм

3.У дитини 5-ти років температура тіла 38^оС, дрібнокрапчастий висип, який розташовано на гіперемованому фоні шкіри, виражений біль у горлі. При фарингоскопії визначається ярка відмежена гіперемія м’якого піднебіння, набряк та збільшення мигдаликів, по ходу лакун рясні жовто-сірі нальоти, які легко знімаються шпателем, слизова оболонка після зняття нальоту не кровоточить. Який вид тонзиліту спостерігається у даному випадку?

A Гнійний

B Фібринозний

C Катаральний

D Фолікулярний

E Некротичний

4.Дитина 3-х років захворіла з підвищення температури тіла до 37,5^оС, виник грубий гавкаючий кашель, голос став сиплий. Протягом наступних 2-х годин дитина стала занепокоєною, виникла задишка, спостерігається втягування піддатливих місць грудної клітини, “гра” крил носа. Яке захворювання має місце у дитини?

A ГРВІ, стенозуючий ларингіт

B Загострення (напад) бронхіальної астми

C Дифтерійний круп

D Кашлюк

E Стороннє тіло бронхів

5.У 3-х річної дитини раптово підвищилася температура тіла до 39⁰С, болючий,

непродуктивний кашель. Виражений руховий неспокій. При огляді виявлено ринорею, гіперемію піднебінних дужок, захриплий голос, кон’юнктивіт, Дихання з втягненням міжреберних проміжків, затруднене на вдосі. Стогне. Перкуторно тимпаніт, аускультативно: затруднений вдих, подовжений видих, хрипи не вислуховуються. В сім’ї хворий на подібне захворювання брат- школяр. Ваш діагноз?

A Стенозуючий ларінготрахеїт.

B Пневмонія.

C Гострий бронхіт.

D Гострий бронхіоліт.

E Бронхіальна астма.

6.Дитині півтора року. При загальному непоганому самопочутті з‘являється

приступоподібний кашель із спастичним вдихом, який нерідко закінчується блювотою. Про яке захворювання можна думати в першу чергу при таких симптомах?

A Кашлюк

B Гострий стеноз гортані

C Бронхіт.

D Трахеїт.

E Пневмонія

7.Дитина 8 місяців із проявами ексудативно-катарального діатезу на шкірі і слизових, хворіє на респіраторне захворювання. На 4-й день хвороби з‘явилися грубий гавкаючий кашель, загальний неспокій, задишка з втягуванням поступливих місць грудної клітки на вдиху, шумне дихання, хриплий голос. Про що свідчать ці симптоми?

A Стенозуючий ларингіт

B Вроджений стридор

C Кашлюк

D Стороннє тіло

E Пневмонія

8.Дитина 6,5 міс захворіла гостро: підвищилась температура тіла до 38⁰С, дитина стала млява, не їсть. На 3день з’явився сухий кашель, іноді з блюванням . З анамнезу: старша дитина в сім’ї перехворіла на ГРВІ. Щеплення за календарем. Об’єктивно: стан важкий, задишка 60/хв, з мішаного характеру легкий періоральний цианоз. Над легеневою поверхнею коробковий звук, аускультативно маса дрібнопухирчастих хрипів. Чим найбільш імовірно обумовлений такий стан дитини?

A Бронхіолітом.

B Кашлюком

C Пневмонією.

D Обструктивним бронхітом.

E Емфіземою.

Задачі:

1. Дитині 1 рік, хворіє 2 дні, покашлює, зазначається нежить. Спостерігався дільничним лікарем. Температура всі дні була нормальною. Сьогодні вночі дитина прокинулася з плачем, з'явилося різко утруднене стридорозне дихання, блідість обличчя, ціаноз носогубного трикутника. Викликана швидка допомога. 1. Поставте діагноз, обґрунтуйте його. 2. Патогенез розвитку цього захворювання 3. Дії лікаря швидкої допомоги. 4. Яке необхідно провести лікування на догоспітальному та госпітальному етапі? 5. Які щеплення отримала дитина за графіком? 2. Дитина 6 міс. захворіла 2 дні тому, коли підвищилася температура тіла до 37,8˚ С, стала млявою, примхливою. Погано їв. Носове дихання утруднене. З'явилися серозні виділення з носа, покашлювання. Вчора кашель посилився, став грубим, «гавкаючим», голос осиплий. До вечора стан дитини погіршився, різко неспокійний, лихоманить до 39˚С, відмовляється від їжі. Утруднене дихання, задишка в спокої до 40 разів за хв, в акті дихання приймають участь всі допоміжні м'язи. Бліда, ціаноз навколо рота. Тахікардія. Над легенями вислуховується жорстке дихання, «провідні» хрипи. З внутрішніх органів без особливостей. 1. Поставте діагноз і обґрунтуйте його. 2. З чим пов'язане погіршення стану дитини 3. Яку допомогу необхідно терміново надати дитині? 4. Проведіть диф.діагностику? 5. Призначте лікування.

6.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орі­єн­туючі карти з організації самостійної роботи студентів з навчальною лі­те­ра­ту­рою, графлогічної структури заняття тощо.

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1	Характеристика збудників дифтерії, ГРВІ. Епідеміологія інфекції.	Характеристика збудника, його властивості, стійкість у довкіллі. Особливості епідеміології, джерело інфекції, сприйнятливість, шляхи поширення.
2	Патогенез та клінічні варіанти перебігу інфекції	Вхідні ворота, поширення в організмі, тропність. Класифікація клінічних форм хвороб. Клінічні симптоми типових та атипових форм. Ускладнення, патогенез розвитку, клінічні симптоми.
3	Лабораторні дані	Гематологічні данні, дослідження ферментів сечі, крові, аналіз ліквора, серологічна діагностика, ЕКГ,УЗІ, бактеріологічне та серологічне дослідження.
4	Диференціальний діагноз	Диф.діагностика з іншими захворюваннями, які супроводжуються синдромом крупу.
5	Лікування	Дієта, режим, патогенетична, симптоматична, етіотропна терапія. Показання до госпіталізації. Умови організації стаціонару вдома. Лікування неускладнених і ускладнених варіантів хвороби. Надання невідкладної допомоги при крупі
6	Профілактика	Проведення протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції. Термін ізоляції хворих, умови ізоляції.

7.Література для викладача.

- Дитячі інфекційні хвороби (Клінічні лекції). Під. ред проф. С.О. Крамарева — Київ, “МОРІОН”. - 2003.- 480 с.

- Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

8. Література для студентів:

• навчальна основна ( національний підручник, посібники, видані кафедрою) за останні 5 років з позначенням сторінок:

• Інфекційні хвороби у дітей/Під ред. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. Підручник для студентів вищих медичних закладів 4 рівня акредитації та лікарів інтернів, К.: ВСВ Медицина, 2010.- 392 с.

• додаткова (наукова, методична):

• Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія», «дитячі інфекційні хвороби» та інш. МОЗ України. - Київ, 2005. - 414 с.

• Руководство по инфекционным болезням у детей/ В.Ф.Учайкин. - М.: ГЕОТАР Медицина, 2010. - 809 с., С.

9. Індивідуальна робота добре встигаючих студентів з даної теми

(навести перелік завдань для цього виду діяльності):

- проаналізувати історію хвороби хворого на дифтерію з синдром крупу;

-проаналізувати перебіг парагрипу у дитини 1-го року життя, виявити особливості хвороби;

- скласти таблицю диф.діагностики синдрому крупу при дифтерії та ГРВІ.

10. Тема наступного заняття: «Організація стаціонару на дому хворим з ГРВІ».

Методичну розробку склав _______________________________/П.,І.,Б./

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття для викладачів

Навчальна дисципліна «______Дитячі інфекційні хвороби_________»

МОДУЛЬ №__ «____________________________________________»

(назва модуля)

Змістовий модуль №___ «____________________________________»

(назва змістового модуля)

Заняття №__8_ «Організація стаціонару на дому хворим з ГРВІ»

Курс ______6________Факультет _____медичний-педіатрія_______

Затверджено на методичній нараді

кафедри « »________ 20__р.

Протокол № ___.

Зав. кафедри: д.мед.н.,професор

_______________Харченко Ю.П.

Одеса – 20__р.

Модуль №__ «____________________________________________»

Змістовий модуль ___ «___________________________________________»

Тема практичного заняття № _8_: «Організація стаціонару на дому хворим з ГРВІ» - 2 год.

1. Актуальність теми:

Кожного року в Україні на інфекційні захворювання хворіють 550-800 тис. дітей без урахування грипу та ГРВІ. Інфекційні захворювання на сьогоднішній день займають ведуче положення. Щорічно реєструється від 33 до 44 млн. випадків, а кількість померлих досягає 20 тис. людей. Етіологічними факторами можуть бути віруси, бактерії, хламідії, мікоплазми та інші збудники. Особливо значна роль вірусів: 50-60% респіраторних захворювань викликають вони.

До найбільш розповсюджених дитячих інфекцій, якими можуть хворіти діти з перших місяців життя відносять групу ГРВІ, вітряну віспу, краснуху, епідемічний паротит, скарлатину, гострі кишкові інфекції.

Знання лікарем загальної практики клініки початкового періоду інфекційних хвороб, питань ранньої діагностики, принципів лікування і профілактики мають велике прогностичне та епідеміологічне значення.

Своєчасність та якість надання медичної допомоги дітям з інфекційними захворюваннями також залежить від повноти застосування сучасних методів діагностики та лікування хворих. Більшість захворювань має легкий перебіг. З боку епідеміологічних положень госпіталізація цих хворих не є обов´язковою, тому значна частина дітей з гострими респіраторними інфекціями може лікуватися на дому. Саме тому лікар загальної практики повинен вміти організувати стаціонар на дому.

Майбутні лікарі особливо педіатри та сімейні лікарі повинні пам'ятати, що вторинні ГРВІ сприяють алергізації організму, формуванню хронічних вогнищ інфекції, зниженню імунітету, затримці фізичного та психомоторного розвитку дитини, перешкоджають' проведенню профілактичних щеплень.

2. Цілі заняття:

2.1.Навчальні цілі ( з визначенням рівня засвоєння за Безпальком, що планується ви­ко­рис­тати):

-ознайомити студентів з особливостями етіології, епідеміології, патогенезу ГРВІ. I рівень

-студент повинен засвоїти клінічні варіанти перебігу ГРВІ; засвоїти методи лабораторної діагностики; засвоїти принципи профілактики та лікування; знати профілактику цих хвороб; знати принципи організації стаціонару на дому. II рівень

-надати студентам можливість оволодіти на­вичками проведення диференційної діагностики захворювань; навичками організації стаціонару на дому.

III рівень

-надати студентам вміння клінічно досліджувати атиповий перебіг захворювань та при виникненні ускладнень; вірішувати питання щодо госпіталізації хворих. IV рівень

2.2. Виховні цілі пов΄язані з:

• формуванням у майбутніх лікарів клінічного мислення, оволодінням загальними принципами діагностики, лікування та профілактики; принципами організації стаціонара на дому;

• актуальними аспектами деонтологічної, екологічної, правової, пси­хологічної, патріотичної, професійної відповідальності тощо.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

№ п.п.	Дисципліни	Знати	Вміти
1	2	3	4
1	Попередні дисципліни
	1. Мікробіологія	Знання про морфологічні, культуральні властивості вірусу грипа та інших ГРВІ.	Інтерпретація лабораторних досліджень: - бактеріологічних; -вірусологічних; -серологічних
	2. Пат. анатомія	Знати патологоанатомічні особливості запальних процесів в дихальній, ССС, нервової системи, при ураженні менінгеальних оболонок.	Вміти оцінювати морфологічні зміни у нервовій та інших системах при різних видах ураження.
	3. Педіатрія	Розділ пропедевтики дитячих хвороб	Вміти провести об`єктивне дослідження дитини за системами органів
	4. Неврологія	Знати неврологічні зміни при ураженні ЦНС.	Вміти обстежувати неврологічний статус хворого. Вміти перевіряти менінгеальні симптоми.
2.	Наступні дисципліни
	1. Інфекційні хвороби	Знати хвороби, які викликані вірусами з групи ГРВІ	Вміти проводити диференціальну діагностику.
3.	2.Внутрішньо предметна інтеграція.	Знати основні клінічні симптоми при грипі та ГРВІ, знати симптоми неспецифічних реакцій з боку ЦНС при грипі. Знати симптоми крупу у дітей. Наявність ускладнень: міокардит, нефрит, артрит, полінейропатії, паралічі.	На підставі цього вміти проводити диференціальну діагностику захворювань.Розпізнати характер уражень ЦНС. Призначити комплекс терапевтичних та протиепідемічних заходів. Вміти виявити показання щодо госпіталізації та організувати стаціонар на дому.

4. Зміст заняття (надається у вигляді структурно-логічної схеми змісту, тез, або тексту змісту у розгорнутому вигляді).

Гострі респіраторні вірусні інфекції ГРВІ - це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються вірусами, передаються переважно повітряно-краплинним шляхом, супроводжуються катаром дихальних шляхів та синдромом загального токсикозу. ГРВІ найбільш росповсюджені інфекційні захворювання. Питома вага грипу та інших ГРВІ складає близько 75-80 % усієї інфекційної захворюванності, а в період грипозних епідемій цей показник зростає майже до 90%. ГРВІ займають перше місце як по захворюванності, гак і по летальності, особливо у дітей раннього віку.

Летальність при грипі у дітей до 6 міс. у 3 рази вище, ніж у дітей другого півріччя і у 5 разів вище, ніж у дітей 1-го, 2-го року. Особливу небезпеку складають ГРВІ у дітей із групи "ризику".

Розрізняють самостійні нозологічні форми хвороб найважливішим з яких є грип, парагрип, аденовірусна, респіраторно-сінцитіальна ріновірусна інфекції. Збудником ГРВІ можуть бути деякі типи ентеровірусів, вірус герпесу, а також мікоплазмена інфекція.

Діти перших місяців життя хворіють рідко, оскільки перебувають у відносній ізоляціі і багато з них зберігають пасивний імунітет, отриманий від матері трансплацентарно до більшості епідеміологічно актуальних інфекцій. Проте і вони можуть хворіти на ГРВІ, особливо, якщо природжений імунітет виявився ненапружений або повністю відсутній.

Повторні ГРВІ суттєво впливають на розвиток дитини. Вони сприяють ослабленню захисних сил організму, формуванню хронічних вогнищ інфекції, сприяють алергізації організму, перешкоджають проведенню профілактичних щеплень, затримують психомоторний та фізичний розвиток дитини. У багатьох випадках часті ГРВІ патогенетично пов'язані з астматичним бронхітом, бронхіальною астмою, хронічним пієлонефритом, поліартритом, хронічними захворюваннями носоглотки і багатьма іншими захворюваннями.

Зараз доведено, що практично всі так звані простудні захворювання мають вірусну природу, тому нерідко джерелом зараження є дорослі, особливо ті, хто переносить ГРВІ на ногах у вигляді легкою катару верхніх дихальних шляхів, риніту або тонзиліту.

Загальність рис патогенезу обумовлена епітеліотропністю вірусів. їх токсичним впливом та наявністю віремії, а також зниженням захисних сил організму, що визиває розвиток вторинних бактеріальних ускладнень. Нашарування бактеріальної інфекції внаслідок активації ендогенної флори або екзогенного бактеріального інфікування є причиною виникнення багатьох патологічних процесів і ускладень, що обтяжує перебіг ГРВІ і погіршує прогноз.

Вхідними воротами при ГРВІ є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. В теперішній час велике значення у розвитку захворювання приділяють наявності місцевого імунітету верхніх дихальних шляхів /вміст у секреті верхніх дихальних шляхів секреторних імоноглобулінів А, інтерферону/. При наявності достатнього місцевого імунітету не відбувається генералізації інфекції, а вірус нейтралізується у вхідних воротах. Якою місцевий імунітет недостатній, вірус починає швидко розмножуватись викликаючи відповідні ураження: риніт, фарингіт, ларингіт, бронхіт, бронхіоліт, вірусну пневмонію. При цьому відбувається дегенеративно-десквамативний процес у верхніх та нижніх дихальних шляхах з частковою загибеллю циліндричного епітелію. Слизова оболонка стає вхідними воротами для вторинної бактеріальної інфекції. У патологічний процес утягується підлегла тканина, судинна система виникає гіперемія, набряк, крововиливання, що клінічно проявляється катаральним синдромом /нежить, кашель, гіперемія та зернистість слизової оболонки горла/.

Із слизової оболонки дихальних шляхів вірус проникає у кров та" виникає віремія. Віремія та токсичні продукти взаємодії вірусу та клітин викликають розвиток синдрому інтоксикації. Особливо це відображається на центральній нервовій системі та її сосудах, що веде до розвитку гемодинамічних порушень. Гемодинамічні порушення та пряма токсична дія на нервові клітини можуть привести до розвитку синдрому менінгізму, нейротоксикозу у дітей раннього віку з несприятливим преморбідним фоном /родова травма, тощо/ енцефалічного синдрому, набряку головного мозку.

Окрім циркуляторних порушень у головному мозку можливий розвиток вірусних енцефалітів, менінгоенцефалітів.

Найбільші порушення виявляються у дихальній системі:

1. Судинно-інтерстиціальні порушення викликані гемодинамічними порушеннями /інтерстиціальна або вірусна пневмонія/.

2. Бронхіти.

3. Бронхіоліти.

4. Бронхопневмонії, які є ускладненням, а не проявом ГРВІ.

З боку нирок можливий розвиток порушень токсичного характеру /протеінурія, мікрогематурія/. Деякі вчені припускають можливість розвитку гострого гломерулонефриту.

В матеріалах від померлих від ГРВІ хворих знаходили прояви дистрофії та дегенерації.

У шлунково-кишковому тракті можливе дегенеративно-десквамативне ураження слизової оболонки тонкої кишки, що може привести до розвитку

діареї. У одних випадках діарея розцінюється як синдром /грип, парагрип/, а в інших як вірусна /аденовірусна, ентеровірусна/ інфекції.

Грип та інші ГРВІ спроможні викликати зміни у ендокринній системі у вигляді різноманітних порушень функції.

Дуже важливою часткою патогенезу грипу та інших ГРВІ є суттєве зниження специфічної реактивності, що приводить до розвитку різноманітних ускладнень.

Особливістю патогенезу ГРВІ у дітей першого року життя є відсутність токсичних форм у зв'язку з приниженою чутливістю організму дитини до дії токсину. У хворих цієї вікової групи часто виникає генералізація вірусного та бактеріального процесу. Захворювання у дітей раннього віку перебігає частіше з усього як мікстінфекція.

Важливою особливістю перебігу ГРВІ у дітей є часто виникнення синдрому крупу

ГРИП (Influenza)

Грип – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.

Грип характеризується швидкою появою симптомів (до кінці 1-і доби є розгорнена картина хвороби) і такої ж швидкої зворотної динаміки їх.

Діагноз і диференційний діагноз. Клінічно диференціювати грип від інших ГРВІ тяжко. Однак гострий початок, швидкий розвиток хвороби, виражена інтоксикація при слабких катаральних явищах зі сторони верхніх дихальних шляхів найбільш характерні для грипу.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

КЛІНІЧНІ:

- гострий початок;

- лихоманка 38,5 – 40 С;

- виражені симптоми порушення загального стану, які розвиваються в першу добу захворювання (сильний головний біль, біль у м’язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість, адинамія, блювота);

- можливий геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба;

- помірні ознаки ринофарингіту (закладеність носа, невеликі серозні виділення з носа, першіння, дряпання та біль у горлі, гіперемія задньої стінки глотки, м’якого піднебіння з ін’єкцією судин та петехіальними крововиливами на його слизовій оболонці);

- ін’єкція судин склери;

- ознаки трахеїту (сухий, болісний кашель з печінням та болем за грудиною).

ЛІКУВАННЯ

1. Базисна терапія.

Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:

-ліжковий режим до нормалізації температури;

-молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

-вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;

-при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа або пероральні форми судинозвужуючих препаратів, але застосовувати їх не довше 3 днів;

-при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові препарати (декстраметорфан та ін.);

-при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння – муколітичні препарати (мукалтин, амброксол, ацетилцистеїн тощо);

-при довготривалому кашлі – грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

-температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 град. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати перевищення температури тіла вище 38 град. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Категорично протипоказано застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури тіла дітям до 12 років.

2. Етіотропна терапія:

-римантадин – ефективний при грипі А, призначається дітям старше 7 років в перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;

-пролонговані форми римантадину (римантадин-полісахаридні комплекси) дітям старше 1 року.

-осельтамавір – ефективний при грипі А та В, призначається дітям старше 12 років в перші 2 дні захворювання, протягом 5 днів;

- індуктори ендогенного інтерферону;

-в тяжких випадках – нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл: дітям до 2 років -1,5 мл, 2-7 років – 3 мл, старше 7 років – 4,5-6 мл.

3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів лікування:

гіпертермічний, судомний, геморагічний, астматичний, синдром крупу та ін.

Показання до призначення антибіотиків при грипі:

-приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).

Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

Показання до госпіталізації: госпіталізують всіх дітей з тяжкими формами та ускладненнями, неблагоприємним преморбідним фоном, дітей ранього віку та за епідпоказаннями.

В домашніх умовах лікар повинен організувати санітарно-протиепідемічні заходи. Дітей першого року життя активно відвідують перші 3 дні (найбільш вірогідний період розвитку ускладнень), а потім за показаннями. Слід організувати щоденне вологе прибирання в приміщенні, постійне провітрювання, обов´язкове кипячіння носових хустинок та рушників.

ПАРАГРИП

Парагрип - гостре захворювання дихальних шляхів, що спричиняється вірусами парагрипу, характеризується помірною інтоксикацією та симптомами ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів переважно гортані і трахеї.

Лікування та загальнопрофілактичні заходи такі ж як при грипі.

АДЕНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

Аденовірусна інфекцій - гостре респіраторне захворювання, яке спричиняється аденовірусами, характеризується помірною інтоксикацією, ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кон'юнктиви і склер, а також лімфоїдної тканини.

Лікування таке ж як при грипі.

РЕСПІРАТОРНО-СІНЦИТІАЛЬНА ІНФЕКЦІЯ

Респіраторно-сінцитіальна інфекція (PC-інфекція) гостре вірусне захворювання, що супроводжується помірно вираженими симптомами інтоксикації, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і частим розвитком бронхіолітів.

Лікування. У більшості випадків лікування проводять у домашніх умовах за основними правилами лікування ГРВІ. У важких випадках показана госпіталізація.

РІНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

Гостре вірусне захворювання дихальних шляхів з переважним ураженням слизової оболонки носової порожнини та носогорла, що призводить до звуження просвіту дрібних бронхів та бронхіол і повною їх закупорювання. Виникає кисневе голодування. Подальший перебіг PC інфекції визначається ступенем

5. План та організаційна структура заняття.

№№ п.п.	Основні етапи за­нят­тя, їх функції та зміст.	Навчальні цілі у рівнях засвоєння.	Засоби нав­чання та кон­тролю.	Матеріали щодо мето­дичного за­­безпечення наочності за­няття, кон­тролю знань тих, хто навча­­єть­ся.	Термін ( у хвилинах або у %) від загального часу занят­тя.
1	Підготовчий етап.
	1.Визначення навчальних цілей. 2.Забезпечення позитивної мотивації. 3.Тестовий контроль вихідного рівня знань	1 1-2	Бесіда. Усне опитування	Журнал обліку присутності. Тести	2% 3%
2	Основний етап.
	2. Викладення матеріалу. План: 1)Поняття про грип та ГРВІ 2)Особливості обстеження хворого на грип та ГРВІ 3)Проведення диференційного діагнозу. 4)Діагностика ускладнень при грипі та ГРВІ; діагностика синдрому крупу; діагностика неспецифічних синдромів ураження ЦНС. 5)Проведення курації, визначення схеми обстеження та лікування. Складання плану протиепідемічних заходів.	1-2 3 3 3 3-4	Бесіда, опитування. Робота біля хворого у відділенні Письмове оформлення курації	Питання Наявність хворого, наявність історії хвороби Ситуаційні завдання з діагностики та лікування та ускладненнях; з профілактики хвороб	85%
3	Заключний етап. 1. Загальні висновки. Контроль рівня професійних вмінь та навичок 2. Відповідь на можливі запитання. 3.Завдання для самопідготовки студента. Завдання на наступне заняття.	4 1-2	Бесіда,опитування. Рішення тестових завдань, типових та атипових клінічних ситуаційних завдань	Тести різного рівня, типові та атипові задачі Список літератури, тести, питання, завдання	5% 3% 2%

6. Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тес­ти.

Питання:

1.Яких збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій ви знаєте?

2.Чому діти першого року життя хворіють на ГРВІ рідше?

3.Яке значення у розвитку захворювання приділяють місцевому імунітету верхніх дихальних шляхів?

4.Як на Вашу думку, чи потрібно призначати дитині, хворої на грип, антибіотики?

5. Шляхи передачі інфекції при ГРВІ.

6. Чи існує вірусоносійство при грипі та ГРВІ. Джерело грипу в період епідемії та в неепідемічний період.

7. З якого віку дитина може захворіти на грип та інші ГРВІ.

8. Чи можливо знаходження хворого на грип в соматичному відділенні лікарні. Строк заразності хворого на грип та ГРВІ.

9. Причини летальності при грипі та ГРВІ.

10. До яких синдромних груп можна віднести симптоми грипу та ГРВІ.

11.Симптоми катарального синдрому при ГРВІ. Симптоми синдрому нейротоксикозу при ГРВІ. Симптоми менінгізму при грипі.

12. Диференційна діагностика різних етіологічних форм ГРВІ.

13. Патогенез та симптоми ускладнень грипу та ГРВІ.

14. Особливості перебігу ГРВІ у дітей першого року життя.

15. Лікувальні заходи при ГРВІ та їх ускладнення. Показання щодо госпіталізації. Принцип організації стаціонару на дому.

16. Профілактичні заходи при грипі та ГРВІ.

Тести:

1. Вірус грипу переважно пошкоджує:

A. Слизову оболонку носоглотки

B. Слизову оболонку бронхів

С Слизову оболонку гортані та трахеї

Д. Альвеоли

Е. Бронхіоли

2. Дитина 4-х років, яка має в анамнезі перинатальну патологію ЦНС, захворіла гостро: підвищення температури, блювота, сухий кашель. На м'якому піднебінні геморагії, носова кровотеча, ригідність м'язів потилиці, симптоми Керніга. Спино-мозкова рідина без особливостей. Який діагноз:

A. Енцефаліт

B. Грип, токсична форма, менінгізм

С Менінгококова інфекція

Д. Поліомієліт

Е. Менінгоенцефаліт

3 . Дитина 2 -х років отримує протягом 4 -х днів амоксицилін у зв'язку з гострим отитом .Температура утримується, у дитини з'явилася блювота, сонливість, ригідність м'язів потилиці. Яка тактика найбільш адекватна у цього хворого? А.Люмбальная пункція , мікроскопія й бактеріологічне дослідження ліквору В.Тімпаноцентез для полегшення симптоматики і бактеріологічного дослідження виділення з вуха С.Назначеніе орального антибіотика широкого спектра Д.МРТ ЦНС , середнього вуха та соскоподібного відростка Е.Призначення фторхінолонів 4.Дільничним лікарем при огляді дитини 5-ти років встановлено діагноз: Грип , середньотяжкий перебіг. Який з клінічних симптомів не типовий для неускладненого грипу ? А.Озноб В.Головна біль С. Висока температура тіла Д.Екзантема Е.Катаральні явища 5.Дитина 9 міс, захворіла гостро: підвищилася температура тіла до 37,8˚С, кашель , нежить. На 3 -й день хвороби вночі стан дитини різко погіршився , став неспокійний , метушитесь , з'явився « гавкаючий » кашель , голос охриплий , задишка інспіраторного характеру . Діагностовано круп. Який із збудників найімовірніше викликав хворобу? А.Грип В.Парагрип С.РС - інфекція Д.Ріновірус Е.Аденовірус

Задачі:

1. Дитина 3 міс. госпіталізована на 4-й день хвороби. Дитина народилася в строк, з вагою 3.400. На першому місяці життя переведена на штучне вигодовування, хворіла на ГРВІ, отит. Захворіла гостро, температура підвищилася до 37,8°, кашель, закладеність носу. На 3-й день хвороби стала неспокійною, зригує, відмовляється від їжі, сон порушений. Об'єктивно - стан важкий, неспокійна, тяжке дихання, задишка, кашель, гіперемований зів, ціаноз носогубного трикутника. Над легенями з двох боків вологі хрипи. Тони серця приглушені, живіт м'який. Печінка +2 см, випорожнення нормальні. Тім'ячко не випинає, не напружено. Вага тіла 4.950 гр.

1. Який діагноз.

2. Оцінити перебіг хвороби.

3. Які причини ускладнень, які виникли.

4. Призначте лікування.

2 . У період епідемії грипу в яслах молодшої групи захворіло 3 дітей. Клінічні прояви , температура 37,6 -38˚С помірно виражений нежить , кашель. Загальний стан дітей порушений незначно. Апетит збережений, сон спокійний.

 1.Поставьте попередній діагноз 2.Які дослідження слід провести для встановлення етіології спалаху ? 3.Які профілактичні заходи слід провести в групі? 4.Лікування хворого із зазначеними проявами. 5.Які ускладнення можуть виникнути при даному захворюванні? 3 . Дитина 6 міс. захворіла 2 дні тому, коли піднялася температура тіла до 37,8˚С, стала млявою, примхливою . Погано їла. Носове дихання утруднене . З'явилися серозні виділення з носа , покашлювання. Вчора кашель посилився , став грубим , «гавкаючий» , голос осиплий . До вечора стан дитини погіршився , різко неспокійний , лихоманить до 39˚С , відмовляється від їжі. Дихання утруднене , задишка в спокої до 40 разів на хв , в акті дихання беруть участь усі допоміжні м'язи . Блідий , навколо рота ціаноз. Тахікардія . Над легенями вислуховується жорстке дихання , « провідні » хрипи. За внутрішніми органами без особливостей. 1 . Поставте діагноз і обгрунтуйте його . 2 . З чим пов'язано погіршення стану дитини? 3 . Яку допомогу терміново необхідно надати дитині? 4 . Проведіть диф.діагностику 5 . Призначте лікування .

6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: про­фе­сійні алгоритми, орієнтуючі карти для формування практичних вмінь та на­ви­чок, навчальні завдання.

1. Провести обстеження хворих на ГРВІ за загальними вимогами: скарги, анамнез, епідеміологічний анамнез, об'єктивний статус (характеристика ангіни, кашлю, збільшення слинних залоз).

2. Скласти план додаткового лабораторного та інструментального обстеження хворого.

3. Ознайомитися з лабораторними даними з історії хвороби.

4. Провести диф.діагностику з подібними захворюваннями.

5. Скласти план лікування. Принцип організації стаціонару на дому, показання, протипоказання.

6. Скласти план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.