-
Класифікації лікарських засобів у світовій фармацевтичній практиці.
Класифікація ЛЗ може проводитися за різними критеріями (фармакотерапевтичним ефектом, хімічною будовою, нозологічним принципом, механізмом дії тощо).
Лікарські засоби – речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму. Лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації. Не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.
Сучасний фармацевтичний ринок для лікування та профілактики хвороб пропонує значну кількість ЛЗ. Важливим інформаційним елементом ЛЗ є його назва, яка дає можливість виділити й ідентифікувати ЛЗ і допомагає зорієнтуватися у постійно зростаючому потоці фармацевтичної продукції. Назва лікарського засобу – це позначення у вигляді слова або сполучення літер (і цифр), що має словесний характер.
У науково-практичній діяльності використовують такі види назв ЛЗ:
– хімічна назва (1.повна, 2.раціональна) – використовується у спеціальних довідниках хімічного та фармакокінетичного характеру, НТД, іноді в анотаціях; у медичній практиці – рідко. Хімічні назви є похідними від молекулярних формул діючих речовин і характеризують хімічну структуру молекули. Хімічна формула речовини показує, з яких елементів складається дана речовина та скільки атомів кожного елемента входить до складу його молекули.
– міжнародна непатентована назва (МНН, INN – International Nonproprietary Names) – рекомендована ВООЗ, яка на відміну від торговельної назви, використовується для ідентифікації не самого ЛЗ, а діючої речовини (субстанції), яка входить до його складу.
– патентована (комерційна) назва присвоюється ЛЗ компаніями-виробниками, є їх комерційною власністю та використовується як інструмент у конкурентній боротьбі. По закінченні терміну дії патенту найбільш ефективні ЛЗ можуть випускатися іншими фірмами і, якщо такі ЛЗ містять одну субстанцію, то називаються генериками;
– торгова назва – спрощена назва ЛЗ (на відміну від хімічної назви), яка присвоюється фірмою-виробником у комерційних цілях (може бути як патентованою, так і непатентованою). Це назва, під якою лікарський засіб надходить до цивільного обороту. Ця назва має ідентифікувати товар (лікарський засіб) та, опосередковано, його виробника.
-
Організація безрецептурного відпуску лікарських засобів.
ОТС-препарати (Оver the Сounter Drugs) — препарати без рецептурного відпуску.
Препарати безрецептурного відпуску — велика група ЛЗ, які пацієнт може купити в аптеці або аптечному пункті без рецепта лікаря для самолікування.
Безрецептурні препарати використовуються в основному для лікування нетяжких станів, які легко піддаються лікуванню та не вимагають втручання лікаря.
Очолює відділ безрецептурного відпуску завідувач, у відділі працюють провізори та фармацевти.
Відділ безрецептурного відпуску розташовується у залі обслуговування населення. Він обладнується прилавком з вітринними шафами, де розміщуються ЛЗ за фармакотерапевтичними групами (наприклад, серцево-судинні, вітаміни, знеболювальні та жарознижувальні препарати тощо); також окремо розміщують перев’язувальні матеріали, косметичні засоби, засоби санітарії та гігієни, лікарські рослини і збори. Поточний запас товарів розміщується у шафах з ящиками, на поличках. Товари, розміщені у вітринах, повинні мати правильно оформлений цінник.
