Контрольні питання

1. Які ферменти належать до класу оксидоредуктаз?

2. Яку хімічну природу та механізм дії мають дегідрогенази, оксидази, каталази, пероксидази, цитохроми, цитохром оксидази?

3. Хімічна природа та механізм дії анаеробних дегідрогеназ.

4. Хімічна природа та механізм дії аеробних дегідрогеназ.

V. Л І П ІД И

ІV.1. Визначення.

Ліпідами називають складну суміш природних сполук з близькими фізико-хімічними властивостями, нерозчинні у воді, але розчинні в неполярних розчинниках, таких як ефір, хлороформ, бензол та ін. До класу ліпідів відносять велику групу сполук, що мають різну структуру та біологічні функції.

Ліпіди дуже поширені в природі. У рослинах вони накопичуються головним чином у насіннях і плодах (у насіннях соняшника від 33 до 57% від їхньої маси, в арахісі від 54 до 61% від їхньої маси). У тварин і риб ліпіди концентруються в підшкірній жировій тканині, у черевній порожнині, тканинах, що оточують різні органи. Особливо багато ліпідів у підшкірній жировій тканині китів (25-30% від їхньої маси), тюленів і інших морських тварин.

В організмі людини в нормі міститься 10-20% жиру, але при деяких порушеннях жирового обміну його кількість збільшується до 50%. Найбільша кількість жиру до 90% міститься в жировій тканині. Ліпіди складають біля половини маси мозку. У тілі дорослої людини міститься 10—12 кг ліпідів.

ІV.2. Біологічні функції ліпідів.

Ліпіди виконують різноманітні функції.:

1. Енергетична. При окисленні в організмі 1 г жиру виділяється 9 ккал. Так, за рахунок жирів забезпечується 25-35% добової потреби в енергії у жителів середніх широт, а у жителів півночі їхня частка в енергетичній забезпеченості раціону є ще більшою. Для енергетичних цілей використовуються резервні жири.

2. Пластична. Ліпіди входять до складу мембран більшості клітин.

3. Ферментативна. Ліпіди впливають на активність ферментів, що знаходяться на клітинних мембранах.

4. Транспортна. Ліпіди здійснюють перенесення білків у складі ліпопротеїдів, комплексів з альбумінами.

5. Захисна. Ліпіди захищають організм від переохолодження, механічного ушкодження, поверхню шкіри від висихання.

6. Ліпіди є розчинниками багатьох вітамінів, сприяють їх засвоєнню.

V.3. Класифікація ліпідів.

У структурному відношенні всі ліпіди є складними ефірами жирних кислот і різноманітних спиртів. Прості ліпіди не містять інших компонентів. Складні ліпіди містять додаткові компоненти.

1. Прості ліпіди.

До простих ліпідів належать нейтральні жири, воски і стероїди.

Нейтральні жири (триацилгліцерини) - це складні ефіри вищих жирних кислот (ВЖК) і трьохатомного спирту гліцерину.

До складу жирів входять насичені і ненасичені вищі жирні кислоти. Як правило ВЖК, що входять до складу жирів, вміщують від 4 до 24 атомів Карбону.

До ВЖК, що найбільш часто зустрічаються у складі жирів, відносяться:

а) насичені: пальмітинова С₁₅Н₃₁СООН і стеаринова С₁₇Н₃₅СООН кислоти;

б) ненасичені: олеїнова С₁₇Н₃₃СООН, лінолева С₁₇Н₃₁СООН, ліноленова С₁₇Н₂₉СООН і арахідонова С₁₉Н₃₁СООН.

Найбільше біологічне значення мають поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК): лінолева, ліноленова й арахідонова кислоти. Ці кислоти є незамінними, вони не синтезуються в організмі людини і надходять до нього з їжою.

Біологічні функції ПНЖК.

1. Структурна. ПНЖК входять до складу нервових волокон, клітинних мембран, сполучної тканини.

2. Захисна (підвищують стійкість організму до інфекцій, радіації).

3. Підвищують еластичність кровоносних судин, сприяють виведенню надлишку холестерину.

4. Арахідонова кислота є попередником гормонів - простагландинів.

Значна кількість ПНЖК міститься в жирах печінки морських риб, а також у рослинних оліях. Добова потреба людини в ПНЖК складає 5-10 г.

Воски – це група простих ліпідів, що є складними ефірами вищих спиртів і ВЖК. Натуральні воски містять, крім згаданих складних ефірів, вільні ВЖК, вищі спирти, невелику кількість вуглеводнів завжди з непарною кількістю атомів Карбону (від 27 до 33), що забарвлюють воски і надають їм специфічний запах. Найбільш поширені: бджолиний віск (складний ефір пальмітинової кислоти і мірицилового спирту, мірицилпальмітат), віск тваринного походження - спермацет (цетилпальмітат),

С тероїди — це складні ефіри ВЖК і поліциклічних спиртів (стеролів). Головним представником стеролів є холестерин.

Холестерин міститься в кожній клітині в організмі людини і тварин. Він є попередником жовчних кислот, стероїдних гормонів (статевих та гормонів коркового шару наднирників); вітамінів групи D; входячи до складу клітинних мембран, забезпечує їх вибіркову проникність. Крім того, холестерин підвищує стійкість еритроцитів до гемолізу, бере участь у проведенні нервових імпульсів.

При порушенні обміну речовин в організмі людини холестерин у вигляді комплексів з білками відкладається на стінках судин, зменшуючи в такий спосіб їхній діаметр і еластичність (атеросклеротичні зміни). Нормалізують обмін холестерину ліпотропні речовини (фосфатиди, вітаміни й ін.).

Добова потреба в холестерині складає 0,5-1,0 г.

Із харчових продуктів найбільш багаті холестерином (в перерахунку на 100 г продукту) сметана (0,002 г), вершкове масло (0,03 г), яєчний жовток (0,18 г), яловича печінка (0,44 г). Холестерин не міститься в складі рослинної олії. В погано рослинах та дріжджах містяться близькі за структурою сполуки, але вони дуже всмоктуються стінкою кишечника.