1.2 . Організація контролю за якістю товарів в Україні.

Контроль якості – це діяльність, яка включає проведення вимірів експертизи, випробовування або оцінювання однієї чи декількох характеристик товару та порівняння отриманих результатів з встановленими вимогами для визначення, чи досягнуто відповідність за кожною із цих характеристик. При контролі якості визначають тільки ті показники, що регламентуються стандартами або іншими нормативними документами.

Існують різні види контролю якості продукції, які можна класифікувати за такими ознаками:

1. За етапами процесу виробництва(вхідний, операційний, приймальний).

2. За повнотою охоплення продукції контролем(суцільний, вибірковий, безперервний, періодичний).

3. За впливом на можливість подальшого використання виборів (руйнівний і неруйнівний).

Види контролю якості:

• виробничий – контроль який здійснюється на стадії виробництва;

• вхідний контроль – контроль якості постачальника, яка надійшла до споживача чи замовнику і призначена при використанні в виробництві ремонті або експлуатації продукції. Вхідний контроль дозволяє уникнути зниження рівня якості продукції через поставку сировини, матеріалів або комплектуючих деталей виробів незадовільної якості, зібрати об'єктивну інформацію про цю продукцію з метою пред'явлення претензій до постачальника або уточнення вимог щодо якості одержуваної продукції;

• операційний контроль – контроль продукції чи процесу під час виконання або завершення технологічної операції;

• приймальний (остаточний) - передбачає перевірку деталей, вузлів, виробів після їх повної обробки для виявлення неякісної продукції, за результатами якого приймається рішення щодо її придатності і поставки або використання. Такий контроль попереджує поставку споживачам продукції неналежної якості. Приймальний контроль може бути суцільним і вибірковим. по результатам;

• інспекційний контроль, як здійснюється відповідно уповноваженими особами;

• суцільний контроль – контроль кожної одиниці продукції в партії. Суцільний контроль майже повністю виключає можливість попадання до споживача продукції з дефектом, але в деяких випадках його застосовувати економічно недоцільно (при дуже великих програмах випуску) або навіть неможливо (якщо контроль зв'язаний в руйнуванням продукції);

• вибірковий (по ГОСТ 15895-77) – це контроль виборок або проб з партії чи потоку продукції, застосовується при масовому виробництві, коли кількість виробів достатня для одержання проб; якщо в процесі контролю продукція руйнується або частково втрачає свої властивості; якщо застосовуються складні методи контролю;

• Летючий – проводиться в випадковий час.

• Крім того існують такі види:

• Безперервний - це контроль, при якому інформація про контролюючі ознаки надходить безперервно (наприклад, контроль сушильного агентства в процесі сушіння матеріалів в камерах).

• Періодичний - це контроль, при якому інформація про контролюючі ознаки надходить через встановлені інтервали часу (наприклад, контроль через кожні ЗО хв коефіцієнта рефракції в в’язучого при виробництв (деревостружкових плит).

• Руйнівний – використовується для визначення смаку, внутрішніх структур виробів (харові продукти), прихованих дефектів;

• Неруйнівний – застосовується для визначення зовнішнього вигляду, консистенції, запаху;

• Вимірювальний - передбачає вияснення відповідності результатів вимірювання певному значенню;

• Реєстраційний - це вид державного контролю, здійснюваного Державної реєстраційної палатою. Цей орган проводить реєстрацію підприємств різних організаційно-правових форм;

• Органолептичний - вид контролю, що полягає в перевірці зовнішнього вигляду, кольору, прозорості, форми, консистенції, ступеня подрібнення, запаху та смаку;

• Технічний - це контроль режимів, характеристик і параметрів технологічного процесу. Залежно від стану технологічного процесу контроль може бути вхідним, операційним і приймальним.

• Інспекційний контроль - полягає у перевірці продукції, вже пройшла контрольний операції, з метою з'ясування достовірності первинних результатів контролю, а також для оцінки роботи контролерів . За місцем виконання контрольних операцій розрізняють стаціонарний і рухомий (ковзаючий) контроль.

• Стаціонарний контроль - проводиться на спеціально обладнаному контрольному пункті, куди доставляються об'єкти контролю.

• Рухомий контроль - здійснюється безпосередньо на місці виконання технологічних операцій і застосовується для перевірки громіздких та незручних для транспортування об'єктів, а також у тих випадках, коли не потрібне використання для контролю спеціальних складних приладів і апаратів. За ступенем охоплення контроль може бути суцільним і вибірковим. При суцільному контролі перевірці піддаються всі без винятку об'єкти одного найменування.

Нині в більшості провідних компаній управління й організація виробництва регламентуються стандартами, установленими Міжнародною організацією стандартизації (ISO) і викладеними в серії стандартів ISO;9000 і більш пізніх серіях. Варто мати на увазі, що ISO:9000 і TQM — це різні системи, перша з яких є серією стандартів, а друга — свого роду "філософією управління". Ці системи не виключають одна одну, а діють паралельно, маючи загальну мету: максимальне задоволення споживача через якість товару і сервісу, причому якість саме такого рівня, яку очікує від товару і супутніх послуг споживач.

Система контролю якості продукції — це сукупність методів і засобів контролю та регулювання компонентів зовнішнього середовища, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, НДДКР і виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.

Компонентами зовнішнього середовища системи контролю якості продукції для рівня підприємства є результати маркетингових досліджень НДДКР, сировина, матеріали, з яких виготовляють вироби, параметри організаційно-технічного рівня виробництва і системи менеджменту підприємства.

Однією з умов підвищення ефективності контролю є регулярне функціонування системи менеджменту. Облік має бути організований за виконанням усіх планів, програм, завдань за такими параметрами, як кількість, якість, витрати, виконавці і строки. Облік витрат ресурсів бажано організовувати за всіма видами ресурсів, товарів, що випускаються, стадіями їхнього життєвого циклу і підрозділами фірми. Для складної техніки необхідно вести автоматизований облік відмов, витрат на експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт.

Мають виконуватися такі вимоги щодо обліку:

• забезпечення повноти, тобто ведення обліку за всіма підсистемами системи менеджменту, показниками якості, кількості і ресурсомісткості товарів, підрозділами фірми, товарними ринками та ін.;

• забезпечення динамічності, тобто облік показників у динаміці і використання результатів обліку для аналізу;

• забезпечення системності, тобто облік показників системи менеджменту та її зовнішнього середовища (макросередовище, інфраструктура регіону, мікросередовище фірми);

• автоматизація обліку на основі комп'ютерної техніки;

• забезпечення наступності, застосовності і перспективності обліку;

• використання результатів обліку для стимулювання якісної праці.

Якщо в основному здійснюється облік кількісних показників і його результатів, то контрольна функція менеджменту дещо розширюється. Контроль, по-перше, може охоплювати кількісні показники та якісні вимоги, документи, інші предмети праці, по-друге, він може здійснюватися в різні періоди.

Контроль можна класифікувати за такими ознаками:

— стадіями життєвого циклу об'єкта — контроль на стадії стратегічного маркетингу, НДДКР, ОТПВ, виробництва, підготовки об'єкта до функціонування, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту;

— об'єктами контролю — предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, праця, навколишнє середовище, параметри інфраструктури регіону

Порушення вимог, висунутих до якості виготовленої продукції, призводить до збільшення витрат виробництва і споживання. Тому своєчасне попередження можливого порушення вимог до якості є обов'язковою передумовою забезпечення заданого рівня якості продукції за мінімальних витрат на її виробництво. Це завдання вирішується на підприємствах за допомогою технічного контролю.

Технічним контролем називається перевірка дотримання технічних вимог до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і чинників, що забезпечують необхідну якість. Об'єктами технічного контролю є матеріали і напівфабрикати, що надходять на підприємство зі сторони, продукція підприємства як у готовому вигляді, так і на всіх стадіях її виробництва, технологічні процеси, знаряддя праці, технологічна дисципліна і загальна культура виробництва. Технічний контроль має забезпечувати випуск продукції, що відповідає вимогам конструкторсько-технологічної документації, сприяти виготовленню продукції з найменшими витратами часу і засобів, надавати вихідні дані і матеріали, що можуть бути використані з метою розробки заходів щодо підвищення якості продукції та скорочення витрат.

Технічний контроль — це комплекс взаємозалежних і проведених відповідно до встановленого порядку контрольних операцій, більшість з яких є невід'ємною й обов'язковою частиною виробничого процесу і тому покладається на робітників, що виконують відповідну виробничу операцію. Разом з тим з метою забезпечення випуску продукції належної якості і попередження втрат у виробництві багато контрольних операцій виконується бригадирами, майстрами і спеціальним персоналом — працівниками заводського відділу технічного контролю (ВТК).

Загальні принципи раціональної організації технічного контролю полягають у такому:

— технічний контроль має охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;

— техніка, методи й організаційні форми контролю повинні цілком відповідати особливостям техніки, технології й організації виробництва;

— ефективність раціональної організації технічного контролю в цілому й окремих її елементів має бути обґрунтована належними економічними розрахунками;

— система контролю мас забезпечувати чіткий і обґрунтований розподіл обов'язків і відповідальності між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства;

— система контролю має використовувати ефективні методи статистичного контролю мотивації.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати, рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.

Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів.

У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання товарів за якістю:

> при місцевому постачанні: для товарів, що швидко псуються, — 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) — не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача;

> при іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст. Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни.

Українська Асоціація якості (УАЯ) заснована в 1989 році як Всеукраїнська громадська (неурядова) професійна організація з якості та зареєстрована Міністерством юстиції України. Головна мета - формування громадської думки та політики в галузі розвитку та використання методів і засобів забезпечення і поліпшення якості продукції і послуг, як фактор поліпшення життя громадян України. Своєю діяльністю УАЯ сприяє підвищенню рівня та ефективності робіт із забезпечення якості на підприємствах України, виходу української продукції на світовий ринок, підвищенню міжнародного авторитету України та її інтеграції в світову економіку, підвищенню престижу і соціальної захищеності фахівців з якості.

Для виконання статутних завдань УАЯ формує регіональні відділення у всіх обласних центрах, міжгалузеві проблемні науково-технічні комісії, галузеві та міжгалузеві комітети, спілки та клуби.

УАЯ співпрацює з державними, громадськими, науковими та комерційними організаціями, підприємствами, а також з фахівцями з якості України, країн СНД і далекого зарубіжжя. В Україні - це Національна Академія наук, Український союз промисловців та підприємців, Державний комітет із захисту прав споживачів, Держстандарт та ін.

На даний час членами УАЯ є більше 450 відомих в Україні та за її межами організацій і підприємств, більше 1000 провідних організаторів виробництва, науковців, фахівців у галузі якості з України, країн СНД і Європи. Українська асоціація якості створена на зразок національних організацій з якості, що діють у провідних країнах Європи та світу.

Ініціатором створення УАЯ та її президентом у 1989-2017 роках був Петро Якович Калита. У 2017 році на базі УАЯ створена Українська асоціація досконалості та якості.